Мешканці старої столичної багатоповерхівки за допомогою муніципальної програми встановили на даху сонячні панелі та акумулятори. Завдяки цьому навіть під час вимкнень електроенергії, які місто пережило після атак агресора, люди продовжували отримувати тепло та гарячу воду і могли швидко вибратись з ліфта, що застряг.

Скільки грошей довелось сплатити жителям цього ОСББ, аби почувати себе більш комфортно навіть в умовах війни? Чи мають економічну вигоду з того? Коли окупляться їх витрати? Ці та інші питання проаналізувала “Українська енергетика”.

 

Максимальні енергоефективні заходи 

Оглядаючи 16-поверховий будинок на Великій Васильківській, що у Києві, навіть важко повірити, що цій будівлі вже 50 років. Виглядає, як нова. До того ж на даху встановлено сонячні панелі.

Секрет доволі простий: 1997 року у цій висотці було створено ОСББ, яке не просто почало наводити у ній лад, а поступово робило будівлю більш енергоефективною. Зокрема, в будинку встановили індивідуальний тепловий пункт (ІТП) з погодним регулюванням. Це дозволяє мешканцям отримувати стільки тепла, скільки потрібно, відповідно до зовнішньої температури, а відтак – економити. Крім того, фахівці збалансували систему опалення, завдяки чому відбувається правильний перерозподіл теплоносія, й тепер немає квартир, які б “перегрівались” чи “недогрівались”. У місцях загального користування ОСББ встановило нові вікна й двері, утеплило горище, підвал і фасад будинку. Усе це частково було зроблено за кошти міста, а частково – за власні.

2020 року мешканці вирішили взяти участь у міській програмі з підтримки енергоефективних заходів – “70/30”, аби отримувати альтернативну енергію для свого будинку й таким чином економити на електроенергії та гарячій воді.

“На даху будинку було розміщено 59 фотоелектричних панелей потужністю 30 кВт, які  влітку фактично генерують від 20 до 23 кВт, – розповів Денис Скоренко, заступник голови ОСББ “Художник”. – Загалом всю фотоелектричну станцію треба розділити на дві частини. Перша частина – це акумулятори (літієво-залізо-полімерні, місткістю до 40 кВт-год), які працюють із гібридними інверторами (три однофазні інвертори потужністю 10 кВт кожен). Друга частина станції – ці ж гібридні інвертори із сонячними панелями”. 

Початковий задум, зі слів представника ОСББ, був наступний: коли є сонячна погода, то станція генерує електроенергію, акумулятори накопичують її. А коли сонце зникає, то запасу акумуляторів мало б вистачати на потреби будинку (освітлення місць загального користування, роботу насосів, ІТП тощо) до наступного дня (приблизно до 8:00). Інвертори заряджають акумулятори від сонячних панелей або від загальної мережі, якщо сонця бракує.

І, власне, завдяки обладнанню першої частини станції все це так і працює у період з травня до середини вересня. Взимку, через обмаль сонячних днів і малий світловий день, генерації майже немає. Вона становить приблизно 5-10% від встановленої потужності і не покриває навіть витрати самого будинку.

 

Насос… працюватиме за принципом кондиціонера – відбиратиме тепло й нагріватиме воду для мешканців…

 

Друга частина сонячної станції має забезпечувати роботу теплового насосу на гарячу воду. Однак через війну його ще немає. Коли ОСББ встановить тепловий насос (мешканці сподіваються, що це станеться цього року), він працюватиме від альтернативної сонячної електроенергії (безкоштовної) умовно з 8:00 до 20:00. А після 20:00 насос братиме електроенергію з мережі. Кількість сонячних панелей була розрахована на потужність теплового насоса.

“Крім того, тепловий насос також буде використовувати альтернативну аеротермальну електроенергію. Яким чином? Він має розміщуватись над вентиляцією. І вся пара та тепло (температурою 18 градусів), які піднімаються з ванн і кухонь вентиляційною шахтою на дах, йтимуть на підігрів води. Насос тут працюватиме за принципом кондиціонера: відбиратиме тепло й нагріватиме воду для мешканців. А ми вже запустимо цю воду у систему будинку”, – пояснив Денис Скоренко.

 

Переваги альтернативної електроенергії 

“Завдяки проєкту ми планували отримати два ефекти: гарячу воду за рахунок роботи теплового насосу, а також непідвищення внеску за електроенергію, – зазначив Денис Скоренко. – За місяць тариф на електроенергію може становити 2,69 грн/кВт год, через рік – умовно 3,69 грн/кВт год, і власне це зростання (різницю) має повністю покривати електроенергія, отримана нашою сонячною електростанцією”.

Проте така альтернативна енергія стала особливо важливою для виживання мешканців цього будинку після початку війни, зокрема, під час відключень електроенергії. 

“У червні-серпні минулого року ми спрацювали в нуль (по загальнобудинкових потребах: зовнішнє та внутрішнє освітлення, три групи насосів, зокрема, в ІТП, магнітний вхідний замок, допоміжні приміщення ОСББ), навіть мали “-” 8 і “-” 12 кВт за два місяці. Усе завдяки власній генерації, а вночі – за рахунок акумуляторів”, – похвалився представник ОСББ “Художник”

Коли столицю почали обстрілювати війська рф і через пошкодження нашої критичної інфраструктури почались перші стабілізаційні відключення електроенергії (спочатку на чотири години, а потім на вісім), то в цьому будинку, на відміну від інших, було опалення, гаряча вода й освітлення. 

“Потім я зателефонував електрику, й він підключив ліфти (у ручному режимі, аби можна було їх вмикати й вимикати), – згадав ті нелегкі часи  Денис Скоренко. – Протягом дво-трьох тижнів люди користувались ліфтами і навіть не помічали цієї переваги. А коли після сильних “прильотів” у Києві майже дві доби не було електроенергії, наші акумулятори вже були розряджені на 50-60% через роботу ліфтів. І тоді я вирішив відключити ліфти (тобто вони могли працювати лише від мережі). Водночас я повідомив, що якщо комусь дуже потрібно ними скористатись або якщо людина застрягла у ліфті під час увімкнення мережі, то можемо в ручному режимі увімкнути його, але потім знову вимкнемо”.

Коли у столиці вдруге були серйозні “прильоти”, а у будинках до 30 годин не було тепла, то в ОСББ “Художник” взагалі вимкнули все освітлення, залишивши лише аварійне (одна лампа на одному поверсі), а також насоси гарячої води та опалення. 

“У такому режимі все це може працювати півтори-дві доби. Тобто на цей час будинок ставав автономним. Немає електроенергії? Ок, беремо її, поки можемо, з акумуляторів”, – додав заступник голови ОСББ.

Цього року в будинку хочуть спробувати запустити ліфти не від акумуляторів, а від електроенергії, яку будинок генерує за допомогою сонячних панелей.

Отже, опинившись без електропостачання, ОСББ може забезпечувати мінімальні потреби будинку власними силами.

“Ми розглядаємо сьогодні даний проєкт із точки зору енергонезалежності, – наголосив Олексій Тихонов, радник заступника голови Київської міської держадміністрації. – Цей будинок практично завжди мав електроенергію на технічні потреби, бо світло в ньому не зникало навіть тоді, коли в інших будинках електроенергії не було по кілька днів”.

 

Цей будинок практично завжди мав електроенергію на технічні потреби, бо світло у ньому не зникало навіть тоді, коли в інших будинках електроенергії не було по кілька днів…

 

Втім, максимальний економічний ефект від проєкту ОСББ отримає після встановлення теплового насосу. За даними Міжнародного енергетичного агентства (IEA), теплові насоси у три-п’ять разів більш енергоефективні за бойлери, що працюють на природному газі. 

“Середня генерація гарячого водопостачання в місяць виходить 36,11 Гкал, – навів розрахунки заступник голови ОСББ Денис Скоренко. – Вартість 1 Гкал тепла у Києві зараз становить 1654,41 грн. Тепловий насос за місяць споживає 10850 кВт-год електроенергії. Її вартість сьогодні 1,68 грн за 1 кВт-год, але, думаю, що вже з 1 травня вона може подорожчати на 1 гривню, і тариф на електроенергію становитиме 2,69 грн за 1 кВт-год. Якщо ті 36,11 Гкал теплової енергії перевести у грошову масу, то це виходить 59 тисяч 731 грн 73 коп. Підрахуємо, скільки будемо витрачати коштів, якщо купуватимемо електроенергію для насосу, а не братимемо свою сонячну. Помножимо ті 10850 кВт на 1,68. Вийде 18 тисяч 228 грн. Якщо відмінусуємо від 59 тисяч ці 18 тисяч, то матимемо 41 тисячу економії на місяць!” 

Представник ОСББ також додав, що за рахунок фотоелектричної станції можна з травня до жовтня отримувати 30-40% необхідної електроенергії безкоштовно. Тоді можна прорахувати, скільки буде коштувати 1 кубометр гарячої води для мешканців будинку: приблизно 40-50 грн (якщо сонячна станція буде покривати витрати електроенергії). Зараз гаряча вода коштує 97,89 грн/куб. м. До цього слід додати вартість 1 кубометра холодної води. Сьогодні це 30 грн 38 коп. для Києва, але з квітня буде коштувати понад 35 грн, а з липня – ще дорожче – до 42 грн. Отже, отримаємо приблизно 80-90 грн.

 

Фінансування проєкту та  його окупність 

Вартість встановленого обладнання та виконаних робіт у будинку ОСББ “Художник” склала 2 млн 380 тис. грн. Оскільки проєкт передбачав співфінансування, то 70% його вартості заплатило місто, решта – мешканці.

Чи вартувало місту вкладати ці кошти в один великий проєкт? Можливо, краще було зробити декілька менших?

“Цей проєкт не настільки дорогий, як здається, – запевнив Олексій Тихонов. – Витрачено майже 2 млн 400 тис. грн, але за ці кошти встановлено й інвертори, і батареї, і сонячні панелі. Якщо брати ціни, то це дешевше, ніж навіть утеплення фасаду. Воно зараз вважається найбільш енергоефективним, хоча художники малюють навколо будинків шапочки та шалики. Ціна 1 кв. м утеплення суттєво зросла. І це не дивно, адже найкраще утеплення – мінеральна вата, а вона виготовляється з базальту за допомогою газу та електроенергії, які сьогодні дуже дорогі. Невідомо, якою буде ціна утеплення 1 кв. м фасаду влітку, коли будуть відбуватись тендери, однак у порівнянні з попередніми роками вона зросла у два-три рази. А ціна на енергоресурси для населення залишилась на попередньому рівні. Відтак енергоефективність такого заходу як утеплення сьогодні є суперечлива”.

Крім того, приймаючи рішення щодо участі того чи іншого будинку в програмі “70/30”, за якою ОСББ “Художник” отримало фінансування, у міській держадміністрації відштовхуються не від кількості заявок, а від якості, результату, що його буде отримано, додав радник заступника голови КМДА.  Заявки, які подаються, оцінюються за двома параметрами: основний – це енергоефективність, а інший – частка фінансування з боку будинку. 

“Щодо окупності проєкту, то її треба рахувати, зважаючи і на сонячну станцію, і на теплові насоси. В цьому випадку окупність становитиме сім-вісім років. Якщо ж тарифи на електроенергію та вартість газу для ТКЕ підвищать до ринкових, то теплові насоси (без фотоелектричної станції) окупляться рівно за два роки”, – зауважив Денис Скоренко.

Водночас слід зважити на те, що встановлене обладнання так чи інакше потребуватиме надалі коштів для успішної експлуатації, заміни якихось елементів, що вийшли з ладу тощо. Питання: коли це може статись?

“Цикл життя сонячних панелей – 10 років, – надав технічні характеристики Олексій Тихонов, радник заступника голови Київської міської держадміністрації. – Тобто через 10 років вони можуть продовжувати працювати, якщо їх нормально доглядати, не давати покриватись товстим шаром пилу тощо. Виробник батарей гарантує 6 тисяч циклів зарядів Отже, якщо ми будемо заряджати-розряджати їх щодня, то 1 тисяча циклів – це три роки…множимо на 6, отримуємо 18. Це означає, що батареї прослужать без проблем 15-18 років. Після цього їх ефективність буде знижуватись, але вони ще послужать п’ять-шість років. Тобто загалом пропрацюють до 20 років”.

 

Слід врахувати, що ціна кіловата зростатиме і, найімовірніше, тариф зведуть до промислового – до 5 грн за кВт-год. Якщо так, то даний проєкт дуже швидко окупиться і стане не просто вигідним, а дуже вигідним…

 

Зі слів представника КМДА, інвертори – єдина складова, яка може виявитись слабким місцем. Встановлені інвертори мають потужність у 10 кВт, проте до війни вони були налаштовані на режим роботи до 2 кВт, тобто 20% потужності. Зараз працюють в режимі 5 кВт, тобто на 50% потужності. 

“Отже, запас міцності у них доволі значний. Інвертори можуть і 40 років служити.

А в разі, якщо щось зламається, то на все це обладнання є гарантія. Наразі воно практично не потребує обслуговування, але дозволяє ОСББ економити. Звісно, проєкт буде окуповуватись не один рік, а довше, оскільки електроенергію для населення субсидують і тому вона коштує 1,68 за кВт-год. Однак слід врахувати, що ціна кіловата зростатиме і, найімовірніше, тариф зведуть до промислового – до 5 грн за кВт-год. Якщо так, то даний проєкт дуже швидко окупиться і стане не просто вигідним, а дуже вигідним”, – розмірковує Олексій Тихонов.

 

Спочатку – обов’язкові енергоефективні заходи

Опалювальний сезон в умовах війни довів, як сьогодні важливо мати альтернативні джерела енергії. І у будинках також. Однак чи буде поширюватись досвід ОСББ “Художник”?

“Це перший досвід поєднання інверторів, акумуляторів і сонячних панелей, – зазначив Петро Пантелєєв, заступник голови КМДА. – Фактично цей будинок протягом значного часового проміжку може почуватись нормально без постачання електроенергії. Що таке нормально? Це робоча система опалення, водопостачання, бо ми знаємо, що коли зникає електроенергія, то зупиняються насоси, і такі багатоповерхові будинки залишаються без тепла і води. І приклад цього ОСББ – це дуже хороший досвід, який обов’язково буде масштабований. І не лише у Києві”.

Проте ним зможуть скористатись не всі будинки. На думку Олексія Тихонова, наразі про масове поширення цього досвіду не йдеться, оскільки даний будинок перейшов до альтернативних джерел після того, як виконав обов’язкову програму: встановив ІТП, збалансував опалювальну систему, встановив вікна й двері, утеплив фасад, горище і підвал. 

“Лише коли все це зроблено, то можна переходити до “альтернативки”. А у нас ще дуже багато будинків, де обов’язкова програма не виконана, тому втрати тепла там сьогодні набагато вищі, ніж те, що ми можемо зекономити на електроенергії. Відтак спочатку треба працювати над обов’язковими заходами, а вже потім над тими, що пов’язані з альтернативною енергетикою”, – вважає радник заступника голови КМДА.

 

Спочатку треба працювати над обов’язковими заходами, а вже потім над тими, що пов’язані з альтернативною енергетикою…

 

Аби підштовхнути мешканців до обов’язкових енергоефективних заходів, столична мерія збирається запровадити певні обмеження у програмі “70/30”. Наприклад, дозволити мешканцям будинку компенсувати за рахунок міста лише один захід з альтернативної енергетики. У КМДА вважають, що краще дати можливість будинкам виконати передусім обов’язкову програму. Адже в Україні лише близько 20 тисяч багатоквартирних будинків обладнані ІТП, хоча відповідно до державних будівельних норм вони мали б бути встановлені в усіх будинках. Водночас саме вони дозволяють доставити теплоносій потрібної температури до кожної квартири. 

 

Досвід ОСББ “Художник” доводить, наскільки важливо та вигідно сьогодні мати альтернативні джерела енергії у багатоквартирних будинках, зважаючи на воєнний стан і на те, що електроенергія, газ, вода й тепло будуть дорожчати. Проте завдяки будинковим сонячним станціям і тепловим насосам мешканці можуть не відчути здорожчання житлово-комунальних послуг, або воно буде для них незначним. 

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”