І пояснювати, з якого такого дива компанія може собі взяти та попродавати газові труби. І не якихось там кілька метрів. Лише двом фірмам продали понад десять кілометрів. Взяли й продали — замість того, аби використати для ремонту газопроводів.

І у цьому важливий момент, адже у вартості платіжок за газ, які отримують споживачі, закладена і ціна ремонтів та замін труб. І суми чималі.

Однак замість ремонтів на газопроводах, труби можна продати. А дірки — кілками заткнути.

“До нас звернулася одна мешканка. Розповіла, що викликала аварійну службу, запах газу, витік газу. В неї особняк, труба йшла в землі біля її стіни. Приїхали з “Львівгазу”, розкопали, знайшли дірку, взяли колика і забили.  А списали, що поклали нову трубу. В акті написали”, — розповідає керівник ЛМКСО “Білі Горвати” Андрій Сеньковський.

Громадський активіст каже, що відео і фото такого ремонту вони передали правоохоронцям. На тому все й закінчилося. 

Про те, що "Львівгаз" продає труби, стало відомо ще у 2015 році. Тоді редактор видання “Кримінальне Чтиво. Захід” Влад Якушев опублікував низку резонансних журналістських розслідувань про діяльність “Львівгазу”. Правоохоронці відкрили кілька кримінальних проваджень. Громадські активісти пікетували підприємство, а Львів заполонили написи-графіті “Львівгаз дурить вас”. А як же ж далі розвивалися події, кого притягнули до відповідальності, та що ж трапилося із тими трубами?

Згідно з документами, які оприлюднив Влад Якушев, ПАТ “Львівгаз” продав понад 5 кілометрів 305 метрів труб  ТзОВ “Торговий дім “Іскер”. Труби були поліетиленові — ПЕ 80 SDR 17,6, зовнішній діаметр —180 мм, товщина стінки — 10,3 мм.

Із Державного стандарту України можна довідатися, що такі труби призначені для будівництва та ремонту мереж газопостачання. Тобто для трубопроводів, які транспортують газ, і застосовуються виключно для підземного прокладання.

Труби доставили у місто Дніпро до ТзОВ “Торговий дім “Іскер”". За даними Youcontrol, засновницею компанії є Світлана Гордієнко, а директоркою Алла Калетнік. Фірма ця тісно співпрацює з багатьма облгазами. Лише за 2017 рік “Іскер” натендерив більше 5 мільйонів гривень. Продавав газові лічильники, комплектуючі, трубопровідну арматуру. Серед клієнтів — “Київгаз”, “Рівнегаз”, “Закарпатгаз”, ”Дніпрогаз” та інші.

На запит про доступ до публічної інформації від ТзОВ “Торговий дім “Іскер”" прийшла коротенька відповідь за підписом директорки Алли Калетнік.

“Згідно умов Договорів, будь яка інформація щодо Сторін учасників відносин по цим Договорам не підлягає розголошенню без письмової згоди цих Сторін”, — зазначено у листі компанії.

Пані директорка зажадала від журналіста надати їй таке письмове погодження від ПАТ “Львівгазу” —  на розголошення комерційної інформації.

У самому ж “Львівгазі” на жодне із запитань не відповіли. Пан Юрій Войсович ще до відмови у наданні коментаря надіслав листа. У ньому він повідомив, що запитувана інформація не є публічною.

“Суб’єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або є природними монополіями, є розпорядниками інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них”, — навів законодавчу норму голова правління “Львівгазу”.

Операції з трубами, на думку керівництва підприємства, не стосуються діяльності “Львівгазу” як природної монополії, і тому можуть залишатися конфіденційними. Така аргументація, можливо, і має підстави. З іншого боку, сплачуючи газ, споживачі сплачують і ремонт та обслуговування мереж. І суми чималенькі.

Як повідомив у відповідь на мій запит про доступ до публічної інформації голова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Дмитро Вовк, 4,2% тарифу на послуги розподілу природного газу для “Львівгаз” на 2016 рік становили амортизаційні відрахування, які фінансують заходи, передбачені Планом розвитку, зокрема щодо заміни, капремонту, реконструкції газорозподільних газопроводів.

За даними НКРЕКП (ст. 2, передостанній абзац), структурою тарифу на послуги розподілу природного газу ПАТ “Львівгаз”, затвердженою постановою НКРЕКП № 438, на амортизаційні витрати у 2016 році було передбачено  майже 36 мільйонів гривень. Та незважаючи на те, що вартість ремонтів газопроводів закладається у тариф на послуги розподілу газу, в НКРЕКП повідомили (ст. 4, передостанній абзац): “актами перевірок не зафіксовано порушення чинного законодавства в діях ПАТ “Львівгаз” з приводу зазначених у Вашому запиті питань  щодо продажу труб”.

До слова, газопровідна мережа Львівщини є однією із найбільш зношених в Україні. Так, згідно з фінансовим звітом ПАТ “Львівгаз” за 2016 рік, у підприємства “в експлуатацiї перебуває 4975,572 км розподiльних газопроводiв, вводiв з вичерпаним амортизацiйним термiном (що становить 20,13%).” 

Одним із акціонерів ПАТ “Львівгаз” є НАК “Нафтогаз України”. Як там ставляться до продажу труб, які використовуються для будівництва і ремонту мереж газопостачання? А ніяк. Керівник прес-служби Департаменту з корпоративних комунікацій І. Прохоренко повідомив мені письмово наприкінці минулого місяця, що “Компанії не відома інформація про продаж ПАТ “Львівгаз” газових труб, оскільки ПАТ “Львівгаз” є самостійним учасником господарських відносин, а Компанія володіє лише 25% плюс одна акція статутного капіталу цього товариства”.

Тож “Львівгаз” може самостійно вирішувати, які труби купувати і продавати. І не лише поліетиленові, а й металеві. Єдиний державний реєстр судових рішень відкриває доволі цікаві історії із цього питання. Із ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Львова Юрія Донченка стало відомо, що між ПАТ “Львівгаз” та ТзОВ “Українська промислова металургійна компанія” (покупець) було укладено договір, предметом якого є металеві труби в асортименті на понад мільйон гривень.  А у суд справа потрапила… саме через працівників “Львівгазу”.

Із цієї ж ухвали стало відомо, що до правоохоронців із заявою звернулися працівники ПАТ з газопостачання та газифікації “Львівгаз”. Вони вказали, що "службові особи ПАТ по газопостачанню та газифікації "Львівгаз", керуючись корисливими спонуканнями, шляхом розтрати вчинили привласнення ввірених їм матеріальних цінностей, металевих труб різного діаметру”.

Про те, що продаються труби, дізналися й громадські активісти. Керівник ЛМКСО “Білі Горвати” Андрій Сеньковський розповідає мені, що довелося попотіти.

“Ми створили два наряди, дві машини, ми спостерігали за двома об’єктами. Групи наші мінялися. І тут дзвонить мені Олександр, наш активіст, каже, що привезли труби і перевантажують з однієї машини на фуру. Неподалік Бродів наші активісти зупинили цю фуру, зробили громадське затримання, попросили показати документи, жодних документів не було, ми викликали поліцію, заставили скласти протокол”, — каже А. Сеньковський.

Слідчий суддя Буського районного суду Львівської області C. Мельник своєю ухвалою дозволив правоохоронцям оглянути приміщення, на території якого і перевантажувалися труби: Буського управління з експлуатації газового господарства ПАТ "Львівгаз", що в смт. Красне.

Правоохоронці вилучили труби та передали їх на відповідальне зберігання. Труб чимало. І їхній перелік можна дізнатися із ухвали слідчої судді Шевченківського районного суду м. Львова В. Свірідової. Тільки труб ДУ 25 мм було 826 штук, загальною довжиною 4 956 метрів погонних.

У лютому 2015 року правоохоронці відкрили три кримінальних провадження. Представники ПАТ “Львівгаз” писали заяви та клопотання до слідчого про визнання компанії потерпілою в операціях із трубами. З Держреєстру судових рішень стає зрозумілим, що правоохоронці мали протилежну думку. Так старший слідчий Шевченківського райвідділу Львова І. Степаненко у своїй постанові зокрема вказував, що договір між ПАТ "Львівгаз" та ТзОВ "Українська промислова металургійна компанія", був укладений самим головою правління, тому вважає, що "Львівгаз" не може бути визнаним потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Газовики почали судитися, оскаржувати постанови слідчих, а ще вимагати у суді повернення тимчасово вилученого майна — металевих труб. Тричі судді Шевченківського районного суду м. Львова — В.Свірідова, Ю.Донченко та П.Невойт — скасовували постанови слідчих про відмову у визнанні ПАТ “Львівгаз” потерпілим. А слідчий суддя В.Кавацюк ще й зобов’язав органи досудового слідства та прокуратури повернути труби підприємству.

Більше інформації про перебіг подій у судовому реєстрі немає. Бо як і слід було очікувати, і кримінальних проваджень уже ніяких не має. Провадження закрили. Заступник начальника Слідчого управління ГУ НП у Львівській області А. Ткачик повідомив, що усі три кримінальні провадження закриті на підставі п.2 ч. 1 с. 284 КПК України, адже кримінальне провадження щодо юридичної особи закривається, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.

А. Ткачик також повідомив, що по “Львівгазу” проводилося досудове розслідування і у четвертому кримінальному провадженні — за фактом фіктивного списання газового обладнання з метою продажу та власного збагачення. Але й те закрите.

До слова, ситуація із металевими трубами, які “Львівгаз” продав ТзОВ «Українська промислова металургійна компанія» продовжилася. Металургійна компанія збанкрутувала. Тож “Львівгаз” до сьогодні намагається через суди стягнути борг за металеві труби. А це майже 600 тисяч гривень.

Відповіді на запит від ТзОВ «Українська промислова металургійна компанія» не надійшло. За даними Youcontrol, компанія змінила місце реєстрації. Розшукати її представників також не вдалося, телефони вказані ще попередні —  харківські, а сайт компанії не працює.

Тим часом у продажі “Львівгазом” металевих труб не знайшли порушень і в прокуратурі.  Керівник Львівської місцевої прокуратури № 2, С. Янчишин, повідомив, що при проведенні досудового розслідування “вживалися всі заходи, передбачені вимогами Кримінального процесуального законодавства України, зокрема погоджувались клопотання, надавалися письмові вказівки слідчим, проводилися оперативні наради та заслуховування даних кримінальних проваджень тощо”.

 

Відповідь прокуратури

Прокурори навіть ретельно вивчили рішення про закриття кримінальних проваджень. І залишили все як є.

 ...Лише за двома договорами ПАТ “Львівгаз” продав більше 10 кілометрів газових труб, що могли призначатися для ремонтів газорозподільних систем, дізнаємося із Єдиного державного реєстру судових рішень та наявних накладних. Попри звернення та скарги працівників компанії, численні журналістські розслідування та потуги громадських активістів, ані поліція, ані прокурори наявність в таких діях службових осіб підприємства кримінальних правопорушень не довели.

Підозрілі операції з трубами ПАТ “Львівгаз” можливі через відсутність контролю з боку НАК “Нафтогаз України” як акціонера і НКРЕКП як регулятора. Окрім того, необхідно аби НКРЕКП відстежувала подібні купівлі-продажі газових труб, які можна було б використовувати при будівництві або ремонті газопроводів. І саме у цьому плані досвід та діяльність громадських активістів на місцях, широкий розголос таких фактів та звернення до правоохоронців можуть не допустити аналогічні дії з боку облгазів. 

*Розслідування проведене в рамках проекту USAID “Прозора енергетика”. Позиція автора може не збігатися з позиціями Агентства з міжнародного розвитку США та аналітичного центру DiXi Group.*

Джерело: "NewWest"

Автор: Тарас Зозулинський