Останні новини

Нещодавно іноземні ЗМІ заявили, що США розглядає відмову від санкцій проти “Північного потоку-2”. У адміністрації президента Сполучених Штатів, мовляв, дійшли до висновку, що не хочуть розривати партнерські відносини із Німеччиною, яка напряму зацікавлена у реалізації проекту. Це мало свій ефект: уже цього тижня компанія Nord Stream 2 AG, яка займається будівництвом російського газопроводу "Північний потік-2", повідомила про відновлення робіт з прокладання труб в німецьких водах. Проект наближається до стадії готовності, отже, лишається зовсім мало часу на будь-які дії з боку України.

Про майбутнє “Північного потоку-2” та політичні можливості щодо його стримування “Українська енергетика” спілкувалася з президентом аналітичного центру DiXi Group Оленою Павленко.

Чи можна уже стверджувати, що проект все-таки буде завершений найближчим часом?

- Схоже, що станом на зараз "Північний потік-2" має великі шанси бути добудованим. 23 травня залишалося 13 кілометрів до вод Північного моря. Питання у тому, як він буде запускатися у експлуатацію і скільки газу транспортуватиме.

На політичному рівні обговорювалися сценарії, що газ йтиме і "Північним потоком-2", і українською ГТС - але, імовірно, такого варіанту не буде. Реалістично це не можливо, оскільки вартість транспортування малих об'ємів газу українською територією буде дуже високою. Крім того, якщо розвиватиметься сценарій декарбонізації, то обсяги газу, які споживатиме Європа, у майбутньому взагалі буде знижуватися. У такому випадку дві труби конкуруватимуть між собою, а не доповнюватимуть одна одну.

Що Україна врешті-решт втрачає після запуску цієї труби і чи є можливості якось компенсувати цю втрату?

- Один з аргументів, який звучить щодо "Північного потоку-2", це те, що все одно Україна поглиблюватиме співпрацю з Німеччиною. І давайте краще вона інвестуватиме у інші сектори, ми будемо партнерами у інших галузях, які є стратегічними. Наприклад, відновлювані джерела енергії чи водень. Але варто поглянути на економічну складову: у яких таких україно-німецьких проектах вдасться залучати до 2 млрд дол. щороку? Плюс, які такі проекти зможуть працевлаштувати близько 10 тис. осіб, які зараз працюють у секторі транспортування газу в Україні? Якщо ми закриємо цю інфраструктуру, куди ці люди підуть? Чи Німеччина готова допомогти з їх працевлаштуванням?

Ще є безпекова складова. Ніхто не знає, яким чином поведе себе Росія, коли транспортування перестане проходити через українську територію. Ми фактично залишимося поза безпековими інтересами Євросоюзу. Зараз одна з причин, чому ЄС дуже уважно слідкує за безпекою, це транспортування газу. І вони дуже зацікавлені у тому, щоб зберегти нормальні поставки. Якщо це зникає, Україна взагалі ніяким чином безпеково не стосуватиметься інтересів Євросоюзу. У цей час Росія зможе зробити дуже конкретні кроки. Це щось дуже подібне до підписання Будапештського меморандуму. Нам щось десь пообіцяли і ми маємо у це вірити. Але Будапештський меморандум дуже гарно показав, що такі речі не працюють.

Якщо за щось і торгуватися у політичному вимірі, це мають бути якісь дуже значні речі. Важко сказати, що саме це може бути. Але точно не може бути такого, що за Україну вирішать, взагалі з нею не рахуючись.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У "Нафтогазі" висловили сподівання на збереження санкцій щодо оператора "Північного потоку-2"

У зв’язку з цим питання, наскільки на можливість добудови проекту вплинула зміна менеджменту у "Нафтогазі"?

- Це додало ваги до аргументів, чому можна домовлятися без України. Навряд чи це було критичною подією, але це було одним з аргументів, що Україна ще не достатньо потужна, щоб брати участь у переговорному процесі. Мовляв, хай ми поки робимо свою "домашню роботу", поки серйозні сторони домовлятимуться.

Які аргументи все ще можна застосувати, щоб зупинити повномасштабний запуск потоку?

- Треба врахувати, що у Німеччині найближчим часом пройдуть вибори, наслідком яких певно буде збільшення представників партії Зелених у німецькому парламенті та уряді. Дуже важливо, щоб ця партія почала дивитися на "Північний потік-2" з екологічної точки зору. Розробка тих родовищ, на яких видобувається природний газ у Росії, здійснюється у заповідних зонах. Це не просто великі викиди. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), Росія наразі займає перше місце у антирейтингу з неефективності в частині викидів метану. Тобто, вона викидає більше метану, ніж будь-яка країна у світі - це 19% світових викидів. І більша частина цих викидів припадає на видобуток і транспортування газу.

Таким чином, Німеччина фактично робить свій внесок у збільшення викидів на території Росії, у подальше знищення природних зон на півночі Росії. І це зовсім не відповідає екологічним заявам, які робляться зараз німецькими політиками. Виникає питання, наскільки вони є послідовними у дотриманні своїх екологічних цілей.

Транзитний контракт України та Росії діятиме ще протягом 3,5 років. Чи можна очікувати, що Росія різко зупинить транзит, якщо запрацює "Північний потік-2"?

- Думаю, що багато що залежить від нахабності Росії. Імовірно, Стокгольмський арбітраж їх чогось навчив. Навряд чи вони будуть прямо порушувати умови прокачки. Але точно будуть спроби повільно переорієнтовувати транзит. Українською ГТС буде прокачуватися рівно стільки, скільки законтрактовано. У цей час Росія переконуватиме, що прокачка "Північним потоком-2" є дешевшою. Аргумент, що це дешевше і краще для економік, може бути вагомим для європейського бізнесу.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зеленський: є ризик зняття санкцій США з "Північного потоку-2" під тиском Росії

З ким Україні є сенс більш глибоко працювати у питанні потоку: з Німеччиною чи США?

- Треба працювати за всіма фронтами. США завжди матимуть можливість впливати на "Північний потік-2" - навіть якщо він запрацює. А з Німеччиною ми, відверто кажучи, недоопрацювали за напрямком "Північного потоку-2". Таким чином, це дуже добре вдалося Росії. Тож, я вважаю, зараз треба зробити дуже багато, щоб чітко пояснити німцям, чому "Північний потік-2" - це не просто економічний проект, у якому ми якимось чином заважаємо.

Руслана Чечуліна, спеціально для "Української енергетики"