Останні новини

Повномасштабна війна між Ізраїлем та Іраном стала випробуванням для нафтового ринку, який, здавалося, вже звик до всього за півтора року постійних загострень на Близькому Сході.

13 червня, коли почалася ескалація конфлікту в районі Перської затоки, головної нафтової скарбниці світу, ціна бареля Brent піднімалася до $78 - майже на чверть вище за рівні на початку місяця. Через кілька днів, коли перший ажіотаж вщух, нафта й надалі торгувалася дорожче $70. Але після того як в ніч на 22 червня малопомітні бомбардувальники B-2 військово-повітряних сил США завдали удару по укріплених ядерних об’єктах Ірану під час спецоперації «Північний молот», з відкриттям ринків нафтові ціни несподівано пішли вниз, і на вечір 24 червня наблизилась до $67 за барель.

«Українська енергетика» розібралась в причинах такого низхідного тренду, а також в супутніх процесах, які продовжують визначати ситуацію на нафтовому ринку, і ризиках, які створюють нову хвилю напруги.

Крихкі домовленості

Зранку у вівторок, 24 червня, набуло чинності перемир’я між Ізраїлем та Іраном, про яке сторони домовились за посередництва США. На таку подію фінансові ринки відреагували зростанням: ф’ючерси на європейські та американські індекси піднялися, індекс MSCI Asia Pacific додав близько 2%, південнокорейський Kospi - до 2,9%. Нафта Brent продовжила дешевшати і втратила ще 5%, тимчасово опускаючись нижче $67 за барель, золото подешевшало на 1,3%.

Президент США Дональд Трамп сподівається, що оголошене ним припинення вогню триватиме «вічно». «Я вважаю, що припинення вогню не має обмежень. Воно триватиме вічно», - сказав він в інтерв’ю NBC News. Неназваний ізраїльський посадовець повідомив телеканалу, що перемир’я збережеться, якщо обидві сторони його дотримуватимуться.

Покроковий план перемир’я, оприлюднений Трампом, передбачає: спочатку Іран припиняє вогонь на 12 годин, потім - Ізраїль, а після 24 годин буде офіційно оголошено завершення війни. За умови, що обидві сторони дотримаються «режиму тиші» протягом цих діб.

В очікуванні стійкого миру на Близькому Сході, ціни на нафту пішли вниз. Оскільки нині ймовірним виглядає згортання конфлікту, аналітики очікують, що впадуть назад до нижнього рівня $60.

Такий настрій підсилює й те, що навіть на тлі повідомлень про загострення на Близькому Сході нафта почала дешевшати ще в понеділок, коли вартість Brent впала на 8,5%, до $70,4 за барель – це найнижчий рівень із «довоєнного» часу, якщо вважати початком війни ізраїльські удари по ядерних об’єктах Ірану 13 червня. Це сталося після того, як Іран у відповідь на американські атаки здійснив ракетний обстріл авіабази США Аль-Удейд , розташованої в Катарі.

Інформаційне поле перед ударом виглядало напруженим: ОАЕ, Катар, Ірак, Кувейт і Бахрейн один за одним оголосили про закриття повітряного простору, а посольства США та Великої Британії попередили своїх громадян про можливу загрозу.

Проте, як з’ясувалося пізніше, удар був символічним: він відбувся після попередження про запланований запуск, яке Іран передав не лише катарській владі, а й американцям. «Хочу подякувати Ірану за попередження, яке дозволило уникнути жертв», – написав Дональд Трамп у Truth, назвавши відповідь Ірану «дуже слабкою».

На думку учасників нафтового ринку, символічний удар свідчить про те, що Тегеран утримується від більш радикальних дій, насамперед – від спроб перекрити Ормузьку протоку, яка відіграє ключову роль в світовому трафіку енергоносіїв.

Ринки повірили в розрядку

Ормузька протока - це вузький морський прохід, що з’єднує Перську та Оманську затоки й веде до Аравійського моря в північній частині Індійського океану. Її стратегічна важливість пояснюється тим, що тут проходить близько п’ятої частини світових поставок нафти та зрідженого природного газу (ЗПГ). Якщо протоку буде перекрито, світові ціни на нафту можуть піднятися вище $100 за барель, прогнозують аналітики інвестиційного банку Goldman Sachs. В JP Morgan у такому сценарії очікують ціну на рівні $120–130 за барель.

Втім, наразі війна жодним чином не вплинула на завантаження танкерів у Перській затоці, згідно з даними Lloyd’s List Intelligence, яка відстежує морські перевезення. Це й сприяє тому, попри загрозу блокування Ормузу, ринки поводять себе достатньо спокійно.

Однією з ключових причин цього стало те, що конфлікт, схоже, було вирішено порівняно швидко, залишивши учасникам ринку менше часу на занепокоєння щодо майбутніх атак. Але іншим поясненням відносного спокою з боку трейдерів є рекордні рівні видобутку сланцевої нафти у США, які надали Вашингтону певну «геополітичну страховку»

Як зазначає Bloomberg, цього місяця Сполученні Штати вперше за останні 50 років мали тиждень, коли не імпортували жодної краплі нафти з Саудівської Аравії – лише вдруге в історії. Це й «дає американському президенту більше свободи для військових дій на Близькому Сході без страху перед наслідками у вигляді стрибка цін на бензин у країні».

Трамп, зі свого боку, скористався конфліктом цього тижня, щоб вкотре закликати до нарощування обсягів буріння в США, але з огляду на помірні ціни американські нафтові компанії вже працюють на повну. Тож, вступаючи в конфлікт між Ізраїлем та Іраном, ціни мали «запас ходу» для зростання без ризику паніки споживачів. Крім того, із появою дедалі більшої кількості енергетичних альтернатив світ стає менш чутливим до нафтових потрясінь.

Платформа Polymarket (американський ринок прогнозів) станом на ранок понеділка оцінювала ймовірність блокади Ормузької протоки до кінця червня в 25%, до кінця року - в 47%, а у вівторок ввечері обидва ризики впали до рівня 2% і 16%, відповідно. Експертний консенсус наразі полягає в тому, що Іран загалом не зацікавлений у подальшій ескалації конфлікту.

Свою роль в цьому відіграє те, що Тегеран майже повністю економічно залежить від Китаю, який купує 90% іранської нафти - а це означає, що перекриття Ормузької протоки, основного каналу цього експорту, спроможне завдати шкоди самому Ірану не менше, ніж його супротивникам. Насправді, як свідчать дані Rystad Energy, обсяг транспортування нафти через протоку навіть зріс за останній тиждень в гарячу фазу війни - ймовірно, це стало частиною стратегії Ірану вивезти запаси сировини з острова Харг та інших експортних хабів, які могли б стати цілями для ударів.

«З історичної перспективи спалахи конфліктів на Близькому Сході справді провокували стрибки цін, але не викликали справжніх ринкових зрушень - зокрема тому, що очікуваний дефіцит постачання ніколи не наставав», - цитує Bloomberg стратега OCBC Васу Менона.

План порятунку від США

«Той факт, що конфлікт на Близькому Сході спалахнув і (принаймні наразі) згас без енергетичної кризи, свідчить про геополітичну силу гасла «бури, дитинко можеш» (англ. "drill, baby, drill"), яке стало улюбленою мантрою Дональда Трампа», - відзначає Bloomberg.

Агенція дізналася, що на випадок серйозних проблем з постачанням нафти з Близького Сходу, адміністрація Трампа розробила план, який має компенсувати дефіцит її пропозиції на ринку.

«Обговорення цих планів почалося за кілька тижнів до американських ударів. І хоча у вівторок Трамп оголосив про перемир’я між Ізраїлем та Іраном, напруженість у регіоні, що забезпечує майже третину світових поставок нафти, зберігається», - вважають аналітики, опитані Bloomberg.

За словами джерел, адміністрація Трампа розглядала кілька сценаріїв, аби не допустити стрибка цін на нафту. Серед них - можливість «відкрити» стратегічний нафтовий резерв США, який за президентства Джо Байдена скоротився майже наполовину - до 400 млн барелів. Проте, на думку аналітиків, навіть екстрений випуск не зміг би компенсувати можливу втрату мільйонів барелів на добу, якщо постачання через Ормузьку протоку буде порушене. Серед інших варіантів - застосування закону про оборонне виробництво 1950 року, щоб зобов’язати американські компанії постачати більше нафти на ринок, надавши їм натомість податкові пільги.

Тривалі ризики

Хоча протока залишається відкритою, ризик її перекриття чи атак вже спричинив зростання вартості страхування та змусив дедалі більше вантажів неенергетичних товарів прямувати в обхід - довшим шляхом навколо південного краю Африки. «Цей довший маршрут означає більше викидів парникових газів, а також вищий ризик аварій за участю танкерів зі «тіньового флоту», що використовується Росією для обходу санкцій», - пояснив Стаматіс Цантаніс, генеральний директор судноплавної компанії Seanergy Maritime Holding.

«З точки зору морської логістики та вантажних перевезень, самої лише загрози блокади Ормузької протоки вистачає, щоб дестабілізувати глобальну логістику, викликати значну нестабільність у самому центрі світової енергетичної системи – на Близькому Сході», - написали в своїй розсилці аналітики логістичної компанії Intermodal (Греція).

Вони також відзначили, що хоча загроза Ірану перекрити протоку є радше стратегічним жестом, ніж ознакою тривалої дії, з погляду морської логістики, страхування та фрахту - наслідки вже відчутні, оскільки «тарифи на страхування суден і, відповідно, фрахтові ставки вже суттєво зросли».

Лорд Джон Браун, колишній очільник корпорації BP, співзасновник проєкту BeyondNetZero, в своєму коментарі в соцмережі Х звернув увагу, що постійна нестабільність на Близькому Сході тримає напругу на енергетичних ринках через можливий дефіцит поставок і зростання цін. «Запаси та надлишкові потужності є важливим буфером, але вразливість Ормузької протоки завжди робить доставку ризикованою. Це означає, що ми повинні подвоїти планування енергетичної безпеки. Це не альтернатива енергетичному переходу, а визнання того, що енергетична безпека залишається під ударом. Тому ми повинні пришвидшити декарбонізацію, перехід на низьковуглецеві та безвуглецеві види палива, де це можливо, щоб загалом скоротити попит на викопне паливо і його імпортні закупівлі», - підсумував він.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»