Останні новини

Україна долучилася до міжнародного моніторингового проекту Energy Policy Tracker, показує публічну інформацію про видатки держав на підтримку різних видів енергії та інші дотичні політики. Про це повідомляється на сайті DiXi Group.

“DiXi Group приєднався до ініціативи низки міжнародних організацій та аналітичних центрів, які почали відстежувати видатки у своїх країнах або на політику підтримки викопних видів палива, або на політику декарбонізації та розвитку відновлювальних джерел. Єдина методологія і простий, але зрозумілий підхід дозволяє не просто аналізувати різницю між словами та діями урядів різних країн, але порівнювати країни між собою. Чим довше існуватиме Energy Policy Tracker, тим точніше ми можемо сказати – уряд справді хоче змінювати свою політику в сторону більш екологічних ініціатив, чи це лише політичні гасла”, – сказала президент DiXi Group Олена Павленко.

За даними, що були зібрані експертами аналітичного центру DiXi Group і оприлюднені у жовтні 2020 року на сторінці Energy Policy Tracker, з початку пандемії COVID-19 Україна виділила щонайменше 63,3 млн дол. на підтримку викопних джерел енергії за допомогою нових або змінених політик. У той же час, підтримку відновлюваних джерел енергії було знижено на близько 2,2 млрд дол.

Проєкт Energy Policy Tracker показує публічну інформацію про видатки держав на підтримку різних видів енергії та інші дотичні політики. Типи політик розподіляються у Трекері наступним чином:

безумовно викопні джерела енергії (нафта, газ, вугілля або електроенергія на основі викопного палива),
умовно викопні (підтримка викопних джерел енергії із встановленими цілями по скороченню забруднення),
чисті (сонячна та вітрова енергетика, малі гідроелектростанції, геотермальні джерела, велосипедний транспорт та ін.),
умовно чисті (великі гідроелектростанції, залізничний громадський транспорт і електромобілі, що використовують різні типи енергії, “розумні” мережі),
інші типи (атомна енергетика, біопаливо першого покоління, змішані типи енергії).
Інші критерії включають вид підтримки (фіскальний, монетарний чи інший), механізм фінансування (прямі бюджетні видатки, недоотримані надходження тощо).

“Датою початку моніторингу було обрано 1 січня 2020 року. У Трекер включаються дані лише з надійних джерел інформації, переважно державних ресурсів. Важливо відзначити, що даний інструмент не надає вичерпної інформації, адже не включає непряму підтримку енергетичних галузей, якщо вона не була кількісно оцінена. Це можуть бути кошти, спрямовані урядом на підтримку економіки та населення України за допомогою інструментів монетарної та фіскальної політики. Тобто враховуються лише суми, зазначені в офіційному законодавстві та заявах," - сказала молодший аналітик DiXi Group Дарина Кулага, яка працює над проєктом з українського боку. –

Аналіз виконано в межах Ініціативи з розвитку аналітичних центрів в Україні, яку виконує Міжнародний фонд «Відродження» у партнерстві з Ініціативою відкритого суспільства для Європи (OSIFE) за фінансової підтримки Посольства Швеції в Україні.

Методологія Трекеру була напрацьована групою провідних аналітичних центрів та міжнародних організацій (IISD, IGES, OCI, ODI, SEI і Колумбійський університет) та погоджена з іншими учасниками проєкту. Усі дані проходять процес незалежного рецензування (peer review) перед тим, як бути включеними до Трекеру.