Banner map ukr

Відкриття інформації пришвидшується: що показав Індекс прозорості енергетики у 2020 році

08 грудня 2020

DiXi Group з 2018 року аналізує прозорість сектору енергетики та відзначає зростання темпів відкриття інформації у галузі цьогоріч

Прозорість енергетичного сектору України у 2020 році просунулася до середнього рівня і становить уже 58 балів зі 100 можливих. Такі висновки дозволяє робити “Індекс прозорості енергетики” за поточний рік, який був складений групою експертів під егідою DiXi Group.

"Українські енергетичні ринки перебувають у процесі лібералізації. Прозорість — це ключовий фактор, який показує реальний стан ринку. А Індекс прозорості дозволяє нам відстежувати прогрес. Я дуже рада, що цього року загальна оцінка сектору зросла до 58 балів. Це, загалом, плюс 10 балів до індексу минулого року. Це означає, що Україна прогресує: від незадовільної прозорості до середньої прозорості", - констатує представниця USAID Ешлі Кінг.

Індекс прозорості енергетики розроблено з метою оцінки реального стану доступності та якості інформації в енергетичному секторі й діагностики прогалин. Цьогоріч він охоплює 210 показників на основі європейського, національного законодавства та найкращих світових практик щодо розкриття інформації. Кількість показників скоротилася у порівнянні з минулим роком, однак вони стали більш агрегованими. Оцінка базується винятково на відкритих даних щодо роботи та розвитку енергетичного сектору.

"Індекс — це оцінка ситуації станом на момент оцінювання. Це дозволяє розуміти, наскільки ми просунулися вперед у порівнянні з попередніми періодами. Індекс — це також певний діагностичний інструмент, який дозволяє виявити прогалини або так звані "чорні скриньки" (інформація, яка не відкривається, але було б доцільно її відкрити). Індекс оцінює прозорість не лише загальну, але й прозорість у розрізі певних ринків, певних категорій", - розповів експерт DiXi Group Роман Ніцович.

Новинкою Індексу-2020 є пілотна оцінка прозорості органів влади, які формують і реалізують енергетичну політику, дотичні до регулювання сектору та є розпорядниками інформації. Їхнє оцінювання здійснювалось в розрізі окремих індикаторів Індексу. Попередні висновки свідчать, що три із шести органів влади (Міненерго, АМКУ, Держстат) поки що перебувають в зоні недостатньої прозорості, тоді як для трьох інших (НКРЕКП, Держенергоефективності, Міндовкілля) характерні середній чи добрий рівень прозорості.

"Уряд чи компанії можуть прислухатися до наших порад в рамках нашого Індексу. Наприклад, у наступному році вони можуть докладати зусиль у конкретних ділянках сектора, які сьогодні є більш закриті, щоб показати публічно, що у цих ділянках робиться. Більше інформації — це більш реалістична оцінка сектору. Якщо хочете, то це — кращий "діагноз" того, що відбувається у нас в секторі, а отже, розуміння, які "ліки" потрібно підібрати. І, звичайно, це означає більше довіри від споживачів, інвесторів та учасників ринку", - наголосила президент DiXi Group Олена Павленко.

Експерт DiXi Group Богдан Серебренніков вказує, що прозорість не є чимось дуже простим, вона має певні виміри, які можна докладно оцінити.

"Ми оцінювали прозорість за певними критеріями: наявність інформації у відкритому просторі, доступність (наскільки складно отримати інформацію, чи є вона платною або безкоштовною), актуальність за останній період, регулярність публікації даних, "використовуваність" інформації (те, наскільки вона є зручною для використання), вичерпність інформації. Цього року ми були приємно здивовані. Ми побачили не лише прогрес прозорості, але й прискорення прогресу", - зазначив Серебренніков.



За його словами, прогрес різної інтенсивності відбувся у більшості категорій, окрім енергетичної статистики.

"Категорія баланси визначає прозорість річної та місячної енергетичної статистики. Порівняння з минулорічними оцінками свідчить, що рівень прозорості для категорії в цілому не змінився. Причини в цього можуть бути різні. Проте нам здається, що основною причиною стало гальмування приведення процесу державної статистики в Україні у відповідність до кращих практик ЄС. Є і багато добрих новин: ми констатували приведення більшості методик до вимог регламенту ЄС про енергетичну статистику. Крім того, потрібна статистика наявна на сайтах органів державної влади та суб'єктів господарювання. Однак регламент ЄС визначає, що цю інформацію має відкривати орган виконавчої влади у галузі статистики. З огляду на це, ми рекомендували Держстату забезпечити формування місячних продуктових балансів енергоресурсів, а також організувати оприлюднення річного продуктового балансу у регламентовані терміни. З іншого боку, нам важко говорити про ці рекомендації, оскільки державна статистика в Україні не має нормативних підстав та ресурсів, необхідних для виконання цих вимог регламенту ЄС", - пояснив експерт Києво-Могилянської школи врядування Геннадій Рябцев.

Найбільший прогрес експерти побачили у категоріях природні монополії, постачання і споживання — це пов'язано з лібералізацією ринків електроенергії та газу.

"У категорії "Природні монополії" ми визначали прозорість діяльності операторів систем передачі або транспортування та операторів систем розподілу електричної енергії та природного газу. Тут є достатньо велика кількість добрих новин: запровадження нових, гармонізованих з європейськими, правил на ринках електричної енергії та природного газу, яке продовжилося у 2020 році й сприяло зростанню прозорості цієї категорії на 13 балів у порівнянні з індексом 2019 року. Після відокремлення функції передачі електричної енергії та транспортування природного газу, після появи відповідних операторів, швидко почала зростати їх прозорість. Ми констатуємо, що завдяки високій готовності нормативно-правової бази і ПрАТ "НЕК "Укренерго", і ТОВ "Оператор ГТС" суттєво підвищили прозорість діяльності. Цьому також сприяла сертифікація оператора ГТС. Безумовно, існують проблеми. Вони пов'язані з тим, що виокремлення функцій на енергетичних ринках пройшло не у повному обсязі", - сказав Рябцев.

Про прогрес у категоріях "Споживання" та "Постачання" розповіла експертка ДУ “Інститут економіки та прогнозування НАН України” Уляна Письменна.

"У категорії "Постачання" ми оцінювали прозорість правил і конкуренції на енергетичних ринках. Ми відзначили значне просування у підкатегорії "Концентрація на ринку та рівень конкуренції". Була проведена якісна робота регулятором, ним було запроваджено квартальний моніторинг стану оптового і роздрібного сегментів ринків електроенергії та газу. Також це вплинуло позитивно на підкатегорію "Ціни і ціноутворення". Серед "чорних скриньок" залишається якість і повнота моніторингу сегментів ринків енергетичного вугілля, дані про конкурентність ринків енергетичного вугілля та нафтопродуктів.

У категорії "Споживання" досягнуто суттєвого просування, особливо у підкатегорії "Стандарти обслуговування". Тут вперше за історію існування індексу досягнуто абсолютної прозорості завдяки роботі НКРЕКП щодо інформування споживачів про їхні права, якість постачання енергоресурсів та компенсації за недоотримання стандартів обслуговування. У інших підкатегоріях ми поки що не досягли такої глибини прозорості. Є прогалина в частині інформування про впровадження обліку інтелектуальних систем енергії, відсутня злагодженість у звітуванні між суб'єктами ринку і регулюючими органами", - відкоментувала результати звіту Письменна.



Важливо, що цього року Індекс прозорості поширився не лише на Україну, але й використовувався іншими країнами Східного партнерства. Отже, Інструмент починає використовуватися на міжнародному рівні і тепер дозволятиме порівняти становище України у порівнянні з іншими державами.

"У наш індекс як інструмент вимірювання доступності інформації у секторі повірили міжнародні партнери. Цього року DiXi Group разом з колегами з інших країн застосували методологію індексу для Грузії та Молдови. Презентація уже регіональної оцінки планується 17 грудня", - анонсувала президент DiXi Group.


Banner index