Що обговорюватимуть на Рамковій конвенції ООН зі зміни клімату?

Основні акценти перемовин у цьому році такі:

• Розробка правил виконання Паризької угоди. Багато з цих правил пов’язані між собою, тому затвердження значної частини з них може відбуватися лише синхронно. Затримка з одними правилами призводить до затримки з іншими. Під час конференції, в тому числі, обговорюватимуть:
  • Архітектуру Національно-визначених внесків (НВВ): як міряти, як часто подавати, чи мають вони бути однаковими для всіх? Розмір внесків не обговорюватиметься.
  • Спільні ринкові і неринкові механізми сприяння скороченню викидів, які передбачають співпрацю між країнами.
• Діалог 2018. Конференція має затвердити схему діалогу між країнами-учасницями Паризької угоди, що відбуватиметься протягом 2018 року. Діалог потрібен щоб оцінити існуючий прогрес в досягненні цілей Паризької угоди та визначити кроки для його прискорення. Нагадаємо що НВВ, які наразі подані країнами до Паризької угоди, призведуть до потепління більше, ніж на 3 градуси в масштабах планети, що ставить під загрозу існування цивілізації. На правах президентства, Фіджі запропонували для назви Діалогу 2018 національне слово Таланоа, яке означає відкритий та інклюзивний обмін думками і історіями. Можливо, це надихне делегатів на щирість та готовність до компромісів.
• Адаптація до наслідків. Президентство Фіджі на конференції – острівної країни яка вже суттєво потерпає від змін клімату – визначає два акценти перемовин. По-перше це міжнародна допомога для менш розвинутих країн у питаннях адаптації до наслідків ЗК, які вже настали. По-друге це підвищення амбіцій зі скорочення викидів, щоб утримати температуру в межах 2 градусів і запобігти катастрофічним наслідкам для острівних країн.

Варто зауважити, що роль субнаціональних суб’єктів (міст і інших поселень, громадських організацій, професійних об’єднань та корпорацій) у переговорному процесі стає дедалі важливішою. Заяви таких суб’єктів у США, як реакція на вихід Трампа з Паризької угоди, зіграли важливу роль для підтримки іміджу угоди.

Україна подала лише один документ до перемовин і він описує бачення ринкових і неринкових механізмів співпраці між країнами. Формулювання у документі досить загальні і, здебільшого, повторюють чи розвивають положення Паризької угоди. Тема гнучких механізмів одна з найбільш складних на перемовинах, оскільки країни бажають використовувати такі механізми, щоб не перешкоджати економічному зростанню,  але є і обережність, пов’язана з негативним досвідом Механізму чистого розвитку. У грудні ми підготуємо окрему статтю щодо згаданих механізмів.

Позиція Української кліматичної мережі щодо перемовин викладена у Заяві і включає 3 очікування від національної влади:

• Заявити такі цілі зі скорочення викидів, які не тільки теоретично, але й на практиці означають їх скорочення, а не збільшення.
• Прийняти перехід на 100% ВДЕ як стратегічну ціль держави, оскільки без цього неможливе досягнення цілей Паризької угоди.
• Публікувати та широко обговорювати позицію України щодо питань на міжнародних кліматичних перемовинах.

Представники та представниці кліматичної мережі слідкуватимуть за ходом перемовин та публікуватимуть повідомлення на цьому сайті, а також на сторінці УКМ у соціальній мережі Фейсбук: facebook.com/climategroup/