Конференція Сторін (COP) – щорічна подія під егідою Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату (РКЗК), яка збирає країни світу для формування глобальних відповідей на виклики кліматичних змін.

COP29, яка проходила у листопаді 2024 року в столиці Азербайджану місті Баку, стала наймасштабнішою конференцією з початку проведення цих форумів. Основним спрямуванням заходу високого рівня у цьому році було питання необхідного фінансування проєктів протидії кліматичним змінам. Україна була представлена на рівні профільних міністерств, експертів та громадських організацій та великого бізнесу.

Підсумовуючи основні події 2024 року "Українська енергетика" у співпраці з фахівцями Київської школи енергетичної політики КШЕР розпитала кількох експертів-учасників конференції, яким вони побачили форум та що, на їх думку, є основними результатами цьогорічного кліматичного форуму.

 

Blue та Green зони: рівень політиків та екоспільнот

 

Країна, що приймала конференцію в Баку, організувала роботу учасників у двох основних зонах.

Основні засідання та переговори COP29 відбувались у "Блакитній зоні", яка  знаходилася під юрисдикцією ООН була офіційним місцем проведення конференцій та переговорів. До цієї зони загальною площею 110 тис. кв. метрів мали доступ делегації Сторін, глави держав, спостерігачі та представники медіа з акредитацією РКЗК ООН. В "Блакитній зоні" відбувались усі офіційні засідання, зустрічі, паралельні заходи та пресконференції, що проводились в рамках COP29. 

Одним з основних результатів переговорів, які проходили у зоні прийняття політик, стало погодження статті 6 Паризької угоди на рівні ООН, яка регулює торгівлю квотами вуглецю, зазначили фахівці. Це дозволить компаніям впроваджувати проєкти завдяки "зеленим" інвестиціям. 

Крім того, за результатами СОР29 розвинуті країни вирішили виділяти на досягнення кліматичних цілей щорічно до 2035 року по $300 млрд країнам, що розвиваються. Це рішення було дискусійне та прийнято в останній день форуму, хоча, за оцінками експертів, цієї суми вочевидь недостатньо для виконання поставлених цілей.

Водночас, паралельно з "Блакитною зоною" під юрисдикцією Азербайджану активно працювала “Зелена зона”. В цій частині конференції у будинках загальною площею 36 тис. кв. метрів експонувалися екологічні проєкти громадських та неурядових організацій, де були також представлені національні павільйони. Дуже активну допомогу в організації усіх заходів, у тому числі в роботи українського павільйону надав Посол України в Республіці Азербайджан Юрій Гусєв.

Робота українського павільйону в “Зеленій зоні”  кліматичної конференції. Фото: учасники COP

Екологічне керівництво України було представлено на СОР29 майже у повному складі, відмічали учасники делегації. Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України представляла його очільниця  Світлана Гринчук та її заступниці Вікторія Киреєва й Ольга Юхимчук. Верховну Раду України представляли народні депутати: голова екологічного комітету Олег Бондаренко та заступниця комітету Олена Криворучкіна. Результати роботи агентства Держенергоефективності презентувала його очільниця Ганна Замазєєва.

Конференція сторін Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату – це головна світова подія року, на якій вирішуються, куди буде рухатися світ у питаннях клімату та зеленого порядку денного, наголошує учасник цьогорічної конференції Владислав Антипов, генеральний директор Центру екології та розвитку нових технологій (ЦЕРН).

Він зазначив, що у різні роки в СОР брали участь Барак Обама, король Чарльз ІІІ (тоді ще Принц Чарльз), Еммануель Макрон і Леонардо Ді Капріо, який послідовно підтримує “зелену” повістку. Показово, що кожного року кількість учасників збільшується, і у 2024 році відбувся один з найбільших СОР, який зібрав понад  72 тисяч учасників, уточнив експерт. 

 

Український павільйон традиційно об'єднував цікавими івентами 

 

В павільйонах країн безперервно відбувались різні заходи (панелі, презентації, пресконференції, обговорення тощо). Як зазначили українські учасники, самі павільйони презентують відношення країни до кліматичної тематики і певним чином є об'єктами конкуренції між країнами в плані програми заходів, креативного оформлення, бюджету та рівня залученості учасників та медіа.

Український павільйон вже третій рік поспіль успішно представляє країну на кліматичних конференціях. У 2024 році на цьому майданчику  відбулося близько 50 запланованих подій.

“Цього року український павільйон був справжнім витвором мистецтва. Його підготувала Агенція Gres Todorchuk. Стіни були створені з екологічного паперу з живим насінням і частинки цих поверхонь потім роздали представникам інших країн. На стінах були зображення 50 ключових екологічних ініціатив України, – поділився враженнями Владислав Антипов. – До речі, після павільйону майже не залишилося сміття, тож це була циркулярна економіка на практиці. Захопливу зону віртуальної реальності створили SaveDnipro та Artem Ivanenko, які “вживу” демонстрували відвідувачам наслідки російської агресії для довкілля”.

 

Український павільйон на COP29. Сонячна панель зі станції на Миколаївщині, знищеної під час російського обстрілу. Фото: учасники COP

Як відмічали учасники та гості павільйону, делегація з України показала активну діяльність в часи кризи та здатність навіть в умовах війни впливати на глобальні кліматичні рішення. Серед здобутків учасники представили вже зроблене: Національний план з енергетики та клімату (НПЕК), Рамковий закон про кліматичну політику та поставлену мету досягти кліматичної нейтральності до 2050 року. Було презентовано Стратегію низьковуглецевого розвитку (LT-LEDS). Також представники відновлюваної енергетики зазначили у виступах на конференції, що попри втрати частини потужностей внаслідок окупації та їх знищення російськими військами під час активної фази війни, українці продовжують вводити об'єкти "зеленої" генерації.

 

Український бізнес був активно представлений на СОР29

 

Цього разу до СОР активно долучився український бізнес, зазначили увагу компаній до кліматичної конференції учасники української делегації. 

Були представлені лідери енергетичного блоку, такі як Група ДТЕК, Група Нафтогаз, Укрнафта та агрохолдинги, зокрема Kernel, а також представники ритейлу, наприклад, Епіцентр та багато інших компаній. 

Сучасний бізнес розуміє, що без врахування екологічної компоненти вже важко залучати будь-яке фінансування, а в найближчі роки буде взагалі неможливо

"Компанії приїхали вивчати можливості залучення "зелених" інвестицій у свої проєкти та дізнатися, куди будуть рухатися світові тренди, –  пояснив Владислав Антипов. – Сучасний бізнес розуміє, що без врахування екологічної компоненти вже важко залучати будь-яке фінансування, а в найближчі роки буде взагалі неможливо. Тому лідери усіх промислових галузей прагнуть долучитися до СОР, щоб поділитися своїми напрацюваннями на шляху сталого розвитку та подивитися, що роблять у цьому напрямку світові гіганти".

При цьому експерт зауважив, що водночас проведення таких масштабних заходів з боротьби зі зміною клімату створює додатковий вуглецевий слід через міжнародні перельоти учасників та роботу майданчиків для заходів.

Науковці представили на COP моделювання шляхів декарбонізації України

 

Презентація та подальше обговорення перших результатів моделювання шляхів декарбонізації та досягнення кліматичної нейтральності економіки України зібрало в Українському павільйоні значну кількість міжнародних експертів.

Разом з моделюванням дослідники представили набір різносторонніх політик та заходів для оновленої довгострокової Стратегії низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року. 

“Ми досліджували за яким напрямами та яким чином можливо досягнути кліматичної нейтральності. Одна частина – це викиди парникових газів та їх поглинання. Інша – це адаптація до кліматичних змін, тобто напрямки адаптаційних заходів, які треба закладати в стратегії. Також ми аналізували інші політики й заходи, що призводять до скорочення викидів, наприклад, такі як розвиток відновлюваної енергетики та підвищення рівня енергоефективності, –  відзначає Олександр Дячук, провідний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України. 

Крім того, в дослідженні розглядаються питання макроекономічного розвитку, питання розвитку людського потенціалу, особливо в умовах війни, враховуючи залучені мобілізаційні ресурси, тобто людей, які нині витягнуті з економіки.

 

Олександр Дячук (зліва) презентував Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Фото: учасники COP

 

Сильна переговорна позиція потребує врахування всіх аспектів

 

Усі моделювання, що проводяться в рамках підготовки НПЕК та LEDS, спрямовані на демонстрацію шляхів досягнення Україною вуглецевої нейтральності з урахуванням найбільш рентабельних технологій та їхнім впливом на скорочення викидів парникових газів, зазначає Ольга Євстігнєєва, експертка з декарбонізації Офісу підтримки реформ при Міненерго.

“Наявні моделювання поки що не враховують важливий аспект – вплив податку на вуглець на фінальну вартість продукції та інфляцію, а також його місце серед інших податків для забезпечення загального балансу, адже податок на вуглець не існує у вакуумі, – уточнила експертка. – Ці фактори є ключовими для розробки сценаріїв підвищення податку на вуглець та його збалансування з платежами у рамках системи торгівлі викидами (СТВ). На жаль, наразі ці дані відсутні, але ми працюємо над тим, щоб заповнити цю прогалину”

Без цього Україна не зможе підготувати сильну переговорну позицію з ЄС і стати частиною Фондів модернізації та інновацій ЄС, підкреслила фахівчиня.

 

Політики треба формувати на основі моделювання 

 

На СOP29 ініціатива Net Zero World разом з Інститутом економіки та прогнозування, оголосили про створення Українського Моделювального Форуму, який покликаний стати платформою для обміну досвідом та розвитку наукового та експертного потенціалу країни, поділився Олег Савицький, стратегічний радник ГО “Razom We Stand”. 

Фахівець впевнений, що ініціатива має важливий практичний аспект, адже інтегроване економічне, енергетичне та кліматичне моделювання є важливим компонентом сучасного процесу прийняття виважених стратегічних рішень та формування відповідник політик.

“Форум має на меті посилити співпрацю та координацію між українськими та міжнародними моделювальними командами, урядом України та урядами інших країн, партнерами у сфері знань, аналітичними центрами та іншими зацікавленими сторонами, – відзначив Олександр Дячук. – Такі зусилля дозволять значно покращити процеси оперативного та стратегічного планування відновлення та європейського розвитку України за принципом “відбудувати краще, зеленіше та чистіше” (build back better, greener and cleaner) на національному та місцевому рівнях, а також синхронізувати відповідну діяльність українських та міжнародних стейкхолдерів у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі”.

 

Санкції проти агресора – важлива задача кліматичної дипломатії

 

Актуальною задачею на конференціях сторін РКЗК ООН та ключових міжнародних майданчиках залишається інтеграція кліматичної дипломатії з міжнародною адвокацією посилення санкцій проти російського енергетичного сектора, впевнені українськи експерти. Зокрема, досягнення цілей Паризької угоди щодо утримання глобального потепління в межах 1,5-2 градусів на думку фахівців неможливе без протидії стратегічним проєктам РФ щодо видобутку та експорту викопного палива в Арктиці та розширення Північного морського шляху. Перші кроки для цього були зроблені завдяки представленню доповіді про сценрії експорту російських нафти і газу до 2030 року, відзначає Олег Савицький.

В перші дні роботи COP29 українська адвокаційна організація Razom We Stand представила доповідь з оцінкою потенційного впливу посилених санкцій на російський експорт нафти й газу та позитивного ефекту для клімату від пов’язаного з цим скорочення викидів парникових газів до 2030 року.

Представлений аналіз обґрунтовано доводить, що ефективні санкції щодо російського викопного палива одночасно можуть зменшити викиди парникових газів і завдати удару по економічному ядру, яке підтримує вторгнення в Україні та військові операції Росії по всьому світу, зазначають аналітики Razom We Stand.

“Наше дослідження моделює та оцінює сценарії до 2030 року та детально розкриває ризики для клімату й глобальної безпеки, які несе енергетичний сектор Росії. Сфера видобутку та перероблення викопного палива генерує майже 78% викидів парникових газів в РФ і забезпечує майже половину доходів федерального бюджету, – розповів Олег Савицький. – За нашими оцінками, збереження та посилення санкцій може призвести до суттєвого скорочення російського експорту нафти і газу до 2030 року, запобігти розробці нових родовищ в Арктиці й зменшити глобальні викиди парникових газів на 300 мільйонів тонн CO₂ щорічно, якщо відновлювані джерела енергії замінять російське викопне паливо в Європі та Азії”. 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”