Для України вона стала міжнародною платформою для обговорення екологічних викликів, спричинених російською агресією, впливу війни на довкілля, презентації проєктів «зеленого» відновлення, а також нових можливостей для залучення фінансування.

Країна вже втретє поспіль, попри повномасштабну війну, розгорнула на СОР національний павільйон. Його офіційним гаслом стало «Україна - надійний партнер, який виконує свої зобов'язання». Головна ідея полягала в тому, щоб не тільки привернути увагу числених гостей СОР до країни, яка через війну потребує всебічної підтримки та водночас зберігає спроможність бути надійним партнером для інвестицій, тримається зобовʼязань та прагне до інтеграції з ЄС.

Тому в Українському павільйоні було організовано числені виступи, на яких розповідали про досягнення, набуті в умовах війни. Зокрема, затвердження Національного плану з енергетики та клімату, Рамкового закону про кліматичну політику, поширення екологічно чистих розробок українських стартапів, зобовʼязання досягти кліматичної нейтральності до 2050 року, імплементоване в законодавство.

Аби детальніше розібратись з результами СОР29, «Українська енергетика» поспілкувалася з учасниками дискусій в Українському павільйоні та розвитала їх про головні висновки з цього міжнародного заходу, можливості для українського бізнесу в сфері кліматичного фінансування, а також про очікування від майбутнього СОР30, що за рік проходитеме в Бразилії.

Еволюція кліматичних дискусій

«За 29 років, відколи пройшла перша конференція ООН, шо започаткувала боротьбу зглобальним потеплінням, заходи СОР стали чимось більшим, ніж просто форумом для сухих, технічних переговорів. Тепер вони є платформою для міжнародної єдності», - зазначила Світлана Гринчук, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України.

За її словами, воєнні дії руйнують не лише міста й інфраструктуру, але й спричиняють масштабне забруднення ґрунтів, водних ресурсів та повітря, знищення лісів і заповідних зон. Посилаючись на останні підрахунки, міністерка оцінила екологічну шкоду, яку завдала Україні російська агресія, у $71 млрд.

Та названа сума, яка вже налічує десятки мільярдів доларів, не враховує довгострокові наслідки для клімату від війни, які не обмежуються кордонами лише України і мають глобальний вплив. Вони повʼязані із значними викидами парникових газів, та вже перевищили обсяги, зіставні з викидами такої потужної промислової країни як Нідерланди. І це не межа. Тому Україна закликала міжнародну спільноту підтримувати «зелене» відновлення своєї економіки та враховувати екологічний аспект у повоєнній реконструкції.

«Наша команда активно відстоювала питання, пов’язані з легалізацією окупації української території Російською Федерацією, а також із методологією розрахунку викидів парникових газів від військових конфліктів. У більшості текстів, погоджених на СОР29, нам вдалося захистити правки, як нас влаштовують», - повідомив «Українській енергетиці» учасник переговорів на СОР29 Олексій Рябчин, радник віцепремʼєр-міністерки з питань євроінтеграції України Ольги Стефанишиної.

Фінанси для нових проєктів

Представник української офіційної делегації Михайло Чиженко вважає

Цьогорічну кліматичну конференцію ООН однією з найбільш успішних з часів підписання Паризької Угоди в 2015 році.

За його словами, переговори в Баку проходили «дуже важко», тому від початку заходу віе був налаштований «досить скептично». «Але тепер після семи років переговорів, ми нарешті маємо закрите питання по статті 6 Паризької угоди», –  зазначив експерт.

Ця стаття стосується торгівлі квотами вуглецю. Вона створює умови, аби скорочення викидів парникових газів ставало для бізнесу не тільки необхідною справою, але й приносило вигоди. Зокрема, погодження статті 6 Паризької угоди на рівні ООН, що сталося в Баку, дозволить компаніям впроваджувати спільні проєкти декарбонізації з Японією та Швейцарією , які стануть джерелом зелених інвестицій у відбудову. Вже наступного року Україна прагне запустити в пілотному режимі національну систему торгівлі викидами СО2, яка за 10-12 років має запрацювати повноцінно та інтегруватися з торговою аналогічною платформою ЄС.  

Та загалом спадок СОР29 Михайло Чиженко вважає «дискусійним». Після палких суперечок міжнародним делегаціям вдалося погодити фінансування для країн, що розвиваються. «Зійшлися на $300 млрд на рік - приватних та державних коштів. Але це були дуже важкі дебати, під час яких мета змінювалася кожні пів години», - розповів експерт. Та не всі країни сприйняли таку суму фінансування достатньою, аби протистояти викликам глобального потепління.

«Рішення стало компромісом, який дозволяє рухатися далі. Ціль, хоча й не досконала, є важливим кроком уперед, адже її відсутність була б ще гіршим варіантом», - пояснив Олексій Рябчин, спираючись на свій багатий досвід участі в міжнародному переговорному процесі щодо кліматичних змін.

Він також загострив увагу: аби Україна мала змогу збільшувати обсяги міжнародної підтримки за програмами, що враховують зелену складову, країні потрібно посилювати прозорість у звітуванні щодо скорочення викидів вуглецю, нарощувати встановлені потужності відновлюваних джерел енергії та створювати нові робочі місця в цій галузі.

Виконання таких умов дозволить Україні в повній мірі скористатися перевагами унікального позиціонування. З одного боку, країна є частиною перемовної групи Umbrella разом із США, Великою Британією, Японією та іншими розвинутими країнами, які фінансують кліматичні ініціативи. «З цієї групи в 2022 році виключили Росію та Білорусь», - пригадав Олексій рябчин. З іншого боку, за розміром ВВП Україна відповідає показникам країн, що розвиваються. Тому Україна водночас є також рецепієнтом фінансування, обсяги якого визначаються групою світових лідерів.

Кліматичні інвестиції для вікопного палива

Зелене фінансування для України здатне забезпечити не тільки розбудова проєктів відновлюваної енергетики, але й модернізація індустрії викопного палива. Зокрема, газової промисловості, існування якої повʼязане з метаном та його викидами. Цей парниковий газ – базова складова природного газу. Усунення його витоків експерти міжнародного енергетичного агентства вважають найбільш ефективним, швидким та економічно обгрунтованим рішенням, яке зупинить глобальне потепління.

На СОР29 відбулася презентація перших результатів дослідження викидів метану в секторі викопного палива України, організована аналітичним центром DiXi Group.

Роман Ніцович, керівник дослідницьких програм DiXi Group, розповів в коментарі для «Української енергетики», що цей захід був проведений, аби на міжнародному рівні розповісти про відповідальне ставлення українських видобувних компаній до бізнесу в умовах війни та показати їх потенціал у залучені кліматичного фінансування для розвитку виробництва і підвищення ефективності.

«В дослідженні такого агресивного парникового газу як метан ми приділяєм увагу якісним вимірюванням і пошуку технологічних рішень для скорочення його викидів», - зазначив Роман Ніцович.

Попередні результати, засновані на супутникових та розрахункових даних, показали, що в Україні викиди метану в нафтогазовій галузі є чи не найменшими на континенті. Країну значно випереджають Узбекистан, Казахстан, Азербайджан, Велика Британія, і особливо – Росія. «Росія взагалі безвідповідально ставиться до викидів, там захмарні обсяги. Тож і вплив на климат грандіозний», - зазначив Роман Ніцович.

Крім наявних невисоких значень по метану, в українських компаній «є хороші можливості їх і надалі скорочувати, продовжуючи політику використання природного газу як перехідного палива».

Привертає увагу й інший тренд з дослідження DiXi Group: Україна в середньостроковій перспективі зможе нарощувати видобуток газу та водночас скорочувати викиди метану.

Такий, на перший погляд, парадоксальний прогноз здатен стати реальністю за трьох умов: модернізації виробництва, розробки нових родовищ, залучення сучасного обладнання і технологічних новацій.

Це створить умови, аби Україна реалізувала повоєнні амбіції опинитися серед лідерів у видобутку газу в Європі і його експортерів. Газові ресурси будуть затребувані також на внутрішньому ринку: у виробництві азотних добрив для аграріїв та для газової генерації, яка забезпечуватиме надійну роботу енергосистеми, заснованій на ВДЕ.

Перші результати свого дослідження DiXi Group планує використати, аби створити дорожню карту екологічних рішень для української нафтогазової галузі. Її презентація для стейкхолдерів має відбутися в грудні.

Майбутні перспективи СОР

Ескалація в широкомасштабній війні, яку Росія розгорнула проти України останніми тижнями, не сприяє вирішенню кліматичних проблем, які постали перед світовою спільнотою. Проте Київ вже будує плани на майбутню кліматичну конференцію сторін, яка в наступному році відзначатиме 30-річний ювілей. СОР30 вперше пройде в Бразилії - в регіоні Амазонки, який привертає увагу як важлива екосистема Землі.

«Все, що відбувалося в Баку, я сприймав як підготовчий етап до більш значущих рішень», - поділився своїми очікуваннями Олексій Рябчин.

«Це буде важко хоча б тому, що це інший континент», - зазначила Вікторія Киреєва, заступниця міністра захисту довкілля і природних ресурсів України. Але головне, сказала вона, «на наступну конференцію плануємо вести конкретні досягнення, конкретні приклади того, як Україна рухається до кліматичної нейтральност».

Світлана Долінчук, спеціально для "Української енергетики"