Європейська Комісія у лютому 2023 року опублікувала Промисловий план Зеленого курсу (Green Deal Industrial Plan for Net-Zero Age), який започатковує новий підхід у промисловій трансформації ЄС з увагою до переходу на промислові технології з нульовими викидами. Основна увага приділяється сферам, які традиційно продукують значні викиди парникових газів: генерація електроенергії, енергетична та транспортна інфраструктура, виробничі галузі.

Ініціатива ЄС викликана стрімким зростання попиту на чисті технології у світі, який, за попередніми оцінками, зросте втричі до 2030 року. Додатковим викликом для виробників з ЄС стала велика конкуренція на світовому ринку серед виробників таких технологій. Відповідно ЄС планує підвищити ефективність та конкурентоздатність власних виробників, покращити регуляторні умови та функціонування відповідних ринків, сприяти розвитку інновацій та покращенню якості життя європейців. Виконання цих задач значно сприятиме запровадженню основних цілей та підходів Європейського Зеленого курсу.

Новий план ЄС базується на чотирьох основних елементах.

 

1. Передбачуване та спрощене регуляторне середовище

 

План передбачає оновлення законодавства ЄС для покращення регулювання сфер, які напряму пов’язані з переходом до кліматично-нейтральної економіки. Планується прийняти законодавство, яке сприятиме розвитку промисловості з нульовими викидами парникових газів: виробництво акумуляторів, вітрові турбіни, теплові насоси, сонячні панелі, електролізери та технології уловлювання та зберігання вуглецю. Основна увага приділятиметься спрощенню та уніфікації регуляторних процедур, подоланню регуляторних перешкод для транскордонних проєктів в рамках ЄС, окремому регуляторному режиму для інноваційних технологій, стимулюванню виробників та споживачів до використання кліматично-нейтральних технологій.

Основна увага приділятиметься спрощенню та уніфікації регуляторних процедур, подоланню регуляторних перешкод для транскордонних проєктів в рамках ЄС, окремому регуляторному режиму для інноваційних технологій

Окремо передбачено розроблення законодавства щодо критичної сировини. Воно гарантуватиме доступ до критично важливої сировини при переході на технології без викидів, особливо у тих країнах, де ризик постачання таких матеріалів є особливо високим. З цим також пов’язане вдосконалення функціонування ринку електричної енергії, зокрема, розвиваючи ринкові механізми, що сприяють енергетичній безпеці (як-от, врегулювання питання довготермінових контрактів на електричну енергію з відновлювальних джерел).

Виконання цілей плану REPowerEU, який було прийнято в травні 2022 року на тлі російського вторгнення в Україну є ще одним важливим аспектом у рамках нової стратегії з питань, що стосуються енергетичної безпеки. Законодавчі зміни також передбачені у сферах енергетичного маркування, екодизайну, виробництва акумуляторів. Наостанок, План передбачає прийняття нового регламенту щодо інфраструктури для альтернативних видів палива, який доповнюватиме оновлений TEN-E регламент у розвитку транскордонної інфраструктури.

 

2. Прискорення доступу до фінансів

 

Враховуючи те, що виробництво кліматично нейтральних технологій субсидіюється, досягнення цілей Плану неможливе без оновлення підходів до використання фінансових інструментів ЄС. Підтримка фінансування відповідних проєктів передбачається з боку програм NextGenerationEU та Horizon Europe, і додатково підсилюватиметься Фондом Справедливого Переходу (Just Transition Fund), який має окремий підхід для підтримки заходів Промислового плану Зеленого курсу.

Перегляд правил державної допомоги для подолання енергетичної кризи, які охоплюватимуть усі технології відновлювальної енергії, спростить тендерні процедури та збільшить строки фінансування проєктів. Тобто фінансування заходів на національному рівні стане більш гнучким.

Підтримка фінансування відповідних проєктів передбачається з боку програм NextGenerationEU та Horizon Europe, і додатково підсилюватиметься Фондом Справедливого Переходу (Just Transition Fund)

Передбачається також підняття мінімальних сум для допустимої допомоги у кліматично-орієнтованих проєктах. Фінансування більшості заходів та проєктів на національному рівні відбуватиметься у рамках програм REPowerEU та InvestEU за підтримки ЄІБ, ЄБРР, ЄІФ та інших фінансових установ.

Водночас Інноваційний Фонд ЄС продовжуватиме покривати нестачу коштів для поширення проєктів розвитку чистих технологій, зокрема, на осінь 2023 року запланований аукціон для підтримки виробництва відновлювального водню. Усі ці заходи фінансування з боку фондів та програм ЄС покликані і на стимулювання приватного інвестування у проєкти. Для цього покращуватимуть умови, реформуючи ринки капіталу ЄС.

 

3. Заохочення навичок

 

Великим фокусом Промислового плану Зеленого курсу ЄС є також заохочення розвитку навичок та компетенцій необхідних для переходу на кліматично-нейтральні технології.

Для цього буде здійснено низку заходів спрямованих на підвищення інклюзивності усіх груп населення до процесів трансформації. ЄС сприятиме підвищенню продуктивності у кліматично-нейтральних сферах економіки та розвитку компетенцій фахівців. Зокрема, планується:

• розроблення набору індикаторів для моніторингу подолання гендерної нерівності у доступі до відповідних робіт та видів діяльності;
• партнерство з університетами та науковими установами;
• підтримка проєктів з розвитку відновлюваної енергетики;
• покращення адміністративних процедур для визнання кваліфікацій у країнах-членах ЄС;
• мобілізація громадян ЄС та третіх країн до участі у проєктах з переходу до технологій з нульовими викидами та ін.

Так само передбачено окрему фінансову допомогу малим та середнім підприємства та громадським ініціативам у реалізації проєктів з переходу до кліматично-нейтральної економіки.

 

4. Торгівля та стійкі ланцюжки поставок

 

Враховуючи значущість міжнародної торгівлі та співпраці у досягненні цілей трансформації до кліматично-нейтральної економіки, ЄС також націлений на посилення співпраці з основними партнерами. Це стосується укладення нових угод про вільну торгівлю та посилення існуючих договорів з країнами, що межують з ЄС і технологічно розвинутими країнами світу, зокрема, США у розробці нових кліматичних технологій.

ЄС також долучатиметься до реформування Світової організації торгівлі (СОТ) з метою унормування правил підтримки зеленого переходу у міжнародній торгівлі, зважаючи на потребу уникнення викривлень і посилення правил щодо субсидій виробникам.

Запровадження нових міжнародних ініціатив, як-от Клуб критичної сировини і Промислове партнерство з чистих технологій та технологій з нульовими викидами, посилять співпрацю у безпеці поставок критично важливих матеріалів та енергоносіїв і стимулюватимуть технологічну співпрацю. Окреме місце займатиме і діяльність з посилення експорту технологій ЄС та створення відповідного стимулювання.

 

Можливості для України

 

Передбачена трансформація промисловості ЄС матиме суттєвий вплив на усі країни, що межують з Євросоюзом та на глобальну торгівлю загалом. Зазначені вище стратегічні плани зумовлюватимуть потреби ринків ЄС у імпорті відповідних матеріалів, співпраці у розвитку технологій та розвитку відповідної інфраструктури. Також зміни вплинуть на спільні проєкти, інтереси європейських інвесторів та напрями фінансування з фондів ЄС.

Україна посідає особливе місце серед партнерів ЄС, зважаючи на інституційні засади співпраці, закріплені в Угоді про асоціацію, Договорі про заснування Енергетичного Співтовариства і статусі країни-кандидата на членство в ЄС. Більше того, чіткі наміри уряду України впроваджувати принципи Європейського Зеленого курсу у ході реформ та повоєнної відбудови роблять цю синергію ще більш важливою.

У нинішніх умовах співпраця України і ЄС є важливим фактором безпеки у регіоні і надійності постачання критичного імпорту для обох сторін

Окрім цього, у нинішніх умовах співпраця України і ЄС є важливим фактором безпеки у регіоні і надійності постачання критичного імпорту для обох сторін. Відповідно імплементація нового Плану ЄС зумовить посилення ролі Європейського Зеленого курсу у співпраці з Україною. Це створить нові можливості для реалізації спільних проєктів у ході повоєнної відбудови.

Україна зможе долучитись до розвитку нової спільної зеленої інфраструктури, залучити додаткове фінансування з боку ЄС для реалізації проєктів на національному рівні, отримати нові можливості для прямих інвестицій, реалізуючи свої конкурентні переваги у виробництві товарів та технологій або стати частиною нових виробничих процесів. Громадяни України отримують більше можливостей для професійного розвитку, беручи участь у ініціативах ЄС.

Усі ці фактори гратимуть важливу роль у повоєнній відбудові, оскільки Україна отримає реальний шанс змінити застарілі підходи до розвитку багатьох галузей національної економіки. Заручившись підтримкою та інвестиціями ЄС Україна отримає нові технологічні переваги та можливості розвивати нові технологічні кластери.

Саме це і є впровадженням принципу "відбудувати краще, ніж було".

 

Що треба зробити

 

Наразі в Україні існує безліч прогалин в імплементації попередніх вимог законодавства ЄС та велика кількість регуляторних і адміністративних перепон для ефективного функціонування ринків. Виправлення цих недоліків дасть змогу Україні синхронізувати власні законодавчі реформи із процесами в ЄС тим самим покращити можливості для отримання переваг від впровадження нового Промислового плану Зеленого курсу.

Відповідно, уряду України слід мати чітке уявлення про пріоритетність кроків та оптимальних підходів до імплементації нових підходів до промислової політики, що також може бути обговорено у рамках переговорів про вступ України до ЄС як частина переговорної позиції.

Наразі в Україні існує безліч прогалин в імплементації попередніх вимог законодавства ЄС та велика кількість регуляторних і адміністративних перепон для ефективного функціонування ринків

Уряд також повинен сприяти залученню нових фінансових інструментів ЄС та обговоренню можливих спільних проєктів. Нові зміни мають бути відображені і у планах уряду щодо повоєнної відбудови України.

В свою чергу, бізнес, громадськість, наукові установи та фахівці, які працюють у сферах пов’язаних з переходом до кліматично-нейтральної економіки, теж повинні брати активну участь у співпраці та проявляти "низову" ініціативу. Це, зокрема, може полягати у започаткуванні приватних проєктів з партнерами з ЄС, що сприятиме залученню додаткового фінансування.

Саме такими зусиллями Україна зможе отримати значні вигоди від нового Промислового плану Зеленого курсу та посилити співпрацю з країнами ЄС.

Микола Яковенко,
генеральний менеджер з розвитку енергетичного сектору DiXi Group