Але все ж карантин вплинув на платіжну дисципліну споживачів. DiXi Group та "Українська енергетика" аналізує - як саме.
Карантин не став фактором накопичення боргів. Навпаки – у квітні рівень розрахунків підвищився, що є типовою поведінкою для споживачів після завершення опалювального сезону.
Як випливає з оперативних даних, у квітні 2020 року українці сплатили за житлово-комунальні послуги (ЖКП) 14,3 млрд грн, або майже 126% нарахованих за цей період сум. Аналіз даних Держстату, які провели експерти аналітичного центру DiXi Group, про сплату ЖКП свідчить, що це типова поведінка споживачів для цього періоду, пише “Українська енергетика”.
Упродовж майже всього опалювального сезону (з жовтня по лютий включно) населення сплачує неповні обсяги нарахованих коштів, які перекриваються у квітні та травні, після завершення опалювального сезону.
Однак, якщо порівнювати рівень розрахунків з квітнем 2019 року, то виявиться, що карантин все ж вплинув на споживачів: у аналогічний місяць минулого року вони заплатили 159,9% від нарахувань.
За прогнозами експертів, ситуація у квітні мала б бути більш песимістичною. На їх думку, населення могло б не погасити третину від загальної вартості спожитих послуг.
“Сприятиме зростанню боргів і дозвіл перепризначати субсидії, навіть якщо їх отримувачі не сплачували за комірне протягом трьох місяців через карантин (раніше дозволяли перепризначати, якщо споживач мав заборгованість за два місяці)”, - сказала міністр соціальної політики Марина Лазебна.
“Якщо у квітні ситуація не покращиться, то вже до 1 червня заборгованість споживачів за житлово-комунальні послуги зросте до 40-45 млрд грн, а збитки комунальних підприємств – до 7 млрд грн», - повідомив голова комітету житлово-комунального господарства в громадській раді при КМДА Олег Попенко.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як бути з кризою комунальних неплатежів? - аналіз
Але, попри позитивну платіжну дисципліну, проблема з боргами за ЖКП не вирішується: українці заборгували уже близько 57 млрд грн - і це без урахування електроенергії.
На кінець квітня 2020 року заборгованість населення зі сплати за постачання та розподіл природного газу становила 25,6 млрд грн, що на 13,1% менше показника квітня 2019 року.
За постачання теплової енергії та гарячої води – 20,5 млрд грн (вище на 5,9%), за централізоване водопостачання та водовідведення – 5,3 млрд грн (вище на 45,4%), за управління багатоквартирним будинком – 4,9 млрд грн (вище на 6,6%), за надання послуг з вивезення побутових відходів – 1 млрд грн (вище на 38,9%).
Загальний борг населення за постачання та розподіл електричної енергії на кінець квітня 2020 року становить 5,9 млрд грн (дані за 2019 рік відсутні).
Свої дані щодо розрахунків населення наводить і Міністерство розвитку громад та територій.
“Рівень розрахунків за комунальні послуги без газу та електроенергії за перший квартал 2020 року становить 87,2%, що у порівнянні з аналогічним періодом 2019 року більше на майже 10%. За березень 2020 року за централізоване опалення та гарячу воду розрахунки населення становили 102,4%; за водопостачання та водовідведення, утримання будинків та прибудинкових територій та вивезення відходів – на рівні 80-84%", – сказала заступник міністра розвитку громад та територій Наталія Хоцянівська.
Загальна заборгованість населення за комунальні послуги на 1 квітня становила 33 млрд грн. Найбільше заборгували споживачі Києва (майже 7 млрд грн), Дніпропетровської (понад 5,4 млрд грн) та Харківської (близько 5 млрд грн) областей. Найменше – Чернівецької (140,5 млн грн), Закарпатської (191 млн грн) та Волинської (понад 205 млн грн) областей.
"Карантин не став фактором накопичення боргів. Навпаки – рівень розрахунків підвищився, якщо порівнювати з 2019 роком. У період дії карантину майже на 2 млрд грн скоротилися борги за тепло і постачання гарячої води", – додає Хоцянівська.
Нагадаємо, Верховна Рада заборонила нараховувати пеню і штрафи за невчасну оплату. Ці норми містяться в законі №530-IX, який депутати ухвалили 17 березня 2020 року. Також забороняється припиняти або призупиняти надання послуг громадянам навіть у разі несплати платежів або їх затримки.
Лариса Оксенчук, спеціально для Української енергетики