Прийняти НВВ2 і шукати шляхи фінансування кліматичних амбіцій краще, ніж тримати паузу і втрачати потенціал
"Потреба швидких трансформацій для бізнесу, особливо енерго- і вуглецево-інтенсивних галузей, пошук джерел для інвестицій – часто розглядаються як загроза. Ми пропонуємо подивитись на це як на шанс побудувати нову економіку і зберегти конкурентоспроможність продукції", - йдеться у коментарі DiXi Group
Відповідно до Паризької угоди, кожна країна-учасник повинна розробляти, оприлюднювати та підтримувати національно визначені внески (НВВ) та вживати заходів для пом’якшення кліматичних змін відповідно до цілей таких внесків. І Україна в цьому процесі не виняток.
Перша версія українського НВВ, схвалена у вересні 2015 року, передбачала скорочення до 2030 року викидів на 60% від рівня 1990 року, тоді як на 2016 рік сумарні викиди вже скоротилися на 64%. Тобто, тогочасні зобов’язання України передбачали навіть зростання викидів. Це, вочевидь, базувалося на надто оптимістичних очікуваннях відновлення та росту економіки.
Економічне зростання можливе також за умов скорочення впливу на клімат – це доводять провідні країни світу. Ще в 2016 році аналітичний центр DiXi Group в ході комітетських слухань пояснював ефект декаплінгу (decoupling) та надав конкретні рекомендації щодо перегляду стратегічних документів енергополітики. Ми говорили про пріоритетність ресурсозбереження і низьковуглецевого розвитку, створення стимулів до зниження споживання енергоресурсів та зміну підходів до держдопомоги, що має спрямовуватись на підтримку «зелених» галузей економіки.
Частина пропозицій була врахована в Енергетичній стратегії до 2035 року та Стратегії низьковуглецевого розвитку України до 2050 року. Вони передбачали суттєво вищі цілі зі скорочення викидів, ніж перший НВВ, хоч і в різних часових горизонтах. Але з часу їх затвердження (2018 рік) світовий прогрес у подоланні кліматичних змін суттєво прискорився: ЄС впроваджує амбітний Європейський «зелений» курс, Великобританія оголосила план «Зеленої промислової революції», Південна Корея – ініціативу «Новий зелений курс». Змінює світовий порядок денний і нова адміністрація США, що розробила American Jobs Plan і пропонує виділити 35 млрд дол. на розвиток технологій, які дозволять країні стати лідером в «чистій» енергетиці.
І в той час, як уряди розвинених країн задля подолання наслідків пандемії COVID-19 розробляють економічні пакети фінансування, спрямовані на «озеленення» економіки, в Україні спостерігається мобілізація коштів на подолання наслідків пандемії, зокрема, за рахунок зниження підтримки енергоефективності та «чистих» джерел. Про це свідчать здійснені нашим аналітичним центром оцінки в рамках інструменту Energy Policy Tracker.
Не цілі підлаштовують під поточну політику, а навпаки. Саме такий шлях обрали країни ЄС, коли фіксували цілі в енергетичній та кліматичній політиці, а також розробляли відповідні заходи і механізми залучення фінансування.
Прийняття другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2) дозволить поставити чіткі цілі. Наразі проєкт документу передбачає ціль скорочення викидів парникових газів на 65% до 2030 року (від рівня 1990 р.), що вимагатиме трансформації секторів електроенергетики, теплопостачання, транспорту, сільського, лісового господарства, промисловості, управління відходами та ЖКГ.
Уже зараз навколо НВВ2 йде складне публічне обговорення щодо амбітності цілей та доцільності подальшого прийняття. Власне, ця дискусія не припинялась із самого старту розробки НВВ2 (перше засідання робочої групи відбулося у лютому 2019 року) та відбувалась на багатьох майданчиках.
Потреба швидких трансформацій для бізнесу, особливо енерго- і вуглецево-інтенсивних галузей, пошук джерел для інвестицій в еквіваленті десятків мільярдів євро – часто розглядаються як загроза. Ми пропонуємо подивитись на це як на шанс побудувати нову економіку і зберегти конкурентоспроможність української продукції на глобальному ринку.
Обговорюючи нову «рамку» енергетичної та кліматичної політик, ми пропонуємо дотримуватись логіки: спочатку цілі (objectives, targets), потім – заходи (policies, measures) та конкретні інструменти на їх досягнення. Тому DiXi Group закликає уряд визначитись із цілями, зокрема – із прийняттям НВВ2, Концепції «зеленого» енергетичного переходу до 2050 року та Інтегрованого національного плану з енергетики та клімату до 2030 року, а також дати чітку відповідь щодо перегляду Енергетичної стратегії.
Очікується, що НВВ2 має бути поданий Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату найпізніше до наступної конференції сторін (COP26), яка відбудеться у листопаді. Саме тому так важливо не «заговорити» документ, зберегти амбітність цілей та схвалити його у стислі строки.
Аналітичний центр DiXi Group
