Українці, які втратили свого постачальника газу й перейшли до постачальника “останньої надії” (ПОН) – Газопостачальної компанії “Нафтогаз України” – отримуватимуть газ за фіксованою річною ціною – 7,96 грн/куб. м. Якби державний регулятор не прийняв цього рішення, населенню довелося б платити у шість-сім разів більше. Адже 14 грудня ціна за послуги ПОН становила 55,84 грн/куб. м (із ПДВ і транспортуванням). Проте таке рятування споживачів може обернутися проти них самих, оскільки надає перевагу компанії зі статусом ПОН й тому не сприяє розвитку конкуренції на ринку.

За допомогою експертів “Українська енергетика” проаналізувала ситуацію з ПОН і з’ясувала, які ризики вона несе для розвитку ринку газу.

 

 

Як механізм ПОН допоміг населенню

445 тисяч сімей, яких обслуговував постачальник “останньої надії” (ГПК “Нафтогаз України”), з 1 грудня отримують газ, як і раніше, на пільгових умовах – за ціною 7,96 грн за кубометр. А все тому, що їх автоматично перевели на річний тарифний план “Нафтогазу України”. Отже, загроза, що цим споживачам доведеться з грудня платити за газ за ринковими цінами (на 14 грудня послуга ПОН коштувала 55,84 грн за кубометр), минула.

Шлях до цього рішення був непростим. У зв’язку з початком лібералізації ринку газу для населення (з серпня 2020 року) та появи можливості зміни постачальника виникло питання: хто продаватиме газ тим людям, які опинилися без постачальника. Наприклад, у разі його банкрутства чи ліквідації, анулювання чи призупинення ліцензії. Або якщо певного споживача немає в реєстрі жодного постачальника, чи коли постачальник не замовив газ для клієнта. У липні 2020 року уряд за результатами конкурсу оголосив постачальника “останньої надії”. Ним на найближчі три роки стала газопостачальна компанія (ГПК)  “Нафтогаз України”. Саме вона повинна була забезпечувати людей газом за ринковою ціною протягом 60 днів. Це мало стимулювати побутових споживачів швидше шукати нового постачальника.

Однак, коли ціни на газ почали стрімко зростати, оплачувати послуги ПОН для його клієнтів стало нереально. Крім того, влада запровадила пільгові ціни для населення через механізм річних базових пропозицій постачальників і балансуючу групу “Нафтогазу”. У серпні 2021 року ціна ПОН для 500 тисяч сімей, яких він обслуговував, зросла на 7% проти липня, у вересні –  ще на 2%, до 12 грн/куб. м. 

Попереду був опалювальний сезон. Щоб люди не опинилися без газу й тепла, уряд своєю постановою з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року зменшив ціну ПОН для побутових споживачів до рівня річного тарифу “Нафтогазу” для населення – 7,96 грн/куб. м (з урахуванням податку на додану вартість). А для бюджетних установ – до 16,8 грн/куб. м. 

 

Законодавчі зміни щодо ПОН – задля зниження ціни газу

Клієнтам ПОН дали час до грудня 2021 року на те, щоб обрати собі на ринку постачальника газу. Однак люди не поспішали зробити це й могли опинитися взимку із суттєво вищими платіжками за газ. Аби цього не сталося, 29 листопада президент підписав закон, до якого додали положення про ПОН.  

“1 грудня набув чинності закон, який стосується переходу на облік газу в енергетичних одиницях, – розповів директор із досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович. – До нього додали положення про ПОН. В одному з них йдеться про те, що Регулятор може на тимчасовій основі, до кінця березня 2022 року, встановлювати для побутових споживачів граничні ціни ПОН на рівні річної базової пропозиції замість ціни на підставі формули (вона зазначена в Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника “останньої надії”). В іншому положенні зазначається, що Регулятор, також на тимчасовій основі, може прийняти рішення, яке дозволяє споживачам отримувати газ на підставі річної пропозиції компанії, яка була обрана ПОН”. 

Тобто законодавчу базу підвели таким чином, щоб побутові споживачі, які отримували газ від ПОН на певних пільгових умовах до кінця листопада, з 1 грудня 2021 року не втратили такої можливості. 

“Ці клієнти сьогодні отримують газ на тих самих умовах, що діють і для побутових споживачів в рамках балансуючої групи “Нафтогазу”. Це означає, що принаймні до кінця опалювального сезону, для населення діятимуть регульовані, а не ринкові, ціни”, – додав експерт.

Однак втілити прийняті норми закону в життя “Нафтогаз України” міг лише на підставі відповідних рішень НКРЕКП. Тому компанія звернулася до Регулятора з проханням переглянути механізм ціноутворення для ПОН.

“Хоча сам закон говорить лише про можливість так вчинити, тобто це не прямий наказ Регулятору”, – зауважив аналітик DiXi Group. 

Наприкінці листопада ГПК “Нафтогаз України” звернулася до НКРЕКП із проханням змінити ціну для сімей, які є клієнтами ПОН, інакше в грудні вона може становити 46,71 грн/куб. м. Також керівництво компанії запропонувало Регулятору підключити побутових клієнтів ПОН на умовах базового річного тарифу “Нафтогазу” – 7,96 грн/куб. м (з ПДВ). 

“9 грудня Регулятор в авральному порядку прийняв рішення про постачання природного газу побутовим споживачам на умовах базової річної пропозиції. І це постачання триватиме до 30 квітня 2022 року”, – зазначив генеральний директор ТОВ “Нафтогазбудінформатика” Леонід Уніговський.

 

Чи виконує ПОН свої функції

З одного боку, прийняті рішення, які стосуються побутових споживачів ПОН, є позитивними. Без них у грудні 2021 року 445 тисяч українських родин змушені були б платити за газ надзвичайно високу ціну – приблизно 45 грн за кубометр газу. Натомість вони платять 7,96 грн за кубометр, тобто майже у шість разів менше. З іншого боку, функція ПОН як тимчасового страхівника дещо змінилася.

“Загалом ПОН захистив близько 700 тисяч побутових користувачів газу, які втратили своїх постачальників, – розповіли “Українській енергетиці” в ГПК “Нафтогаз України”. – Нагадаємо, низка газопостачальних компаній протягом 2021 року відмовляється виконувати свої зобов’язання перед клієнтами, зокрема через різке зростання цін на ринку газу. Розв'язати цю проблему допоміг саме ПОН. Також завдяки йому в країні вдалося забезпечити вчасний старт опалювального сезону для тисяч бюджетних установ (шкіл, садочків, лікарень), релігійних організацій. Наразі ПОН забезпечує газом 1369 бюджетних організацій”.

Ціна послуги ПОН сьогодні висока й може піднятися ще вище. Станом на 14 грудня вона становила 55,84 грн за кубометр газу (з ПДВ і транспортуванням). У ГПК “Нафтогаз Україна” зазначили, що ціна, за якою ПОН відпускає газ своїм споживачам, суворо регламентована законодавством. Вона розраховується щомісяця на підставі  затвердженої Кабміном формули, що враховує реальну ціну газу на ринку. Представники “Нафтогазу” зазначили, що оплачувати газ за такою ціною побутовим споживачам, бюджетним і релігійним організаціям надзвичайно складно. Саме тому заохочують клієнтів до переходу на умови базової річної пропозиції. Зараз такий перехід здійснюється автоматично і дозволяє людям отримувати газ за ціною 7,96 грн за кубометр. Хоча така практика спотворює конкуренцію на ринку, бо тільки НАК “Нафтогаз України”, у складі якої є і газопостачальник, і видобувна компанія “Укргазвидобування”, володіють ресурсом газу власного видобутку. 

"Все відбуватиметься автоматично, практично в рамках однієї структури, – прокоментував ситуацію Євген Нацвін-Степанов, перший заступник голови правління Асоціації постачальників енергоресурсів. – У споживача ніхто не проситиме підписати заяву-приєднання до договору постачання природного газу. Таким чином, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" стане єдиною компанію, яка отримує клієнта не в результаті конкурентної боротьби, а за допомогою адміністративної допомоги з боку начебто "незалежного" енергетичного регулятора. НКРЕКП таким чином фактично “подарує” “Нафтогазу” 600 тисяч клієнтів. Що це, як не розширення монополії і захоплення клієнтської бази через використання адмінресурсу?”

ГПК “Нафтогаз України” стверджує, що виконує покладені на неї завдання та функції постачальника “останньої надії” в повному обсязі. Однак, експерти мають дещо іншу думку.

“Рішення НКРЕКП щодо ПОН є наслідком політичних домовленостей задля стабільності ціни для населення під час опалювального періоду, – вважає Роман Ніцович. – Проте таке регулювання не зовсім відповідає ролі ПОН як певної тимчасової страховки, що має, навпаки, підштовхнути споживачів (побутових чи непобутових), які отримують послугу ПОН, шукати собі нового постачальника. Зрозуміло, що наше населення досить інертне, пасивне, і тому навіть висока ціна ПОН не стимулювала б людей до активного пошуку нового постачальника. Проте роль цього суб'єкта на ринку все ж таки страхова”. 

 

Таке регулювання не зовсім відповідає ролі ПОН як певної тимчасової страховки, що має, навпаки, підштовхнути споживачів (побутових чи непобутових), які отримують послугу ПОН, шукати собі нового постачальника…

Відповідно, газ, який постачається ПОН, не може продаватися за низькою пільговою ціною, наголошує експерт. Вона має бути щонайменше ринковою, а загалом вона має бути з певною премією, оскільки, йдеться все ж про надзвичайний режим постачання. 

Гендиректор “Нафтогазбудінформатика” також вважає, що функція ПОН спотворена, тому що він повинен постачати газ не більше двох місяців, доки споживач не знайде іншого постачальника. 

“Однак ми розуміємо, що інших постачальників, що пропонують газ за ціною 7,96 грн за кубометр, ніж група “Нафтогаз”, споживач не знайде. Тобто це певне штучне регулювання цього сегменту ринку”, – додав експерт. 

 

ПОН зі спеціальними обов’язками?

Сьогодні на ринку газу склалася цікава ситуація: “Нафтогаз України” виконує функції постачальника “останньої надії”, але постачає газ у цьому статусі не за вищою ціною, а за однією з найнижчих.

“Оскільки постачальником “останньої надії” є “Нафтогаз”, власник одного з найбільших ресурсів газу на оптовому ринку, то зараз підприємство використовує статус ПОН, який дозволяє застосувати тимчасовий порядок із використанням регульованих цін”, – зазначив Роман Ніцович.

Фактично, йдеться про повернення до механізму покладання спеціальних обов’язків (ПСО) для захисту населення від високих цін на газ.

“По суті, всі ці дії я кваліфікую, як повернення до постачальників з особливими обов'язками, хоча уряд це так не називає, – вважає Леонід Уніговський. – Коли ціни на газ почали стрімко зростати, зокрема на європейських ринках, уряд зіткнувся з тим, що потрібно щось робити: чи давати значно більші субсидії, але не ламати ту модель ринку, яка була, чи все ж таки перейти на регульовані ціни. Так і зробили, бо 7,96 грн за кубометр – це регульована ціна, хто би що не казав. І хоча уряд не називає це поверненням до інституту покладання спеціальних обов’язків (ПСО), але, по суті, це власне воно і є. Коли “Нафтогаз” взяв на себе обов'язок продавати газ за ціною 7,96 грн/куб. м, то він став постачальником з особливими обов'язками”. 

По суті, всі ці дії я кваліфікую, як повернення до постачальників з особливими обов'язками, хоча уряд це так не називає...

Чому уряд не називає речі своїми іменами й офіційно механізму ПСО на ринку газу немає? Про це можна лише здогадуватися.

“У законі про ринок природного газу чітко визначено: якщо постачальник з особливими обов'язками продає газ за ціною, нижчою за конкурентну на ринку, й доведе свої втрати, то уряд повинен компенсувати йому цю різницю. Напевно, уряд не хоче йти цим шляхом і, відповідно до законодавства, буде зобов’язаний платити гроші “Нафтогазу” із  бюджету”, – припускає Леонід Уніговський.

Водночас “Нафтогаз”, завдяки статусу ПОН, отримав додаткові переваги на роздрібному ринку. Найголовніша з них – нові клієнти. Втім у самій компанії переконані, що мають достатньо переваг і без цього статусу. 

“Довготривалі пропозиції ГПК “Нафтогаз України” є одними з найвигідніших на ринку: за ціною, гнучкістю умов оплати, зручністю підключення та якістю клієнтського сервісу. Саме тому цю компанію обрали своїм постачальником газу близько 1 млн споживачів, які ніколи не користувалися послугами компанії як ПОН. Станом на грудень 2021 року “Нафтогаз України” обслуговує понад 1,8 млн клієнтів”, – зазначили у “Нафтогазі”.

Гендиректор “Нафтогазбудінформатика” зазначив, що про виграш “Нафтогазу“ на роздрібному ринку можна говорити лише опосередковано, оскільки компанія подавала всі зазначені вище пропозиції щодо ПОН до НКРЕКП не за власним бажанням.

“Це пропозиції уряду, від яких, напевно, дуже важко відмовитись”, – вважає він.  

Чого очікувати далі: регулювання цін чи конкуренції? 

Регулювання урядом цін на газ свідчить про те, що конкуренція на ринку поки що не працює. З одного боку, це стримує розвиток ринку, але з іншого, в умовах підвищення світових цін на газ, це захищає споживачів, які не можуть платити за такими цінами. Що можна зробити, щоб одне не заважало іншому?

Леонід Уніговський вважає, що Україні потрібно запровадити національний ціновий індикатор газу. 

“У нас є Українська енергетична біржа. Вона ще недосконала, ще немає клірингових систем, але все ж таки це вже національний ціновий індикатор. І за певної ліквідності ми могли би орієнтуватися саме на цю ціну на українському ринку. Проте, яке рішення прийме уряд, побачимо вже після нового року”, – розмірковує експерт.

Водночас Леонід Уніговський нагадав, що в підписаному з Міжнародним валютним фондом (МВФ) меморандумі Україна взяла на себе зобов’язання після цього опалювального сезону зробити ціни на газ ринковими. Що робитиме уряд у зв’язку з цим, поки що не зрозуміло. Проте, якщо Україна пристане на власні пропозиції до МВФ щодо продажу газу власного видобутку на біржі, то, безумовно, виграє. 

“У меморандумі пропонується з травня 2022 року щороку продавати на біржі 40-50% газу, який видобуває “Укргазвидобування”. Протягом восьми місяців (із травня до кінця року) дана компанія може видобути приблизно 3,5-4 млрд кубометрів газу, з яких 40-50% можна буде продати на біржі. Однак, МВФ також поставив вимогу, за якою “Укргазвидобування”, тобто “Нафтогаз”, якому належить компанія, по 2024 рік включно має продавати 100% товарного газу на біржі. А це приблизно 12,5 млрд кубометрів газу. І якщо він з’явиться на біржі, то в нас буде можливість говорити про конкурентний ринок природного газу не лише в сегменті промисловості, але й у сегментах домогосподарств і бюджетних структур, включаючи теплокомуненерго”, – пояснив гендиректор “Нафтогазбудінформатика”.  

Однак, щоб створити умови для справедливої конкуренції, вважає експерт, уряд повинен розробити спеціальну процедуру. І вона має застосовуватися вже з травня 2022 року. Йдеться про, так звану, програму вивільнення обсягів природного газу для стимулювання конкуренції на ринку.  

“Це означає, що мають бути сформульовані певні умови для продажу газу, який компанії групи “Нафтогаз” повинні будуть пропонувати на біржі”, – пояснив Леонід Уніговський. 

Зокрема, з його слів, газ має продаватися невеликими лотами. Крім того, має діяти правило, що, наприклад, один покупець не може виграти більше, ніж певну кількість таких лотів. Це, на переконання експерта, дозволить зайти на ринок певній кількості інших трейдерів. Якщо ж такі правила не будуть запроваджені, то цей газ закупить “Нафтогаз України”, оскільки має відповідні кошти. А відтак жодної конкуренції на ринку не буде. 

Як довго регулюватимуть ціни на газ

Відповідно до прийнятих державою рішень, регульовані ціни на газ для населення будуть діяти принаймні до кінця опалювального сезону. 

“Це певний спосіб цінового регулювання, який український уряд і регулятор обрали на поточну зиму”, – пояснив аналітик DiXi Group Роман Ніцович. 

Чи відповідає подібне втручання в роботу ринку європейській практиці? Зі слів експерта, відповідно до європейських правил, має бути чітко визначено, яким порядком воно регулюється, яких споживачів стосується, на який період передбачене і яким чином буде компенсована втрата. Також повинно бути зазначено, яким чином це регулювання не буде шкодити конкуренції. 

“А в нашій ситуації ми бачимо, що держава, навпаки, грає на посилення одного гравця. Це певною мірою не відповідає тим практикам, які пропагуються в європейському праві щодо спеціальних обов'язків або інших способів втручання в ринкові механізми”,  – додав експерт.

Ми бачимо, що держава, навпаки, грає на посилення одного гравця..

Коли ще точилися дискусії про те, скасовувати чи ні механізм ПСО на ринку газу, то Секретаріат Енергетичного Співтовариства надав певні пропозиції, як модифікувати ПСО. 

"Концепція, запропонована Секретаріатом, передбачає програму забезпечення газу, яка дозволила б всім учасникам ринку мати доступ до обсягів газу, на підставі торгівлі ним на рівних і прозорих сегментах ринку, які експлуатуються Українською енергетичною біржею (UEEX)", – зазначили у пресслужбі ЄЕС.

Пропонувалося продавати газ власного видобутку, застосовуючи конкретні обмеження, наприклад, щодо обсягів газу в кожному лоті. Експертна група Міненерго підтримала пропозиції Секретаріату, однак далі уряд не пішов. 

“Напевно хотілося одразу сказати, що ми йдемо ринковим шляхом, скасовуємо ПСО, але насправді зараз ми прийшли, на мій погляд, до того самого, тільки з іншою назвою”, – вважає гендиректор “Нафтогазбудінформатика”.

Однак, якщо вже з травня через біржу буде продаватися більше газу власного видобутку (“Укргазвидобування”), то теперішня модель регулювання ринку може змінитися.

“Якщо з травня ми почнемо продавати на біржі 40-50% товарного газу, який видобуває “Укргазвидобування”, але за певних умов, які я назвав вище, то, дійсно, це буде певним зрушенням для створення конкурентного ринку також у сегменті “населення, бюджетні організації і теплокомуненерго для населення”, – зазначив Леонід Уніговський. 

У результаті ціни на газ будуть більш конкурентними, хоча це не означає, що вони знизяться. Навпаки.

“Якщо будуть виконані всі умови програми вивільнення обсягів газу, то тоді буде певна конкуренція між постачальники, які купуватимуть цей газ. Безперечно, це впливатиме на ціни. Вони будуть більш конкурентними, проте вищими, ніж зараз. Насамперед тому, що ціни не повернуться на старі, докризові позиції. Інше питання, чи зможе населення платити газ за тими цінами, які будуть? У мене немає такої впевненості”, – додав експерт.

Попри це Україна має рухатися в бік конкурентного ринку газу, тому що це єдиний правильний шлях, переконані обидва співрозмовники.

 

Проаналізована нами за допомогою експертів ситуація на ринку газу, яка виникла для клієнтів постачальника “останньої надії”, свідчить про повернення практики регулювання цін. Українці, які втратили свого постачальника газу й перейшли до ПОН, мали би отримувати газ за ціною, що вираховується за спеціальною формулою на підставі реальної ринкової ціни. Станом на 14 грудня послуга ПОН коштувала майже 56 грн за кубометр газу, яка непідйомна для багатьох українців. 

Тому влада прийняла низку рішень, завдяки яким побутові споживачі, що потрапили до ПОН, будуть розраховуватися за газ за фіксованою ціною – 7,96 грн/куб. м. Вона діятиме до кінця квітня 2022 року. На думку експертів, таке регулювання не зовсім відповідає ролі ПОН як певної тимчасової страховки. Адже початково було задумано, що ціна ПОН має бути вищою, ніж діюча на ринку, щоб змусити споживачів швидко шукати нового постачальника. Крім того, застосування фіксованої ціни означає повернення до постачальника з особливими обов’язками. Таке регулювання гальмує розвиток повноцінного конкурентного ринку газу, констатують експерти.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”