США запровадили «найжорсткіші санкції» проти російського паливного ринку
Як Захід планує й надалі обмежувати російський вплив
Минулої пʼятниці, за десять днів до завершення офіційного терміну перебування при владі, адміністрація президента США Джо Байдена запровадила черговий пакет санкції проти російської енергетики, приділивши головну увагу експорту нафти. Експерти вважають їх «найжорсткішими санкціями» від початку війни, яку Москва веде проти України з 2014 року.
«Українська енергетика» розібралася в найбільш значущих деталях нових санкцій, їх наслідках для воєнної економіки Кремля та як західні країни посилюють співпрацю, щоб убезпечити бізнес від російського впливу.
Особливі санкції
Нові санкції проти Москви були анонсовані Вашингтоном наприкінці грудня минулого року. А вже 10 січня Міністерство фінансів США оголосило про обмеження для низки компанії і посадових осіб, переважна більшість з яких виявилася повʼязана з російським нафтогазовим сектором.
Зокрема, США вперше запровадили санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній - «Газпромнєфть» і «Сургутнєфтєгаз», а також чинних російських проєктів з виробництва скрапленого природного газу (СПГ): «Портова СПГ», що належить державній монополії «Газпром», та заводу «Кріогаз-Висоцьк» корпорації «Новатек», яку контролюють кремлівські олігархи Геннадій Тімченко та Олександр Міхельсон.
Повний перелік обмежувальних заходів, компанії та осіб міститься в списку спеціально позначених громадян і заблокованих осіб (SDN - Specially Designated Nationals and Blocked Persons List).
Включення до списку SDN фактично означає ізоляцію - у компаній блокують усі активи і рахунки в доларах, і це відрізає їх від американської фінансової системи, через яку проходить значна частина міжнародних розрахунків. Крім того, тепер під санкції США можуть потрапити й будь-які особи чи компанії з третіх країн, якщо наважаться взаємодіяти з російським нафтогазовим сектором.
Основна мета таких американських зусиль - скоротити доходи Кремля від нафтогазового експорту, який спрямовується здебільшого в Індію та Китай.
Віднині покупці російських вуглеводнів з цих країн не можуть укладати угоди з компаніями «Газпромнєфть» і «Сургутнєфтєгаз», інакше ризикують бути покараними владою США, потрапивши під вторинні санкції. Та привертає увагу той факт, що російська державна компанія «Роснєфть», яка є основним постачальником російських вуглеводнів до Китаю та Індії, в новому списку SDN відсутня.
Водночас туди Мінфін США заніс кілька десятків нафтосервісних фірм (це підприємства, які бурять і обслуговують свердловини - тобто від них безпосередньо залежить видобуток), понад 160 танкерів «тіньового флоту», а також компанії «Інгосстрах» та «Альфастрахування», які забезпечують страхування танкерних перевезень.
Полювання за трейдерами
Загалом «чорний список» США вже налічує 270 танкерів «тіньового флоту», які перевозять російську нафту.
За даними інформаційної агенції Bloomberg, це вдвічі більше, ніж усі судна, які раніше було занесено в санкційні списки США, Великої Британії та Євросоюзу. Близько 30 танкерів, що підпадають під санкції Вашингтона, були раніше внесені до списків Лондона і Брюсселя. «Проте саме американські заходи азійські покупці остерігаються порушувати», - зазначає Bloomberg.
Сьогодні, посилаючись на індійського високопоставленого чиновника, агенція повідомила про наміри країни відмовитись від закупівлі російської сировини з танкерів, які потрапили під санкції США. Це стало «черговим прикладом впливу, який заходи Вашингтона мають на світовий нафтовий ринок».
Міністерство фінансів США також наклало санкції на бізнес «непрозорих трейдерів», що торгують російською нафтою. «Вони часто зареєстровані в юрисдикціях із високим рівнем ризику, мають непрозорі корпоративні структури та персонал, пов’язаний із Росією, і приховують свою комерційну діяльність», -йдеться в повідомленні фінансового відомства.
Багато з цих торгових компаній були створені лише після початку повномастабної війни Росії проти Україні. «Дії проти таких трейдерів, імовірно, спричинять тимчасові збої на нафтовому ринку, але найбільш ймовірно, що більшість із них повернуться на ринок під іншими назвами», - зазначає Reuters.
Сербський ринок – під прицілом
Останні санкції Мінфіну США відзначилися й тим, що разом із компанією «Газпромнєфть», що є складовою російської державної монополії «Газпром», до списку SDN потрапила її дочірня компанія в Сербії - компанія «Нафтова Iндустрія Сербії» (Naftna Industrija Srbije, NIS).
Як повідомляла «Українська енергетика», такого розвитку подій в грудні минулого року остерігався Президент Сербії Александр Вучич, відомий проросійськими поглядами.
В структурі власності NIS «Газпромнєфть» контролює 51% капіталу, «Газпром» - 5,15%. «Єдині прийнятні для США умови роботи сербської енергокомпанії NIS - зведення до нуля частки російських власників у компанії», - зазначив помічник держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймс О'Брайен.
За словами Александра Вучича, США наполягають на повному вилучені російського капіталу із NISпротягом 45 днів, тобто до 25 лютого.
Щоб досягти цієї мети, сербська влада розраховує викупити акції «Газпромнєфті» і «Газпрому» за 600-800 млн євро. «Такі гроші у нас є», - запевнив Александр Вучич. Та він задається питанням, кому стане краще, якщо Росія отримає ці кошти саме зараз, коли путінський режим продовжує в Україні війну. «Нам потрібно точно знати умови США, і тоді ми зможемо поговорити з російською стороною», - сказав сербський лідер, анонсуючи чергові перемовини в Кремлі.
«Пас» Трампу від Байдена
Варто зазначити, що США, ЄС, Велика Британія та інші західні країни почали послідовно запроваджувати санкції для російських нафтогазових компаній з 2014 року, після того як Москва анексувала Крим всупереч міжнародному праву. З цієї причини, наприклад, американська корпорація Exxon була змушена вийти з проєктів на арктичному шельфі з компанією «Роснєфть».
За роки путінської війни проти України стан російської економіки значно погіршився. «Реальність така, що її фінансові основи дедалі більше нагадують картковий будиночок. Час не на боці Путіна. Він сидить на фінансовій бомбі уповільненої дії власного виготовлення», - йдеться в нещодавній публікації колумніста The Financial Times Мартіна Сандбу.
Андрій Коболєв, колишній очільник Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», обережно оцінює перспективи антиросійських санкцій США. Він звертає увагу на те, що заходи адміністрації Джо Байдена проти російської енергетики «на папері виглядають дуже жорсткими, але питання в тому, як вони будуть вони впроваджені на практиці».
«Окремої уваги заслуговує той факт, що до цього санкційного пакету увійшло майже все те, що протягом останніх трьох років адміністраціія Байдена називала «неприпустимою ескалацією». Як ми бачимо зараз - це була неправда. Вони боялись не ескалації конфлікту з Москвою, а зростання цін для внутрішніх споживачів в США, яке б завадило утримати владу в Білому домі», - зазначив експерт.
Попри все, наймасштабніші санкції, запроваджені Заходом проти Росії, зможуть відіграти певну роль в процесі тиску Кремль, щоб схилити його до зупинки війни в Україні. «Те, яким чином новообраний президент США Дональд Трамп використає цей «пас» в процесі перемовин з Кремлем, стане лакмусовим папірцем для оцінки рівня його бажання реально натиснути на болючі точки росіян. Якщо вирішить знімати санкції до початку серйозної розмови з Путіним - це буде поганим знаком для нас. А якщо скористається в перемовинах - то це дуже хороша ознака», - пояснив Андрій Коболев.
Проукраїнська колаборація Заходу
Водночас із США, нові масштабні антиросійські санкції запровадила й Велика Британія, щоб більш потужно й ефективно тиснути на російську економіку загалом і особливо - на її головну нафтову галузь
Також союзники докладають зусиль для покращення санкційної політики та координації дій, щоб унеможливити доступ російських компаній до ринків країн Заходу. Про це свідчить, зокрема, пошук спеціалістів відповідного профілю британського Міністерства оборони, в штаті якого днями зʼявилася вакансія економічного радника з питань Росії та санкцій.
В описі даної позиції у соціальній мережі LinkedIn йдеться про те, що ця «ключова роль» дасть змогу «реально впливати» на створення абсолютно нового напрямку оборонної політики Великої Британії. Пошук такого фахівця зумовлений «зростаючим використанням ворожими державами економічних важелів впливу для підриву національної безпеки». «Конфлікт в Україні підкреслив важливість та нагальність економічної сфери», - відзначають в Міністерстві оборони.
Там розраховують, що новий співробітник буде розбиратись в особливостях російсько-українських відносин, зможе швидко досягати результатів і генерувати ідеї в умовах невизначеності, «протидіяти економічним загрозам» і «виявляти безпекові ризики», повʼязані з іноземними інвестиціями і ланцюгами постачання товарів для британських компаній.
Варто відзначити, що в разі успішної співбесіли кандидат посилить команду Директорату економічної безпеки та дипломатії, яка «тісно спрівпрацює з іншими урядовими відомствами, включно з розвідувальною спільнотою Великої Британії та країнами-союзниками, особливо зі США».
Тому є підстави очікувати, що порушення санкцій для Росії буде постійно ускладнюватись і ціна війни проти України для путінського режиму ще більше зросте.
Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»
