Половина населення Жовкви, що на Львівщині, платить за тепло на 10% менше завдяки тому, що його виробляють із відходів деревини, а не із газу. Проте така вигода постійно зменшується через подорожчання альтернативного палива, відсутність підтримки держави та необхідних законодавчих змін. Від повернення до газу комунальне підприємство “Жовкватеплоенерго” стримують зроблені ним запаси тріски та побоювання не вписатися у виділені урядом обсяги дешевого газу на опалювальний сезон.

“Українська енергетика” проаналізувала досвід Жовкви щодо переходу на тепло з біомаси та з’ясувала, чому інші міста України не поспішають переймати його.

 

Як Жовква перейшла на альтернативне паливо

У містечку Жовква, що на Львівщині, живе 13 тисяч людей. Приблизно половина з них отримує так зване “зелене” тепло, тариф на яке на 10% нижчий, ніж на тепло з газу. Це стало можливим завдяки тому, що частину газових котлів замінили на твердопаливні, які працюють на відходах деревини. 

Жовква – одне з перших українських міст, що підписало “Угоду мерів”. Вона передбачає зменшення використання енергоресурсів і викидів вуглекислого газу відповідно до стратегічного плану розвитку міста в енергетичній сфері. В рамках цього проєкту у Жовкві почали заміщати газ альтернативними джерелами енергії. 

До 2010 року стара комунальна котельня Жовкви споживала 110-150 тис. м. куб газу за опалювальний сезон. До того ж тепловикам було непереливки через те, що газ постійно дорожчає, а правила його закупівлі хаотично змінюються. Наприклад, у попередні роки підприємства ТКЕ могли купувати газ у НАК “Нафтогаз” лише за умови поточної проплати на рівні 70%, а трохи пізніше – 80%. 

Із липня 2021 року, для того, щоб купити у “Нафтогаз Трейдинг” газ за фіксованою ціною – 7,4 грн за кубометр, скажімо, на жовтень, потрібно було у вересні зробити авансовий платіж. Водночас гроші за послуги від населення тепловикам мали надійти не раніше кінця листопада. Крім того, виробники тепла купували за пільговою ціною лише певний обсяг газу для потреб населення та бюджетних установ. Якщо обсягу бракувало, то решту доводилось купувати вже за ринковими цінами. 

Понад 10 років тому, аби зменшити витрати і проблеми з купівлею газу, старі котельні вирішили переобладнати для використання альтернативного палива.

“Загалом у нас є 6 котелень: 4 – у Жовкві і 2 – в місті Дубляни, – розповідає Роман Курнат, керівник КП “Жовкватеплоенерго”. – Із 2011 року ми почали поступово, на одній із котелень, заміщувати газ іншим видом палива – відходами деревини. Спочатку за власні кошти поставили твердопаливний котел на 200 кВт. Це обійшлося нам приблизно в 50 тисяч грн. Пізніше підготували проєкт щодо встановлення твердопаливних котлів на 2,4 МВт. Він реалізується за європейські кошти”. 

Це стало можливим після того, як мер Жовкви Петро Вихопень у грудні 2014 року  підписав контракт із представниками ЄС про фінансування проєкту з енергоефективності. Бюджет проєкту становив 870 тисяч євро, 20% з яких мало дати місто, а 80% – ЄС. 

Відповідно до проєкту, відбулась модернізація двох котелень із застосуванням енергоефективних технологій. Так, на першій котельні замінили газовий котел на твердопаливний потужністю 500 кВт, а на другій встановили три котли по 800 кВт (їх загальна потужність – 2,4 МВт). Також встановили паливоподачу “живе дно”, яка фактично підбирає паливо із землі й подає його в котел за допомогою рухомих секцій. З’явилися бак акумулятора, установки хімводоочищення, склад зберігання палива. Були замінені мережні насоси тощо. Крім того, було виконано чимало робіт щодо енергомодернізації районів, які обслуговують котельні. Зокрема замінено частину труб, якими подається тепло, в кількох комунальних багатоквартирних будинках встановлені індивідуальні теплові пункти (ІТП), модернізовано дитячий садок (встановили сонячний колектор, систему підігріву підлоги, збору дощової води, ІТП). 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Досвід Рівного: як зменшити тарифи на тепло за допомогою щепи

“Зараз у Жовкві 2 котельні працюють на альтернативному паливі, – зазначає Роман Курнат. – Вони по суті дають тепло половині споживачів міста”. 

Вартість робіт із реконструкції однієї котельні склала 8 млн 600 тис.грн., а другої близько 5 млн.грн. За результатами 2018 року підприємство замінило відновлюваними видами палива близько 630 тис. куб. м газу, а за 2021 р. – орієнтовно 700 тис.куб. м.

 

Зараз у Жовкві 2 котельні працюють на альтернативному паливі. Вони по суті дають тепло половині споживачів міста…

 

Усі котельні автоматизовано (зокрема паливо подається автоматично) й підключено до SCADA-системи, завдяки чому процесом можна керувати онлайн.

Згідно з проєктом, КП “Жовкватеплоенерго” має встановити ще один котел на біомасі (потужністю 1,5 МВт) й забезпечити теплом на альтернативному паливі все місто. Для цього вже є об’єднані мережі та котел, проте через війну й брак коштів роботи призупинено. 

 

Власна сировина як засіб виживання котелень на біомасі

Перш ніж міняти газові котли на твердопаливні, жовківчани продумали, де братимуть альтернативне “зелене” паливо.

“Ми планували і використовували відходи деревини місцевого лісгоспу, а також інших підприємств, що займалися переробленням деревини поблизу міста, – каже керівник КП “Жовкватеплоенерго”. – Закуповували в них тріску й тирсу. Крім того, придбали дробарку, за допомогою якою подрібнювали інші відходи деревини, аби використовувати як паливо”.

Ще донедавна (років 5-7 тому) таких відходів було цілком достатньо, щоб забезпечити потреби підприємства, додає співрозмовник. Однак зараз їх набагато менше, бо через підвищення цін на газ попит на них зріс, і вони суттєво подорожчали. 

“Так, якщо раніше, 10-11 років тому, ми купували тирсу по 30 грн за м. куб, то сьогодні вона коштує приблизно 200-300 грн за куб. Тобто паливо подорожчало в 10 разів”, – констатує Роман Курнат.

 До слова, вартість деревних пелет на ринку коливається в середньому в межах 7-15 тисяч грн за тонну (ціна залежить від матеріалу та вологості), а подекуди (зокрема на Київщині) їх продають за ціною, що перевищує 20 тис. грн за тонну.

 

Якщо раніше, 10-11 років тому, ми купували тирсу по 30 грн за м. куб, то сьогодні вона коштує приблизно 200-300 грн за куб. Тобто паливо подорожчало в 10 разів…

 

Попри високі ціни на сировину, котельні на біомасі в Жовкві, на відміну від інших міст, ще працюють. Основне пояснення – "Жовкватеплоенерго" частково заготовляє сировину самостійно: за допомогою двох дробарок переробляють відходи деревини, придбані у лісгоспах, і складують ці відходи. Однак того, що заготовили, недостатньо для опалювального сезону – лише 30% від потреби.  

“Потребуємо близько 4000 м куб. альтернативного палива, тому постійно докуповуємо сировину й складуємо її”, – пояснює Роман Курнат.

Оскільки неподалік Жовкви є виробники біопалива, які мають плантації енергетичної верби, то тепловики купують частину сировини в них. 

“Принаймні це недалеко від нас, бо логістичні питання, за нинішніх цін на дизпаливо, дуже важливі”, – додає керівник теплокомуненерго.

Проте найкращим рішенням для КП “Жовкватеплоенерго” та інших подібних підприємств є налагодження власного виробництва пелет, вважає Андрій Дворніков, енергоменеджер Жовківської міськради. Для цього слід почати вирощувати енергетичну вербу й створити комплекс із виготовлення з неї пелет.

“Можливо, економічно було б доцільно самим вирощувати, скажімо, енергетичну вербу, але це не так  просто зробити. Потрібні відповідна техніка, вміння вирощувати, обробляти тощо. Це і земля, і люди, і час. Тому, вважаю, що цим  мають займатися окремі підприємства”, – зазначає Роман Курнат.

Окрім доступу до дешевшої сировини, є інша причина, чому котли на біомасі у Жовкві (і, напевно, в деяких інших містах) досі працюють.

“Насправді, нині працювати КП “Жовкватеплоенерго”, як і всім іншим підприємствам теплопостачання, дуже складно. Однак поки що воно не повертається до використання газу, аби не вийти з лімітованих обсягів. Торік їх встановив постачальник газу – “Нафтогаз Трейдинг”, а на прийдешній опалювальний сезон вони вже встановлені урядом із подачі Мінрегіону, – пояснює Сергій Дунайло, віце-президент  Асоціації “Укртеплокомуненерго”. 

 

КП “Жовкватеплоенерго” поки що воно не повертається до використання газу, аби не вийти з лімітованих обсягів…

 

Ці ліміти тепловикам на новий опалювальний сезон на 10% менші від фактичних обсягів споживання за попередній, в якому “Нафтогаз Трейдинг” вже зменшив споживання природного газу ТКЕ майже на 15%. Отже, загалом зниження становить 25% від необхідного обсягу, констатує експерт. 

“Чи можна із 75% обсягів газу здійснювати якісне опалення житлового фонду, враховуючи, що на законодавчому рівні не прийнято рішення про зменшення температури в приміщенні на 2-4 градуси? До того ж ніхто не скасував постанови Кабміну, яка вимагає перерахунок за неякісно надану послугу. Відповідь – ні, не можна! Головне рішення прийнято, а головний біль щодо його виконання перекладений на підприємства ТКЕ та ОМС”, – додає Сергій Дунайло.

Отже, наявність твердопаливних котлів за таких обставин – це така собі страхівка від перевитрат газу. Адже якщо підприємство вийде за ліміти, то платитиме за газ за непідйомною для нього ринковою ціною й не отримає компенсації з бюджету. 

 

Що не так із тарифами на “зелене” тепло

Подорожчання “зеленої” сировини – не єдина проблема, з якою сьогодні мають справу тепловики країни. Вони відмовляються від заміщення газу біомасою також через закон, яким встановлено мораторій на підвищення тарифів на тепло для населення. Річ у тім, що відповідно до закону “Про теплопостачання”, тариф на тепло з відновлювальних джерел енергії встановлюється на рівні -10% від тарифу на тепло з газу. От тільки різниця в тарифах на тепло з газу компенсується тепловикам із бюджету, а на тепло з альтернативних джерел – ні.

“Через це котельні, які працюють чи працювали на біопаливі, практично зупинені, зазначає Сергій Дунайло, віце-президент МА "Укртеплокомуненерго". – Їм зараз набагато вигідніше споживати природний газ, який реалізується за пільговою ціною 7,42 грн за м куб., ніж спалювати біомасу. Можливо, тепер в уряді задумаються над цією проблемою, вирішити яку треба було ще «вчора»”.

 

Альтернативне паливо стає економічно невигідним для нас…

 

На думку експерта, якби уряд прийняв рішення компенсувати також витрати на виробництво тепла з альтернативних джерел енергії, вніс відповідні зміни до Закону “Про теплопостачання” та запровадив ринок альтернативного палива, то ці котельні напевно вже давно б запрацювали.

“Якщо брати до уваги всі фактори – тарифи, які ми застосовуємо, а також ціну газу, то альтернативне паливо стає економічно невигідним для нас, – каже Роман Курнат, керівник “Жовкватеплоенерго”. – Адже ціна палива зросла в багато разів, а тарифи залишилися незмінними. Вже четвертий рік ми працюємо на тих, що діють із 2018 року. Урядом була передбачена компенсація різниці в тарифах із державного бюджету, щоб вберегти населення від підняття розцінок. Але востаннє ми отримували цю компенсацію торік, відповідно до підписаного з урядом меморандуму”.

До цього слід додати також ще один фактор, який стримує поширення виробництва тепла з біомаси – його виробники мають платити податок на викиди СО2. 

 

Як зробити котельні на біомасі вигідними

Відповідно до інформації Держенергоефективності, станом на 1 січня 2022 р. в Україні частка сумарної потужності котелень на альтернативних видах палива до загальної потужності котелень складала 13,7%. В держагентстві зазначили, що розвиток сфери виробництва теплової енергії з альтернативних джерел енергії – одне з пріоритетних для держави. 

“Концепцією реалізації державної політики у сфері теплопостачання передбачено досягнення частки альтернативних джерел енергії у виробництві тепла 30% до 2025 р. та 40% до 2035 року. Стимулювання розвитку біоенергетики також передбачено проєктом Національного плану дій із відновлюваної енергетики на період до 2030 року, який розроблено Держенергоефективності. У проєкті встановлюється, серед інших показників, індикативна ціль – досягнення 35% енергії з відновлюваних джерел у теплозабезпеченні до 2030 року. Зрозуміло, що левова частина цього показника має бути забезпечена біоенергетикою. Найбільша перспектива – саме в сегменті твердого біопалива”, – розповів Валерій Безус, голова Держенергоефективності.

Однак чи будуть досягнуто ці показники, якщо в нашій країні виникла абсолютно ненормальна ситуація: замість поширення досвіду теплоенерго, які переводять котельні з газу на відновлювані джерела енергії, частина таких підприємств змушена знову повертатися до використання газу. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мобільні і повільні: країні варто прискорити закупку модульних котелень

“Багато котелень, які можуть працювати, скажімо, на трісці, сьогодні не завантажені, тому що протягом останніх 6-7 років далеко не всім тепловикам вигідно було отримувати таке тепло з альтернативних газу джерел, – каже Сергій Дунайло. – Складається таке враження, що держава абсолютно не зацікавлена у збільшенні кількості котелень на біомасі, оскільки має такого монстра як “Нафтогаз України”. З іншого боку, Європа демонструє, що без альтернативних джерел енергії вижити взимку буде доволі складно, бо спотова ціна на газ (із “легкої” руки росії) 26 серпня піднялася до 3400 доларів за тисячу кубів. І хоча вже 1 вересня вона становила 2553, проте залишається дуже високою”.

 

Багато котелень, які можуть працювати, скажімо, на трісці, сьогодні не завантажені, тому що протягом останніх 6-7 років далеко не всім тепловикам вигідно було отримувати таке тепло з альтернативних газу джерел…

 

Зменшити витрати на газ можна, використовуючи альтернативне паливо. Однак, щоб ціна на нього не була на рівні із ціною газу, на думку експерта, необхідно внести зміни до закону “Про теплопостачання”. Зокрема прибрати норму, відповідно до якої тариф на тепло з відновлювальних джерел встановлюється на рівні 90% від тарифу на тепло з газу. 

Віце-президент "Укртеплокомуненерго" вважає, що теплову енергію з відновлюваних джерел можна й потрібно реалізовувати за таким самим порядком, що й теплову  енергію, вироблену з природного газу. Або ж тариф на теплову енергію з альтернативного палива має встановлюватися на рівні собівартості виробництва, плюс  визначений державою відсоток прибутку.

Крім того, Україні потрібен ринок альтернативного палива й потрібно, щоб цей ринок хтось контролював і регулював.

“Найбільшим мінусом для тих, хто обрав виробництво тепла з альтернативних біоресурсів, є відсутність у країні біржі різних видів біопалива (на зразок, наприклад, литовської Baltpool, яку відкрили ще 2012 року), – вважає також Святослав Павлюк, виконавчий директор Асоціації енергоефективних міст України. – Через це ціни на місцеве паливо є абсолютно хаотичними. Лісгоспи й компанії, які заготовляють тверде паливо, ставлять таку ціну, яку хочуть”.

Аби не просто поширити досвід Жовкви в нашій країні, але й загалом припинити імпорт природного газу, на думку консультанта з економіки Вадима Новікова, необхідно зробити наступні кроки. По-перше, уряд має запровадити дотації котельням і ТЕЦ, які перейдуть із  газу на відходи рослинництва, і ці дотації мають виплачувати з коштів, заощаджених завдяки відмові від імпорту газу. По-друге, потрібно прийнято закон про скасування податку на викиди СО2 для виробників тепла з біомаси. По-третє, уряду України має звернутися по технічну допомогу до Данії для розробки та впровадження проєктів великої потужності щодо використання відходів рослинництва (проєктування, постачання обладнання, будівництво й експлуатація котелень і ТЕЦ). І ще один крок – органи місцевої влади та інші власники малих котелень мають продати або передати котельні у концесію сільгоспвиробникам, які мають відходи рослинництва, необхідні для переведення котелень з газу на біомасу.

 

Слід зазначити, що Держенергоефективності розробило пакети законопроєктів, які мають на меті створення в Україні єдиної системи електронної торгівлі біопаливом, а також звільнення біопалива від податку на СО2. Також Агентство розробило законопроєкт, який передбачає можливість розраховувати тариф для виробників теплової енергії з твердого біопалива не тільки на рівні 90% від тарифу на теплову енергію з газу, але й за стандартною процедурою розрахунку економічно обґрунтованого тарифу у разі наявності економічного викривлення. Проте не відомо, чи будуть прийняті дані законотворчі ініціативи, а якщо будуть, то коли. 

 

Зелені котельні допоможуть в аварійних ситуаціях

Зі слів керівника КП “Жовкватеплоенерго” Романа Курната, відповідно до попередніх договорів із НАК “Нафтогаз України”, підприємству мало би вистачити газу, який йому буде надано (близько 1,3 млн кубометрів), на опалювальний сезон. Навіть за умови 10% економії, про яку повідомили в уряді. Проте ніхто не може передбачити, яким буде цей сезон в умовах війни. Попри подорожчання сировини, котельні на біомасі можуть стати у пригоді у випадку надзвичайної ситуації.

“Якщо, скажімо, на нашому підприємстві не буде газу, то ми зможемо опалювати частину будинків за допомогою альтернативного палива, – каже Роман Курнат. – Однак потрібно, щоб воно було, а крім того, для роботи будь-якої котельні – газової чи на біомасі – потрібна електроенергія. Загалом, щоб урахувати всі ризики й підготуватися до зими (передбачити й встановити різні джерела постачання) у стислі терміни, потрібні кошти. А їх немає. На щастя, в нас є можливість виробляти тепло з біомаси”.

Крім того, такі котельні на біомасі можуть врятувати людей від холоду, якщо окупанти, наприклад, пошкодять мережі газопостачання. Отже, чим швидше уряд запровадить необхідні зміни до закону та нормативно-правових актів, тим більше шансів буде у міст пережити цю зиму. Адже в них буде вибір: газ або відновлювані джерела.

“На жаль, розвитку виробництва теплової енергії з альтернативного палива нині не спостерігається. Це питання наразі не піднімається на належному рівні, не створюються відповідні умови для цього розвитку. Водночас у районах, де зруйноване або пошкоджене окупантами централізоване теплопостачання, почали серйозно говорити про необхідність встановлення твердопаливних котлів. У них, можливо, доведеться спалювати все, що можна, навіть тимчасово не зважаючи на екологічні проблеми, які можуть при цьому виникнути – щоб пройти опалювальний сезон. І це правильно. Однак виникає питання: чим палити і за якою ціною? Куб дров, який нещодавно коштував 100 грн, тепер продають за понад 1 тисячу грн”, – розмірковує Сергій Дунайло.

Асоціація міст України подала прохання в Мінекології надати невеликим громадам можливість безкоштовно використовувати сухостій (із лісів і лісосмуг) для того, аби заготувати відходи деревини, пелети для опалення.

“Котли на біомасі сьогодні працюють у багатьох населених пунктах, – каже Олександр Слободян, виконавчий директор Асоціації міст України. – Кількість таких котлів зростає. І такий досвід, однозначно, треба поширювати, адже він дає економію коштів, забезпечує ефективну утилізацію відходів агробізнесу та лісового господарства”. 

 

Такий досвід, однозначно, треба поширювати, адже він дає економію коштів, забезпечує ефективну утилізацію відходів агробізнесу та лісового господарства…

 

Крім того, наявність таких котелень у містах під час війни означає, що в разі непередбачуваної ситуації, люди матимуть порятунок від холоду. 

У Держенергоефективності вважають, що зважаючи на значні руйнування об’єктів критичної інфраструктури (зокрема систем централізованого теплопостачання) внаслідок російської військової агресії, впровадження котелень на біомасі в межах мікрорайонів населених пунктів є вкрай актуальним. Використання твердого біопалива може бути одним із рішень, що дозволить гарантувати надійне енергозабезпечення громад. Водночас доцільність переведення комунальних котелень на біомасу потребує економічних розрахунків у кожному окремому випадку, зазначають в агентстві.

Загалом найкращий шлях – диверсифікація енергоресурсів, тобто формування енергетичного балансу міста, в якому є й альтернативні джерела, й інші страхові варіанти. Проте без внесення змін до законодавства така диверсифікація енергоресурсів не стане масовою, додає Олександр Слободян. 

 

Як бачимо з досвіду Жовкви, переведення частини котелень із газу на відходи деревини було особливо вигідним місту 5-10 років тому, коли ця сировина коштувала в 10 разів дешевше. Однак якщо газ, а відтак і біомаса, будуть далі дорожчати, то КП “Жовкватеплоенерго” не матиме стимулу для виробництва тепла з відновлюваної енергії, а українські міста – для поширення цього досвіду. 

Як свідчать опитані експерти, в країні, на жаль, намітилась тенденція до повернення підприємств ТКЕ до виробництва тепла з газу. Виправити ситуацію можна за допомогою змін до закону та нормативно-правових актів, які зробили би тариф на тепло з альтернативних джерел енергії й ціни на рослинну сировину вигідними для виробників. На жаль, в уряді не поспішають прийняти відповідні зміни до початку опалювального сезону. А це означає, що багато міст не матимуть можливості забезпечувати людей альтернативним теплом у разі перебоїв із газопостачанням (внаслідок атак агресора чи інших аварійних ситуацій).

 

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”