Зміна політичної ситуації та гучні судові справи не похитнули монополію обласних газорозподільних компаній, що продовжують приносити своїм власникам багатомільйонні прибутки.

Більшості криз українських урядів передувало різке загострення питання довкола постачання природного газу. В ціну імпортованого блакитного палива нерідко включався «інтерес» високого політикуму, а мільярдні газові прибутки формували в країні олігархічну піраміду з можливістю фінансувати цілі партії та політичні лобі. Слід пригадати, як укладені газові контракти коштували Юлії Тимошенко декілька років життя в колонії. В результаті над державою чим дужче затягувався борговий зашморг,спровокований необхідністю покривати з бюджету різницю в переплаті за придбаний на кабальних умовах російський газ.

- Україна «сиділа» на газовій голці з Росії і газове постачання живило корупцію в нашій державі, - сказав Президент України Петро Порошенко під час червневої промови з нагоди трьох років перебування на посаді глави держави.

​

Порошенко - Україна сиділа на газовій голці. Фото УНІАН
Не складно здогадатися, що мова йде в першу чергу про RosUkrEnergo, що монополізувала на довгий період постачання газу з Росії, разом з пануванням всередині країни. Контроль над газорозподільними підприємствами, які ще й постачали газ на монопольних умовах, гарантував отримання надприбутків в сотні мільйонів євро  через маніпуляції між регульованими цінами для побутових споживачів та ринковими - для промисловості.

Втім, інтерес Дмитра Фірташа не згасає навіть попри формальне відокремлення від облгазів функції постачання та їх тотальну збитковість. За останні два роки його компанія «Газтек» ще збільшила власні частки в облгазах. Можливою причиною для цього є те, що постачання газу в областях, яке залишилося під контролем “газ-збутів” - дочірніх компаній облгазів, - не така вже й збиткова справа, і бізнесмен добре знає як скористатися цією «золотою жилою».

Динаміка зростання володіння «Газтек» облгазами України *:

Назва облгазу	Станом до 30.09.2013 р.**	Зміни станом на 30.09.2014 р. ***	У володінні станом на 01.12.2017 р. ****
ПАТ "Львівгаз"	---	13,10 %	24,95 %
ПАТ "Закарпатгаз"	---	21,18 %	21,18 %
ПАТ «Рiвнегаз»	---	31,67 %	47,75 %
ПАТ "Рівнеоблгаз"	---	24,75 %	24,75 %
ПАТ "Тернопільміськгаз"	---	7,23 %	7,23 %
ПАТ "Харківміськгаз"	---	9,9 %	9,9 %
ПАТ "Чернігівгаз"	---	13,08 %	23,08 %
ПАТ «Вiнницягаз»	34,73 %	---	48,82 %
ПАТ «Волиньгаз»	38,58 %	---	48,56 %
ПАТ «Iвано-Франкiвсьгаз»	35,14 %	---	49.42%
ПАТ «Луганськгаз»	26 %	---	49,91 %
ПАТ «Сумигаз»	25,79 %	---	46,63 %
ПАТ «Чернiвцiгаз»	34,39 %	---	49,08 %

* - джерело: звіт ПАТ «Газтек» за 2014 рік

** - джерело: звіт ПАТ «Газтек» за 2015 рік

*** - джерело: звіт ПАТ «Газтек» за 2015 рік

**** - джерело: інформація з Єдиного державного реєстру власників підприємств

 

Втрати за нормами та поза ними

Не так давно відновилася одна з найпоширеніших серед газовиків, пов’язана з нормативним споживанням схема зловживань. В Україні базові правила та технічні вимоги  беруть свій початок ще з радянських часів. Відсутність приладів обліку спровокувала на початку 2000-них до підвищення в декілька разів встановлених нормативів споживання газу. До масового заощадження призвела перша хвиля вставлення лічильників. Водночас, при порівняно сталій вартості  газу для населення, для промисловості та бюджетних установ ціна “блакитного палива” стрімко зростала. Так з’явилася корупційна схема , коли облгази дотований державою газ записували як витрачений населенням, насправді продаючи його по комерційній ціні промисловим підприємствам.

За рахунок значної різниці в ціні регіональні газопостачальники отримували чималі прибутки. Задля оборудки нерідко вдавалися до створення фіктивних абонентських баз з сотнями чи подекуди й тисячами «мертвих душ».

Довести підтасування можливо лише маючи повний доступ до абонентської бази споживачів, котру кожен облгаз охороняє як зіницю ока. Однак в тому, що схему досі активно використовують, впевнитись дозволяє нещодавно виявлене розкрадання лише в «Кіровоградгазу» 9,3 млн кубометрів газу.

Починаючи з 2009 року, попереднє керівництво регулярно давало вказівки списувати природний газ на неіснуючі адреси. Фіктивний борг списували на збитки підприємства, начебто громадяни роками не платять. Однак куди ж насправді подівся газ вартістю 78,3 млн грн, тепер має встановити слідство.

Поряд зі схемами на ціновому арбітражі, стабільним джерелом покриття втрат облгазів залишаються виробничо-технологічні витрати (скорочено ВТВ) та власні витрати (ВВ).

Перші виникають на етапі доставки газу до споживача, включно зі втратами під час обслуговування, ремонту, заміни приладів, обладнання та з’єднань. Мова йде про умовну герметичність газопроводів, коли при надлишковому тиску в системі через спускний клапан стравлюється певна кількість газу. Другі не пов’язані з процесом транспортування. Це опалення, гаряче водопостачання чи вентиляція приміщень та будівель газорозподільних підприємств тощо.

Затверджена в 2004 році методика розрахунку дозволяє облгазам включати чималі витрати до планових ВТВ та ВВ. До прикладу, в розрахунку ПАТ «Житомиргаз» на 2014 рік на всі газові плити в області закладено 9,7 млн кубометрів газу таких витрат. Тобто, в середньому на одну плиту (включно з колонками та газовим опаленням) припадає по 27,6 втрачених кубів.

- Методику розрахунку виробничо-технологічних витрат облгази прописали самі ж для себе, - стверджує експерт з енергетичних питань Олексій Хабатюк. - Порівняти розрахункові витрати з фактичними не виявляється можливим.

​

Олексій Хабатюк, експерт з енергетичних питань. Фото VoxUkraine

Причиною тому - закладена норма, коли газорозподільне підприємство самостійно розраховує планові витрати, переважно закладаючи їх наскільки це можливо за нормами максимально. Частково це виправдано, оскільки застаріле обладнання на газорозподільних станціях та висока зношеність газопроводів, багато з яких відслужили свій норматив, не гарантують необхідної герметичності системи.

- Обсяг старіння та приходження в непридатний стан газопроводів та споруд фактично в п’ять разів випереджає обсяг фінансування на їх реконструкцію та заміну, - визнає технічний директор ПАТ «Житомиргаз» Сергій Колесник.

З іншої сторони, окрім облгазу ніхто не має достовірної інформації про реальний стан газового господарства. Натомість придбані монополіями спеціальні програми дозволяють повністю відстежувати ситуацію в режимі реального часу.

- В нас є чудовий програмний продукт, з картою, фотографіями, повною інформацією про стан газопроводів та скільки інвестовано в ремонт - розповідає голова правління ПАТ «Житомиргаз» Валентин Ющенко.

​

Голова правління ПАТ Житомиргаз Валентин Ющенко (фото Житомирська ОДА)

Невже, маючи на «озброєнні» подібні високотехнологічні рішення, досвідчене керівництво не помічає, де ж втрати у власному газовому господарстві найбільші. Певно, що добре знає, але не зізнається.

Судячи наведеного розрахунку ВТВ, основним джерелом втрат становить регулятори тиску. За рік по Житомирській області так набігає майже 20 млн кубометрів, і половину з цього колосального об’єму припадає на будинкові регулятори. У грошовому виразі 10 млн кубометрів становить 68 мільйонів гривень, які щороку поблизу кожного з наших будинків в прямому сенсі розчиняються в повітрі!

Загалом, в області встановлено 54,7 тис. таких приладів. Початкова їхня ринкова вартість коливається від 600 грн за вітчизняну модель до 2400 грн за імпортний аналог. Припустимо, що справді в облгазі з’явилася необхідність різко зменшити ВТВ. Для цього обрали заміну всіх домових регуляторів тиску. Отож маємо від 32 млн 820 тис. грн (600 грн * 54,7 тис регуляторів) до 131,3 млн грн (2400 * 54,7 тис регуляторів).

Себто за півроку ми марно витрачаємо стільки ж газу через старе обладнання, скільки достатньо було б для його повного оновлення! Якщо ж бажаємо гарантії якості від європейського виробника, зачекати доведеться максимум 2 роки.

Вигідно? Ну звичайно, скажете ви.

Проте урядові постулати та затверджена профільним міністерством методика визначення норм говорять про зворотнє. Абсолютно не важливо, наскільки новий, якісний та раціонально вставлений у вашому будинку регулятор. Головне, кожного дня на нього можна нараховувати півкубометра втрат газу. І чим більше їх в облгазах, тим круглішою стає сума, на яку вони претендують.

Планові та затверджені виробничо-технологічні втрати ПАТ «Житомиргаз»

Найменування статті	2014 рік	2015 рік	2016 рік
Всього газових плит (з колонками, опаленням)	352034	355455	176274
В перерахунку на втрати газу (тис м3)	9726	9891	3359
Кількість регуляторів тиску в ШРП/ГРП	1763	1804	1353
В перерахунку на втрати газу (тис м3)	9910	10140	5874
Загальна кількість домових регуляторів тиску	54690	57297	25997
В перерахунку на втрати газу (тис м3)	9981	10456	4757
Разом закладені в розрахунки ВТВ (тис м3)	33600	34400	27900
З них затверджені Міненерговугілля (тис м3)	18600	16900	27900

В 2014 та 2015 роках Міненерговугілля практично наполовину “позрізало” подані облгазами розрахункові втрати. Апетити газовиків вгамувалися тільки в 2016 році, коли чисельність зазначеного обладнання, скоротившись майже вдвічі, стала наближатися до реальної.З наведених таблиць чітко видно залежність майбутніх втрат природного газу від кількості включеного до розрахунків обладнання. В свою чергу, зростання ВТВ напряму впливає на підвищення тарифу для всіх нас як кінцевих споживачів.

Схеми «вимивання» мільярдів з облгазів

Постає питання: як при таких тарифах на транспортування і розподіл газу та  закладені колосальні виробничо-технологічні витрати, більшість облгазів так різко стали збитковими? Для цього нам варто більш детально поглянути на їхні фінансові та корпоративні зв’язки.

Не секрет, що більшістю облгазів через ряд офшорних компаній володіє олігарх Дмитро Фірташ. Вони працюють під брендом ТОВ “Регіональна газова компанія” (РГК), проте ключову роль в збудованій управлінській «піраміді» належить ПрАТ «Газтек».

Структура власності «Газтек»

Джерело: звіт ПрАТ «Газтек» за 1 квартал 2017 р.; публічні реєстри.

Поряд з «кіпріотами» серед власників «Газтеку» знаходимо й українську фірму. Нею виявилася маловідома ТОВ «Амсет» з порівняно незначною часткою в 9%. Кінцевим бенефіціаром, тобто власником, через кіпрський офшор «Ти.Джи.Ай Газ Холдингз Лімітед» (Т.GI Gas Holdings Limited) безпосередньо вказане прізвище та домашня адреса Фірташа.

З початком 2014 року постачальні компанії «фірташівських» облгазів взялися масово скуповувати газ через «РГК-Трейдинг». Ціна закупівлі перевищувала ринкову майже в два рази. Так при ринковій ціні в 268 дол. США, «Дніпрогаз» в січні 2014 року заплатив 517 дол. США за за 1 тис куб. м газу.

Засновником «РГК-Трейдинг» є той самий згаданий «Ти.Джи.Ай Газ Холдингз Лімітед». Однак кінцевий бенеціар в публічному реєстрі не зазначений, хоча з інформації про «Амсет» очевидно, що власником є той самий Дмитро Фірташ.

Тепер перейдемо до питання, навіщо облгазам закуповувати природний газ виключно в «РГК-Трейдинг».

Справа в тому, що при укладенні подібних угод на рахунках посередника осідає весь прибуток, натомість афілійовані газ-збути нічого не заробляють. В липні 2017 року Національна поліція вперше по подібному факту відкрила кримінальне провадження. Посадових осіб «РГК-Трейдинг» та «Чернігівгаз збуту» підозрюють в зловживанні службовим становищем задля штучного формування податкового кредиту та завищення ціни:

​

Джерело: ухвала Деснянського районного суду міста Чернігова від 9.11.2017 р.

В свою чергу, «Газтек», протягом останніх трьох років через розміщення облігацій на «Східно-Європейській фондовій біржі» залучив понад 4,2 мільярда гривень. Примітно, що головою ради директорів біржі є Максим Миколайович Марчук, який водночас керує згаданим вище ТОВ «Амсет». За інформацією від НКЦПФР, в 2015 році найбільше угод на придбання облігацій укладено саме з цінними паперами «Газтек».  

Таким чином, залучено 3 мільярда 255 мільйонів гривень. Слід зазначити, що при тогочасній середній відсотковій ставці в 20%, дохід по даним облігаціям в національній валюті становив втричі менше - мізерні 6,5% річних.

Покупцями даних облігацій стали підконтрольні «Газтеку» облгази. Таким чином з підприємств викачали практично всі обігові кошти. Решта грошей пропали в «Надра Банку». На одній із прес-конференцій голова правління «Львівгазу» визнав, що придбати облігації та розмістити кошти на банківському рахунку його змусили власники «Газтеку».

- Субординованого боргу (втрачених в «Надра Банку» коштів, ред.) в нас 100 мільйонів, - зізнався тодішній очільник «Львівгазу» Володимир Зленко. – На усі перерахування коштів в нас є протоколи наглядової ради. Хочу я того чи ні, маю їх виконувати, тому що я, як решта людей, не власник підприємства, а найнятий менеджер.

Прийняті наглядовими радами рішення дозволили придбаному Дмитром Фірташем «Надра банку» прокредитувати власні фірми. Генеральна прокуратура за фактом доведення такими діями банку до банкрутства в червні 2015 р. відкрила кримінальне провадження. В судовому рішенні фігурують більше 8 млрд грн та 1 млрд дол. США, виведені з обігу банку.

Навряд чи позики могли видаватися без відома самого Фірташа, а скоріш за все, є частиною ланцюжку «вимивання» коштів облгазів за участі банківського керівництва через відкриті численні рахунки фірм-«прокладок».Зараз втрачені через банкрутство «Надра Банку» десятки мільйонів газові компанії активно списують на так звану безнадійну заборгованість. Іншими словами - вони визнають, що розміщених на рахунках коштів ніколи не повернуть, і в результаті отримують величезні збитки.

Зокрема, таким чином «Житомиргаз» відніс на сумнівні борги та списав в 2015 році 56 млн грн. В наступному, 2016 році, ще більше – понад 97 млн грн. Це пояснює, чому за останні чотири роки збитки із 3 млн грн зросли до 136 млн грн.

Окрім цього в тарифну виручку повністю включається заробітна плата персоналу ПАТ“Житомиргаз”. З одного боку, до НКРЕКП подається інформація про щорічну необхідність в підвищенні розмірів окладів та приведення середнього заробітку на підприємстві до середньостатистичних по галузі. З іншого, самі облгази єдиним шляхом підвищення зарплати трудовому колективу розглядають суміщення посад і збільшення об’єму виконаної роботи.

- Ми запропонували нашим людям, наприклад водіям, виконувати функцію слюсарів, перед тим пройшовши безкоштовне навчання. Таким чином отримувати заробітну плату як слюсаря так і водія, - розсекретив професійні таємниці Володимир Зленко.

Схоже аналогічний підхід взяли на озброєння й решта облгазів. В березні 2015 року, коли оприлюднили інтерв’ю з паном Зленком, штат «Житомиргазу» налічував порядку 1700 осіб із середньомісячною зарплатнею в 2787 грн. На кінець 2016 року чисельність працівників становила вже 1285 осіб, місячна платня зросла в середньому до 6218 грн. Але наскільки воно торкається рядових працівників невідомо навіть НКРЕКП. Затверджуючи своїми постановами подібні підвищення, регулятор бере до уваги середні показники, що дозволяє вищому керівництву на власний розсуд визначати чи доплачувати спеціалістам, чи допреміювати самих себе.

 

Боргова кругова порука

Залишившись без коштів, облгази перестали розраховуватися за спожитий газ і різко наростили за останній час заборгованість перед НАК «Нафтогаз-України» (надалі НАК). Згідно з оприлюдненою держкомпанією інформацією, сумарний їх борг продовжує зростати, досягнувши 34,1 млрд грн. Борг «Нафтогаз» наділили статусом так званого «гарантованого постачальника» газу для населення. Однак обійтись без «послуг» облгазів ніяк не може.

- Фактично, все, що ці "постачальники" роблять, це виставляють рахунки і збирають гроші з населення. За це посередники отримують передбачену урядом комісію,- доводить директор з розвитку НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко. - Накопичуючи величезні борги за газ взятий в «Нафтогазі», вони кажуть, що це їм населення заборгувало. Перевірити ми це не можемо.

​

Директор з розвитку НАК Нафтогаз України Юрій Вітренко. Фото Сергія Лещенка
Насправді  подібна негативна риторика спровокована зміною ролі держкомпанії, яка на сьогодні є найбільшим посередником на ринку природного газу. Донедавна, попри наявність 10 млрд грн боргів, обласні газорозподільчі підприємства генерували для «Нафтогаз» чималі прибутки. За 6 місяців 2016 р. з перепроданого на 24,2 млрд грн населенню газу, компанія отримала 12,2 млрд грн валового прибутку. За мінусом інших витрат вийшло 8,7 млрд грн чистого прибутку.

З 2017 року, при досить скромній націнці «Нафтогазу» за поставлений газ-збутам природний газ він має розраховуватися реальними коштами. За відсутності вчасної оплати від облгазів, НАК регулярно змушений брати банківські позики. В результаті за 6 місяців поточного року покладені урядом спеціальні обов’язки коштували НАКу  1,9 млрд грн прямих збитків.

В свою чергу на затримку перерахування коштів газопостачальними підприємствам вплинули поправки в затвердженому Міненерговугілля порядку взаєморозрахунків. Мова йде про взаємне списання боргів газ-збутів за поставлений  «Нафтогазом» природний газ на суму наданих населенню пільг. До кінця листопада 2016 року в протоколи розрахунків включали повну суму нарахованих пільг та субсидій. Це повністю влаштовувало газ-збути, оскільки встановлені норми значно перевищували фактичну потребу в природному газі. Незалежно від того спалило чи зекономило населення пільгові кубометри, для газопостачальних “дочок” облгазів вони зараховувалися як оплачені перед “Нафтогазом”.

З кінця минулого року до розрахунків включаються нараховані суми пільг лише в межах обсягів фактичного використання. Тобто постачальники природного газу мають видати довідку про реально спожитий газ, що затягує процес підписання протоколу і позбавляє можливості включати невикористаний газ. Зменшений в півтора рази соціальний норматив (норма використання природного газу за відсутності лічильників) для індивідуального опалення  ще більш скоротив розмір компенсацій для газопостачальних підприємств.

Монетизація залишків субсидій, встановлена урядом на рівні 100 куб. м заощадженого населенням газу, поєднувалася зі списання всього невикористаного газу в бюджет. Таким чином переплата від громадян перетворилася в борг облгазів перед державою.

В свою чергу газовики, посилаючись на необґрунтованість  занижених в 2014 та 2015 роках Міненерговугіллям норм виробничо-технологічних витрат, не поспішають сплачувати за використаний природний газ. Додаток до міністерського наказу в вересні 2015 року визнається не чинним. Ухвалює рішення горезвісний суддя Руслан Арсірій, відомий практикою їх винесення  під час екзотичних закордонних вояжів. Проте поданий міністерством лист з апеляцією потрапляє замість Київського апеляційного суду до Вінниці. Поки його повернули і направили за правильною адресою, терміни  оскарження сплили, і Міненерговугілля знов програє. Втретє суд відмовляє через несплату за поданий позов. Міністерство так і не спромоглося віднайти 1218 грн, щоб опротестувати виграш облгазів у декілька сотень мільйонів.

​

Скріншот з судового рішення № 54273355 від 11 грудня 2015 року

Впродовж трьох місяців для викладення позиції Міненерговугілля автор неодноразово намагався зв’язатися з профільним заступником міністра енергетики Ігорем Прокопівим. Однак навіть у дні офіційного прийому та попри завчасний запис, в посадовця щоразу з’являлися невідкладні справи. Якщо не комісія - то колегія, коли не зустріч - так прийом чи нарада.

Тим часом невпинно настає час, коли більшість споживачів зіштовхнеться з масовим підвищенням тарифів газопостачильниками. В декількох областях вже винесені судові рішення про зобов’язання НКРЕКП компенсувати різницю між розрахованими та затвердженими нормами. Окрім цього в тариф має увійти сума так званої недоотриманої виручки. Себто коли підприємство планувало розподілити певну кількість газу, але зважаючи на скорочення його споживання населенням, запланованих коштів не отримало.

Разом з тим, дуже дивною вбачається позиція органів виконавчої влади, що беззаперечно підтримують нові тарифи облгазів. Запроваджене в 2017 році публічне обговорення зміни тарифів проходить, зокрема в Житомирській області, за цілковитого погодження представників Житомирської облдержадміністрації. Жодного заперечення від них не прозвучало на проект ПАТ «Житомиргаз» підвищити плату за транспортування з 634,9 до 945,3 грн (за тис куб м газу). Основні статті затрат (455 із 576 млн грн, або 79%) вказана заробітна плата з нарахуваннями та втрати газу. При такому 50 % зростанні тарифу, включена в минулому році плата за оренду державних газопроводів не перевищувала 5 % всіх витрат.

На цей рік апетити газовиків зросли втричі. За кожну тис куб. м прокачанного в Житомирській області газу в 2018 році доведеться платити понад 1804 грн (тариф на розподіл за 1 тис м3). Тут же знаходимо окрім чергового підвищення заробітної плати, компенсацію різниці в цінах і виробничих витрат газу, та додаткові капітальні інвестиції. При цьому плановий прибуток ПАТ «Житомиргаз» має підвищитися майже в 9 разів: з 11,4 млн до 90,6 млн грн! І знову повна підтримка від посадовців Житомирської облдержадміністрації…

Складається враження, що на місцевому та загальнодержавному рівнях, попри публічні декларації запровадження відкритого ринку газу та захисту інтересів споживачів газу, досі панують приватні бізнес інтереси. Нові правила не змінили старих звичок газорозподільних монополій не витрачатися на власні інвестиції, модернізуватися виключно за чужий кошт та продовжувати претендувати на приховані надприбутки.

Розслідування проведене в рамках проекту USAID “Прозора енергетика”. Позиція автора може не збігатися з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group

Автор: Боросовський Тарас