Росіяни можуть вдарити по відкритих розподільних пристроях на території атомних станцій. А також – спрямувати ракети по електропідстанціях довкола АЕС. Обидва типи атак є надзвичайно небезпечними, попередили в українському уряді. Україна закликала міжнародну спільноту тиснути на Росію, щоби змусити її відмовитися від цієї ідеї. Кремль прагне роз’єднати українські АЕС з енергомережею і таким чином спровокувати у державі тотальний блекаут. 

 

Що задумали росіяни

 

Кремль готує удари по українських атомних станціях. Таку заяву зробили одразу кілька українських високопосадовців. За інформацією міністра закордонних справ Андрія Сибіги, головною ціллю для росіян можуть стати відкриті розподільні пристрої, розташовані безпосередньо на території АЕС. Урядовець зауважив: ураження таких об'єктів несе пряму загрозу ядерній безпеці. Напередодні зими ще однією ціллю для Росії можуть бути підстанції довкола АЕС. Ці об'єкти відповідають за передавання електроенергії з атомних станцій до енергетичної мережі України.

"Росія – єдина країна, що захопила атомну станцію в Європі, шантажуючи світ. Українська Формула Миру містить пункт про забезпечення радіаційної і ядерної безпеки. Ми закликаємо всі міжнародні організації і держави, які поважають Статут ООН, запобігти сценарію країни-терориста", – наголосив Андрій Сибіга. 

 

Під час засідання ОБСЄ російська делегація вихвалялася: буцімто достатньо завдати удару лише по п'ятьох об'єктах енергетики, щоб це спричинило тотальний блекаут в Україні.

 

Посадовець додав: інформацію про те, що Росія готує удари по наших АЕС, підтвердили й українській спецслужби. Більше подробиць повідомив президент. Володимир Зеленський зауважив: росіяни детально фотографують території українських АЕС за допомогою китайських супутників.

"Вони готуються атакувати наші три атомні електростанції. Ми маємо цю інформацію і докази. Якщо Росія готова зайти так далеко, це означає, що нічого з того, що ви цінуєте, для Москви не має значення", – зазначив президент.

Росія, схоже, і не намагається приховати своїх злочинних планів. І, як слід було очікувати, відверто зневажає міжнародне законодавство та гуманітарне право. Під час засідання ОБСЄ російська делегація вихвалялася, що достатньо завдати удару лише по п'ятьох об'єктах енергетики, щоб це, буцімто, спричинило тотальний блекаут в Україні. Про такі заяви ворога розповіла виконувачка обов'язків постійної представниці України при міжнародних організаціях у Відні Вікторія Кувшинникова.

"Тепер нам стало більш зрозуміло, про що він (російський представник – Ред.) говорив. Колеги, хіба це не зізнання воєнного злочинця? Чи не настав час для ОБСЄ притягнути російських представників до відповідальності за їхні погрози, якщо є ще якийсь сенс терпіти невиправдану присутність Росії тут?", – зауважила дипломатка.

Аналітики Центру Разумкова впевнені: атакувати ядерні реактори Росія не наважиться. У цьому немає жодного сенсу, бо зруйнувати ці об'єкти практично неможливо з огляду на їхню конструкцію, вважають експерти. А от цілити по відкритих розподільних пристроях Кремль може. У разі удару запуститься чіткий алгоритм дій і спрацює електроніка. Енергоблок АЕС автоматично перейде в режим гарячого зупину. Але набагато серйознішим є удар по розподільних підстанціях, які розташовані поза територією атомних станцій і з'єднують їх із енергетичною мережею країни.

"Коли відбувається такий удар, на 10 секунд можуть статися неконтрольовані процеси, поки не спрацює автоматика в роботі атомної електростанції. І це вже дуже небезпечний сценарій, який може призвести навіть до ядерного інциденту. Окрім того, Росія паралельно проводить дезінформаційну кампанію про те, що атомні електростанції в Україні нібито застарілі, там якесь не таке обладнання. Усе це брехня", – пояснила експертка з питань енергетики, виконавча директорка Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Оксана Іщук.

 

Хто може запобігти російським ударам 

 

Реальність загрози починає розуміти і світова спільнота. Росія може вдарити по Рівненській та Хмельницькій атомних станціях. Про це заявив президент Польщі. Утім, Анжей Дуда не повідомив, як можна завадити таким діям росіян.

Натомість такий механізм має Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ). Організація заявила, що готова сформувати моніторингові місії для підстанцій довкола АЕС. Переговори з українських урядом тривають, формат місії ще погоджують. Достеменно поки що не відомо головне: чи перебуватимуть фахівці МАГАТЕ на підстанція постійно.

"Уже є перші результати. Робота у цьому напрямку ведеться і досить активно", – коротко розповів про переговорний процес заступник міністра енергетики Микола Колісник.

Фахівці МАГАТЕ вже відвідали одну із підстанцій, яка з’єднує АЕС із енергетичної мережею України. Цей об'єкт нещодавно зазнав російської атаки. У Державній інспекції ядерного регулювання України (Держатомрегулювання) зазначили: саме цей візит і став початком реалізації спільного з МАГАТЕ проєкту. Міжнародні фахівці задокументували пошкодження підстанції, однак розлогих публічних заяв не робили. У Міжнародному агентстві з атомної енергії лише пообіцяли розширити допомогу Україні.

 

Найкращий захист відкритого розподільчого пристрою – це система ППО Patriot і дві зенітні установки Gepard поряд…

 

"Надійне зовнішнє електропостачання має важливе значення для забезпечення безпеки АЕС. Атаки на електричну мережу створюють значні проблеми для безпеки АЕС через швидкі перехідні процеси, які вони викликають у зовнішньому джерелі живлення. Ці перехідні процеси характеризуються раптовими та серйозними коливаннями в електропостачанні, вимагають негайної та точної реакції з боку операторів АЕС, а тому мають бути предметом додаткової уваги МАГАТЕ", – зазначив голова Держатомрегулювання Олег Коріков.

Росіяни продовжують чинити провокації. В НАЕК "Енергоатом" повідомили: біля українських АЕС уже пролетіли понад 100 ворожих дронів та ракет, і це лише за кілька тижнів. У компанії зазначили, що ще жодна держава світу, окрім РФ, не створювала таких загроз ядерній безпеці. Про всі інциденти повідомили до міжнародних організацій. Один з останніх випадків зафіксували 25 вересня. Тоді російський дрон-камікадзе пролетів на критично низькій висоті над промисловим майданчиком Рівненської АЕС.

Нагадаємо, що РФ уже завдавала удару безпосередньо по території АЕС. Це трапилося 19 вересня 2022 року. Ракета впала за 300 метрів від ядерного реактора Південноукраїнської атомної станції, повідомляли в "Енергоатомі". Вибухом зачепило довколишні будівлі – повибивало вікна. Критичних пошкоджень АЕС не зазнала. Рівень радіації був у нормі, реактори не припиняли роботу, ніхто з працівників не постраждав. Але, безумовно, це була безпрецедентна подія, бо в історії людства обстрілу території АЕС ще не було.

"Якщо Росія готова бити по критичних підстанціях видачі електроенергії з АЕС або бити по атомних станціях – це вже за межею, ця риторика про застосування ядерної зброї. І наслідки будуть для всього світу. Дуже сподіваюся, що міжнародна підтримка і тиск усього цивілізованого світу спрацює і росіяни утримаються від реалізації своїх планів. Тому що у своїй меті досягнути тотального блекауту в Україні насправді вони втрачають здоровий глузд щодо ядерної і радіаційної безпеки", – розповів міністр енергетики України Герман Галущенко.

Фахівці військового порталу Defence express зауважили: якщо Росія наважиться завдати удару по атомних об'єктах, то така атака буде дуже концентрованою – з використанням різних типів ракет та дронів одномоментно. У Defence express упевнені, що загальна кількість засобів ураження може становити 200-300 одиниць. За припущенням фахівців, спочатку росіяни застосовують велику кількість безпілотників-камікадзе, щоби спробувати перенавантажити нашу протиповітряну оборону. А вже потім ворог атакуватиме ракетами, серед іншого і "кинджалами". Утім, таку схему Кремль використовував уже неодноразово, Повітряні Сили ЗСУ вже мали справу з такою тактикою.

"Розподільна станція – це доволі велика територія, приблизно гектар. На ній розташовані трансформатори та інше обладнання, яке з'єднує атомну станцію з енергосистемою України. На мою думку, надійно захистити це доволі важко. Можна реалізовувати якісь локальні заходи, але найкращий захист відкритого розподільчого пристрою – це система ППО Patriot і дві зенітні установки Gepard поряд", – вважає експерт Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України Дмитро Гуменюк.

 

Україна готова до нової російської тактики

 

Загалом в Україні є чотири атомних станції. На жаль, одна з них, Запорізька АЕС, з 2022 року перебуває у тимчасовій окупації. Вона не генерує електроенергії для держави. Ще три станції – Хмельницька, Південноукраїнська та Рівненська – працюють у штатному режимі. Завершується і планова ремонтна кампанія на цих АЕС.

"Сім енергоблоків АЕС, які знаходяться на неокупованих територіях, працюють в енергосистемі України. Два енергоблоки АЕС знаходяться в плановому ремонті, один з яких буде включено в мережу вже на початку тижня", – повідомила колишня міністерка енергетики України Ольга Буславець. 

Атомні станції є основою роботи української енергетичної мережі. Частка АЕС у виробництві електроенергії в Україні уже сягає рекордних 60-70% залежно від рівня споживання. З іншими видами генерації ситуація значно складніша. 80% ТЕС зазнали ушкоджень та руйнувань, якусь частину з них до зими таки вдасться відремонтувати, однак точні цифри з міркувань безпеки уряд не оприлюднює. Росіяни атакували і гідрогенерацію, там також значні пошкодження. Генерація електроенергії сонячними станціями наближається до річного мінімуму, тому покладатися на них взимку держава не зможе.

"На атомній генерації у нас завершується ремонтна кампанія, і думаю, що в листопаді ми вже матимемо повну потужність – 7,7 ГВт. Ми можемо порівняти цю величину з максимальним споживанням торік взимку, це 18 ГВт. І розуміємо, що нам треба ще трошки назбирати", – розповіла експертка з енергетичної безпеки DiXi Group Олена Лапенко.

Саме тому росіяни і намагаються роз'єднати українську АЕС з енергомережею. І що холодніше ставатиме, то більше таких спроб варто очікувати.

 

Система передачі електроенергії вже адаптована до атак, їхні наслідки усуваються впродовж кількох годин. І тільки масштабні атаки, такі як була 26 серпня, потребують довшого відновлення…

 

Перша з них вже була: 26 серпня Росія обстріляла підстанції довкола АЕС. Це була найбільша масована атака від початку повномасштабного вторгнення: росіяни використали 236 ракет та дронів. Вороги намагалися знищити одразу 16 підстанцій "Укренерго". Внаслідок ударів аварійно відключили одразу 4 блоки АЕС, що і стало причиною нових суворих графіків відключення.

"Практично щодня є атаки на енергетичні об'єкти. І це треба розуміти. Інша справа, що система передачі вже адаптована до атак, що їхні наслідки усуваються впродовж кількох годин. І тільки масштабні атаки, такі як була 26 серпня, потребують довшого відновлення. 10-12 днів після такої атаки, на мою думку, дуже позитивно", – зауважив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.

Отже, навіть застосувавши понад 200 ракет та дронів одночасно, Росія не досягла цілі і не занурила Україну у тотальну темряву. А спричинила лише запровадження графіків відключення на нетривалий термін. Українські сили ППО демонструють значні результати у збиванні ворожих цілей. Натомість енергетики знайшли спосіб значно пришвидшити ремонти на пошкоджених об'єктах. 

"Робота української енергосистеми і величина дефіциту потужностей, а отже, і масштаби запровадження графіків відключень суттєво залежать від атомної енергетики. Те, як ми проходитимемо зиму, суттєво залежатиме від спроможності захистити цей тип генерації", – констатував експерт з питань енергетики Українського інституту майбутнього Андріан Прокіп.

Утім, росіяни також змінюють тактику. Скажімо, почали використовувати ракети із касетними боєголовками. Це означає, що місце атаки спочатку мають оглянути сапери, а вже потім ремонтники можуть стати до роботи. Водночас касетні боєприпаси завдають обладнанню значно більше пошкоджень, що сповільнює відновлення об'єктів. У таких умовах важливою є реакція та дії західних партнерів України. Починаючи від пришвидшеного посилення української ППО, завершуючи тиском на Росію, щоб унеможливити атаки на ядерні об’єкти.

Сергій Барбу, спеціально для "Української енергетики"