Banner map ukr

Реформа ринку е/е завдала збитків на 2,6 млрд грн - Рахункова палата

16 червня 2021

Аудитори виявили системні проблеми на новому ринку електричної енергії

Внаслідок переходу від оптового ринку до нового ринку електроенергії Державний бюджет України недоотримав за 2018–2020 роки понад 2,6 млрд грн акцизного податку з електроенергії. Про це свідчать результати аудиту ефективності планування та результативності контролю за повнотою нарахування і своєчасністю надходження акцизного податку з електричної енергії до Державного бюджету України, повідомляє Рахункова палата

"Протягом другого півріччя 2019 року – 2020 року в Україні відбувалося реформування ринку електричної енергії, а саме: перехід від оптового ринку до нового ринку електроенергії. Це вплинуло на адміністрування та обсяги надходжень акцизного податку з електричної енергії", - зазначає Рахункова палата.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: П’ять проблем ринку електроенергетики, які привітали Україну з 2020 роком

Так, аудитори виявили системні проблеми на новому ринку електричної енергії, які створювали умови для маніпуляцій цінами та обсягами купівлі/продажу електричної енергії, що призводило, зокрема, до зменшення надходжень акцизного податку до держбюджету.

Крім того, на адміністрування податку негативно вплинула тривала відсутність в Податковому кодексі норм щодо оподаткування акцизом операцій з реалізації електроенергії на новому ринку. Через законодавчу неузгодженість, понад півтора року після запровадження нового ринку електричної енергії, виробники електроенергії декларували суми нарахованого акцизу за застарілою формою декларації.

Через карантинні вимоги у 2020 році у порівнянні з 2019 роком майже втричі зменшилась кількість планових перевірок НКРЕКП, а позапланових збільшилася в 12 разів. В умовах запровадження нового ринку погіршилося дотримання суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження діяльності у сфері електроенергетики.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Три поради АМКУ для нового ринку електроенергії

Рівень сплати накладених НКРЕКП штрафів щороку зменшувався з 87,5% у 2018 році до 23,9% у 2020 році. Через низький рівень сплати суб’єктами господарювання накладених НКРЕКП штрафів за результатами перевірок, їх примусове стягнення в багатьох випадках здійснювалось за позовами НКРЕКП до суду (41,4% суми застосованих штрафів). Як наслідок, недонадходження до державного бюджету становили близько 13,6 млн гривень.

Також, як засвідчили результати аудиту, Державна податкова служба не володіє повною та достовірною інформацією про фактичну кількість платників цього податку, тому дієвий контроль за їх діяльністю та повнотою сплати акцизного податку неможливий. За даними ДПС на податковому обліку станом на кінець 2018–2020 років перебувало таких платників в 4,2–2,7 раза більше, ніж за даними НКРЕКП було суб’єктів господарювання, які мали діючі ліцензії на виробництво електричної енергії (у тому числі з оптового постачання).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Новий ринок електроенергії: хвилі, каміння та рифи

Крім того, податкова служба належно не обліковувала недонадходження до державного бюджету від неоподаткування електричної енергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками та/або з відновлюваних джерел енергії.

Після запровадження нового ринку різко збільшилася сума податкового боргу. За даними ДПС станом на 1 січня 2018 року він становив 96,8 тис. грн, а на кінець 2020 року зріс майже в 390 разів і досяг 37,7 млн гривень.

Як зазначають в Рахунковій палаті, аудит показав, що після запровадження нового ринку електроенергії збільшилась кількість платників акцизного податку з електроенергії. Водночас стрімко зменшилися обсяги надходжень акцизного податку з електроенергії, виробленої в Україні: у III кварталі 2019 року вони втричі меншими, ніж у II кварталі вказаного року, у 2020 році у порівнянні з 2019 роком зменшились в 1,7 раза", - повідомляє Рахункова палата.

При цьому зменшення обсягів виробництва електричної енергії у 2019 і 2020 роках становило лише 3,4% і 3,3% відповідно у порівнянні з попереднім роком.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Міненерго зірвало фінансування ЄС для підтримки енергостратегії України - висновок аудиту

Разом з тим за цей час обсяги виробництва електричної енергії з відновлювальних джерел, яка не підлягає оподаткуванню акцизним податком і реалізується за високим "зеленим" тарифом, зросли більше ніж у 4 рази. При цьому частка такої електроенергії в загальних обсягах виробництва зросла з 1,7% у 2018 році до 7,3% у 2020 році. За даними Міненерго, заборгованість ДП "Гарантований покупець" за "зеленим" тарифом станом на 1 грудня 2020 року становила 25,2 млрд гривень.

Крім того, після запровадження нового ринку електроенергії протягом II півріччя 2019 року – I півріччя 2020 року середня ціна на електроенергію зменшилась на 13,7%. Але ціна для населення практично не змінилися.

До реформування ринку електроенергії не було врегульовано питання погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку, яка, за інформацією ДП "Енергоринок", станом на 1 липня 2019 року становила понад 30 млрд гривень.

Загалом протягом 2018–2020 років до держбюджету надійшло акцизного податку з електричної енергії, виробленої в Україні, близько 13 млрд грн, з імпорту електричної енергії – 0,2 млрд гривень. У 2019 році Державна податкова служба виконала доведені Мінфіном індикативні (планові) показники надходжень акцизного податку з електричної енергії, виробленої в Україні, планові показники надходжень цього податку на 77% (недонадходження – 1,4 млрд грн), у 2020 році – на 70,1% (недонадходження – 1,2 млрд гривень).


Banner index