Останні новини

Політичне керівництво Євросоюзу прагне, щоб країни блоку повністю відмовились від закупівель російського газу в найближчі два роки. Для цього Брюссель впроваджує законодавчі ініціативи, які мають стати орієнтиром для компаній, що працюють на газовому ринку.

«Українська енергетика» розібралась в деталях європейських новацій, спрямованих проти російського газу, та дізналася, чому бізнес вважає їх практичне втілення «юридично складним завданням».

Що пропонує Єврокомісія

«Блокуючі пропозиції» Єврокомісії (ЄК) охоплюють постачання всіх видів російського газу – і того, що транспортується трубопроводами, і того, що перевозиться морськими танкерами в зрідженому стані. За планом, який став відповіддю на «Дорожню карту», оприлюднену минулого місяця, така повна заборона має запрацювати до кінця 2027 року.

План передбачає низку юридичних заходів на основі торговельного права, щоб обминути вето з боку Словаччини і Угорщини, які досі тримаються за усталені звʼязки з Кремлем і мають репутацію країн-російських сателітів. Також ЄК додатково посилається на статті установчого договору ЄС, які зобов’язують всіх членів блоку забезпечувати енергетичну безпеку.

В заяві, оприлюдненій 17 червня, ЄК пропонує інтегрувати в законодавство зобовʼязання щодо припинення багаторічних енергетичних відносин з Росією - «колишнім найбільшим постачальником газу для європейських споживачів». Це зобовʼязання має стати відповіддю на повномасштабне вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року.

Зокрема, ЄК вказує на те, що будь-які нові контракти на постачання російського газу, підписані з 16 червня поточного року, мають бути заборонені з 1 січня 2026 року.

Поки триватиме обговорення законодавчих новацій в європейських інституціях, компанії ще зможуть укладати газові угоди з російськими контрагентами. «Але якщо їх ухвалять без змін по завершенню необхідних бюрократичних процедур, всі такі контракти мають припинитись з наступного року», - пояснив представник ЄК. «Ми не хотіли допустити, щоб за наступні шість місяців відбулося масове завчасне створення запасів російського газу для обходу цієї заборони», - підкреслив він.

Також ЄК пропонує накласти заборону на укладання довгострокових контрактів на послуги з регазифікації зрідженого газу, який надходить з Росії напряму або від фірм-посередників, контрольованих російськими структурами.

«Це забезпечить можливість вивільнити потужності ЗПГ-терміналів для альтернативних постачальників», - сказав представник ЄК.

Серед додаткових обмежувальних заходів він також назвав впровадження правила, яке передбачає розробку країнами ЄС «чітких планів для поступової відмови від закупівель російського газу».

Для відстеження транспортування ресурсу з Росії європейські імпортери будуть зобов’язані надавати ЄК і національним контролюючим органам на кшталт митниці «детальні дані про контракти». Якщо йдеться про ЗПГ, вони мають вказати: порт першого завантаження, пункти і графіки доставки, а також умови призупинення або відмови від постачань, якщо вони повʼязані з Росією. Крім того, після ухвалення законопроєкту імпортери будуть зобов'язані відзвітувати про внесення змін до умов діючих контрактів. Загалом ця система моніторингу дасть змогу Євросоюзу ефективно визначати фактичне походження та місце експорту природного газу, переконані в Єврокомісії.

Можливі винятки

В межах широкої політики ЄК щодо відмови від закупівель російського викопного палива, країни ЄС мають припинити чинні газові контракти з російським «Газпром» до 17 червня 2026 року. Але країни без виходу до моря (landlocked states) зможуть до 1 січня 2028 року імпортувати газ за вже існуючими довгостроковими трубопровідними контрактами, щоб мати достатньо часу на пошук альтернативних постачальників.

Ця умова стосується Угорщини та Словаччини, які досі отримують газ через трубопровід «Турецький потік» і вважають план Єврокомісії шкідливим для європейської енергобезпеки.

У відповідь міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто погрожує припинити експорт електроенергії до України, якщо Брюссель «навʼязуватиме повну відмову від російських енергоносіїв» (з цієї країни Україна отримує майже 40% електроенергії з-за кордону, коли виникає її внутрішній дефіцит). «Цей план ЄС - повне порушення суверенного права країн-членів визначати власну енергетичну політику», - заявив він.

Заступник міністра економіки Словаччини Владімір Шимоняк також висловив невдоволення «антиросійським планом ЄС», навіть із передбаченим винятком до 2027 року. «Наш контракт із "Газпромом" чинний на більш довший період, і немає ясності, хто нестиме відповідальність за можливі штрафи. Ще менше зрозуміло, звідки ми братимемо газ для нашої економіки після 2028 року», — сказав він.

Попри проросійські заяви прем’єр-міністра Словаччини Роберта Фіцо, уряд країни досі підтримував санкції ЄС проти Росії. Але нещодавно він дав зрозуміти, що виступатиме проти подальших обмежень, особливо у сфері енергетики. «Йдеться не про ставлення до Росії, а про життєво важливі інтереси нашої держави, енергетичну безпеку і суверенітет», - додав Роберт Фіцо.

Проте, як розповідала «Українська енергетика, експерти Центру вивчення демократії і Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), дійшли висновку, що аргументи Угорщини і Словаччини щодо потреби в російському газі є маніпуляцією. Їх дослідження засвідчило, що ці дві країни мають достатньо альтернатив, однак відмовляються їх використовувати заради «збереження сотень мільйонів прибутків».

Решта країн Євросоюзу переконана, що загрозу енергетичній безпеці становить якраз залежність від російського палива. «Чим менше енергії ми імпортуватимемо з Росії, тим вищим буде рівень безпеки та незалежності Європи», - заявив Дан Йоргенсен.

Юридичний прецедент

Особливістю законодавчої пропозиції ЄК про заборону російських газових закупівель є те, що вона має форму регламенту, заснованого на правилах ЄС у сфері енергетики й торгівлі. Тому цей документ має бути схвалений Європейським парламентом і Радою ЄС, щоб стати обовʼязковим для виконання.

Регламент має отримати в Раді ЄС щонайменше 55% голосів серед урядів країн-членів (тобто 15-ти з 27-ми), які разом представляють інтереси 65% населення Євросоюзу. Це називається «кваліфікованою більшістю».

«Завдяки такій юридичній основі жодна країна не матиме права вето», - наголосив комісар з енергетики Дан Йоргенсен, відповідаючи на питання щодо спротиву Угорщини та Словаччини.

«Такий тип голосування створює прецедент для запровадження заборон через законодавство. Це стане поворотним рішенням, але прийняти його буде непросто», - вважає Маріуш Кавнік, представник польського головування в Раді ЄС. На його думку, країнам необхідно буде домовитись про «ретельні юридичні формулювання».

Зазвичай пропозиції ЄК змінюються в процесі схвалення. Щоб поетапна заборона на російський газ почала діяти з 1 січня 2016 року, парламент і Рада ЄС прагнуть прискорити розгляд нового регламенту. Після оприлюднення в Офіційному журналі ЄС він набуде прямої дії в усіх країнах-членах з дати, точно визначеної в документі.

Ризики і наслідки

За даними аналітичного центру Ember, в 2024 році російський газ становив 14% в загальному імпорті викопного палива в ЄС, тоді як до 2022 року ця частка сягала 40%. Однак минулорічний показник - це на 18% більше, ніж у 2023 році, тому що Євросоюз збільшив закупівлі ЗПГ з Росії. В розрізі країн найбільшим імпортером російського газу в 2024 році стала Італія, за нею йдуть Угорщина, Франція та Іспанія.

Водночас російський газ на європейському ринку поступово замінює ЗПГ із США, Катару та країн Північної Африки. Також Єврокомісія активно просуває політику скорочення споживання газу. Як свідчать дані аналітичного центру Bruegel, з початку 2022 року попит на природний газ у Європі суттєво зменшився. У 2022 році країни ЄС разом із Великою Британією використали на 11% менше газу, ніж у середньому в 2019–2021 роках, а у 2024 році споживання впало вже на 18%.

Франція та Іспанія мають великі порти, де розташовані потужні ЗПГ-термінали. Вони стверджують, що значна частина російського газу, яка потрапляє на їх територію, уде транзитом споживачам в інших країнах ЄС. Міністр промисловості Франції Марк Ферраччі заявив, що Париж підтримує прагнення до диверсифікації постачання. А Мадрид запропонував, щоб ЄС покривав компенсації європейським компаніям в разі судових позовів від Росії через дострокове розірвання контрактів.

Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен запевняє, що ЄК прагне діяти так, «щоб жодна держава не мала проблем із безпекою постачань, і щоб ціни залишалися якомога нижчими».

Однак бізнес залишається стурбованим через юридичні ризики і можливі вимушені витрати на компенсації російським контрагентам за порушення умов газових угод.

«Дострокове розривання контрактів з «Газпромом» чи «Новатеком» для вчасної відмови від російського палива залишається юридично складним завданням. Основна проблема, яку ми бачимо – це те, яким чином компанії будуть трактувати питання про форс-мажор, якщо не зможуть повністю виконати умови дійсних російських контрактів», - заявив Маріуш Кавнік, представник польського головування в Раді ЄС. «Ринок очікує більше ясності та чітких сигналів від європейських законодавців», - підсумував він.

Брюссель запевняє, що активно співпрацюватиме з країнами-членами ЄС щодо диверсифікації постачання та модернізації енергетичної інфраструктури - особливо в тих державах, які найбільше постраждають від обмежень в закупівлях російського газу. «Ми підтримуємо тісний діалог і робимо все можливе, щоб зменшити очікувані негативні наслідки», - зазначив Дан Йоргенсен.

Він підкреслив, що заборона на імпорт російського газу буде обов’язковою для всіх країн ЄС. А у разі, якщо до 1 березня 2026 року держави не представлять національні плани альтернативних закупівель, це може мати юридичні наслідки.

Світлана Долінчук, спеціально для «Української енергетики»