Тема тарифів на розподіл природного газу продовжує залишатися в епіцентрі дискусій, що стосуються енергетичної галузі. Думки щодо економічної обґрунтованості "плати за доставку" часто діаметрально протилежні. Плату за розподіл газу віднедавна виділили у окрему платіжку за газ, суми в якій викликали багато питань у звичайних українців.

Оператори газорозподільних мереж (ОГРМ) вважають тарифи на розподіл такими, що не покривають всіх витрат, пов’язаних із експлуатацією цих мереж і “заганяють” їх в борги. Відповідно до інформації на Порталі відкритих даних, сукупний фінансовий результат облгазів у 2020 році - збиток у розмірі 2,79 млрд грн (лише вісім з них були прибутковими). 

На противагу цьому представники державних органів вказують на неефективність роботи операторів щодо використання тарифних коштів. 

Ми розглянули найбільші статті витрат облгазів, а саме закупівлю природного газу на різні технологічні процеси для доставки газу до кінцевих споживачів. Перша - безпосередні обсяги такого газу, наскільки вони обгрунтовані. Друга - ціна, а точніше, чи не за завищеними цінами цей газ закуповується?

Після детального вивчення постанов НКРЕКП та актів перевірок окремих облгазів, ми виявили, на нашу думку, приклади непрозорої та неконкурентної закупівлі газу для покриття втрат за завищеними цінами. Водночас, ціни на закупівлю газу на ВТВ, закладені регулятором в тарифі на розподіл,  виглядають явно заниженими. Як наслідок - маємо “цінову прірву”, яка виливається у багатомільйонні борги облгазів та “тарифні майдани”. 

Що таке ВТВ?

Жоден з елементів газотранспортної чи газорозподільної системи не є абсолютно герметичними. Відтак, частина газу втрачається, це називають технологічними втратами газу. Обсяг втрат залежить найбільше від протяжності та діаметру трубопроводів, типу обладнання та його терміну експлуатації, тиску в мережі тощо.

Водночас для здійснення доставки газу до кінцевих споживачів існують певні технологічні процеси, під час яких використовується газ, тобто відбуваються витрати газу. Такими, наприклад, є заповнення газом нових або реконструйованих мереж, налаштування обладнання (до прикладу, ГРП) на заданий режим роботи, технологічний підігрів газу в газорегуляторних пунктах та інше.

Сукупно обсяги природного газу, що пішли на “втрати” та “витрати”, позначаються терміном ВТВ. Наявність ВТВ у мережах через різні виробничі та технологічні чинники є невід’ємною частиною для стабільного газопостачання споживачам.

 

Від чого залежать витрати на ВТВ? 

Розмір тарифу на доставку газу, який сплачують кінцеві споживачі, розраховується, виходячи з витрат на доставку газу та обсягу споживання: чим більше витрат при незмінному споживанні, тим вищим буде тариф. І навпаки, більший обсяг споживання означатиме зменшення тарифу на розподіл при незмінних витратах.

Якщо розглянути структуру витрат операторів газорозподільних мереж, то вона в основному типова для будь-якої компанії: оплата праці, амортизація, податки. Однією зі складових також є витрати на ВТВ.

Сукупно по всіх облгазах частка ВТВ є досить суттєвою і становить близько третини. Відповідно, оптимізація цієї статті витрат дозволила б НКРЕКП гнучкіше регулювати діяльність облгазів, зокрема через тариф фінансувати інвестиції в мережі або ж зменшити тарифне навантаження. У тому числі це один з інструментів для скорочення боргів облгазів перед “Оператором газотранспортної системи”.

Грошові витрати на ВТВ врешті-решт зводяться до прямої залежності від обсягу газу та ціни, за якою оператор закуповує газ на ці потреби. Відповідно, обгрунтованість витрат ВТВ можна розглядати за двома складовими.

“Витрати на ВТВ” = “Обсяги ВТВ” * “Ціна природного газу”

Очевидно, що зменшити витрати на ВТВ можливо, якщо мінімізувати втрати та витрати газу в мережах, або закуповувати необхідні обсяги газу за нижчими цінами, або одразу і те, і інше.
 

Хто обґрунтовує обсяги ВТВ?

Обсяги ВТВ отримуються розрахунковим шляхом, адже виміряти фактичні витрати та втрати газу для кожного елемента та об'єкта газорозподільної мережі досить проблематично. Розрахунки відбуваються на основі затверджених нормативів, відповідно до нової методики НКРЕКП. Безпосередні розрахунки ВТВ здійснюють самі облгази на основі нормативних втрат всього обладнання та очікуваних витрат газу. Далі розрахунки подаються до регулятора для схвалення. 

Як зазначив фінансовий директор “Вінницягаз” Сергій Кібітлевський, до 2016 року обсяги ВТВ для операторів ГРМ схвалювалися Міненерго і аж до кінця 2020 року в цьому питанні мав місце правовий вакуум. Повноваження щодо визначення ВТВ були передані регулятору тільки через п'ять років, а до того діяли застарілі нормативи ВТВ, які не змінювались з 2015 року.

Загалом, представники трьох операторів ГРМ (“Миколаївгазу”, “Закрпатгазу” та “Вінницягазу”) позитивно оцінили нову Методику, вказуючи на низку нововведень, що вона містить. Зокрема, йдеться про врахування метрологічних втрат, окремий розрахунок ВТВ для поліетиленових газових труб та шафових газорегуляторних пунктів. 

На думку опитаних операторів ГРМ, такі зміни дадуть інструмент контролю ефективності інвестицій в систему газорозподілу та стимулюватимуть інвестиції в сучасні матеріали та елементи ГРМ. Водночас, включення до загальних ВТВ втрат, пов'язаних із приведенням газу до стандартних умов, є суперечливим. Адже у такому випадку грошові витрати на покриття таких втрат розподілятимуться однаково між усіма споживачами, в той час, як самі втрати через приведення газу до стандартних умов у різних споживачів - різні. 

Водночас технічний директор “Закарпатгазу” Сергій Козар визнає, що розрахунок обсягів ВТВ складний, адже вимагає врахування багатьох чинників. 

“Обсяги витрат технологічного газу залежать від великої кількості факторів: обсягів розподіленого газу, режимів розподілу, погодних умов, кількості аварій тощо”, - пояснив Козар.

 У публічному доступі є лише інформація щодо протяжності мереж, планових обсягів розподілу газу та ВТВ по операторам газорозподільних мереж. Очевидно, що цих показників недостатньо, щоб оцінити обґрунтованість обсягів на ВТВ. Для такої оцінки потрібен, зокрема, детальний аудит стану газорозподільних мереж, на якому наполягають експерти.

 

Занижені ціни на газ для ВТВ

Наприкінці 2020 року регулятор затвердив тарифи (джерело: Energy Map) на послуги з розподілу природного газу для 42 облгазів, що відображає структуру їх витрат і прибутку. У цій структурі також враховані витрати на закупівлю газу для ВТВ, які загалом по всіх облгазах становлять 33% від загальної тарифної виручки.

Важливим є те, яка ціна газу закладена у витрати на ВТВ. Як бачимо з наведеної нижче таблиці, закладена регулятором вартість тисячі кубометрів газу коливається від 5800 до 6100 грн.

Ціна газу і витрати на ВТВ

Облгаз	Витрати на ВТВ у структурі тарифу на розподіл на 2021 рік, грн	Норми ВТВ газу, встановлені НКРЕКП на 2021 рік, тис. м³	Ціна закупівлі газу на ВТВ, закладена у тарифних витратах, грн за тис. м³
ПрАТ "Шепетівкагаз"	10 498 800,00	1 695	6194
ПАТ "Донецькоблгаз"	173 864 800,00	28 770	6043,3
АТ "Дніпропетровськгаз"	417 817 900,00	69 822	5984
АТ "Київгаз"	95 620 500,00	16 030	5965,1
ПрАТ "Кременчукгаз"	41 678 500,00	6 998	5955,8
АТ "Сумигаз"	213 707 700,00	35 993	5937,5
ПрАТ "Коростишівгаз"	9 387 000,00	1 581	5937,4
АТ "Житомиргаз"	264 699 000,00	44 612	5933,4
АТ "Луганськгаз"	212 501 100,00	35 831	5930,6
АТ "Хмельницькгаз"	306 662 900,00	51 721	5929,2
АТ "Чернігівгаз"	274 388 400,00	46 304	5925,8
ВАТ "Кіровоградгаз"	154 211 900,00	26 026	5925,3
АТ "Волиньгаз"	196 603 300,00	33 184	5924,6
АТ "Харківгаз"	369 006 300,00	62 315	5921,6
АТ "Рівнегаз"	197 536 300,00	33 377	5918,3
АТ "Полтавагаз"	289 959 900,00	49 020	5915,1
ПАТ "Вінницягаз"	366 221 700,00	61 993	5907,5
АТ "Черкасигаз"	259 334 600,00	43 905	5906,7
ДП "Кременецьке УПРГ"	8 847 000,00	1 498	5905,9
ПАТ "Маріупольгаз"	66 063 500,00	11 189	5904,3
ПрАТ "Гадячгаз"	16 121 700,00	2 731	5903,2
АТ "Харківміськгаз"	142 057 300,00	24 069	5902,1
АТ "Миколаївгаз"	229 697 300,00	38 944	5898,1
АТ "Запоріжгаз"	238 893 500,00	40 508	5897,4
ПрАТ "Мелітопольгаз"	46 270 600,00	7 854	5891,3
АТ "Львівгаз"	703 910 900,00	119 488	5891,1
АТ "Одесагаз"	351 183 200,00	59 617	5890,7
АТ "Івано-Франківськгаз"	333 040 500,00	56 540	5890,4
ПАТ "Лубнигаз"	62 799 700,00	10 663	5889,5
АТ "Криворіжгаз"	102 930 800,00	17 479	5888,8
АТ "Дніпрогаз"	179 865 600,00	30 578	5882,2
АТ "Київоблгаз"	850 999 500,00	144 700	5881,1
АТ "Тисменицягаз"	25 820 900,00	4 391	5880,4
АТ "Чернівцігаз"	266 300 800,00	45 290	5879,9
ПрАТ "Тернопільгаз"	210 960 800,00	35 878	5879,9
АТ "Херсонгаз"	192 452 700,00	32 754	5875,7
ПрАТ "Уманьгаз"	54 171 000,00	9 223	5873,5
АТ "Закарпатгаз"	286 339 700,00	48 860	5860,4
ПрАТ "Тернопільміськгаз"	80 979 600,00	13 831	5854,9
ПрАТ "НГХП "СІРКА"	46 800,00	8	5850
ТОВ "Газовик"	4 282 200,00	732	5850

 

На думку генерального директора ТОВ "Нафтогазбудінформатика" Леоніда Уніговського, такі ціни не відповідають ринковому рівню. 

“Ціни на закупівлю газу на ВТВ, закладені у тарифах на розподіл, не є обгрунтованими, тому що ціна на ринку, де мають купувати газ оператори ГРМ, значно вища”, - зазначив він.

Водночас існує механізм, яким для облгазів компенсується ця невідповідність між фактичними і плановими витратами: регулятор постфактум “відшкодовує” такі переплати через окрему статтю витрат “Компенсації витрат за попередні періоди”.

Із доступної інформації відомо, що використання такого підходу мало місце при кожному перегляді тарифу на розподіл. У тарифі на 2021 рік розмір таких компенсацій для всіх облгазів становить 991 млн грн, або 4% від сукупних витрат.

Механізм компенсацій як такий є справедливим і зрозумілим, адже неможливо точно спрогнозувати ціни на газ на рік наперед. Про це, зокрема, каже Леонід Уніговський.

“Включення статті "Компенсації витрат за попередні періоди" вважаю розумним, - говорить Леонід Уніговський. -  Наприклад, якщо оператори ГРМ закуповували газ для ВТВ за цінами, вищими, ніж закладені в тарифі, то наступного року вони мають отримати компенсацію. Це одне з питань, за яким оператори ГРМ мають отримувати компенсацію.”

Втім, зовсім інше питання: чи дійсно відповідають фактичні ціни закупівлі газу для потреб ВТВ ринковим на той момент. 

Гуртова закупівля газу обходиться дорожче

НКРЕКП у березні-квітні 2021 року провела ретельні перевірки 14 облгазів, результати яких є у вільному доступі. Об’єктами цікавості регулятора стали найрізноманітніші аспекти діяльності операторів ГРМ: від виконання інвестиційних програм до якості надання послуг із приєднання. Не оминули увагою також питання витрат на ВТВ. Слід зазначити, що згідно з Ліцензійним реєстром НКРЕКП (джерело: Energy Map), загалом ліцензовано 42 оператори систем розподілу, тобто перевірки відбулись не у всіх облгазах. 

Проаналізувавши інформацію з актів перевірок, очевидно, що фактичні витрати на потреби ВТВ у 2020 році у більшості випадків перевищують планові. Сукупно по перевірених облгазах фактичні витрати перевищили планові на 687 млн грн, або на 32%. 

Витрати облгазів на закупівлю газу на ВТВ та власні потреби у 2020 році

Облгаз	Планові*, тис. грн	Фактичні, тис. грн	Різниця **, тис. грн	Різниця, %
Херсонгаз	99 638,10	140 050,97	40 412,87	40,6%
Чернігівгаз	140 400,50	192 575,70	52 175,20	37,2%
Одесагаз	194 564,70	255 909,40	61 344,70	31,5%
Миколаївгаз	149 296,40	243 453,70	94 157,30	63,1%
Рівнегаз	136 887,70	105 066,60	-31 821,10	-23,2%
Гадячгаз	8 111,10	10 819,12	2 708,02	33,4%
Вінницягаз	243 435,80	277 257,70	33 821,90	13,9%
Черкасигаз	151 135,60	156 718,40	5 582,80	3,7%
Закарпатгаз	154 032,55	287 074,73	133 042,18	86,4%
Житомиргаз	143 550,50	171 448,50	27 898,00	19,4%
Полтавагаз	170 401,80	201 730,65	31 328,85	18,4%
Київоблгаз	442 386,20	650 263,50	207 877,30	47,0%
Хмельницькгаз	140 705,60	168 844,80	28 139,20	20,0%

* Планові обсяги не скориговані на фактичні обсяги розподілу газу у 2020 році.

** Розбіжність між плановими та фактичними значеннями на практиці може бути наслідком менших або більших обсягів закупівлі.

 

Технічний директор АТ “Миколаївгаз” Дмитро Грицай пояснює таку різницю тим, що до ухвалення нової Методики показники ВТВ ( і відповідно, пов'язані з ними грошові витрати) не враховували низку інших показників технологічних витрат, зокрема витрати, пов'язані з приведенням обсягів до стандартних умов. 

Неврахування у ВТВ певних видів витрат до 2021 року, ймовірно, може мати вплив на перевитрати. Водночас, коефіцієнти (джерело: Energy Map) приведення обсягів газу до стандартних умов становлять до 11%, залежно від регіону та календарного місяця. Відтак, це не повністю обґрунтовує різницю між плановими та фактичними витратами на закупівлю газу: до прикладу, в “Закарпатгазу” вона імовірно становить 86,4%, або 133 млн грн. 

Саме тому питання ефективності закупівлі облгазами газу на ВТВ залишається відкритим. Завдяки оприлюдненим детальним даним по закупівлях можна оцінити, наскільки витрати були співставними з ринковими цінами на газ. Розглянемо більш детально на прикладі “Миколаївгазу”. 

Ціни, за якими закуповувався газ на потреби ВТВ, порівняємо з оптовими цінами, розрахованими НКРЕКП за результатами моніторингу ринку природного газу (джерело: Energy Map). Слід уточнити, що дані регулятора є квартальними, а з актів перевірок - місячні. Відтак, для коректного порівняння ціни з Актів перевірок агреговані до середньозважених квартальних.

Перевірка "Миколаївгаз" охоплювала дані за період 2018-2020 років. Витрати цього оператора на газ на ВТВ аж на 63,1% перевищують планові витрати (закладені в тариф). Крім того, закупівлі цього "облгазу" містять кілька "цікавих"особливостей, які будуть викладені нижче. 

Тож нижче на графіку порівнюються ціни закупівлі природного газу на ВТВ "Миколаївгазом" у 2018-2020 роках, а також три оптові ціни, розраховані НКРЕКП: ціна газу на кордоні України (враховуючи витрати на транспортування), оптова ціна від видобувних компаній та оптова ціна на нерегульованому сегменті ринку. 

 

Порівняння закупівельних цін технологічного газу "Миколаївгазу" (з ПДВ) та оптових ринкових цін, (2018-2020), грн за  тис. м³  

Із графіка  випливає, що "Миколаївгаз" закуповує газ дорожче за ринкову ціну, до того ж в окремі періоди, на 40-50%. За нашими розрахунками, за три роки облгаз ймовірно переплатив від 255 до 332 млн грн, якщо порівнювати ці витрати з трьома ціновими індикаторами.

 У світлі вказаної інформації виникає резонне питання: якщо облгази купують дорожче, то в кого? Акти перевірок дають відповідь і на нього, адже містять дані про закупівлю газу облгазами по укладеним договорам із постачальниками. Давайте знову подивимось показники "Миколаївгазу".

Договори "Миколаївгазу" з постачальниками

Рік	Постачальник	Старт згідно договору	Обсяг газу,       тис. м³	Нарахування  за поставку, грн	Ціна газу,  грн за тис. м³
2019	ЙЕ Енергія	26.12.2016	1 635,50	16 378 700	10 014,49
2019	ЙЕ Енергія	26.12.2016	325,90	3 287 000	10 085,92
2019	Філія "Оператор газотранспортної системи України"	17.12.2015	47 290,90	433 889 400	9 174,90
2020	ЙЕ Енергія	26.12.2016	40,70	240 100	5 899,26
2020	ЙЕ Енергія	27.02.2020	7 889,10	42 609 100	5 401,01
2020	ЙЕ Енергія	14.01.2020	2 985,00	17 569 800	5 886,03
2020	ЙЕ Енергія	27.01.2020	3 735,70	22 003 400	5 890,03
2020	ЙЕ Енергія	18.02.2020	3 550,50	20 869 900	5 878,02
2020	ЙЕ Енергія	26.03.2020	228,20	1 226 700	5 375,55
2020	ЙЕ Енергія	31.03.2020	8 767,60	39 229 500	4 474,37
2020	ЙЕ Енергія	16.04.2020	10 925,40	95 444 200	8 735,99
2020	ТОВ "Оператор ГТС України"	04.02.2020	7 426,00	46 592 200	6 274,20

"Миколаївгаз", що входить до групи РГК, переважно купує газ у спорідненої компанії – "ЙЕ Енергія" (колишня "РГК Трейдинг"). Сам факт такої закупівлі не є чимось крамольним, питання викликає ціна. 

Закупівлі газу у січні-березні 2020 року відповідають рівню середньозважених цін, згідно з даними УЕБ (джерело: Energy Map). Втім, за договором з "ЙЕ енергією" від 16.04.2020 року особливої вигоди для "облгазу" не простежується: ціна газу за ним - 8736 грн за тис. куб. м, а середньозважена ціна на УЕБ у квітні  -  4698,41 грн за тис. куб. м. Враховуючи, що цей договір найбільший за обсягом поставок, то орієнтовна переплата може становити 44 млн грн, або 15% всіх витрат на закупівлю газу для потреб ВТВ у 2020 році.

Ще одна цікава особливість закупівель газу цим облгазом – плата за газ наперед, а інколи – за газ, який і не постачався. За приклад візьмемо один із договорів на поставку газу у 2020 році з "Миколаївгаззбутом" (ст.105 відповідного Акту перевірки). 

Договір "Миколаївгаззбут" на поставку газу у 2020 році

№, предмет договору	Обсяг поставок,  тис. м³	Нарахування, тис. грн	Оплата  за поставками,  тис. грн	Заборгованість на кінець 2020 р., тис. грн
№12S540-18635-19 від 01.11.2019	0	0	470	-470

 

Тобто за цим договором у 2020 році "Миколаїгаззбут" не постачав газ "Миколаївгазу". Виходить, що останній заплатив 470 тис. грн "за обсяги 2020 року", яких не було (див. стовпчик "Обсяг газу за 2020 рік, тис. куб. м") ?

Аналогічні випадки мали місце при закупівлі газу у ТОВ “ЙЕ Енергія”.

Договір ТОВ “ЙЕ Енергія" на поставку газу у 2020 році

Постачальник	№, предмет договору	Борг за весь період  на 1.01.2019	Обсяг за 2019р., тис. м³	Нарахування за 2019 р., тис грн	Оплата за обсяги минулих років	Оплата за обсяги 2019 р.	Рівень оплати, %	Заборгованість за 2019 р.на кінець 2019 р.	Заборгованість за весь період  на кінець 2019 р.
ТОВ "ЙЕ Енергія"	№МК-02-2018-239 від 06.11.2018 р.	-14 879,60	0	0	0	0	0%	0	-14 879,60
ТОВ "ЙЕ Енергія"	МК-ВТВ-02-2017-124 від 26.12.2016 р.	-82 159,10	1 635,50	16 378,70	-35 100	0	53%	16 378,70	-30 680,40
ТОВ "ЙЕ Енергія"	№МК-В-02-2017-104 від 26.12.2016 р.	1 076,50	325,9	3 278		3 822	88%	-535	541,5

Як бачимо, заборгованості – від’ємні, тобто "ЙЕ Енергія" винна "Миколаївгазу" недопоставлені обсяги газу. Або "Миколаївгаз" заплатив за газ наперед і 2019 року отримав його частину за ціною 10 грн за куб. метр. Нагадаємо, згідно результатами моніторингу ринку газу НКРЕКП, ринкова ціна у той час була меншою.
 

Компенсація облгазам за неефективність? 

Вказані вище дані не можуть не викликати запитання: навіщо закуповувати чи відбирати газ із ГТС дорожче, якщо є можливість виходити на біржу або купувати на "Прозорро"? Останнє, до слова, є зобов’язанням облгазів відповідно до закону "Про публічні закупівлі" (п. 1, ч. 2 ст.2 закону)  та Ліцензійних умов (пп. 26, п. 2.2, глави 2 Ліцумов).  

Формально деякі облгази робили спроби купувати газ на ProZorro, але, найімовірніше, без наміру робити їх успішними. Основною підставою так вважати, є умови сплати відповідно до закупівлі – післяплата за поставлений газ протягом 120 днів. Нижче подано таблицю з детальним описом невдалих (або скасованих) закупівель газу на ВТВ облгазами.

Закупівля газу на ВТВ облгазами на Prozorro

Облгаз - організатор закупівлі	Запланований період постачання	Обсяг газу, тис. м³	Очікувана вартість газу, тис. грн з ПДВ	Очікувана ціна газу, грн за тис. м³	Лінк на закупівлю	Результат
"Дніпрогаз"	01.03.2020 - 28.02.2021	35 199,05	113 047,80	3211,672	лінк	відмінено
"Хмельницькгаз"	01.03.2020 - 28.02.2021	38 685,00	172 178,81	4450,79	лінк	не відбулися
"Хмельницькгаз"	27.03.2020 - 28.02.2021	38 685,00	172 178,81	4450,79	лінк	не відбулися

 

Натомість, щодо закупівлі на Українській енергетичній біржі, то такі приклади були і ціни закупки відповідали ринковим. Втім, неможливо відділити, які з них були для ВТВ та інших потреб, а отже й визначити частку закупленого газу для ВТВ у конкурентних умовах. Порівнюючи дані з Акту перевірки "Миколаївгазу" і даними УЕБ (дати договорів), можна припустити, що лише чотири з дев'яти закупок в 2020 році були здійснені через біржу, але дані по обсягах не збігаються.

Також відзазначимо, що практика купівлі газу на УЕБ з’явилась лише у 2020 році, тоді як основні обсяги розбіжностей між фактичними закупівельними цінами та ринковими припали на 2018-2019 роки. 

Отже, маючи два інструменти для закупівлі газу у конкурентний спосіб - біржу та платформу ProZorro -  “Миколаївгаз” укладав прямі "непрозорі" та, на наш погляд, невигідні договори на постачання. 

Припускаємо, що причина таких дій криється у відсутності належної мотивації облгазів купувати газ за ринковими цінами. Як було зазначено раніше, частина перевитрат облгазів на ВТВ внаслідок різниці між закладеними “плановими” і “фактичними” відшкодовується їм через тарифні надходження у наступних роках, а саме зі статті “Компенсації витрат за попередні періоди”. 

Яскравий приклад, коли при перегляді тарифу на розподіл у квітні 2016 року ця стаття була сформульована як “Компенсація різниці в цінах на ВТВ за 2014 рік та І квартал 2015 року” (див. приклад). Сукупно за нею облгазам з тарифу мали відшкодувати 1,36 млрд грн.  

Як вже зазначалось вище, механізм компенсації повинен мати місце, адже ціни, які НКРЕКП закладає у витрати на ВТВ, занадто низькі. Але водночас відшкодування витрат повинно бути збалансоване їх ефективністю, за якою має стежити регулятор. Про можливі механізми забезпечення такої ефективності - далі.

Британський досвід плати за розподіл газу

У Великобританії національний енергетичний регулятор Ofgem з 2013 року запровадив довгострокову модель встановлення плати за розподіл. Відповідно до неї, Ррегулятор не просто встановлює тариф на розподіл, який би покривав всі витрати операторів мереж, а водночас створює розгалужену систему вимог і бенчмарків ефективності різних аспектів їх діяльності. 

Ofgem вимірює ефективність всього: і заходів, спрямованих на зменшення вуглецевого сліду операторів (в т.ч. через зменшення ВТВ), і обслуговування клієнтів, і залучення операторами до прийняття рішень різних стейкхолдерів (підприємств, асоціацій споживачів тощо). 

За підсумком оцінки, регулятор застосовує стимули або ж санкції. При цьому інструментарій достатньо широкий: від прямого фінансового регулювання (зменшення або збільшення тарифної виручки) до суто репутаційного (рейтингу за цільовими показниками). При цьому, публічність процесу на найвищому рівні (див. Appendix 1 - Summary of responses). 

У межах такого підходу до регулювання, існують shrinkage allowances, ті ж самі витрати на ВТВ, але їх фінансування містить в собі елемент стимулювання. Загальна суть механізму полягає у встановленні допустимого рівня витрат і втрат на основі даних їх моделювання. Ціновий базис для встановлення вартості такого газу: ціна на ринку на добу наперед, надана авторитетним ціновим агентством. Якщо витрати та втрати газу становитимуть менше встановленого цільового показника, заощаджені кошти діляться між оператором і споживачем, якщо більше, то в оператора з’являється позапланова витрата, яка не передбачена тарифом і яку він повинен буде покрити самостійно. 

Водночас є схожі фінансові стимули для зменшення вуглецевого сліду від діяльності операторів мереж.

Британський регулятор Ofgem у лютому 2021 року ініціював проєкт технічної допомоги для української НКРЕКП, тож сподіваємось підхід регулювання діяльності розподілу газу надалі тільки покращуватиметься.

Відзначимо, що висновки у ході нашого розслідування ми робили виключно на основі публічно оприлюднених даних про діяльність газових компаній, яких, вочевидь, недостатньо. Обсяги ВТВ та їх обгрунтованість залишаються непублічною "чорною скринькою", ключем до якої мають стати детальні дані  про стан розподільних мереж. Таким чином можна буде зняти таємничу вуаль із платіжки і продемонструвати прозорість формування тарифу на розподіл газу.

 

Андрій Урста, спеціально для “Української енергетики”

Матеріал створений завдяки підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у рамках проєкту “Прозорість Енергетичного Сектору”, який виконує ГО “ДІКСІ ГРУП”.
Інформація, викладена у публікації, є виключною відповідальністю ГО “ДІКСІ ГРУП” і за жодних обставин не може розглядатися як такa, що відображає позицію USAID чи Уряду США