Україна має системи транспортування, які не використовуються
Проект "Енергоміст" дійшов до фінальної стадії, але не до практичної реалізації. Однак, за умови впровадження цього проекту, ДП "НАЕК "Енергоатом" міг би експортувати електроенергію.
Про це повідомив віцепрезидент НАЕК "Енергоатом" Герман Галущенко під час інтерв’ю Energy Club.
"На жаль, проект "Енергомосту" за 5 років дійшов до фінальної стадії, але не до практичної реалізації. На шляху виникло дуже багато перешкод – як об'єктивних, так і суб'єктивних. Тим не менш я є адептом цього проекту. Вважаю, що, маючи такий потенціал, такі потужності і розуміючи, що в певних країнах є дефіцит електроенергії, ми могли б спокійно її експортувати. Тим паче, що в нас досі є системи транспортування, які стоять і не використовуються повною мірою", - сказав Галущенко.
Віце-президент "Енергоатома" вважає, що проект техніко-економічного обґрунтування (ТЕО) "Енергомосту" свідчить, що вже за п’ять років він принесе мільярди євро надходжень і самій компанії, і в держбюджет України.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Енергоміст Україна-ЄС: вікно у енергонезалежність чи енергетичний довгобуд?
Як повідомлялося, відповідно до проекту "Енергомосту", енергоблок №2 Хмельницької АЕС буде виведений із об’єднаної енергосистеми України та підключений безпосередньо на експорт до країн ЄС. Самим “енергомостом” слугуватиме 450-кілометрова лінія електропередач напругою 750 кВ, яка пов'язує Хмельницьку АЕС з підстанцією Виделка, що біля міста Жешув у Польщі. Хоч вона не працює ще з початку 1990-х, у “Енергоатомі” запевняють, що до наших днів лінія збереглася без розривів і значних пошкоджень. Щоб ввести її у експлуатацію, знадобиться до 18-ти місяців.