Підвищення цін на електроенергію для населення з 1 червня тільки частково вирішило проблеми державних виробників електроенергії – НАЕК "Енергоатом" та ПрАТ "Укргідроенерго". Компанії і далі змушені постачати електроенергію побутовим споживачам по ціни, що майже наполовину нижче ринкової.

Водночас, новий тариф для населення став передумовою для рішення регулятора підвищити на 50-80%, залежно від годин споживання, граничні ціни на оптовому ринку електроенергії. Це у свою чергу може призвести до підвищення цін для промислових споживачів і, відповідно, стане додатковим навантаженням на всіх, у тому числі і населення, з яким бізнес розділить тягар через підвищення цін на товари і послуги.

Таким чином, зберігається підґрунтя для утворення подальших "перекосів" у фінансових розрахунках між учасниками ринку електроенергії, що рано чи пізно поставить уряд перед необхідністю вирівнювати їх за рахунок наступного етапу збільшення цін на електрику для населення.

 

Механізм ПСО як радянський рудимент

Регульоване неринкове формування тарифів на електроенергію для населення один з найстійкіших рудиментів радянських часів, від якого Україна так і не змогла позбавитись через низку соціально-економічних факторів, зокрема, через неспроможність частини населення сплачувати повну вартість електроенергії.

Кабінет міністрів 11 серпня 2021 року ухвалив зміни до постанови №483 від 5 червня 2019 року, відповідно до яких з 1 жовтня 2021 року було впроваджено нову модель ПСО (покладення спеціальних обов’язків з метою захисту загальносуспільних інтересів). Вона передбачала перехід від товарного до фінансового механізму її реалізації. Відповідно до фінансової моделі ПСО виробники електричної енергії, на яких покладено спецобов’язки, реалізують 100% електричної енергії на ринкових умовах, а за рахунок отриманого доходу забезпечують компенсацію різниці між тарифами для населення і ринковою ціною електричної енергії для постачальника універсальних послуг (ПУП).

Низькі доходи українців та енергетична бідність змушують державу застосовувати регульоване неринкове формування тарифу на електроенергію

У липні 2022 року згідно з урядовою постановою №775 спеціальні обов’язки були покладені і на експортерів електроенергії. Щоправда, це співставно з сумами, які сплачують "Енергоатом" і "Укргідроенерго". За даними Державного підприємства "Гарантований покупець", за період з введення у дію вимоги – з 12 липня 2022 року по травень 2023 року – від експортерів було отримано і перераховано постачальникам універсальних послуг 2,88 млрд грн, тоді як двома виробниками з липня 2022 року по квітень 2023 року було сплачено 95,2 млрд грн, не враховуючи заборгованості – 18,2 млрд грн за лютий-квітень поточного року.

Ще до повномасштабного вторгнення рф побутовий споживач в Україні сплачував тільки половину реальної вартості виробництва, передачі та розподілу електроенергії. І якщо за попередньої моделі ринку цей тягар розподілявся між усіма іншими категоріями споживачів, у результаті чого зростала вартість електроенергії для економіки країни. За нинішньої моделі цінові перекоси компенсуються за рахунок найважливіших виробників електроенергії та суб’єктів ринку, які визначені учасниками механізму ПСО – "Енергоатомом" і "Укргідроенерго", зазначалось у звіті Аналітичного центру DiXi Group "Ринок без ПСО: якими будуть ціни на електроенергію для населення", підготованому у 2021 році.

"Енергоатом", який покривав близько 90% обсягів фінансового навантаження щодо забезпечення пільгового тарифу на електроенергію для населення, вже не міг це робити у повному обсязі

У травні, згідно матеріалів до засідання Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), повідомлялось, що "Енергоатом", який покриває близько 90% обсягів фінансового навантаження щодо забезпечення пільгового тарифу на електроенергію для населення, не може це робити у повному обсязі. Згідно із документом, за перший квартал 2023 року вартість послуги становила 72,6% чистого доходу компанії від продажу електроенергії.

Зазначалось, що після вирахування витрат на послугу ПСО з чистого доходу на операційну діяльність, в "Енергоатома" залишається лише 11,5 млрд грн при мінімальній потребі у 18,4 млрд грн. Таким чином, у компанії не вистачало коштів для оплати обов’язкових витрат, до яких належать: заробітна плата, сплата податків, фінансові витрати, охорона й оборона об’єктів АЕС, поступове погашення заборгованості перед НЕК "Укренерго", закупівля ядерних матеріалів у "СхідГЗК". І це на тлі того, що компанії також необхідно фінансувати виробничу програму, постачання ядерного палива, ремонти, інвестиційну програму та інші заходи.

У 2022 році зобов’язання за ПСО "Укргідроенерго" зросли до 18 млрд грн, шо більше ніж 55-60% всього доходу компанії

В вказували, що у 2022 році зобов’язання за ПСО зросли до 18 млрд грн, шо більше ніж 55-60% всього доходу компанії. В інтерв’ю виданню "Енергореформа" голова ПрАТ "Укргідроенерго" Ігор Сирота зазначав, якщо б компанію звільнили від ПСО, то за півтора року вона могла б відновити втрати, яких зазнала від повномасштабного вторгнення рф, без кредитів.

Проте, уряд на радикальні кроки готовим не був, і з 1 червня 2023 року єдиний тариф для населення був встановлений на рівні 2,64 грн/кВт-год (з ПДВ) при збереженні діючого механізму ПСО. До цього тариф складав 1,44 грн/кВт-год (з ПДВ) при споживання до 250 кВт-год та 1,68 грн/кВт-год, якщо споживання електроенергії перевищило цей обсяг.

Нова ціна для населення у 2,64 грн/кВт-год, якщо зважити всі складові з яких вона формується (оптова ціна, по якій постачальник закуповує електроенергію на різних сегментах оптового ринку; тариф на передачу; тариф на розподіл (відчутно відрізняється за областями); маржа постачальника (тариф ПУП на постачання електроенергії затверджується НКРЕКП); податки) знову ж таки не покриває і половини ринково обумовленої ціни на електроенергію для населення станом на червень 2023 року, зазначив старший аналітик DiXi Group Богдан Серебренніков.

"Залежно від регіону України (області) ринкові ціни на електроенергію для населення станом на червень 2023 року перебували б у межах від 4,9 грн/кВт-год (Київ) до 6,3 грн/кВт-год (Чернігівська область). Така різниця, передусім, викликана відмінністю у тарифах на розподіл електроенергії місцевих операторів систем розподілу (обленерго)", – зазначив експерт.

 

Наслідки для учасників ринку

 

Підвищення тарифу до 2,64 грн/кВт-год, за умови повної оплати спожитої електроенергії населенням, мало б дати ринку додаткові 28-30 млрд грн на рік. Відповідно, на цю суму має зменшитись фінансове навантаження на "Енергоатом" та "Укргідроенерго", підрахував Серебренніков. Але це за умови повних розрахунків населення з постачальниками.

Це б дозволило цим компаніям мати більше оборотних коштів і використати їх на проведення ремонтів обладнання, модернізацію, зменшення фінансового тягаря, хоча і не його скасування. У відповідності до поточної моделі обидві державні компанії все одно залишаються донорами ПСО і повинні будуть компенсувати різницю між встановленим поточним тарифом та реальною ринковою ціною.

"На сьогодні це більше 3,2 грн за кожну кіловат-годину спожитої населенням електроенергії. У річному вимірі це становитиме близько 80 млрд грн (за інших рівних обставин – тобто без змін у цінах і тарифах, що складають кінцеву ціну елекутроенергії для побутових споживачів)", – пояснив Серебренніков.

Підвищення тарифу до 2,64 грн/кВт-год, за умови повної оплати спожитої елекутроенергії населенням, мало б дати ринку додаткові 28-30 млрд грн на рік

Через підвищення тарифу для населення в універсальних постачальників зміниться структура грошових надходжень: зменшаться компенсаційні платежі від "ГарПоку" (адмініструє розрахунки у межах ПСО) і збільшаться від населення, зросте залежність від платіжної дисципліни домогосподарств.

Втім, наразі важко оцінити і спрогнозувати платоспроможність і платіжну дисципліну споживачів з урахуванням істотно зруйнованої економіки країни, міграції та погіршення економічного добробуту населення.

"Якщо платіжна дисципліна погіршиться, то у результаті такого перерозподілу у структурі надходжень, ПУПи можуть недоотримувати частину коштів за електроенергію від населення. Тоді у них виникатимуть касові розриви, які потягнуть збільшення заборгованості ПУПів перед іншими учасниками ринку, зокрема, виробниками та операторами мереж", – зазначив старший аналітик DiXi Group.

Чи не найсеройзнішим наслідком рішення зберегти "знижку" на електроенергію для побутових споживачів стала б відміна price-cap (граничних цін) на ринку електроенергії, що, за умови зростання ринкових цін, зрештою дозволить обом державним енергогенеруючим компаніям збільшити свої надходження за рахунок продажу електроенергії у комерційному сегменті.

НКРЕКП 31 травня 2023 року було прийняте рішення "Про зупинення дій окремих положень постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року №332", згідно з яким з 30 червня 2023 року зупиняється дія положень, зафіксованих у деяких підпунктах постанови НКРЕКП від 25 лютого 2022 року №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану". Зокрема, скасовуються цінові обмеження на оптових ринках електроенергії РДН (ринок на добу вперед), ВДР (внутрішньодобовому ринку) і балансуючому ринку. Скасовуються нижні (1378,97 та 2646,25 грн/МВт-год) і верхні граничні ціни на РДН (2000 та 4000 грн/МВт-год) та обмеження на внутрішньодобовому ринку (ВДР) (102% від ціни на ринку "на добу наперед" (РДН). Водночас 8 червня Комісією прийнято проєкт рішення щодо схвалення встановлення граничних цін відповідно до чинної Методики, затвердженої НКРЕКП на вимогу закону "Про ринок електричної енергії". Проте вона досі не схвалена.

Ринок завмер в очікуванні підвищення цін на електроенергію для промисловості. Як саме зростуть ціни на електроенергію у комерційному сегменті з 1 липня, ніхто не уявляє. Проте більшість експертів поділяють думку що цінники поповзуть до верхніх меж невідворотно.

Діючі price cap не давали можливості залучати імпорт у достатніх обсягах через більш високі ціни на електрику в Європі

Одним з локомотивів може стати імпорт електроенергії з Європи. Діючі price cap не давали можливості залучати імпорт у достатніх обсягах (через більш високі ціни на електрику в Європі). За даними АТ "Оператор ринку", якщо у лютому 2023 року середні ціни на електроенергію на РДН в Україні були меншими за середні ціни на РДН Румунії, Словаччини та Угорщини більш ніж у 1,9 рази, то вже у березні подібне співвідношення становило 1,4, у квітні – 1,5, у травні – 1,2 рази.

У підсумку НКРЕКП не наважилась відпустити ціни у вільне плавання, проте підняла межу, вище якої продавати е/е не можна, на 50-80% залежно від годин споживання. Зокрема, на ринку "на добу наперед" (РДН): максимальні граничні ціни для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 7:00 та з 23:00 до 24:00) – підвищені до 3 тис. грн/МВт-год, з 7:00 до 19:00 встановлені на рівні 5,6 тис. грн/МВт-год; для годин максимального навантаження (з 19:00 до 23:00) – 7,2 тис. грн/МВт·год; мінімальна гранична ціна – 10,00 грн/МВт-год.

На внутрішньодобовому ринку (ВДР): максимальні граничні ціни для годин мінімального навантаження (з 00:00 до 7:00 та з 23:00 до 24:00) встановлені на рівні 3 тис. грн/МВт-год; з 7:00 до 19:00 – 5,6 тис. грн/МВт-год; для годин максимального навантаження (з 19:00 до 23:00) – 7,2 тис. грн/МВт-год; мінімальна гранична ціна також складає 10,00 грн/МВт-год.

На балансуючому ринку максимальна гранична ціна не може бути вище 125% від ціни РДН, визначеної оператором ринку для кожного розрахункового періоду відповідної доби постачання. Попередня норма складала 102%.

НКРЕКП не наважилась відпустити ціни у вільне плавання, проте підняла межу, вище якої продавати електроенргію не можна, на 50-80% залежно від годин споживання

Отже, поки не можна сказати напевно як зросте ціна для комерційних споживачів, натомість вочевидь ціни мають потенціал для зростання у діапазоні 50-80%. І як показує практика попередніх періодів, у випадку подорожчання це відчують побутові споживачі у ціні товарів і послуг, особливо тих, в собівартості яких на електроенергію припадає значна частина. Водночас, може зрости ціна за якою постачальники електроенергії для населення закуповують її на ринку, відповідно, збільшиться потреба на покриття "розриву" за рахунок механізму ПСО.

"Оптові ціни на електроенергію істотно залежать від прайс-кепів. Зараз весь ринок завмер в очікуванні на рішення Регулятора щодо їх зміни з 1 липня. Також можуть бути змінені тарифи на передачу і розподіл е/е, які також затверджує НКРЕКП. Ця невизначеність особливо зростає з урахуванням руйнувань мереж, зміни обсягу ПСО для підтримки ВДЕ за "зеленим" тарифом, який закладається у тариф на передачу е/е "Укренерго", необхідності відновлення та подальшого розвитку мереж", – зазначив Богдан Серебренніков.

 

Подальше реформування ціноутворення невідворотнє

 

Варто також зауважити, що ПСО і регульовані тарифи є головним стримуючим фактором для розвитку конкуренції між постачальниками, що є неодмінною умовою розвитку, покращення якості послуг і досягнення ринком зрілості.

"Роздрібний ринок електроенергії України, незважаючи на номінально величезну кількість постачальників (у порівнянні з країнами ЄС), не можна вважати зрілим. Свідченням цього, зокрема, є результати щопіврічних досліджень DiXi Group – Рейтинги постачальників електроенергії. Ми вже тричі (до війни) проводили оцінювання ТОП-50 постачальників за різними індикаторами, зокрема, щодо їхніх онлайн-сервісів, комерційних пропозицій, якості інформування споживачів та інше. Оцінювання виявили значні резерви для розвитку постачальників", – наголосви старший аналітик DiXi Group.

Він підкреслив, що в ідеалі Україна має прийти до ринку, коли побутові споживачі можуть вільно обирати найкращу для себе компанію та зручно та якісно задовольняти свої потреби у роботі з нею, а постачальники – конкурувати за споживача.

Таким чином, немає жодних сумнівів відносно того, що питання подальшого підвищення ціни на електроенргію для населення або відмови від рудиментарного механізму ПСО скоро знову постане перед урядом. Зважаючи на фактори, що впливають на загальну невизначеність ситуації, питання лише у тому коли саме це станеться. І ідеального рецепту досі немає.

Немає жодних сумнівів відносно того, що питання подальшого підвищення ціни на електроенргію для населення або відмови від рудиментарного механізму ПСО скоро знову постане перед урядом

Аналітичний центр DiХi Group послідовно виступає за реформування і поступове приведення цін до ринково обумовленого рівня. При цьому зазначається, що цей процес має бути добре спланований, розтягнутий у часі (наприклад, впродовж дво-трьох років) і прокомунікований з населенням, щоб люди чітко розуміли причини реформування, його цілі, етапи і мали належний рівень довіри. Також важливо запровадити ефективну систему захисту вразливих споживачів через адресні монетизовані субсидії на оплату комунальних послуг, вважають експерти.

Реформування ціноутворення на електроенергію для населення має обов’язково бути поступовим і прозорим, але й невідворотним. В іншому випадку фінансова розбалансованість лише наростатиме

В якості перехідного варіанту DiXi Group підтримує збереження блочного тарифу на електроенергію із порогами споживання.

"Незалежно від кількості порогів (один чи два) і їх величин (наприклад, 500 чи 800 кВт-год на місяць або інше), після останнього порогу споживання має бути ринкова ціна. З одного боку, це давало б коректний сигнал населенню про реальну ціну електроенергії, а з іншого – більш ефективно стимулювало б домогосподарства до покращення енергоефективності (утеплення, заміни засобів освітлення, більш енергоефективної побутової техніки) та енергонезалежності (встановлення локальних установок генерації, наприклад, сонячних панелей)", – пропонує Богдан Серебренніков.

Окрім цього, за його словами, важливо зберегти діючи зонні тарифи на е/е для населення – "нічний" (з 23:00 до 7:00) та "денний" (з 7:00 до 23:00). Це могло б стимулювати населення встановлювати інтелектуальні лічильники та регулювати власне електроспоживання. Окрім того, це дозволило б економити в оплаті за електроенергію та допомогло б енергосистемі країни згладити ранкові та вечірні піки у споживанні і легше проходити ці періоди.

"Реформування ціноутворення на електроенергію для населення має обов’язково бути поступовим і прозорим, але й невідворотним, – резюмував старший аналітик DiXi Group. – Адже в іншому випадку фінансова розбалансованість та інші проблеми ринку лише наростатимуть".

 

Олена Манжело