Держава намагається запустити масову енергомодернізацію багатоповерхівок завдяки профсупроводу проєктів
В ОСББ зросли шанси привести свій будинок до ладу й отримати компенсацію за роботи з енергоефективності. Відтепер будь-які складні для співвласників житла питання – від оформлення юридичних, бухгалтерських, банківських документів і до контролю за якістю будівельно-монтажних робіт – вони можуть доручити проєктному менеджеру. Відповідно до нової версії програми "Енергодім”, Фонд енергоефективності компенсуватиме 70% витрат ОСББ на такі інформаційно-консультаційні послуги із супроводу проєктів. Як зробити так, щоб завдяки проєктним менеджерам можна було зекономити ресурси та кошти – "УЕ" дізнавалась у провідних фахівців.
Тарифи на комунальні послуги зростають. Зменшити їх можливо, серед іншого, завдяки економії енергоресурсів. Щоб досягнути цього і щоб ця економія була відчутною, потрібно енергомодернізувати житло. Цього потребують 80% усіх наших багатоповерхівок (за даними Міністерства розвитку громад та територій). Проте це означає не лише замінити вікна в квартирі, а здійснити комплексні заходи в усьому багатоквартирному будинку: замінити труби чи ізолювати їх, встановити індивідуальний тепловий пункт (ІТП), будинковий лічильник тепла, забезпечити погодозалежне регулювання, здійснити балансування системи опалення, модернізувати систему гарячого водопостачання, встановити регулятори теплопостачання, вузли розподільного обліку теплової енергії та прилади-розподілювачі тепла у квартирах, модернізувати систему вентиляції тощо.
Звісно, коштів на все це у співвласників житла немає. Вихід для ОСББ – отримати до 70% компенсації на такі заходи в межах програми “Енергодім” Фонду енергоефективності. Втім, із початку впровадження програми Фонд енергоефективності отримав лише близько 170 заявок від ОСББ. А все через те, що процедури, виписані Фондом, виявляються надто складними для співвласників житла.
“Ми розуміємо, що складність комплексного проєкту з енергомодернізації будинку для голови ОСББ чи правління полягає в тому, що йому потрібно вивчити не лише всі процедури Фонду, але також будівельні вимоги, правила, пройти енергоаудит, розробку проєктної документації, експертизу, попрацювати з підрядниками, загалом знати весь процес “від А до Я”. Тому коли в листопаді минулого року ми розмірковували, як зробити так, щоб кількість проєктів була більшою і щоб вони були більш якісними, в нас виникла ініціатива запровадити їх професійний супровід”, – розповіла Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка Фонду енергоефективності.
“Багато будинків потребують енергомодернізації, але, на жаль, в їхньому правлінні ОСББ немає людей, які б могли цим займатися. Часто вони або не мають відповідної компетенції, або часу. Таким ОСББ потрібен професійний супровід, який би дав можливість за певні кошти забезпечити виконання необхідних робіт. І те, що Фонд енергоефективності запровадив можливість компенсації вартості такого професійного супроводу, дає зелене світло для енергомодернізації всіх багатоквартирних будинків. Тепер участь у програмі стає доступною для ОСББ, незалежно від наявності в їх правлінні людей з відповідними компененціями”, – вважає Наталія Ільїна, експертка Програми підтримки Фонду енергоефективності IFC (група Світового банку).
Така діяльність може бути цікавою для енергоаудиторів та інженерів-консультантів...
Крім того, консультанти Програми IFC вираховували, що якщо ОСББ енергомодернізує середньостатистичний будинок (наприклад, багатоповерхівку на 7 під'їздів), то може зекономити на опаленні до 9 млн грн за рік. Відповідно, якщо в будинку немає можливості самому впровадити енергомодернізацію і немає можливості запросити проєктного менеджера, то його мешканці фактично втрачають великі суми щороку.
Зайнятися професійним супроводом проєкту з енергомодернізації будинку може проєктний менеджер. Ним може бути або фізична особа-підприємець, або юридична особа – фірма, приватне підприємство, тобто суб’єкт господарювання. У числі перших, хто почав займатися цим новим напрямом, насамперед голови ОСББ, які вже мають досвід такої роботи, голови асоціацій, управителі будинків (не жеківські, а нової генерації – які працюють з ОСББ). Також професійний супровід проєктів можуть здійснювати центри енергоефективності, які працюють у різних статусах – ГО, при муніципалітетах тощо. Така діяльність може бути цікавою для енергоаудиторів та інженерів-консультантів, які з’явилися на будівельному ринку. “З часом таких фахівців ставатиме дедалі більше, бо ринок буде розвиватися й потребуватиме їх”, – переконана директорка Фонду енергоефективності.
Сьогодні на його Інтернет-сторінці немає реєстру фахівців із професійного супроводу проєктів, оскільки у Фонді вважають, що не мають права щось нав’язувати ОСББ. Проте навіть зараз, коли рух проєктних менеджерів лише на старті, бачимо, що знайти їх – не проблема. Вони самі з’являються і рекламують себе.
Своєю чергою, Фонд із партнерами запустив онлайн-школу для майбутніх проєктних менеджерів. Таке навчання буде регулярно повторюватися, аби охопити всіх бажаючих. Тим, хто закінчить навчання, видаватимуть свідоцтво про закінчення курсу. “Однак це не гарантія того, що ці фахівці будуть якісно надавати послуги із супроводу проєктів, – каже очільниця Фонду. – З досвіду ми бачимо, що люди навчаються в процесі роботи, тобто лише теорія нічого не дасть”.
Наприклад, у Новояворівську, що на Львівщині, вже реалізовано проєкт “Перші ластівки” – з енергомодернізації будинку ОСББ “Липи 2”. Це ОСББ зробило енергомодернізацію будинку за пакетом Б “Комплексний” за рік, хоча Фонд дає на його виконання два роки. Такі темпи стали можливими завдяки чіткій і швидкій роботі професійного управителя ОСББ Галини Джулай. І тепер вона, як і інші голови ОСББ, які вже реалізовували такі проєкти, стали професійними проєктними менеджерами і будуть надавати такі послуги іншим. Адже в кожному місті є так зване “сарафанне радіо”, коли мешканці одного будинку розповідають про свої успіхи іншим. Тобто співвласники житла будуть рекомендувати іншим організацію або проєктного менеджера, які надають такі послуги.
ОСББ надали право найняти професійного консультанта й укласти з ним договір на надання так званих інформаційно-консультаційних послуг на платній основі. ОСББ та проєктний менеджер самі (без залучення Фонду) домовляються про обсяг цих послуг, спосіб, оплату, розмір винагороди. Фонд енергоефективності намагається якомога менше регулювати ці відносини.
якщо швидко реалізувати проєкт, то мешканці будинку одразу починають менше платити за комунальні послуги...
“Ми розробили рекомендовану форму договору, яку може використовувати ОСББ і проєктний менеджер, а також зробили перелік послуг, які можуть бути надані в рамках цього договору із подальшою компенсацією оплати Фондом, – зазначає Юлія Головатюк-Унгуряну. – Можливо, вони будуть розраховуватися раз на місяць, можливо, раз на квартал, чи домовляться про передоплату та післяплату. Ми намагалися максимально збалансувати рекомендовану форму договору, щоб відносини були також максимально збалансовані”.
На кожному етапі проєкту (а їх три) Фонд компенсує 70% понесених витрат, але є певне обмеження, щоб не було зловживань. Для “Легкого” пакету А (модернізація системи опалення) вартість послуг із професійного супроводу проєкту не має бути більшою, ніж 5% від вартості робіт. А для “Комплексного” пакету Б (повна термомодернізація будинку) – 1,8%.
Далі Фонд має намір спостерігати за розвитком цього ринку та не виключає, що грантова політика чи зазначені вище обмеження можуть зазнати змін.
Яким чином може діяти ОСББ? Воно може не обирати проєктного менеджера, якщо відчуває, що справиться самостійно, і співвласники будинку не хочуть витрачати на це кошти. Якщо ж ОСББ хоче найняти проєктного менеджера, то може зробити це з розрахунку на весь проєкт, а може лише на частину робіт. Оскільки програма “Енергодім” має три етапи, то є можливість укладати договір на ведення робіт спочатку по одному етапу, потім – по другому, третьому, тобто поступово.
“Процедури Фонду досить комплексні та непрості, тому що зорієнтовані на те, щоб будинок дійсно отримав результат у вигляді зниження рівня споживання енергії, – зазначає Наталія Ільїна. – І все має бути зроблене відповідно до стандартів і правил”. Тому завдання проєктного менеджера може полягати (і зазвичай, власне, цього найбільше потребують ОСББ) в тому, аби якісно підготувати документи, провести два енергоаудити (один – спочатку проєкту, щоб поставити “діагноз” будинку, інший – у кінці, який дозволить зрозуміти, чи дійсно досягнуто бажаного ефекту), заповнити й надати проєктно-кошторисну документацію. “Це величезний кавалок роботи”, – зауважує співрозмовниця.
Далі – треба якісно співпрацювати з виконавцями, будівельниками, щоб вони зробили все правильно, відповідно до стандартів. Після цього – робота з технічним та авторським наглядом за проєктами, мета яких також спостерігати за якістю робіт. І в кінці – пройти верифікацію проєкту.
Для всього цього проєктному менеджеру потрібен величезний обсяг знань. І якщо їх бракує, то цей фахівець може залучити до роботи інших фахівців, наприклад, юриста, який підготує пакет документів, або спеціаліста, який знається на проєктній документації, будівельних роботах, і консультуватися з ними в процесі впровадження проєкту. За їх роботу проєктний менеджер може розрахуватися зі своїх коштів, отриманих за проєкт.
“Ми очікуємо, що на даному етапі проєктними менеджерами можуть бути людьми, які здатні якісно координувати та управляти проєктом з енергомодернізації будинку, – додає Наталія Ільїна. – Вони повинні розуміти всі вимоги Фонду, де ці вимоги викладені і як з ними працювати”.
Відповідно, такі менеджери мають знати, куди звернутися за допомогою або яких спеціалістів залучити, бо матимуть можливість консультуватися з Фондом енергоефективності щодо окремих питань. Вони також можуть консультуватися з мережею регіональних консультантів Програми підтримки Фонду Міжнародної фінансової корпорації. Йдеться про представників у кожному регіоні, які де-факто працюють як менеджери проєктів енергомодернізації будинків протягом останніх років. Відповідно, вони володіють всіми необхідними знаннями, проте оскільки фінансуються Програмою IFC і виступають лише як консультанти, то не можуть здійснювати якусь повсякденну операційну діяльність.
За словами Юлії Головатюк-Унгуряну, проєктні менеджери працюватимуть на ринкових умовах і допоможуть ОСББ у пошуку підрядників для виконання робіт з термомодернізації будинку, попередньо розрахують вартість робіт, допоможуть оформити необхідні документи для участі у програмі “Енергодім”, супровідні документи і договори, проаналізують варіанти залучення кредиту та фінансові можливості ОСББ.
“Голова ОСББ може просити проєктного менеджера, щоб він дав якісь пояснення, інформаційні матеріали, підготував попередні розрахунки щодо окупності цього проєкту, допоміг професійною мовою переконати людей в необхідності тих чи інших заходів, долучився до проведення загальних зборів, до оформлення документів згідно з вимогами програми, – додає директорка Фонду енергоефективності. – Можливо, потрібно допомогти оформити договір з енергоаудитором, перевірити цей договір на те, як швидко й ефективно він виконується тощо. Всі ці складові важливі, але ми бачимо, що найважливішою є допомога в оформленні документів. Тут треба ретельно перевірити, чи все правильно, чи збігаються усі платіжки. Також голова ОСББ може потребувати, щоб проєктний менеджер супроводжував його в банку, допоміг оформити кредит. Всі послуги можна закладати у договір, і Фонд буде компенсовувати витрати на них”.
Із наступного року Фонд енергоефективності планує запустити платформу в Інтернеті, яка дозволить ОСББ подавати документи онлайн. У цьому об’єднанням співвласників також зможе допомогти проєктний менеджер. Однак фахівці не розуміють, чому Фонд так довго відтягує запуск такого інструменту.
“Для того, щоб заявок було більше, вже зараз можна запустити електронну подачу документів, – переконаний Вадим Литвин, керівник Центру енергоефективності Асоціації енергоаудиторів України. – У Фонді ніби працюють над цим, але чомусь довго. Минув вже рік його роботи – результатів обмаль”.
До слова, після того, як Фонд почав прийом заявок від ОСББ на участь у програмі “Енергодім” (у вересні 2019-го), тодішній прем’єр Олексій Гончарук заявляв, що в 2020 році модернізацію мають пройти 1000 будинків, і тоді новий ринок запрацює. Однак по факту з початку впровадження програми Фонд отримав лише 178 заявок від ОСББ на участь у ній.
“Не бачу причин для зволікання, – продовжує далі Вадим Литвин. – У комерційних структурах онлайн-подача документів реалізується за тиждень. У Держенергоефективності (там запустили реєстрацію енергетичних сертифікатів) на це пішло лише зо два місяці. Нічого складного. Фонду треба запустити на своєму сервері файлообмінник, куди будуть завантажувати електронні версії документів. Банк повинен мати доступ до нього. Документи в електронному варіанті можна буде швидко переглянути, щось дописати, виправити – і все”.
Натомість, зі слів співрозмовника, зараз це виглядає так: ОСББ готують величезний пакет паперових документів, відсилають його, а потім з’ясовується, що десь у тексті немає коми чи переплутане слово. Через це пакет “забанюють”, потім його доводиться передруковувати, надсилати по 3-5 разів знову ( і це з різних міст). Усе це вимагає багато часу, тому процес дуже затягується.
“Виходить, що замість того, щоб займатися вирішенням глобальних питань, наприклад технічних, голові ОСББ доводиться витрачати купу часу на документи – коми, формулювання, підписи, печатки”, – зауважує фахівець.
Проєктний менеджер може почати надавати послуги ОСББ на етапі ініціативи участі в програмі “Енергодім”. Водночас Юлія Головатюк-Унгуряну зауважує, що на першому етапі робіт Фонд компенсує витрати на послуги проєктного менеджера лише після того, як схвалив заявку на участь у програмі “Енергодім”.
“Якщо раніше ми компенсовували лише витрати за енергоаудит, то тепер, якщо ОСББ дає нам договір, платіжні доручення, акти приймання-передачі за цим договором, які підтверджують витрати на послуги професійного супроводу, то ми компенсуємо їх, – каже співрозмовниця. – Тобто на цьому етапі ОСББ повинно повністю розрахуватися з проєктним менеджером, щоб отримати від нас компенсацію”.
Далі ОСББ приступає до розробки проєктної документації, проводить експертизу і якщо потрібно (поки що Фонд цього не вимагає) проводить обстеження будинку (можливо, фахівці дадуть поради щодо укріплення конструкції). Проєктний менеджер може супроводжувати весь цей процес. На цьому етапі Фонд не вимагає підтвердження повного розрахунку ОСББ з підрядником, а перевіряє, чи сплатило ОСББ мінімальну суму за програмою (є вимога власного внеску: 20% від вартості заходів – за пакетом Б, 40% – за пакетом А). На цьому другому етапі ОСББ може домовитися із проєктним менеджером про післяплату, розстрочку, бо розраховує, що, схваливши заявку, Фонд видасть грант, і тоді вже ОСББ може його використати і розрахуватися з підрядниками і проєктним менеджером.
Третій етап програми більш складний. Сертифікація енергетичної ефективності відбувається після завершення проєкту й обстеження інженерних систем (цього вимагає Закон про енергоефективність будівель). Проєктний менеджер допомагає оформити заявку на так звану верифікацію, й ОСББ подає її до Фонду. Компенсація надходить лише після схвалення заявки. Підхід такий самий, як на другому етапі. Тобто Фонд перевіряє лише сплату ОСББ власного внеску, а не вимагає, щоб воно повністю розрахувалося з підрядником.
На послугу професійного супроводу Фонд здійснює компенсацію витрат лише на кінцевому етапі – для того, щоб стимулювати і проєктного менеджера, і ОСББ працювати на результат.
Асоціація, яку очолює Тетяна Тимошина, вже уклала три договори з професійного супроводу проєктів, тому може поділитися досвідом. “Одному ОСББ ми надавали послуги саме із заповнення документів по роботі з енергоаудитором. Наші послуги ми оцінили в 5 тисяч грн, з яких 30% платить ОСББ, а 70% компенсує Фонд. Але на першому етапі програми по енергоаудиту передбачається повна оплата, тобто ОСББ повинна сплатити всю суму повністю, а вже потім йому надійде 70% компенсації з Фонду. На інших етапах можна оплатити лише свою частину, скажімо ці 30%, а все решта – після узгодження з Фондом або проєктної документації, або після закінчення самих робіт”.
Зі слів співрозмовниці, кожен проєктний менеджер працює на результат, бо саме за нього отримає гроші. І це добре, що може не бути попередньої оплати. “Коли здали роботу, коли Фонд перевірив, коли є реальна економія – тоді ми виставляємо документи й отримуємо 70% компенсації”, – каже Тетяна Тимошина.
“Якщо проєктний менеджер виставлятиме якусь завелику суму, то з ним можна торгуватися. Наприклад, сказати: за 10 тисяч ми не будемо з вами працювати, а за 5 - візьмемо в якості проєктного менеджера”, – додає Юлія Сабатюк, голова Асоціації ОСББ “Лучани”.
На даному етапі фахівці профсупроводу повинні своєю роботою завоювати довіру. Тільки на таких фахівців буде попит.
“Я як керівник ОСББ насамперед звертала би увагу на те, які роботи вже проводив проєктний менеджер, як зарекомендував себе під час своєї попередньої діяльності, чи працював за програмою “теплих кредитів”, чи мав справи він із Фондом енергоефективності, чи проходив навчання, брав участь у вебінарах тощо, – розповідає Юлія Сабатюк.
Також хорошими кандидатами на проєктних менеджерів є менеджери та управителі багатоквартирних будинків, вважає Наталія Ільїна. Вони дуже добре знають будинок, мешканців і якщо до того ж мали досвід “теплих кредитів”, то зможуть ефективно провести будинок через процес участі ОСББ у програмі “Енергодім”.
“Проте ОСББ необхідно також брати активну участь в цьому процесі, а не віддати його лише в руки проєктного менеджера, – зазначає співрозмовниця. – Потрібно контролювати його діяльність, а також трохи розібратися в процедурах Фонду і включатися там, де необхідно. Наприклад, уточнювати: а в нас такі-то строки на цьому етапі, чи вони зараз витримуються, чи є якісь проблеми, яким чином ми можемо прискорити їх вирішення тощо. Тобто ОСББ має виконувати звичайні функції замовника, який активно зацікавлений в тому, щоб його замовлення було виконано якісно та в найкоротші строки”.
“Під час участі в проєкті Фонду “Перші ластівки” ми зіткнулися з тим, що ОСББ “попадали” на довші й більші відсотки за кредитом, – зазначає Юлія Сабатюк. – Причина в тому, що не маючи помічників (профсупроводу) керівники ОСББ не встигали виконувати всі процедури Фонду швидко, без помилок. Відповідно, термін проходження заявки був довший. А це створювало додаткові витрати для ОСББ через те, що вони довше платили відсотки. Тому професійний супровід допоможе ОСББ професійно підійти до оформлення необхідних документів, прослідкувати всі моменти технічного нагляду, експертизи тощо. Він дозволяє передбачити можливі ризики відхилення заявки на участь у програмі Фонду”.
якщо швидко реалізувати проєкт, то мешканці будинку одразу починають менше платити за комунальні послуги...
У будинку може прорвати трубу, можуть вимкнути світло чи газ, тобто є багато невідкладних проблем, якими має в першу чергу займатися голова ОСББ. Через це він може вчасно не підготувати всі документи за програмою з енергомодернізації будинку. Це затягне процес, і тоді економію, яку хочуть мати мешканці за рік, вони можуть отримати, скажімо, за два роки. Ціни зростають, тому чим швидше здійснити модернізацію в будинку, тим швидше можна отримати економію. Якщо проєктний менеджер знає, як працює програма “Енергодім”, то зробить проєкт швидко, бо йому відомі всі кроки, нюанси. Це означає, що ОСББ зекономить. Адже якщо швидко реалізувати проєкт, то мешканці будинку одразу починають менше платити за комунальні послуги.
“Навіть якщо під час реалізації проєкту дуже швидко спрацювати на етапі будівництва, то, за нашими розрахунками, ОСББ може зекономити приблизно 160 тисяч грн. Такий результат можливий, якщо проєктний менеджер допоможе в середньому на місяць скоротити строк реалізації проєкту за рахунок, скажімо, швидкої виплати кредиту (ми брали середню вартість проєкту – 8 млн грн і 15% річних за кредитом)”, – каже директорка Фонду. Тобто, за умови якісної роботи проєктного менеджера, ОСББ по факту може компенсуватиме навіть ту частку, яку платитиме йому, за рахунок економії.
Водночас слід пам’ятати, що ринок профсупроводу лише почав формуватися, а це несе чималі ризики для ОСББ.
“Небезпека для ОСББ полягає в тому, що їх проєктом може зайнятися некваліфікована людина, – зауважує Тетяна Тимошина, голова ГС “Асоціація розвитку житлового фонду”. – Це може затягнути час, вибити з графіка й означає, що ОСББ “попаде” на гроші, тобто втратить їх, адже Фонд енергоефективності дає певні строки на виконання”.
Також, на думку співрозмовниці, існує ризик, що в разі невірних розрахунків проєктного менеджера на певні роботи за проєктом забракне коштів. У цьому разі постраждає якість, адже тоді за меншу суму доведеться закупити матеріали гіршої якості. А це своєю чергою може поховати весь проєкт.
Зробити свій вибір допоможуть рекомендації інших ОСББ. Також зменшити ризики можна, якщо в якості проєктного менеджера обрати не одного фахівця, а структуру (компанію, асоціацію тощо), яка об’єднала кількох фахівців – економістів, бухгалтерів, юристів, інженерів тощо. Саме вони зможуть надати повноцінну допомогу ОСББ.
Завдяки профсупроводу Фонд має намір збільшити кількість заявок від ОСББ. Та чи спрацює це?
“Як на мене, наявність офіційного професійного супроводу – корисна річ, але не найголовніша у прискоренні роботи Фонду енергоефективності, – переконаний Вадим Литвин. – Якщо взяти, наприклад, “теплі кредити” чи столичну програму “70х30”, то де-факто супровід відбувався і без того (силами енергоаудиторів, наприклад). Тому я б акцентував увагу більше на внутрішніх процесах Фонду, а попит і пропозиція на супровід виникнуть самі. До того ж, аудитори чи потенційні виконавці вже допомагають ОСББ”.
На думку фахівця, збільшити кількість заявок зараз можна інакше – швидко завершити бодай із десяток проєктів, які вже в роботі, щоб ОСББ отримали компенсацію по всьому циклу. “Бо тільки таким чином можна підтвердити дієздатність програми “Енергодім”, – вважає співрозмовник. А вже далі можна щось покращувати і за необхідності вводити нових гравців (звичайно, з чіткими правилами і вимогами до компетенції).
“Складається враження, що посил Фонду – все йде повільно, бо немає проєктних менеджерів. Хоча досвід інших програм і перші кроки Фонду показують, що є більш нагальні питання”, – додає Вадим Литвин. У переліку таких: підготовка опису типових технічних рішень; пришвидшення процедур прийому та розгляду документів і переведення цієї процедури в електронний вигляд (особливо з урахуванням, що зараз це можна зробити дуже швидко і практично безкоштовно); підготовка та лобіювання змін до нормативних актів, що можуть блокувати реалізацію; проведення навчань для проєктантів і монтажників, а головне – для сервісних компаній, що обслуговуватимуть встановлене обладнання; впровадження дієвої методології верифікації фактично (а не теоретично) досягнутої економії енергоресурсів.
Основне завдання програми “Енергодім” – зменшити енергоспоживання в житлових будівлях, а також енергозалежність як окремих сімей, так і України загалом. А ще – нарешті запустити “ринок енергоефективності”, дати нові робочі місця. Особливо з огляду, що частина коштів знову повернеться до бюджету через податки та зменшення субсидій. Однак, щоб все це запустити, потрібні позитивні приклади.
“Який сенс ОСББ укладати договір із проєктним менеджером, якщо основна ланка в проєкті – це Фонд, і жоден консультант не може гарантувати успішне завершення проєкту без наявності вже реалізованих проєктів? Вважаю, що зараз Фонду енергоефективності варто акцентувати увагу не на проєктних менеджерах і маркетингу, а на доведенні вже отриманих заявок до логічного завершення (виплати компенсацій за будівельні роботи та отримання першої економії енергоресурсів). Зараз у Фонді є понад 170 заявок, з яких значна частина неактивні”, – каже Вадим Литвин.
Підсумовуючи сказане, варто зазначити, що оплачуваний профсупровід, звісно, буде корисний ОСББ, бо дозволить їм швидко та якісно пройти процедури Фонду. Проте вже сьогодні такі послуги фактично надають регіональні консультанти програми IFC, енергоаудитори, проєктанти. На даному етапі варто з’ясувати, що гальмує фініш вже запущених бодай 10-ти проєктів, і допомогти представникам ОСББ довести їх до логічного завершення. Як свідчить досвід інших програм фінансування енергоефективних заходів ОСББ (“70х30” в Києві й “теплі кредити”), для інтенсифікації процесу потрібно було продемонструвати 5-10 позитивних прикладів. Після цього процес збільшення кількості учасників енергомодернізації будинків пішов би самотужки, а відносини споживачів із надавачами послуг і консультантами врегульовував би ринок.
Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”