Останні новини

Під час березневого круглого столу, який було організовано Асоціацією малих міст України (АММУ) в межах проєкту "Забезпечення енергетичної стійкості громад шляхом впровадження розподіленої генерації в Україні". Експерти дискутували на тему "Розподілена генерація у громадах: фокус на ВДЕ", представники профільних асоціацій та фахівці у галузі відновлювальної енергетики, бізнесу, громадських організацій, органів місцевого самоврядування визначили тенденції розвитку проєктів ВДЕ-генерації та актуальні запити громад на застосування різних технологій та енергетичного обладнання.

В межах заходу було презентовано дослідження основних напрямів роботи з впровадження розподіленої генерації в громадах, яке стало можливим завдяки проєкту, який впроваджують німецькі інституції BMZ, GIZ та швейцарська SECO, а також проведено фахове обговорення умов впровадження проєктів, спрямованих на посилення стійкості громад до енергетичних викликів.

Дослідження показало основні ризики та бар'єри

Результати дослідження щодо готовності громад втілювати проєкти розподіленої генерації, проведеного в межах проєкту, представила Анжеліка Слободян, експертка АММУ. Вона зазначила, що було опитано 87 громад з двадцяти областей України. При цьому 42 громади з них вже мали досвід впровадження власної генерації, але тільки п'ять громад реалізувати проєкти для муніципальних об'єктів за механізмом активного споживача. Водночас 16 з опитаних громад вже зробили оцінку потенціалу для реалізації проєктів розподіленої генерації.

За попередніми результатами дослідження, найбільш поширеними в практичному застосуванні є проєкти сонячної генерації, переважно гібридні СЕС, установки когенерації, біоенергетичні установки, а також є запит на малі вітроенергетичні турбіни.

Як основні цілі проєктів громади визначили енергозабезпечення об'єктів критичної та соціальної інфраструктури, зокрема лікарень та шкіл. При цьому фінансування відбувалось переважно за грантові кошти, тобто такий інструмент, як ЕСКО-контракти виявився недооціненим.

"Основними перешкодами та ризиками на думку громад залишаються брак власних ресурсів на реалізацію проєктів та подальше обслуговування вже реалізованих станцій. При цьому йдеться не лише про фінансування, а також про брак людських ресурсів, оскільки фахових експертів на місцевому рівні завжди не вистачає", - підсумувала експертка АММУ.

Серед основних компонент проєкту експерти назвали три ключових блоки: власне дослідження поточного стану опитаних громад, розробка пілотних ТЕО для п'яти відібраних громад та адвокація.

Підхід до вибору "зелених" проєктів має бути системним

Біоенергетика може стати базовою для альтернативних рішень у сфері теплопостачання, де як паливо переважно використовується природний газ, зазначив учасник дискусії Георгій Гелетуха, голова Біоенергетичної асоціації України (БАУ). Зважаючи на ризики російських атак для газових сховища в Україні та значне збільшення вартості газу, треба розглядати можливості заміна природного газу в системі теплопостачання маневровими потужностями ТЕЦ з використанням біопалива.

Але для комплексного рішення необхідно нарешті довести ціни для кінцевих споживачів до ринкового рівня та впроваджувати ринкову модель у теплоенергетиці. Також очільник БАУ наголошує на необхідності скасувати податок СО2 для станцій на біопаливі, оскільки воно вже є екологічно чистим у порівнянні з викопними видами палива та впровадити біржову торгівлю для біопалива. Це дозволить підвищити інвестиційну привабливість проєктів біоенергетики, які здатні посилити енергостійкість громад та країни в цілому.

Під час обміну думок постало питання щодо використання вживаного енергообладнання, яку приходить в Україну безплатно або за зниженою ціною від міжнародних партнерів. Зазвичай громади вдаються до застосування такого обладнання через недостатність власних фінансових ресурсів, наприклад, на нові вітростанції, зазначив Микола Савчук, заступник Голови правління УВЕА, керівник компанії "ГРЕСА-ГРУПП". У таких випадках ренововані вітротурбіни стають у пригоді як альтернатива. В будь-якому випадку необхідно дуже виважено підходити до таких пропозицій.

Експерт зазначив, що потрібне якісне планування проєктів розподіленої генерації на рівні громади, з чітким алгоритмом дій: від концепції та визначення пріоритетів до розроблених критеріїв вимог для вибору тієї чи іншої технології.

Фінансові інструменти мають запрацювати для громад

Брак фінансових ресурсів та нестача людського капіталу залишаються в топі бар’єрів, які стримують розвиток розподіленої генерації у громадах. Серед фінансових інструментів для розвитку проєктів громадам варто звернути увагу на механізм енергосервісних контрактів (ЕСКО). За словами Олексія Корчміта, виконавчого директора Global 100% RE Ukraine, майже 100 таких контрактів вже укладено у різних громадах, зокрема за проєктами сонячних станцій для лікарень та водоканалів. Також експерт окремо звернув увагу на екологічний податок СО2 як джерело фінансування та важливий стимул для розвитку розподіленої генерації. Сьогодні це основне джерело наповнення Фонду декарбонізації України (ФДУ), який надає підтримку відповідним проєктам.

Водночас учасниця дискусії Олеся Міщенко, голова ФДУ, зауважила, що цей інструмент не може покрити потреби абсолютно усіх громад у країні. Важливою є роль бізнесу, який готовий інвестувати в проєкти розподіленої генерації, та, зокрема, просування механізму державно-приватного партнерства. Як зазначив правник Іван Бондарчук, громади мають бути зацікавлені у такій співпраці, зважаючи на інвестиційні можливості приватного сектору, та пропонувати підтримку щодо планування та розвитку таких проєктів у відповідь на запит потенційних інвесторів.

Системного підходу громадам мають додати місцеві енергетичні плани

Ефективними інструментами для енергетичного планування, насамперед проєктів розподіленої ВДЕ-генерації у громадах, експерти називають впровадження місцеві енергетичні плани (МЕП) та системи енергоменеджменту. Вони мають стати обов’язковими на рівні громад, зокрема для отримання фінансування на розвиток енергетичних проєктів. Законодавці вже визначили, що кожна громада має розробити власний МЕП до 13 листопада 2025 року. Втім процес йде дуже повільно.

"Нині на всю Україну є тільки 100 вже прийнятих, або тих, що знаходяться в процесі розробки, з 1200 громад, які мають розробити МЕП", - зазначила Любава Радійчук, старша проєктна менеджерка Команди підтримки відновлення та реформ при Міністерстві розвитку громад та територій України.

Фахівчиня наголосила, що для ефективної роботи громади мають навчатись самостійно розробляти МЕП за встановленою методикою, а не покладалися виключно на допомогу зовнішніх консультантів, як це відбувається зараз.

Голова АММУ Павло Козирєв запропонував усім учасникам дискусії забезпечити обмін досвідом щодо планування та розвитку проєктів розподіленої генерації на онлайн-платформі "Супермаркет рішень", яка об’єднує представників громад та фахівців з різних регіонів та забезпечує взаємодію з учасниками на постійній основі.

Підсумовуючи дискусію модераторка заходу Юлія Усенко, голова Всеукраїнської Агенції Інвестицій та Сталого Розвитку (SDIA) зазначила, що саме такі практичні дискусії дозволяють виявляти проблематику, що заважає стрімкому розвитку проєктів. Результати обговорення будуть враховані у дослідженні «Забезпечення енергетичної стійкості громад шляхом впровадження розподіленої генерації в Україні», яке проводиться Асоціацією малих міст України (АММУ).

Проєкт «Забезпечення енергетичної стійкості громад шляхом впровадження розподіленої генерації в Україні» фінансується Федеральним міністерством економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ) та Державним секретаріатом Швейцарії з економічних питань (SECO) за підтримки Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH в рамках програми «Просування енергоефективності та імплементації Директиви ЄС про енергоефективність в Україні».

За нотатками Юлії Усенко підготувала Лариса Білозерова