Щорічна міжнародна конференція Ukrainian Energy Security Dialogue, яка відбулася 12 грудня 2023 року, вже втретє зібрала експертів, управлінців та фахівців енергетичної сфери. Організатор заходу аналітичний центр DiXi Group запропонував подискутувати на тему забезпечення стійкості енергосектору та "зеленого" відновлення галузі. Подія відбулася під патронатом Міністерства енергетики України та за фінансової підтримки Міжнародного фонду "Відродження" й Фонду Конрада Аденауера в Україні. 

Як учасники та учасниці заходу оцінюють нинішній стан енергосистеми та що варто зробити для посилення її стійкості, розповідає "Українська енергетика" в репортажі з конференції.

 

Пріоритетне завдання – вистояти та забезпечити роботу енергосистеми

 

У вітальному зверненні до учасників та учасниць конференції президентка DiXi Group Олена Павленко зазначила, що третій діалог з енергетичної безпеки, як і торік, відбувається на тлі війни, в якій енергетика є однією з цілей для атак ворога. 

"На те щоб зберегти світло й тепло для українців, працюють усі – уряд, компанії, донори, громадські організації. Тему нашої цьогорічної конференції обрано дуже природно – як зберегти стійкість і безпеку  енергетичного сектору, – наголосила Олена Павленко. – Ми всі маємо координуватися, аби пройти другу воєнну зиму успішно. А надалі – спрямувати спільні зусилля так, щоби популярний нині вислів “build back better” був не лише красивим гаслом, а й втілився в життя".

Під час панелі "Декарбонізація як інструмент і виклик стійкості: як збалансувати майбутнє енергосистеми" спікери відзначили основні напрями, що потребують першочергової уваги та фінансування. Експерти наголошували, що перше завдання для енергосистеми на зимовий період – зниження її вразливості перед російськими обстрілами та посилення гнучкості завдяки децентралізації генерації. 

Минулого року енергетична система була головною ціллю атак і зазнала надзвичайно складних руйнувань, відмітила Світлана Гринчук, заступниця міністра енергетики України.

Вона наголосила, що минула зима показала, наскільки важливо адаптувати галузь, щоб зменшити її вразливість від ударів з боку такого хворого сусіда, як Росія.

"Ми маємо будувати нашу економіку та, зокрема, енергетику таким чином, щоб завжди бути готовими до атак. І це перше, на що треба звернути увагу в майбутньому. Друге – це посилення гнучкості і оборони нашої енергетичної системи", – відзначила спікерка.

Ще одним ключовим напрямом роботи Світлана Гринчук назвала розвиток низьковуглецевої енергетики. 

"Енергетика України є частиною європейської енергетичної системи, і наша спільна ціль – це досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, що неможливо втілити без розвитку "зеленої" енергетики. Розподілена відновлювальна генерація в першу чергу, а також впровадження нових ядерних технологій допоможуть утримувати стабільність енергетичної системи та поступово заміщувати старі вуглецеві технології", – підсумувала заступниця міністра енергетики. 

Пропозиції від Міністерства енергетики доповнив Олексій Соболев, заступник міністра економіки України. За його словами, зараз робоча група під керівництвом віце-прем'єр-міністра Юлії Свириденко напрацьовує кроки для пришвидшення економічного зростання на найближчу перспективу.

Заступник міністра економіки України Олексій Соболев. Фото надано DiXi Group

Серед найбільш актуальних задач Олексій Соболев називає розблокування експортних шляхів та підтримку стійкості енергосистеми. 

"Ми маємо вивозити те, що тут продукуємо. На жаль, зараз це не завжди можливо, але ми з партнерами над цим працюємо. Також залишається проблема того, що в зимові місяці великі підприємства не можуть працювати на 100% потужності, тому що в них не вистачає енергії, – пояснює чиновник. – Отже, існує задача відновити, наскільки можливо, те, що росіяни зруйнували, та захиститися від подальших атак у цьому році”. 

Для збільшення стійкості енергосистеми необхідно, щоб вона була розподіленою, відновлюваною, мала стале регулювання. Крім того, треба працювати над тим, щоб не припинилось інвестування, зазначає представник Міністерства економіки.

"Потрібні сигнали, що Україна відкрита для приватних інвестицій зараз. Потрібні і нові політики, і нові проєкти, які мають запускатися. Це можуть бути як проєкти з розробки нафти й газу, так і "зеленої" гідроенергетики з державними компаніями, і на майбутнє – проєкти з атомної енергетики, які також сприяють декарбонізації. У цих інвестиціях окремим підпунктом має йти бізнес-кейс, що Україна – це надійний партнер Європи для декарбонізації. За допомогою інвестицій приватного сектору ми можемо в першу чергу декарбонізувати себе й допомагати декарбонізації ЄС, наприклад, завдяки експорту труб із "зеленої" сталі", – резюмував Олексій Соболев.

Директор з інновацій KNESS Group Євген Дідіченко. Фото надано DiXi Group

Представник "зеленого" бізнесу Євген Дідіченко, співінвестор та директор з інновацій KNESS Group, був максимально лаконічним та конкретним у визначенні основних напрямів, що сприятимуть розвитку енергетики. 

"Перша річ, яка нам потрібна для майбутнього, – це послідовність і передбачуваність державної політики в галузі розбудови енергетики. Друга – доступ до дешевого капіталу, що дуже необхідно сьогодні. А третя – локалізація українського виробника в усіх сферах обладнання, яке потрібно для розбудови нової енергетики", – вважає фахівець.

Щодо механізмів підтримки генерації з ВДЕ він наголосив, що наявні механізми, на його думку, мають багато недоліків.

"Такі механізми, як "зелений" тариф і аукціонна модель, лягають тягарем на споживачів і роблять українських виробників менш конкурентоздатними. При цьому ці механізми принципово не ведуть до зниження собівартості енергії. Зрозуміло, що відновлювана генерація, установки зберігання енергії – це капіталомісткий бізнес, і основний важіль, який впливає на собівартість енергії, – це доступ до дешевого і довгого боргового капіталу", – відзначив Євген Дідіченко. 

Фахівець підтримує такий інструмент державної підтримки, як щорічні збалансовані квоти для розбудови об'єктів на ВДЕ, маневрових потужностей, установок зберігання енергії, в рамках яких інвестор міг би отримувати доступ до дешевого кредитування на конкурсній основі. 

Крім того, він пропонує врегулювати страхування військових ризиків, оптимізувати ринок допоміжних послуг, а також застосувати довгострокові багаторічні аукціони для старту входження установок зберігання енергії на ринок.У сфері приєднання до електричних мереж Євген Дідіченко пропонує врегулювати різноманітні комбінації одночасного приєднання до мережі різних типів генерації та систем зберігання енергії. 

 

Україна має подбати про декарбонізацію виробництва та справедливий екоподаток

Радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт нагадав учасникам та учасницям конференції, що Україна нарешті має вийти на не дуже популярний, але виправданий підхід до визначення справедливої вартості вуглецю.

Радник з енергетичних питань Представництва ЄС в Україні Торстен Воллерт. Фото надано DiXi Group

"Урядові установи та більшість підприємств думають, що можуть обійтися без цього, але, якщо дивитися на факти, то Євросоюз впроваджує  механізм прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ), коли ви з 2026 року будете платити за експорт, якщо не буде встановлено адекватну ціну, – нагадує Торстен Воллерт. – Таким чином, ви заплатите до європейського бюджету різницю між вашою національною ціною вуглецю та європейською на кордоні".

Наразі експерт відзначає значну різницю в українській ціні на викиди вуглецю та в Євросоюзі – від 30 гривень за тонну СО₂-еквіваленту в Україні до 75 євро в ЄС. 

Щоб уникнути цих платежів, Україні варто використовувати доходи від плати за вуглець на національному рівні для модернізації власної промисловості та зменшення викидів парникових газів. Завдяки стимулюванню необхідних для України інвестицій зростатиме конкурентоспроможність промисловості, і це має починатись з енергетичного сектору, вважає Воллерт. На його думку, будуть труднощі, але Україна вже має певну основу, бо є закон про Фонд декарбонізації, а також рішення про відкриття переговорів про членство України в ЄС.

Важливим аспектом роботи з декарбонізації Торстен Воллерт називає залучення більшої кількості муніципалітетів до співпраці з міжнародними фінансовими установами. Є гарні приклади того, як це може працювати, але існують і бар'єри, які варто подолати у  2024 році, сказав він.

Своєю чергою Євген Дідіченко зазначив, що компанії "зеленого" сектору безперечно підтримують декарбонізацію та розвиток генерації з ВДЕ, хоча скептики щодо "зеленого" переходу зазвичай апелюють до неможливості збалансування системи, побудованої на відновлюваних джерелах енергії.

"Утім, результати математичного моделювання показали, що Україна може бути на 86% карбононейтральною з дотриманням приведеної собівартості енергії на рівні 80 євро за МВт·год, – поділився розрахунками фахівець. – До наявного  потенціалу атомних станцій треба додати близько 22 ГВт вітру, 15 ГВт сонця і 5 ГВт довгострокових систем зберігання енергії. Ще для компенсації довгострокових дефіцитів відновлювальної енергії нам знадобиться щонайменше 5 ГВт теплової генерації". 

Тобто така система цілком досяжна, при цьому вона потребує приблизно 50 млрд євро інвестицій, уточнив директор з інновацій KNESS Group. 

 

Потрібні якісні проєкти та можливість їх масштабування

 

Для підтримки українського енергосектору необхідні рішення, які можна масштабувати, зазначив Георг Захманн, експерт проєкту Green Deal Ukraine, член наглядової ради DiXi Group. Він зазначив, що для розвитку недостатньо буде державних грошей з українських джерел та з країн-партнерів, а отже, треба подбати й про залучення приватних інвестицій. 

"Проєкти для приватного сектору варто масштабувати, тому інвесторам потрібні рамкові умови для правильного вибору. Для України це означає, що інвестора приваблюють лише ті рішення, що відповідають європейському майбутньому", – наголосив експерт.

Він звернув увагу партнерів на проєкти, які можуть каталізувати системні зміни в Україні, такі що удосконалюють нормативно-правовову базу, підвищують спроможність роботи уряду та адміністрацій, бо це, зрештою, допомагає масштабуванню.

"Один із таких прикладів – оператори системи розподілу (ОСР). У цей напрям важко інвестувати, тому що вони мають відносно важкий правовий статус, – уточнює Георг Захманн. – Отже, потрібно знайти спосіб переконатися, що ці ОСР належать компаніям, які дійсно можуть інвестувати та рухатися вперед".

Він зазначає, що такі інвестиції підвищать стійкість української енергосистеми та її інтеграцію в ринок ЄС. Це добре для України, тому що  буферизує ризики, а також допомагає інвесторам в Україні, оскільки вони знають, що в майбутньому зможуть продавати на європейському ринку. Такий підхід дає інвесторам чітку обіцянку грошового потоку, наголошує фахівець.

Зі свого боку заступник міністра економіки Олексій Соболев, повідомив, що зараз в інституціях триває обговорення виділення близько 8 млрд гривень на розвиток приватного сектору. 

"Сподіваємося, що більша частина з цих грошей піде на зниження ризиків та на фінансові інструменти для бізнесу в енергетичній галузі. Це базовий сектор, який збирає найбільшу кількість проєктів, – уточнив чиновник. – Але єдина проблема в тому, скільки цікавих проєктів може представити бізнес, щоб конкурувати з державними компаніями. Тому наш посил для бізнесу – готуйте проєкти, а гроші будуть". 

Водночас Неллі Петкова, керівниця проєкту "Зелені фінанси та інвестиції" у відділі фінансів та інвестицій ОЕСР акцентувала на деяких моментах проєктної діяльності.

Наприклад, презентуючи інвесторам навіть високоякісні та вигідні проєкти, завжди легше сказати, скільки потрібно грошей, і набагато складніше  переконливо обґрунтувати ці витрати, зазначила експертка. 

Вона уточнила, що вже є дуже багато хороших місцевих проєктів, але їх має бути значно більше, особливо для  місцевого та регіонального рівнів, оскільки декарбонізація потребує багато інвестицій на місцевому рівні.

"Я думаю, що національному уряду потрібно надавати більше як технічної, так і фінансової підтримки людям, які працюють у невеликих містах та громадах. Їм потрібно допомогти в підготовці власних проєктів та розробити пакети проєктів, які можна включити до більших інвестиційних планів країни", – сказала Неллі Петкова.

Необхідність підвищення якості українських проєктів та спроможності наших підприємств розробляти та впроваджувати інвестиційні проєкти підкреслили під час експертної дискусії й українські учасники.

Виступ заступниці міністра енергетики України Світлани Гринчук, Фото надано DiXi Group

"Наші партнери хочуть підтримати Україну і бачать значний потенціал для розвитку генерації з відновлювальних джерел енергії, – зазначила заступниця міністра енергетики Світлана Гринчук. – Вони готові інвестувати, але ми маємо бути готові прийняти ці інвестиції, залучити їх і впровадити. В міністерстві працюють над вказівками щодо залучення сталого фінансування у відновлення енергетики, які будуть містити основні вимоги та принципи, що працюють у країнах ЄС".

Також міністерство веде діалог з міжнародними партнерами щодо організації навчання з розробки проєктів та залучення інвестицій для органів центральної та виконавчої влади, державних та приватних підприємств, повідомила Світлана Гринчук. 

 

Стійкість та гнучкість завдяки локальній генерації

 

Під час панелі "Локальна генерація для досягнення стійкості – можливості й потреби регіонів» учасники та учасниці обговорювали досвід впровадження "зелених" проєктів у регіонах та можливості фінансування.

Під час обговорення головна юридична радниця британської компанії Elementum Energy Вікторія Письменна поділилася досвідом інвестування в нові потужності в Україні, зокрема під час війни.

Головна юридична радниця компанії Elementum Energy Вікторія Письменна. Фото надано DiXi Group

Вона розказала, що 2022-2023 роки були складними для компанії, однак команда добудувала другу чергу Дністровської ВЕС на 60 МВт встановленої потужності.

"Ми вважаємо, це збільшило стійкість енергосистеми в конкретному регіоні, бо "зелена" енергія, як розподілена генерація, впливає на стійкість системи у разі таких подій, як масштабні обстріли", –  пояснила Вікторія Письменна.

Вона відзначила хороші стосунки з громадою, де компанія будувала вітропарк, але зауважила, що є потреба застосовувати декларативний принцип замість дозвільного, якщо немає конкретних ризиків для держави, щоб не витрачати час на дублювання функцій погодження документів під час введення станцій в експлуатацію.  

Заступник голови правління АТ "Ощадбанк" Юрій Каціон розказав, що за останні 5-6 років банк профінансував понад 700 проєктів у муніципалітетах на суму понад 7,5 мільярдів гривень, і багато з них належали до сфери енергобезпеки, енергоефективності, енергоощадності та  "зеленої" енергетики.  

Він вважає, що такі проєкти не втрачають актуальності, та прогнозує, що найближчим часом у реалізації проєктів відновлюваної енергетики та енергоефективності більшою мірою будуть зацікавлені приватні інвестори в партнерстві з локальними громадами. При цьому фахівець відзначає, що наразі є певний дефіцит кваліфікованої робочої сили, людського інтелекту, а от банківська система сьогодні переповнена ліквідністю. 

"Можу сказати що в Україні зараз достатньо довгострокового і дешевого фінансування. Вартість його в доларах і євро значно менша, ніж у разі залучення коштів від міжнародних фінансових інституцій. Наприклад, середня ставка для кредитування в доларах становить 7%, в євро – 6%, а коливання ставки залежить від рівня ризиків конкретного проєкта та конкретного позичальника. Серед інших інструментів діють державні програми підтримки, наприклад програма "5-7-9", яка доступна муніципалітетам", – пояснює  Юрій Каціон.

Отже, фахівець зазначає, що гроші є, але не вистачає якісних готових проєктів для фінансування, тому громадам потрібно визначатися з потенціалом, пріоритетами та в партнерстві з бізнесом розробляти та втілювати успішні проєкти.

Під час свого виступу колишній директор Секретаріату Енергетичного Співтовариства, член наглядової ради DiXi Group Янез Копач звернув увагу учасників на завдання місцевих громад. Так, розроблячи місцеві стратегії адміністрація має врахувати потенціал й унікальні можливості конкретних спільнот, а подбати про втілення цих стратегій має енергоменеджер громади.

Янез Копач, член наглядової ради DiXi Group. Фото надано DiXi Group

Він навів, зокрема, приклад використання тепла стічних вод у Відні в Австрії, де теплові насоси забезпечують гарячою водою близько 100 тисяч  домогосподарств. Також розповів про досвід міста Марібор у Словенії, де нещодавно встановили тепловий насос, який відбирає тепло від місцевої річки та обігріває 10% споживачів на території цього міста.

Водночас експерт пропонує відмовитися від української практики загравання з населенням замість впровадження справедливих тарифів.

Побудова стійкої енергосистеми залежатиме від усунення однієї з основних системних проблем – влада має відійти від принципу "немає споживачів, а є тільки виборці", зазначив Янез Копач.

Підсумовуючи дискусії міжнародної конференції Ukrainian Energy Security Dialogue 2023, віцепрезидент DiXi Group Антон Антоненко відзначив значну активність та конструктивне обговорення з боку українського уряду, бізнесу та міжнародних партнерів складових стійкої енергетичної  системи та інструментів, які допоможуть місцевим громадам впроваджувати власні енергетичні проєкти.

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"