Роз'яснення Мін'юсту: чи будуть виселяти з квартири за ЖКП борги
Зверненя стягнення на житловий будинок або квартиру, в якому проживає боржник, відбувається в останню чергу, виключно за рішенням суду і в разі, якщо сума заборгованості (станом на березень 2021) буде більшою ніж 120 000 грн
Міністерство юстиції надало роз'яснення, чи будуть виселяти з житла українців, які заборгували за комунальні послуги. Про це повідомляє "Судебно-юридическая газета".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Держстат: борги населення за ЖКП сягнули 81 млрд гривень
Зазначається, що за несплату за користування житлово-комунальними послугами до боржників може застосовуватися відповідальність у формі: стягнення пені, припинення надання комунальних послуг, і, як крайній засіб - виселення з житла та звернення стягнення на нерухомість.
Відповідно до статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списання коштів з рахунків) і примусовій реалізації. Але цьому передує звернення постачальника комунальних послуг в суд з позовом або заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги. Сам по собі факт заборгованості за комунальні послуги не є підставою для виселення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У НКРЕКП заявили про атипове зростання боргів за ЖКП в Україні
У разі винесення судом позитивного рішення або видачі судового наказу про стягнення заборгованості за комунальні послуги постачальник комунальних послуг звертається до виконавчої служби або до приватного виконавця з виконавчим документом про стягнення заборгованості в примусовому порядку, в тому числі і шляхом накладення арешту на майно.
Виконавець приймає до виконання виконавчий документ і відкриває виконавче провадження.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Уряд хоче розширити коло субсидіантів, щоб не накопичувати борги за ЖКП
Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на грошові кошти боржника в національній та іноземній валютах, інші цінності, в тому числі на кошти на рахунках боржника в банках та інших фінансових установах.
У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення.
У разі, якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує 20 розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій знаходиться житло, не здійснюється.
У такому випадку виконавець зобов'язаний вжити заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.
Тобто, станом на березень 2021 року, якщо сума заборгованості за виконавчим документом не перевищує 120 000 грн, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій знаходиться житло не здійснюється.
Водночас якщо сума заборгованості (станом на березень 2021) буде більшою ніж 120 000 грн, то відповідно до статті 50 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника достатніх коштів чи рухомого майна відбудеться звернення стягнення на об'єкти нерухомого майна.
У першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржникові. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок або квартиру, в якому фактично проживає боржник.
Разом з житловим будинком стягнення звертається також на прилеглу земельну ділянку, що належить боржникові. Після документального підтвердження належності боржникові на праві власності об'єкта нерухомого майна виконавець накладає на нього арешт і вносить відомості про такий арешт до відповідного реєстру в установленому законодавством порядку.
