В Україні відсутні стандарти для ключових етапів ОВД — DiXi Group
Аналітичний центр DiXi Group вирішив дослідити питання впровадження процедури ОВД в Україні після двох років функціонування відповідного закону
Процедура оцінки вплину на довкілля (ОВД) в Україні має ряд ключових проблем, серед яких значна кількість процедур ОВД, які має здійснювати видобувна компанія, відсутність галузевих стандартів та критеріїв для ключових етапів процедури ОВД, а також питання організації належних умов для участі громадянського суспільства у процедурі ОВД.
Про це йдеться у блозі експерта DiXi Group Ольги Полуніної.
"Однією з проблем є значна кількість процедур ОВД, які має здійснювати видобувна компанія, особливо на етапі розробки родовища. До прикладу, за вибіркою з Єдиного реєстру ОВД, в 46% випадків процедури ОВД, що проводить "Укргазвидобування", стосуються буріння свердловин (у тому числі це можуть бути окремі ОВД на кожну свердловину, або на комплекс свердловин), ще 8% процедур пов’язані з різними супутніми видами діяльності. Це більш ніж половина від загальної кількості", - розповіла експерт.
При цьому, на одне родовище видобувна компанія може одночасно або на різних стадіях проводити процедури ОВД на видобування/продовження видобування корисних копалин, спорудження свердловин/свердловини, супутні види діяльності тощо.
"Щоб розв’язати цю проблему, потрібно проаналізувати, які процедури ОВД можна консолідувати для проекту родовища у цілому. У цьому випадку для компаній знизиться регуляторне навантаження, а громадськість матиме більше інформації, оскільки знатиме про весь проєкт (а не одну свердловину), не буде губитися у багатьох оголошеннях, звітах та слуханнях", - вважає Полуніна.
Іншою проблемою для надрокористувачів є відсутність галузевих стандартів та критеріїв для ключових етапів процедури ОВД (звіт, висновок).
"Законом встановлено, що нормативно-методичне забезпечення та стандартизацію підготовки звіту з ОВД здійснює Міністерство енергетики та захисту довкілля. Наразі виконання Закону в цій частині здійснюється шляхом надання працівниками Мінекоенерго консультацій суб'єктам господарської діяльності. Відсутність стандартів та критеріїв, за якими визначається суттєвість впливу на довкілля від видобувної діяльності, створює поле для маніпуляцій для всіх сторін, що беруть участь в процедурі ОВД — як для компанії, так і для органу, що видає дозвіл. Можливим рішенням може стати впровадження галузевих стандартів для розробки звіту та висновку у сфері видобутку корисних копалин (за різними видами копалин та за різними видами діяльності)", - зазначила експерт.
На її думку, відсутність вимог до осіб/компаній, які готують проект звіту з ОВД породжує певні непорозуміння в цій сфері.
"Ці звіти складні за своєю структурою і готувати їх мають кваліфіковані фахівці, але наразі в Україні не встановлено жодних вимог до кваліфікації осіб або компаній, що готують звіти з ОВД. Слід зазначити, що Директива 2001/42/ЄС про оцінку впливу на довкілля окремих проєктів та програм та Директива 2011/92/ЄС про оцінку впливу окремих державних і приватних проєктів на навколишнє середовище не передбачають таких вимог, тому країни-члени ЄС самостійно обирали заходи, спрямовані на забезпечення якості звітів з ОВД. Наприклад, Кіпр, Мальта, Румунія, Хорватія впровадили обов’язкову акредитацію осіб, що готують звіт з ОВД, а у Данії відповідальним за підготовку звіту був визначений уповноважений державний орган з ОВД", - вказує Полуніна.
Що стосується міжнародного досвіду, то у Канаді відсутня вимога сертифікації осіб, що готують звіт з ОВД. Разом із тим, університети Канади пропонують навчальні програми з оцінки впливу на довкілля — як на рівні вищої, так і післядипломної освіти, а також сертифікатні програми. Окрім того, Канадська агенція з оцінки впливу на довкілля пропонує для всіх охочих дводенні тренінгові програми.
"Україна може обрати сертифікацію або інший інструмент із перевірки компетенцій для осіб/компаній, що готують проєкти звітів з ОВД. Важливо, щоб видобувні компанії знали, до кого вони можуть звернутися, а Мінекоенерго (або інший орган з надання висновку) могли перевірити кваліфікацію розробника звіту з ОВД", - підкреслила експерт.
Вона переконана, що також потребує уваги питання належних умов для участі громадянського суспільства у процедурі ОВД.
"Досі є великою частка громадських слухань, які вважаються такими, що відбулися за відсутності представників громадськості. Так, із 373 справ, що стосуються видобувної діяльності (вибірка з реєстру ОВД станом на 28 грудня 2019 року), у 136 випадках представники громадськості не з’явилися на слухання. При цьому, у всіх згаданих випадках процедура проведення ОВД просувалася далі. Шляхами розв’язання цієї проблеми є дотримання вимог Закону "Про оцінку впливу на довкілля", яким передбачено створення належних умов для участі громадськості, контроль за виконанням Закону з боку держави та громадського сектора, проведення просвітницьких заходів, - наголосила Полуніна.
