Останні новини

Як повідомляє пресслужба Міністерства економіки, НПЕК є стратегічним документом, який спрямований на узгодження екологічної, енергетичної та економічної політики для сталого розвитку України.

Україна розробила НПЕК відповідно до вимог Регламенту (ЄС) 2018/1999 та з урахуванням найкращих практик країн – членів ЄС, у рамках своїх зобов'язань як договірної сторони Енергетичного Співтовариства та у процесі набуття членства в ЄС.

"Уряд схвалив Національний план з енергетики та клімату у той самий день, коли розпочалися переговори про вступ до Європейського Союзу. Це символічно, оскільки створення цього документу є важливою частиною євроінтеграційного процесу. Національний план був підготовлений у рекордно короткі строки – менше ніж за рік. Потреби в інвестиціях сукупно складають від $41,5 млрд. Його реалізація не лише сприятиме декарбонізації економіки нашої країни, а й відкриє значні можливості для залучення ресурсів для виконання Плану", – зазначила перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Серед основних цілей НПЕК, зокрема:

– скорочення викидів парникових газів на 65% у порівнянні з рівнем 1990 року;
– досягнення 27% частки відновлюваних джерел енергії у загальному кінцевому енергоспоживанні;
– поглиблення диверсифікації джерел і шляхів постачання енергоресурсів – не більше 30% від одного постачальника;
– первинне споживання енергії не більше 72,224 млн тонн нафтового еквівалента (т н.е.), кінцеве споживання енергії 42,168 млн т н.е.

"Своєчасне ухвалення Україною НПЕК є важливим кроком для забезпечення розуміння пріоритетів уряду в енергетичній та кліматичній політиці для громадян та стейкхолдерів в Україні. Цей документ слугуватиме планом зеленої реконструкції та відновлення України, стимулюючи допомогу від міжнародної спільноти. Тепер увагу необхідно зосередити на впровадженні запланованих політик та заходів відповідно до вимог Ukraine Facility та законодавства Енергетичного Співтовариства. Тривалі жорстокі атаки на цивільну та енергетичну інфраструктуру обумовлюють потребу у проведенні постійного моніторингу виконання Плану та продовжувати дискусії на високому рівні щодо того – як Україні адаптуватися до постійно змінних обставин. Секретаріат Енергетичного Співтовариства готовий надалі сприяти цьому процесу, дотримуючись наших Рекомендацій, опублікованих раніше цього місяця", – зазначив директор Секретаріату Енергетичного співтовариства Артур Лорковскі.

В обговореннях проєкту НПЕК взяли участь понад 1500 представників різних секторів та зацікавлених сторін, включаючи уряд України, парламент, європейських партнерів, громадянське суспільство, державний сектор, місцеві громади та представників сусідніх країн.

"Для нас важливо, що громадянське суспільство долучилося не лише до обговорень, а й до створення документу, що наближає нас до членства в ЄС. Ми спільно працюватимемо над тим, аби трансформувати НПЕК у конкретні рішення, дії та інвестиції. Співпраця держави та громадянського суспільства сприятиме швидкості та успіху відновлення", – наголосила президентка DiXi Group Олена Павленко.

"Особливістю українського НПЕК з-поміж планів країн ЄС є те, що в частині енергобезпеки він включає цілі та заходи, спрямовані на захист і підвищення стійкості об’єктів критичної інфраструктури. Україна готувала цей План в умовах повномасштабної війни, тому без безпекової складової неможливий подальший розвиток і зелений перехід. В короткостроковій перспективі ми також маємо подбати про фізичний і кіберзахист наших об’єктів, у середні строки – подолати імпортозалежність та вийти на нетто-експорт в окремих галузях, побудувати систему резервів за європейським зразком та дотримуватися стандартів надійності постачання газу й електроенергії", – розповів директор досліджень DiXi Group Роман Ніцович.

Під час підготовки НПЕК були проаналізовані всі стратегічні документи, державні програми, законодавство і регулювання, що прямо або непрямо стосуються усіх 5 вимірів документа: декарбонізації (скорочення викидів парникових газів, розвиток відновлюваних джерел енергії); енергоефективності; енергетичної безпеки; внутрішнього енергетичного ринку; досліджень, інновацій та конкурентоспроможності.

"Серед ключових напрямків розвитку у частині енергетичних ринків варто відзначити поглиблення інтеграції з ринками електроенергії країн ENTSO-E та подальшу лібералізацію внутрішнього ринку, зокрема ціноутворення в оптовому і роздрібному його сегментах", – розповів заступник директора з досліджень DiXi Group Богдан Серебренніков.

Міністерство економіки України забезпечувало координацію процесу, тісно співпрацюючи з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України та Міністерством енергетики України. Основними міжнародними партнерами у створенні НПЕК стали Секретаріат Енергетичного Співтовариства та Європейська Комісія, які надавали консультації та коментарі протягом всього процесу формування НПЕК. Посольство Великобританії в Україні, Net Zero World Initiative та Програма розвитку ООН забезпечили підтримку розробки Плану. Команда, що працювала над документом, складалась із представників аналітичного центру DiXi Group, Інституту економіки та прогнозування НАН України та незалежних експертів.

Надалі координувати імплементацію Національного плану з енергетики та клімату (НПЕК) допомагатиме незалежний консультативний орган – Офіс зеленого переходу при Міністерстві економіки України. Офіс зеленого переходу є проєктом, що спрямований на підтримку Міністерства, фінансується Посольством Великої Британії в Україні та імплементується DiXi Group.

За словами очільника Офісу, директора з розвитку DiXi Group Андрія Кітури, його команда у співпраці з Міністерством планує розробити і представити підхід до впровадження НПЕК та моніторингу виконання цілей документу.

Також Офіс зеленого переходу допоможе ідентифікувати та представити для зацікавлених сторін бізнес-проєкти, які відповідатимуть цілям та завданням НПЕК.

Як повідомляла "Українська енергетика", розроблення проєкту Національного плану забезпечувало Міністерство економіки у тісній співпраці з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів та Міністерством енергетики. Основними міжнародними партнерами у створенні Національного плану стали Секретаріат Енергетичного співтовариства та Європейська Комісія, які надавали консультації та коментарі протягом усього процесу формування НПЕК. Посольство Великобританії в Україні, Net Zero World Initiative та Програма розвитку ООН забезпечили підтримку розробки плану. Команда, що працювала над документом, складалась із представників аналітичного центру DiXi Group, Інституту економіки та прогнозування НАН України та незалежних експертів.