У швейцарському місті Лугано завершилася Міжнародна конференція з питань відновлення України, участь в якій взяли понад 40 країн світу і близько 20 міжнародних організацій. Захід зосередився на питаннях післявоєнного відновлення нашої країни, які в тому числі включатимуть необхідні для цього реформи. А підсумком стала спільна декларація учасників про підтримку України після завершення війни. Таким чином, Україна ініціювала широкий політичний процес задля відновлення та представила чернетку відповідного плану.

Як зазначили організатори конференції, перед нашою державою і її партнерами стоятимуть масштабні завдання, точний обсяг яких поки що навіть неможливо виміряти. Проте уже зараз можна прогнозувати, які заходи знадобляться і які джерела ресурсів можна буде залучити.

Звісно ж, до плану увійшли проекти з досягнення енергетичної незалежності держави, "зеленого" курсу і відбудови чистого та захищеного середовища, які дослідила "Українська Енергетика".

 

Скільки коштуватиме відновлення

Над загальним Планом відбудови України, представленим у Лугано прем’єр-міністром Денисом Шмигалем, протягом шести тижнів працювали близько 3 тисяч експертів, посадовців та депутатів. План розрахований на 10 років, його реалізація обійдеться у 750 млрд доларів. Очевидно, що оцінити підсумкові масштаби втрат можна буде лише після закінчення війни. Та попри те, що агресія росії триває, в уряді переконані, що бачення щодо відновлення повинне бути представлене уже зараз.

"Нам важливо показати іноземним урядам та компаніям, що Україна має дуже чітку візію того, як нам стати успішними, стати членом ЄС та здійснити українське економічне диво", – сказав Шмигаль.

План розрахований на 10 років, його реалізація обійдеться у 750 млрд доларів

План передбачає два етапи робіт (з 2023 по 2025 та з 2025 по 2032 роки) та включає у себе 15 національних програм. Усього протягом 10 років має бути реалізовано 850 проектів, більшість з них – у перші три роки дії плану.

Програма енергетичної незалежності та "зеленого" курсу є третьою за обсягом затребуваних інвестицій – вона вартує 130 млрд доларів. Ще більша сума – 150-200 млрд доларів – знадобиться на програму з відновлення, модернізації житла та інфраструктури в країні.

Для фінансування плану уряд визначив п’ять ключових джерел. Основним ресурсом для відновлення мають бути конфісковані активи росії та російських олігархів.

"Російська влада розв'язала цю криваву війну. Вони спричинили ці масштабні руйнування і вони мають понести за це відповідальність. Заморожені активи росії за різними оцінками складають від 300 до 500 млрд доларів. Частина країн вже почали процеси не просто заморожування, але і конфіскації цих активів. Вдячні Німеччині за перші кроки. Вдячні Канаді та США за підготовку національних законодавств. Впевнений, що всі країни-партнери долучаться до цього процесу і забезпечать цю справедливість", – зазначив прем’єр-міністр.

Російські активи є в багатьох країнах, вони заморожені, і також вони є у формі різних дозволів, додає президентка DiXi Group Олена Павленко. Російський енергетичний бізнес можна націоналізувати та продати міжнародним компаніям, а гроші можуть піти на відновлення України.

Інші джерела – гранти та пільгові кредити міжнародних фінансових організацій та країн-партнерів, інвестиції приватного сектору, а також позабюджетні внески приватних осіб та корпорацій, власне кошти бюджету України.

А президентка DiXi Group говорить про ще одне джерело грошей у середньостроковій перспективі – статус кандидата України.

"Як держава-кандидат на вступ до ЄС вона повинна отримати доступ до фондів, якими можуть користуватися країни-члени. Наприклад, Recovery and Resilience Facility було створено, щоб допомогти державам-членам впоратися з COVID-19 і забезпечити стійкість європейських країн і їх готовність до "зеленого" та цифрового переходу. Цей фонд має 723,8 млрд євро і може надавати як кредити, так і гранти. Ми також можемо запропонувати відкрити для України такі інструменти, як Connecting Europe Facility, який покликаний сприяти зростанню, робочим місцям і конкурентоспроможності також в енергетичному секторі через інфраструктурні проекти", – прокоментувала експертка.

 

Головний принцип – відбудувати краще, ніж було

Денис Шмигаль підкреслює: мета уряду – не просто відновити бетон і скло, а побудувати нову країну. Тобто, після відновлення має стати краще, ніж було до війни. Проекти з відбудови повинні максимально залучати "зелені" технології та керуватися засадами енергоефективності, вважають в уряді.

Щоб виконати ці завдання, аналітичний центр DiXi Group пропонує керуватися сімома підходами до розробки, втілення та оцінки проектів.

1. Терміновість: зусилля з економічної реконструкції та стійкості мають розпочатися негайно, а не чекати закінчення російської агресії, і неухильно збільшуватися, оскільки припинення бойових дій розширить можливості.
2. Прозорість і підзвітність: впровадження інструментів і механізмів прозорості на всіх етапах, чітке публічне оприлюднення, що забезпечує доступ громадськості до даних про фінансові угоди, державно-приватне партнерство і концесії, державні закупівлі та використання коштів, доступні механізми подання скарг і механізми моніторингу між зацікавленими сторонами.
3. Орієнтованість на людей: інклюзивність та недискримінаційність, обов’язкове базування на правах людини, максимальна користь для цивільного населення та вразливих груп, перевага у прийнятті та реалізації рішень найближче до постраждалого населення (рівень громади та регіону).
4. Пріоритет виконання цілей сталого розвитку для досягнення мети "побудувати краще". Відновлення має бути екологічним, сприяючи позитивному впливу на навколишнє середовище та підвищенню енергетичної безпеки.
5. Винуватець має заплатити: хоча добровільні внески міжнародної спільноти та уряду України відіграватимуть свою роль, пріоритетом має бути реконструкція, фінансована за рахунок добровільних чи конфіскованих активів російської держави та олігархів.
6. Відповідність з міжнародним правом і бажанням України бути членом ЄС, включаючи найкращі практики, пов’язані із застосуванням соціальних та екологічних стандартів і гарантій.
7. Забезпечення довгострокової економічної стійкості під час фінансування відновлення: надання переваги грантам над позиками та прагнення захистити доступ до ринків і залучити прямі іноземні інвестиції.

Рухатися у цих напрямках неможливо без допомоги іноземних партнерів. Тож, як зазначила Олена Павленко, незважаючи на війну, ми повинні повернутися до дискусії про основні орієнтири розвитку стратегічного сектору для залучення іноземних інвесторів.

"В умовах війни важко давати якісь обіцянки в короткостроковій перспективі, але ми можемо дати сигнал, де ми розраховуємо мати приватний бізнес і де держава збереже свою роль. Разом з урядами Україна може розробити законодавство, яке може зацікавити іноземних інвесторів прийти в Україну, а також самі країни Європи та США та запропонувати схеми підтримки для інвестування в Україну. Це може бути у формі гарантій, страхування, інших ініціатив", – відзначила експерт.

 

Декарбонізація, енергоефективність, захист довкілля

Національна програма з енергетичної незалежності та "зеленого" курсу включає в себе 21 захід. Енергетичні заходи передбачають розвиток усіх доступних для України напрямків енергетики: ВДЕ, ядерна енергетика, газова й нафтова інфраструктура, реконструкція і покращення мереж тощо. Також ряд заходів, пов’язаних з енергетичним сектором, включені до програми з відбудови чистого та захищеного середовища – йдеться переважно про поводження з радіоактивними відходами та зняття об’єктів Чорнобильської АЕС з експлуатації.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зелений курс: найперші необхідні кроки від експертів для відбудови України

Загалом заходи у програмі можна умовно розділити на три групи: проекти задля швидкого відновлення високої якості життя у містах, проекти з відбудови та проекти, орієнтовані на "зелений" перехід. Це корелюється з тими трьома етапами відновлення, якими планує рухатися уряд.

"Перший – це відновлювати тут і зараз те, що можливо і що є критичним для життя людей. Ця робота вже йде. Ми її зараз фінансуємо коштами з бюджету України. Друга частина – це recovery. Кількість зруйнованих об'єктів навіть базової інфраструктури величезна. Одразу після завершення воєнних дій та перемоги України потрібно буде реалізувати тисячі проектів відбудови. Третій етап цього плану – це довгострокова трансформація. Вона стосується всіх сфер, починаючи від освіти та медицини й закінчуючи зеленим переходом та новим військово-промисловим комплексом", – розповів прем’єр-міністр.

До першочергових заходів можна, наприклад, віднести відбудову пошкоджених енергетичних об'єктів, включно з Кременецькою ТЕЦ, ЧернігівськоюТЕЦ та Охтирською ТЕЦ, забезпечення постачання та зберігання газу для ЄС і України в українських ПСГ, забезпечення доступу до LNG-терміналів Польщі, Греції, Хорватії, Туреччини, Італії, Німеччини, а також – розширення каналів поставки нафтопродуктів з НПЗ та портами ЄС. Ці заходи дозволять українцям стабільно пройти опалювальний сезон.

У назві програми енергетичного відновлення фігурує "зелений" курс. Отже, урядовці акцентують увагу на екологічній перспективі енергетичних програм. До слова, з 21 заходів енергетичної програми відновлення 8 заходів стосуються розвитку саме "зеленої" енергетики та покращення впливу сектору на довкілля: будівництво пікових потужностей 1,5–2 ГВт і акумуляторів потужністю 0,7-1 ГВт, локалізація виробництва обладнання для ВДЕ, тестування та розвиток транспортної інфраструктури водню, будівництво близько 15 ГВт електролізних потужностей, 3,5 ГВт гідроелектростанцій і насосних гідроелектростанцій, понад 30 ГВт ВДЕ для виробництва водню, розвиток виробництва біопалива із сільськогосподарської продукції, залишків та відходів, а також модернізація і оптимізація ГТС та ГРМ, у т.ч. для скорочення викидів метану.

З 21 заходів енергетичної програми відновлення 8 заходів стосуються розвитку саме "зеленої" енергетики

Та на думку Олени Павленко, цей самий "зелений" принцип має бути поширений на всі програми відновлення. Декарбонізація, енергоефективність та захист навколишнього середовища – своєрідний "трикутник", що має превалювати при післявоєнній відбудові України в усіх секторах.

"Цей трикутник слід застосовувати до всіх проектів, які будуть розроблені в рамках Національного плану відновлення. Йдеться не лише про проекти в енергетиці, а й у сільському господарстві, промисловості, транспорті", – відзначила експерт.

Лише після ревізії національних проектів на рахунок впровадження декарбонізації, енергоефективності та захисту довкілля, можна серйозно говорити про Green Recovery, вважає Олена Павленко.

"Крім того, Green Recovery є дуже дорогим. Це буде коштувати набагато більше, ніж просто реконструкція. Ми побачимо після війни багато українських громадян за межею бідності. Вимагати від цих людей фінансування відбудови та модернізації України буде несправедливо, нереалістично. Уряди повинні знайти інші джерела, щоб допомогти Україні забезпечити "зелене відновлення". Я б запропонувала Міністерству енергетики України створити робочу групу, яка б розрахувала збитки в енергетиці, щоб коли прийде час, можна було показати чек росіянам", – наголосила експертка.

За її словами, два елементи, які також мають бути невід’ємною частиною процесу відновлення – це швидкість і прозорість.

"Швидкість фінансування енергетичних проектів має бути, можливо, вищою, ніж до війни, – підсумовує президентка DiXi Group, – інакше на реалізацію одного великого проекту знадобиться кілька поколінь".