Останні новини

У переддень тристоронніх газових переговорів Кабмін прийняв чергове рішення щодо анбандлінгу - відокремлення діяльності з транспортування природного газу від видобутку і постачання. І хоч переговори 19 вересня не дали результатів у вигляді підписаних документів, учасники відзначили їх конструктивний характер та готовність до переходу на європейські правила в питанні транспортування російського газу.

Не в останню чергу, посиленню позиції України на переговорах посприяло остаточне рішення про анбандлінг. Адже "Газпром" неодноразово натякав, що невизначеність у даному питанні не дозволяє досягти домовленостей - мовляв, незрозуміло, хто буде оператором ГТС з 1 січня 2020 року, та з ким вести переговори. Цього разу росіян не лише познайомили з майбутнім оператором ГТС, а й передали їм дорожню карту дій для завершення анбандлінгу.

Саме тому так важливо розібратися, які рішення прийнято урядом, які переваги та ризики вони можуть нести.

Гібридна модель

У Законі "Про ринок природного газу" закріплено дві можливі моделі - OU (ownership unbundling) та ISO (independent system operator).Спочатку позиції уряду та "Нафтогазу" сходилися на моделі OU, хоч і з відмінностями. Ще у 2016 році аналітичний центр DiXi Group здійснив SWOT-аналіз запропонованих моделей та надав рекомендації. Модель OU також підтримали експерти у спільному дослідженні Світового банку та Єврокомісії.

Однак, із плином часу та арбітражних слухань, "Нафтогаз" змінив позицію - від підтримки моделі OU до моделі ISO. Власне, всі останні роки саме модель відокремлення була в центрі конфлікту між урядом і "Нафтогазом", і через це протистояння процес затягнувся та викликав критику європейських партнерів.

Нове рішення уряду долає цей конфлікт. Постанова прямо вказує статтю 27 Закону "Про ринок природного газу", яка регламентує анбандлінг за моделлю ISO – ту саму, яку захищав "Нафтогаз".

Класична модель ISO передбачає, що активи залишаються у власності вертикально інтегрованої компанії, а власне управління цими активами, технічні та комерційні питання переходять у відання незалежного оператора. Разом з тим, оператор ГТС повинен мати достатні фінансові, технічні, людські та інші ресурси для виконання своїх функцій. Він має бути незалежним від інтересів у сферах видобутку і постачання газу та відповідати усім вимогам щодо відокремлення за правами власності (тобто бути відокремленим юридично та функціонально від "Нафтогазу"). Дотримання цих вимог є передумовою для успішної сертифікації.

Таке відокремлення планується здійснити 1 січня 2020 року, коли оператор (ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", "ОГТСУ") вийде зі структури "Нафтогазу" та перейде у власність АТ “Магістральні газопроводи України” ("МГУ") - повністю відокремленої від "Нафтогазу" структури, управління якою передано Мінфіну. Саму ГТС як майно, що перебуває в державній власності, мають передати "ОГТСУ" на праві господарського відання, а уповноваженим органом управління визначити Мінфін.

Таким чином, після перехідного періоду модель ISO перетворюється в модель OU, коли оператор ГТС повністю відокремлений від "Нафтогазу" як вертикально інтегрованої компанії, яка не матиме навіть прав власника. Це підтвердив і міністр Олексій Оржель, який у коментарі в соцмережах назвав модель "temporary ISO that is converting to OU". Єдиною особливістю української моделі OU-анбандлінгу є те, що повністю правомочним власником ГТС буде не оператор, а держава в особі Мінфіну.

Що стосується сертифікації, то вона буде умовною. НКРЕКП ще у серпні внесла зміни до відповідного порядку, які дозволяють приймати попереднє рішення про сертифікацію. Тоді як остаточна сертифікація відбудеться після того, як оператор підтвердить виконання умов, визначених регулятором, та за позитивного висновку Секретаріату Енергетичного Співтовариства.

На момент подачі відповідного запиту "ОГТСУ" ще перебуватиме у структурі "Нафтогазу", юридичне відокремлення відбудеться 1 січня 2020 року. Крім того, відповідно до нового плану анбандлінгу, того ж дня "ОГТСУ" отримає державні газотранспортні активи, права та зобов'язання за договорами "Укртрансгазу" про закупівлю товарів, робіт та послуг. До цього моменту слід прийняти закон щодо анбандлінгу та окремий порядок передачі державного майна від "Укртрансгазу" до "ОГТСУ", здійснити інвентаризацію та оцінку цього майна.

"Відкупні" для "Нафтогазу"

Друга велика новація, зафіксована у рішенні уряду - спосіб юридичного відокремлення оператора ГТС від "Нафтогазу".

Раніше передбачалося, що "МГУ" отримає відповідне майно безоплатно з 1 січня 2020 року. Тепер же це майно передбачається передати на умовах купівлі-продажу 100% частки у статутному капіталі "ОГТСУ", із набуттям відповідних прав з 1 січня 2020 року, проте за плату, яка буде розстрочена на 15 років.

Тобто виходить, що одна державна компанія купує активи в іншої державної компанії, а сам платіж розтягує на 15 років, фінансуючи його з прибутків від діяльності. Цю формулу можна розглядати, з одного боку, як квазіконцесію ГТС на 15 років, з іншого боку - як приховану дотацію "Нафтогазу" доходами від діяльності, що має бути відокремлена від компанії.

Інтерес "Нафтогазу" зрозумілий – за даними річного звіту за 2018 рік, транзит, зберігання та внутрішнє транспортування газу дають 40% грошового потоку всієї групи і близько 40% доходів. Втратити актив, що генерує сталі прибутки, означає поставити під загрозу фінансову стабільність компанії - особливо з огляду на борги, які ростуть в сегменті постачання газу населенню та виробникам тепла за покладеними на "Нафтогаз" спеціальними обов'язками.

Проте у такій формулі є і ризик. Він полягає у тому, що обсяг і сукупного платежу, і щорічних "відкупних" за цей період поки невідомий.

Відповідно до плану анбандлінгу, спочатку "Укртрансгаз" має передати "ОГТСУ" активи, що використовуються для транспортування газу. Попередня оцінка їх вартості складає більше 95 млрд грн. Потім необхідно провести інвентаризацію та оцінку цього майна, а також оцінку статутного капіталу "ОГТСУ". Про ціну, яку має заплатити "МГУ" за купівлю "ОГТСУ", урядовий документ говорить лише те, що вона має бути динамічною і враховувати результати діяльності оператора ГТС "за погодженою із сторонами формулою".

У разі, якщо платежі на користь "Укртрансгазу" (фактично, на користь "Нафтогазу") будуть високими, існує ризик, що "МГУ" і його майбутня "дочка" "ОГТСУ" не отримають достатніх фінансових ресурсів для виконання своїх функцій. Також знизиться привабливість участі в управлінні ГТС для західних компаній, яких планувалося залучити для створення дійсно незалежного оператора ГТС, який надає якісні послуги.

В умовах, коли частину прибутку оператора отримуватиме "Нафтогаз", критично важливо забезпечити достатність інвестицій у роботу ГТС та її модернізацію. Інакше "Газпром" отримає ґрунт для поширення чергової дезінформації про нібито ненадійність ГТС України.

Питання сховищ газу

Ця зміна є майже непомітною, проте суттєвою. Порівняно з попередньою редакцією плану щодо анбандлінгу, сховища повністю виключили з переліку активів, які будуть передані "МГУ". Контроль за сховищами буде збережено за "Нафтогазом", наразі ними оперує філія "Укртрансгазу" - "Оператор газосховищ України".

З одного боку, присутність функції зберігання газу в структурі вертикально інтегрованої компанії значно посилює ринкову владу (market power) "Нафтогазу". З іншого боку, ніхто не відміняв зобов'язання "Нафтогазу" виконувати вимоги закону про відокремлення і незалежність оператора газосховищ. Не виключено, що уряд прийме рішення про анбандлінг оператора сховищ, яке має бути інформованим за підсумками комплексного дослідження, що проводиться за підтримки ЄС.

Робота лише починається

Варто зазначити, що обрана модель у фінальному вигляді в цілому відповідає вимогам Третього енергетичного пакету, хоч і має певні особливості. Україна має всього 3 місяці на юридичні процедури для анбандлінгу. Це суттєвий обсяг роботи, який необхідно виконати всім сторонам – уряду, "Нафтогазу", "Укртрансгазу", "ОГТСУ", "МГУ" – у стислі строки.

Водночас, щонайменше 3 роки було згаяно на конфлікти – а цього часу було би достатньо для реалізації більш складних моделей анбандлінгу та завершення реформи газового ринку, щоби "Нафтогаз" був фінансово сталою компанією і без "відкупних" за газотранспортні активи. Відповідальність за затягування процесу можна в рівній мірі покласти як на попередні уряди, так і на менеджмент "Нафтогазу".

Але юридичними діями анбандлінг не завершується. Як випливає з рішення уряду, фактично процес завершиться через 15 років, після закінчення виплат на користь "Укртрансгазу".

Крім того, робота нового оператора ГТС потребує сильного регулювання та постійного моніторингу з боку НКРЕКП, яка повинна мати належні компетенції в аналізі та схваленні інвестиційних рішень, розрахунку та встановлення тарифів на транспортування газу. Після рішення Конституційного суду регулятор перебуває у підвішеному стані, необхідне врегулювання його статусу у Конституції та процедури призначення членів НКРЕКП у відповідному законі - що також має відповідати вимогам Третього енергетичного пакету.

Роман Ніцович (DiXi Group), спеціально для «Української енергетики»

Автор: Роман Ніцович