Створення газового хабу в Україні вимагає лібералізації ринку – експерти
Учасники організованого аналітичним центром DiXi Group "круглого" столу обговорили проблеми та перспективи створення газового хабу в Україні і його роль в енергетичній стратегії.
"Концепція газового хабу є масштабним і стратегічним планом із розбудови газового сектору країни. Як ми чули від Міністерства енергетики, у нас плануються значні обсяги власного видобутку. Потужна інфраструктура вже є, ми працюємо над її розвитком. Тобто всі умови для побудови саме фізичного хабу в Україні вже існують. Ми маємо потенціал стати регіональним хабом у Східній Європі. Проте є дуже багато питань до побудови конкурентного газового ринку. Без цього третього компоненту жодний газовий хаб неможливий", – розповіла експертка проєкту DiXi Group Олена Лапенко під час "круглого" столу: "Газовий хаб: що Україна пропонує європейським партнерам".
Зацікавленість західних партнерів в українській газовій інфраструктурі підтвердив заступник генерального директора з розвитку та трансформації ТОВ "Оператор ГТС України" Павел Станчак.
"Ми маємо виняткову можливість запропонувати Європі невикористані потужності сховищ, які ми можемо продати постачальникам. Ми бачимо, що всі інші підземні сховища в Європі наповнюються. Скоро вони будуть заповнені і тоді українські 15 млрд куб. м стануть дуже цікавими", – зазначив він.
Водночас на необхідності лібералізації газового ринку наголосив виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України Артем Петренко.
"Для того, щоб комплексно розв'язати це питання, мають бути ліберальні умови. Ліберальні умови можливі за відкритості ринку, коли є, наприклад, "Нафтогаз", який викуповує ресурс, є частково відкритий експорт, який дозволяє компаніям вирішувати для себе, що робити", – зазначив він.
Згідно із дослідженням аналітиків DiXi Group, саме послідовна стратегія у питанні лібералізації ринку та підвищення його ліквідності створить умови для підвищення попиту на відповідні послуги.
Наразі чи не найголовнішою проблемою для українського газового хабу є низький рівень ліквідності, викликаний значним державним втручанням (регульовані ціни та "бронювання" ресурсу в рамках ПСО), високою концентрацією (домінування, а фактично майже монопольне становище "Нафтогазу" у сегментах видобутку й постачання), обмеженою прозорістю операцій і недостатнім розвитком торгових платформ.
Відтак, на думку експертів DiXi Group, необхідними є саме політичні та регуляторні рішення, зокрема:
• зняття критичних обмежень (скасування заборони на експорт);
• вирішення проблеми концентрації (через впровадження Gas Release Program, визначення маркет-мейкера);
• гармонізація з європейськими стандартами прозорості (імплементація REMIT);
• сприяння розвитку біржової торгівлі (стандартизовані продукти, деривативи).
Ці кроки дозволять зберегти досягнення і завершити реформування газового ринку України.
Загалом, вважають аналітики DiXi Group, розвиток українського газового ринку, принаймні в гуртовому сегменті, за моделлю хабу має стати основою енергетичної стратегії країни.
"Понад те, моделі наполовину конкурентного або квазімонопольного ринку, без урахування інтересів всіх його учасників, навряд чи зацікавлять інвесторів, підтримають відбудову й енергетичний перехід, та наблизять Україну до членства в ЄС", – зазначається у дослідженні.
Як повідомляла "Українська енергетика", розмови про перспективи створення потужного газового хабу в Україні в експертних колах, на рівні уряду та інших стейкхолдерів ведуться вже понад десятиліття. Підставою для цього є дійсно унікальна газова інфраструктура нашої країни та її географічне положення. Проте конкретної державної програми або цілісних стратегічних планів щодо побудови конкурентного торгівельного майданчика зі значними можливостями для учасників щодо торговельних операцій, зберігання і транспортування ресурсу поки що немає.
Наприкінці квітня 2023 року Кабінет міністрів схвалив нову Енергетичну стратегію України на період до 2050 року. Згідно з інформацією, що була розповсюджена у ЗМІ, документ має гриф "Для службового використання", тому оцінити пропозиції урядовців щодо розвитку газового сегменту зараз можна лише за офіційними заявами та окремими коментарями тих, хто брав участь у формуванні стратегічних планів.
