Через карантин в Україні продовжує закриватися бізнес. У кращому випадку підприємці змушені оптимізувати свою роботу в цих складних умовах, а тому часто або скорочують зарплати працівникам, або відправляють їх у відпустки за свій рахунок. А це означає суттєве падіння доходів українців і відповідно зменшення платежів за житлово-комунальні послуги. Чим це загрожує? Чи не призведе до колапсу системи життєзабезпечення країни?

Без роботи — без грошей

Відповідно до прогнозу Міжнародного валютного фонду (МВФ), падіння ВВП України в 2020 році становитиме 7,7%. Згідно з макроекономічним прогнозом Міністерства фінансів України ВВП знизиться на 4,8%. У будь-якому випадку доходи бізнесу і відповідно зарплати будуть зменшуватися. А частина населення взагалі втратить їх.

Останнє опитування керівників підприємств Національним банком свідчить про те, що настрої бізнесу після запровадження карантинних заходів різко погіршились, переважають песимістичні очікування.

За даними Спілки українських підприємців, свою діяльність ще до початку квітня тимчасово припинили 29% компаній, 6% — повністю закрили свій бізнес. Власники переважно мікро- та малого бізнесу втратили 90-100% доходів і звільнили половину працівників. Представники середнього бізнесу втратили 25-50% доходів і звільнили 10-25% штату. Втрати великих підприємств склали 10-25% і там прогнозують скоротити 25% працівників до кінця обмежувальних заходів. Звісно, це позначиться на доходах населення.

“У середньому доходи українців впадуть на 20-25%, — переконаний Олександр Савченко, ексзаступник голови правління НБУ, фінансист. — Але найстрашніше, що в багатьох людей взагалі не буде доходів, бо вони не працюватимуть і не матимуть засобів для існування. На мою думку, безробіття за результатами року сягне 30%, тобто майже кожен третій українець опиниться без роботи. І це за умови, що карантин триватиме недовго”.

Наразі, за даними Федерації роботодавців України (ФРУ), з 2 квітня щодоби в середньому реєструється 7 тисяч безробітних. “Це люди, в яких тепер не буде коштів ні на що, і насамперед — на оплату комунальних платежів”, — зазначив генеральний директор ФРУ Руслан Іллічов.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Населення сприймає карантин як можливість не платити за ЖКП — Мінекоенерго

Падіння платежів

Отже, не дивно, що рівень оплати житлово-комунальних послуг населенням, який до карантину становив 90-95%, за березень просів у середньому до 80%, але подекуди — до 50% (скажімо, за водопостачання в івано-франківському КП “Водоекотехпром”) і навіть 30% (наприклад, за розподіл природного газу  ПрАТ  “Кременчукгаз” та “Івано-Франківськгаз”).

“Платежі населення впали. По теплу за березень вони склали в межах 70% від показника за попередній місяць, по воді — 80%, по електриці та газу середній показник збору коштів — 70% залежно від регіону”, — повідомила Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП.

Так, у “Київтеплоенерго” рівень оплати у березні впав на 15%, в “Івано-Франківськтеплокомуненерго” — на понад 20%, а у “Вінницяміськтеплоенерго” — майже на 40%.

Платежі комунальним підприємствам-управителям - колишнім ЖЕКам - також зменшилися приблизно на 40%. “Рівень сплати на сьогодні становить десь 60-70%”, — заявив  директор комунального підприємства “Київкомунсервіс” Максим Ляшкевич. Водночас він зауважив, що через коронавірус у підприємства зросли витрати, оскільки потрібно проводити дезінфекцію машин, контейнерів та обладнання для захисту працівників, які забезпечують вивезення сміття. Також, за його словами, зросла кількість відходів через те, що люди тепер перебувають вдома.

Щодо оплати за електроенергію, то за попередніми прогнозами фахівців ТОВ “Енера Суми”, надходження платежів за використану електроенергію від населення може зменшитися орієнтовно майже на 45%. Недоплата за березень компанії ДТЕК склала більше 20%. Загалом населення заборгувало за електроенергію постачальникам універсальних послуг 4,7 млрд грн, зазначила т.в.о. міністра енергетики та захисту довкілля Ольга Буславець.

Загальна заборгованість киян за житлово-комунальні послуги  на 1 березня, за даними Мінрегіону, — 6,8 млрд грн, що становить 20,8% від загального боргу в  країні. На другому місті за обсягами боргів — Дніпропетровська  область (5,5 млрд грн), далі йде Харківська (4,8 млрд).

Щодо цифр по Україні, то в Міністерстві розвитку громад і територій зазначили, що борги за оплату ЖКП станом на 1 березня склали 32,69 млрд грн. За прогнозами експертів, у квітні ця сума може зрости щонайменше на 20%, і рівень  розрахунків складе 66%. У подальшому, вважає Олексій Магда, член НКРЕКП, платежі можуть знизитися до 50%.  

Наразі підприємства у сфері ЖКГ виконують усі обсяги робіт — постачають необхідні для нас воду, газ, електроенергію, тепло, вивозять сміття, обслуговують будинки, прибирають вулиці, усувають аварійні ситуації. Проте, чи надовго їх вистачить у разі суттєвого зменшення оплати споживачами?

За таких умов, зазначають постачальники, безперебійне надання послуг — під питанням. Адже скорочення рівня оплати означає, що у підприємств може не вистачити коштів на необхідні для їх діяльності базові витрати.

 

Без розрахунків – без тепла і води

Наприклад, директор СП “Енергозбут” комунального підприємства “Київтеплоенерго” Костянтин Лопатін зауважив, що 80% наповнення тарифу, за яким працює підприємство, – це газова складова. “Відповідно, недостатній рівень розрахунків у першу чергу накладає складнощі у взаємовідносинах з гарантованим постачальником природного газу і потенційно несе в собі загрози, пов’язані з перебоями в газопостачанні об’єктів інфраструктури нашого міста”, —  пояснив він. 

Керівники підприємств, що постачають житлово-комунальні послуги, поставлені перед нелегким вибором — за що платити насамперед? Чи за електроенергію, щоб не переривати роботу насосних станцій, які качають воду, чи закупити реагенти для очищення води? Чи може придбати пальне для заправки спецтранспорту, аби виїхати на аварійний виклик? А може заплатити працівникам за ремонт пошкоджених мереж, за обслуговування регулярних пунктів — ТЕЦ, котелень тощо?

“Оплата споживачами ЖКП напряму впливає на діяльність кожного підприємства галузі у населених пунктах України та надання ними життєво необхідних послуг. Враховуючи ситуацію, яка наразі склалася в Україні, та заходи, прийняті урядом на підтримку населення (заборона нараховувати та стягувати штрафи й пеню за протерміновані платежі — Ред.), несплата громадянами за житлово-комунальні послуги може призвести до складнощів у роботі постачальників. Ми в Мінрегіоні аналізуємо дані щодо термінів та обсягів оплати і будемо вчасно про це інформувати, аби галузь працювала злагоджено”, – заявив Міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов.

Комунальники змушені економити

Наразі більшість постачальників послуг економить на зарплатах та інвестиційних програмах. Багатьох працівників доводиться відправляти в неоплачувані відпустки. На деяких підприємствах працюють лише кол-центри та аварійні бригади, хоча вже з травня має розпочатися комплексна робота з підготовки до наступного опалювального сезону. Як підприємства адаптуються до цих непростих умов?

У ПрАТ “Кременчукгаз” повідомили, що змушені призупинити виконання половини заходів, які передбачені інвестиційною програмою 2020 року, залишивши лише ті, що необхідно провести на газових мережах, щоб не допустити колапсу мережі. “Для економії фонду заробітної плати та з урахуванням необхідності проводити карантинні заходи, відправили 30% працівників підприємства на карантин у березні до кінця квітня 2020 року”, – зазначив голова правління Богдан Оксененко.

Зі слів директора СП “Енергозбут” комунального підприємства “Київтеплоенерго” Костянтина Лопатіна, виручка іде на закупівлю газу, реконструкцію застарілих теплотрас (ця робота має бути проведена до початку нового опалювального сезону), а також на зарплати працівникам. Відповідно, якщо люди розраховуються не повністю, то ці витрати доведеться скоротити. А це означає, що новий опалювальний сезон може виявитися під загрозою. Ба більше – є ймовірність виникнення комунальних катастроф на кшталт тих, які вже були в Україні раніше. Згадаймо Алчевськ, де взимку 2006 року, у 20-градусний мороз, без тепла залишилися майже всі будинки; Смілу, де в листопаді 2018 року запровадили надзвичайний стан через відсутність опалення, втім через борги за газ і наступного року тепло було увімкнене із запізненням, тобто місто знову замерзало; Бердянськ, де в лютому 2019 року через аварію на колекторі пів міста опинилося без води.

До слова, про воду. Зараз водоканали міст надають її безперебійно. Втім платежі скорочуються, а витрати зростають. “Так, “Київводоканал” налагодив виробництво дезінфікуючих засобів для миття вулиць, зупинок, переходів”, – розповів директор розрахункового департаменту ПрАТ “АК “Київводоканал” Валерій Люлін. Якщо розрахунки споживачів зменшаться, то не виключено, що воду доведеться подавати, як колись – по годинах.

Чи буде світло?

Зменшення надходження платежів торкнулося також постачальників електроенергії.
“На сьогодні НКРЕКП отримує численні звернення від постачальників, які виконують функції постачальників універсальних послуг та операторів системи розподілу щодо зменшення надходження грошових коштів від споживачів за спожиту електричну енергії в період дії карантину... Слід звернути увагу, що скорочення фінансування призведе до невиконання, або виконання в неповному обсязі, планових та аварійних ремонтів електричних мереж, погіршення їх технічного стану, автоматичного відключення аварійних ділянок і технічної неможливості розподілу електричної енергії до об’єктів споживачів”, – зазначили в НКРЕКП.
До слова, окремі обленерго вже заявили про ймовірні відключення електроенергії усім споживачам. Зокрема керівник “Житомиробленерго” Олексій Шекета пояснив, що через зменшення платежів за спожиту електроенергію підприємство може запровадити віялове вимкнення електропостачання для підприємств та побутових споживачів.
“Оскільки фактично 50% нашого корисного відпуску – це населення, і є вказівка не відключати і дозвіл не платити, то коштів у нас зараз дуже й дуже мало. Відповідно, вистачає буквально тільки на зарплату та на податки”, – зазначив голова правління АТ “Чернігівобленерго” Михайло Ільницький. Через це обленерго, за його словами, не зможе забезпечити відновлення мереж у разі виникнення аварійних ситуацій.
Цю дуже непросту ситуацію погіршують давні невирішені проблеми в енергетиці, розбалансованість енергоринку, а також падіння споживання електроенергії через зниження рівня економічної активності. Через це енергокомпанії змушені скорочувати обсяги виробництва, а шахти – зупиняти роботу.
“Ринок, який функціонує зараз, з великою кількістю регуляторних обмежень щодо оптових цін (price caps), імпорту електроенергії з країн, що не є членами Енергетичного Співтовариства, ручним диспетчерським регулюванням, неринковим ціноутворенням для населення, невиваженою політикою підтримки ВДЕ тощо, є не тою моделлю конкурентних інтегрованих ринків, яка вибудовується в країнах ЄС і до якої ми прагнули, реформуючи свій ринок”,  – переконаний Богдан Серебренніков, експерт аналітичного центру DiXi Group.
Враховуючи усі ці фактори, а також те, що карантин продовжили, збитки в енергетиці за результатами року можуть становити 50 млрд грн, прогнозують фахівці галузі. Це загрожує енергетичною кризою, запровадженням надзвичайного стану в енергетиці, і навіть блекаутом або повною темрявою. Навряд чи хтось хоче опинитися у минулому – без світла, води та газу.

Як запобігти негативним наслідкам?
Звісно, у даній ситуації потрібні дієві антикризові заходи. Почати варто із забезпечення максимального рівня оплати за житлово-комунальні послуги.  
“Своєчасна оплата за спожиті послуги – це гарантії закупівлі газу, зарплата працівників енергокомпанії та, власне, безперервність надання послуг”, — зазначив Костянтин Лопатін, директор структурного підрозділу “Енергозбут” КП “Київтеплоенерго”.
“За час карантину в нас катастрофічно впали платежі. Тому стоїть питання, як профінансувати підготовку до зими, ремонтну кампанію, інвестиційну програму компанії. Є прохання стимулювати населення і той бізнес, який працює сьогодні, через усі можливі ресурси на своєчасну оплату за енергоресурси”, — додає Олександр Фоменко, голова правління “Одесаобленерго”.

Плати онлайн 
Ще 24 березня Мінрегіон надіслав листи до місцевих держадміністрацій із рекомендаціями для підприємств-надавачів ЖКП. Зокрема в листі йдеться про необхідність вжити усіх можливих заходів щодо здійснення споживачами онлайн-платежів. Крім того, в міністерстві нагадали про необхідність потурбуватись про людей похилого віку і допомогти їм оплатити комунальні послуги онлайн.
Як відомо, уряд на час карантину заборонив надавачам ЖКП  нараховувати та стягувати штрафи й пеню за протерміновані платежі. Також заборонено припиняти надання житлово-комунальних послуг населенню, навіть у разі несплати або оплати не в повному обсязі. На жаль,чимало людей сприйняли ці тимчасові заходи як дозвіл не платити за комунальні послуги, хоча одразу після завершення карантину борги доведеться погашати. Це погіршує становище підприємств, які надають такі послуги, тому вони просять людей розраховуватися вчасно.Оскільки в умовах карантину йти в банк, на пошту небезпечно, то підприємства-виконавці послуг, управителі багатоквартирних будинків радять користуватися онлайн-сервісами, тобто використати для розрахунків свої комп’ютери або смартфони. За їх допомогою можна зареєструвати особисті кабінети на сайтах надавачів послуг, подавати покази лічильників, бачити всю інформацію щодо нарахувань і власне сплачувати рахунки. Крім того, оплатити комунальні послуги можна за допомогою QR-коду, що надрукований на кожному рахунку-повідомленні. Деякі компанії запустили канали комунікації з клієнтами у Viber. Людей, які залишилися без роботи, просять оформити субсидії на сплату ЖКП. До слова, цю процедуру максимально спрощено. Пенсіонерам, які не вміють користуватися Інтернетом або не мають доступу до нього, радять звернутися за допомогою до родичів. Останні можуть додати старших людей до свого особистого кабінету. “Будь-ласка, потурбуйтесь про своїх сусідів, про своїх рідних, допоможіть їм зареєструватися у відповідних кабінетах, навчіть їх користуватися послугами онлайн-платежів, не виходячи з дому”, – закликали в  “Київтеплоенерго”.

Допоможуть листоноша й телефон 
Якщо скористатися допомогою немає можливості, то за воду, тепло, електрику, газ, вивезення сміття та прибирання будинку можна заплатити за допомогою листоноші, яка приносить пенсію.
"Аби замовити послуги не виходячи з дому, потрібно лише знати листоношу, яка обслуговує ваш будинок, – кажуть в "Укрпошті". -- Для цього можна заповнити коротку онлайн-форму bit.ly/lystonosha або зателефонувати до Контакт-центру 0 800 300 545 та набрати цифру 9. Просунуті користувачі Інтернету можуть скористатися основними послугами через смартфон чи комп'ютер на сайті компанії чи в мобільному додатку".
А якщо пенсіонер має картку державного “ПриватБанку”, то може заплатити комірне по телефону. Для цього достатньо набрати номер 3700, і оператор, враховуючи усі побажання клієнта, сам знайде рахунки і створить платіжку. Після цього людина лише підтверджує платіж натисканням кнопки.
“Якщо оператор забезпечить в кожному місті та селищі належну комунікацію й пояснить населенню, що треба заплатити і чому це важливо, а головне — організує можливий канал для сплати, то, як показує досвід, люди платять”, –  впевнена Ольга Бабій, членкиня НКРЕКП.

Пересувні пункти – у поміч 
Ще 8 квітня регулятор прийняв постанову “Про дії учасників ринку електричної енергії у період дії карантину та обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)”. У ній зазначено, що постачальники універсальних послуг (енергозбутові компанії), мають організувати роботу пересувних пунктів прийому платежів у населених пунктах, з якими зупинено регулярне та нерегулярне перевезення. Водночас, відповідно до постанови, “споживачі мають вживати вичерпних заходів з оплати електричної енергії та інших послуг… У разі технічної чи економічної неможливості здійснення оплати, яка виникла у зв’язку із дією карантину та обмежувальних заходів, повідомляти (з наданням відповідного обґрунтування) про це постачальника та, з метою попередження негайного відключення, після закінчення періоду дії карантину ініціювати укладення графіка погашення заборгованості”.
Дуже вірогідно, що одразу після завершення карантину боржникам виставлять претензії. Тому, аби не потрапити під санкції, краще не затягувати із розрахунками й не накопичувати борги. Лише відповідальність кожного гарантує, що ми не опинимося в темряві.

Світлана Олійник, спеціально для “Української енергетики”