Обговорення спільної заяви Німеччини та США щодо транспортування російського газу й енергетичної безпеки в Європі не вщухають.

Переговори тривали з лютого цього року, а про фінальну домовленість Берліна та Вашингтона стало відомо 21 червня. Зі спільної заяви союзників випливає, що вони все-таки погодили добудову Північного потоку-2. А Україна в обмін на це отримує від них певні гарантії та зобов’язання. Але виключно на словах, без жодних дієвих механізмів, і навіть, як з’ясувалося пізніше з пресконференції Ангели Меркель, без підтримки з боку Конгресу Сполучених Штатів. Історія, що загалом подібна до Будапештського меморандуму, відзначають експерти.

"Українська енергетика" проаналізувала, які можливості для маневрів на політичній арені є в України.

 

Що означають домовленості на Заході для України

 

Спільна заява Берліна та Вашингтона є підсумком робочого візиту канцлера Німеччини Ангели Меркель до США для зустрічі з президентом Джо Байденом, у ході якого обговорювалися газопровід "Північний потік-2", транзит газу через Україну та використання Російською Федерацією енергетики у якості зброї.

Документ починається із запевнення, що США та Німеччина рішуче підтримують суверенітет, територіальну цілісність, незалежність України та її європейський шлях, а також підтверджують необхідність вжити заходів проти російської агресії і деструктивних дій Росії в Україні і за її межами.  Країни, йдеться у заяві, зобов'язуються працювати разом, щоб гарантувати, що Сполучені Штати і ЄС мають відповідні інструменти для реагування на російську агресію та спроби використовувати енергію як зброю. Дві західні держави також погоджуються, що в інтересах України і Європи продовжити транзит російського газу через українську ГТС після 2024 року.

Німеччина окремо обіцяє використовувати всі доступні засоби впливу, щоб забезпечити  транзит російського газу через Україну на термін до десяти років. Для цього вона призначить спеціального представника з фінансуванням у розмірі 70 млн дол.  А переговори щодо цього питання повинні розпочатися не пізніше, ніж 1 вересня.

Є й інші пункти зобов’язань, що не стосуються безпосередньо транзиту та "Північного потоку-2", але мають засвідчити готовність підтримувати Україну економічними заходами . Йдеться про Зелений фонд для України на 1 млрд дол., двосторонні енергетичні проекти у галузі відновлюваних джерел енергії та енергоефективності, підтримку поступової відмови від вугілля та допомогу з інтеграцією в ENTSO-E.

Але, як відзначає президент аналітичного центру DiXi Group Олена Павленко, реальних інструментів для виконання  взятих зобов’язань у домовленностях США та Німеччини немає.

"Не зрозуміло, якими інструментами Берлін може тиснути на Газпром, щоб продовжити контракт. Росія в якийсь момент прийде і скаже: транзит "Північним потоком-2" дешевший, тому давайте зберігати "Північний потік-2". А Німеччина скаже, що для їх бізнесу це вигідніше, тому вони на це погоджуються. Не можна довіряти гарантіям, які нічим не підкріплені у документі", - наголошує експерт.

На відсутність чітких юридичних гарантій звернули увагу і в МЗС України: очільник відомства Дмитро Кулеба заявив, що наша країна хотіла б сильніших формулювань щодо безпекового питання, викладеного в американсько-німецькій заяві щодо "Північного потоку-2".

"Ми наразі маємо багато запитань до того, як американсько-німецька домовленість здатна зменшити безпекові ризики для України і країн Центральної Європи, пов’язані з "Північним потоком-2". Ми будемо розмовляти зі США і Німеччиною з цього приводу. Ми б хотіли, щоб формулювання в американсько-німецькій заяві саме з питання безпеки були сильнішими", - відреагував міністр на заяву.

А от Росія, схоже, залишилася цілком задоволеною перебігом західних переговорів. Виглядало так, що РФ не планує брати американсько-німецький меморандум до уваги, зокрема, у частині виконання транзитних гарантій. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков уже на наступний день після переговорів заявив, що транспортування газу – питання комерційне, а не політичне.

"Переговори про транспортування газу через Україну після 2024 року носять комерційний характер, їх ведуть не президенти країн" - сказав він, фактично підтверджуючи, що  Меморандум США та Німеччини не лише не містить гарантій щодо його виконання, але й, насправді, реальних компенсацій для України також.

Ціна цих домовленостей без гарантій виллється для України, як країни-транзитера, щонайменше у 5-7 млрд дол. прямих втрат, відзначає Олена Павленко.

"Ми втрачаємо весь транзит і ми втрачаємо оператора газотранспортної системи. Це ніяк не співвідноситься з 1 млрд і 175 млн, які нам виділять (мова йде про інвестиції в Зелений фонд, які гарантуються Німеччиною та США, - ред.). Тобто реальних компенсацій, які нам обіцяли – навіть їх немає. Німеччина просто використовує (у якості гарантій, - ред.)  ті пріоритети, які уже і так існують в Європейському Союзі щодо України", - вказала експерт.

А в "Нафтогазі" наголошують, що гарантії про забезпечення транзиту мають підкріплюватися щонайменше бронюванням потужностей від європейських компаній.

"Якщо ми говоримо, що "Північний потік-2" - це шкідливий проект, тоді давайте заповнювати нашу газотранспортну систему на 10 років. Але не так, щоб Росія давала якісь гарантії, а щоб європейські компанії мали ці гарантії від, наприклад, німецького уряду. Тоді ці європейські компанії забронюють наші потужності на кордоні Україна-Росія. І тоді, якщо Росія порушуватиме свої зобов'язання, то це вже буде не перед Україною, а перед європейськими компаніями", - зазначив  директор з енергоефективності та управління майном групи "Нафтогаз" Віталій Щербенко.

 

Запустити "Північний потік-2" супереч Третьому Енергопакету?

 

Противники російського газового проекту неодноразово звертали увагу на порушення ним Третього енергетичного пакету.

Наприклад, Третій енергопакет не дозволяє одноосібно контролювати видобуток, продаж і транспортування газу. Саме тому від України вимагалося відділити функцію транспортування газу від видобувних та трейдингових активів. Виконання цієї вимоги, переконували європейські партнери, гарантуватиме продовження транзиту вітчизняною газотранспортною системою та зробить Україну частиною цивілізованого газового ринку.

"Україна виконала своє "домашнє завдання" щодо відповідності Третьому енергопакету. Ми провели анбандлінг. Проте ми розраховували, що Європейська комісія висуватиме такі самі вимоги до інших газових проектів", - висловив позицію Віталій Щербенко.

Чи для всіх працюватимуть європейські правила на однакових умовах?

"Всі розуміють, що є одна людина в Росії, яка контролює і видобуток газу, і транспорт газу через цей газогін. І це навіть не Олексій Міллер, це – Володимир Путін", - наголошує голова правління НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко.

Всупереч цьому, трубі "Газпрому" дають зелене світло. А сам "Газпром", відчуваючи послаблення з боку Заходу уже почав вдаватися до неринкових дій. "Українська енергетична біржа" напередодні виходу заяви Німеччини та США помітила демпінг російської компанії на газі з майбутніми поставками "Північним потоком-2". Якщо на нідерландській біржі TTF паливо з поставками цієї зими й в першій половині 2022 року торгується на рівні 253- 400 дол. за тисячу кубометрів, то російський газ на перший квартал і весь 2022 рік Газпром пропонує за ціною 180 дол за аналогічні обсяги. Це – чергове проігнороване Європою свідчення того, що Північний потік-2 не є економічним проектом.

Голова правління "Нафтогазу" вважає, що повпливати на ситуацію все ще можна. Зробити це може Європейська комісія.

"Щоб газопровід працював комерційно, потрібно, щоб оператор цього газопроводу був сертифікований за Третім енергопакетом. Це робить німецький регулятор, але у консультаціях з Європейською комісією. І в будь-який момент Європейська комісія і німецький регулятор можуть сказати "вибачайте, ви не виконуєте вимог Третього енергопакету". Вимоги дуже суворі й якщо вони будуть їх застосовувати по суті, а не по формі, цей газогін може ніколи не запрацювати в комерційному режимі", — переконаний Юрій Вітренко.

 

Несподіваний союзник від Сполучених Штатів

 

Після оголошення заяви канцлер Німеччини Ангела Меркель визнала, що її текст не був узгоджений з Конгресом США. Наразі це – головний американський союзник України у протидії "Північному потоку-2". Рішеннями Байдена і його заявами про неможливість зупинити добудову газопроводу не задоволені конгресмени з обох сторін: і демократи, і республіканці.

"Президент Байден кидає виклик законам США і повністю здався Путіну. Диктатори як і раніше будуть пожинати мільярди від подарунка Байдена, а Європа як і раніше буде піддаватися російському енергетичному шантажу", - заявив сенатор-республіканець від штату Техас Тед Круз. Стало відомо, що сенатори-республіканці вимагають від адміністрації президента США накласти нові санкції через будівництво російсько-німецького газопроводу Північний потік-2, погрожуючи заблокувати призначення двох кандидатів до казначейства.

"Останні переговори свідчать про значну підтримку позиції України серед американських сенаторів та конгресменів. Представники як Демократичної, так і Республіканської партій розуміють – Північний потік-2 є геополітичним проектом, який має бути зупинений. Вони поділяють нашу занепокоєність щодо того, що цей проект є реальною загрозою для безпеки України, і що цей проект несе корупцію в Європу, розділяє Європу", - додає Юрій Вітренко.

Виходячи з цього, конгрес і досі може виступити за негайне застосування санкцій адміністрацією Сполучених штатів. Окремо сенат США може накласти обмеження на компанію, яка візьметься сертифікувати "Північний потік-2" або, у майбутньому, застосувати санкції до компаній, які захочуть отримувати газ російським газопроводом.

 

Україна має прагнути до повноцінної участі на міжнародній арені

 

Формування тексту домовленостей пройшло без участі України, наголосили у МЗС. Тож тепер перед Україною стоїть завдання: показати Західним партнерам, що без нас вирішувати нашу долю не можна.  

"Україну ніхто не долучав до переговорів, українські інтереси не були враховані у цих переговорах. Фактично, усе вирішили без нас. Це був дуже поганий сигнал, тому що Росія розповідає, що ми країна, якою завжди треба управляти. Тож цей процес та його результати грають на руку РФ. Якщо ти хочеш бути суб'єктом у міжнародній політиці, то працюй на те, щоб стати ним", - наголошує Олена Павленко.

Окрім продовження переговорів з європейськими партнерами, конгресом США та взаємодії з Європейською Комісією, Україна може почати формувати довкола себе коаліцію східноєвропейських країн – Польща, Литва, Словаччина.

Нещодавно Польща спромоглася через Європейський суд обмежити використання газопроводу  OPAL, що пов’язаний з "Північним потоком-1". Якщо вона, як країна-член ЄС, ініціює ще один аналогічний позов, Україна зможе долучитися до цього процесу і надати свої аргументи проти російсько-німецьких газопроводів. Про взаємодію Україна та Польща вже домовилися. Зокрема, як йдеться у спільній заяві, країни працюватимуть разом зі своїми союзниками і партнерами над протидією запуску Північного потоку-2, поки не будуть розроблені рішення для подолання кризи безпеки, підтримки країн у їх прагненні стати членами західних демократичних інститутів, мінімізації загроз миру і енергетичної безпеки. Польща також оголосила свою позицію: погодившись на завершення будівництва Північного потоку-2, Німеччина порушила енергетичну солідарність, а США зробили стратегічну помилку.

Окремим рішенням Україна ініціювала переговори у рамках Угоди про асоціацію з ЄС.

"Відповідно до статті 274 Угоди про асоціацію з ЄС Україна офіційно ініціює консультації з Єврокомісією та ФРН щодо "Північного потоку-2", який загрожує безпеці України та порушує принципи диверсифікації Енергетичного Союзу ЄС. МЗС вже направило відповідні ноти до Брюсселя та Берліна", - повідомив голова МЗС. У Німеччині оголосили про готовність до таких переговорів.

Тож процес триває. Але якщо у підсумку реальних важелів впливу на "Північний потік-2" не знайдеться, це продемонструє: сама Європа може нехтувати власними принципами, які вона декларує як обов’язкові для України. А це, своєю чергою, спричинить серйозну кризу довіри до західних цінностей.

Спеціально для "Української енергетики"