Влучний момент: аналітики закликають до рішучих реформ в енергетиці
Експерти Аналітичного центру DiXi Group вважають, що саме зараз наступає влучний момент для радикальних рішень в українській енергетиці для переходу на європейські стандарти надійності та безпеки
Відновлення енергетичної інфраструктури України має відбуватись на базі нової технічної політики, яка буде враховувати реальний стан українських мереж, нові післявоєнні стратегічні цілі країни в енергетичній безпеці, плани перспективного розвитку, у тому числі стрімкий розвиток розподіленої генерації та елементів "розумних" мереж (Smart Grid). Про це йдеться у щомісячному дослідженні DiXi Group "Енергетична безпека України".
На думку експертів, саме зараз настає точний момент для радикальних рішень в українській енергетиці, які дозволять перейти на європейські стандарти надійності та безпеки електропостачання, підвищити ефективність передачі та розподілу електричної енергії, знизити технологічні втрати в електричних мережах.
Кошти на підтримку
Аналітики DiXi Group нагадують, що у рамках Фонду підтримки енергетики України (Ukraine Energy Support Fund) Міністерство енергетики схвалило виділення 107 млн євро на підтримку українських енергокомпаній. Ці кошти будуть направлені на закупку обладнання та матеріалів, необхідних для відновлення енергетичної інфраструктури. Заявки від 30 підприємств були схвалені Міненерго.
Серед головних потреб: силові трансформатори, генератори, автоматичні вимикачі, роз’єднувачі, ізолятори, труби, кабельна продукція. Організацією закупівель займається європейська сторона. Для ознайомлення з чіткою та прозорою тендерною процедурою 20 січня 2023 року Секретаріат Енергетичного Співтовариства провів конференцію для потенційних учасників тендерів, а 23 січня вже стартував перший тендер в рамках Фонду.
Паралельно із процедурою закупівель в Україну надходить пряма допомога (inkind) енергетичним обладнанням, більшість серед якого – генератори.
Енергосистема "Мир"
У відновленні системи передачі, що є основою у забезпеченні надійного електропостачання енергосистеми України в цілому, найбільш критичним стало пошкодження автотрансформаторів на об’єктах НЕК "Укренерго". Саме влучання російських ракет у автотрансформатори на високовольтних підстанціях оператора системи передачі 23 листопада 2022 року спричинило технічний блекаут.
Відновлення або заміна такого обладнання – питання не кількох днів та навіть не кількох місяців. Автотрансформатори, що зв’язують мережі напругою 750 та 330 кВ, виготовляються на замовлення та потребують попереднього індивідуального проєктування.
Переважна більшість підстанцій та ліній електропередачі напругою 750 кВ – спадщина, що залишилась Україні від Радянського Союзу. Об’єднана енергосистема "Мир" передбачала передачу значних потужностей на великі відстані зі сходу на захід, що за розрахунками мало підвищити економічність і надійність систем електропостачання. Варто зазначити, що в Європі не використовуються мережі напругою 750 кВ. Для цього є ціла низка причин:
• матеріалоємність та великі габарити об’єктів;
• висока вартість обладнання та його обслуговування;
• значні втрати потужності на кордоні;
• і головне – небезпечний вплив високої напруги електромагнітного поля на обслуговуючий персонал.
Експортні можливості
Подія, що ілюструє європейський підхід, – підписання 1 червня минулого року меморандуму з Польщею щодо запуску лінії 750 кВ "Хмельницька АЕС – Жешув", яка дозволила би значно збільшити експортні можливості України в ЄС. Згідно з текстом документу, лінія зможе бути введена в експлуатацію лише після реконструкції: за вимогою польської сторони обладнання повинно бути переведено на напругу 400 кВ.
16 вересня 2022 року був завершений аукціон на виконання комплексу робіт з реконструкції ПЛ-750 кВ "ХАЕС-Жешув" на загальну суму більше ніж 263 млн грн. Незважаючи на об’єктивні складнощі, потужний інтерконектор планують ввести в роботу вже у першому кварталі 2023 року: 10 січня у польській пресі з’явилось повідомлення щодо початку "випробувань напругою" інфраструктури з польської сторони. Введення додаткових потужностей інтерконекторів вкрай необхідне для збільшення комерційного імпорту та зменшення дефіциту електричної енергії в Україні, що виник через атаки рф.
Історично склалось, що в Європі активно експлуатується обладнання на напрузі 20 кВ, у той час як в Україні розподільчі мережі виконані на напрузі 6-10-35 кВ
Поставки електрообладнання від партнерів, перш за все, зможуть забезпечити потреби розподільчих мереж: силові та вимірювальні трансформатори, вимикачі, роз’єднувачі, комплексне обладнання для підстанцій 6-10-35-110 кВ є типовим обладнанням, із замовленням якого не повинно виникнути проблем за наявності фінансування.
Але й тут є кілька нюансів, серед яких – інші стандарти напруги більшої частини розподільчої мережі в Європі. Історично склалось, що в Європі активно експлуатується обладнання на напрузі 20 кВ, у той час як в Україні розподільчі мережі виконані на напрузі 6-10-35 кВ.
"Європейська" напруга
Стаття 15 Директиви 2012/27/ЄС про енергоефективність встановлює необхідність стимулювання підвищення ефективності розподільчих мереж. Спроби перейти на "європейську" напругу для збільшення ефективності розподілу електроенергії Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), робила ще у 2016 році, але масштаби необхідної реконструкції та попередній підрахунок затрат показали безперспективність такої ініціативи на той час.
При цьому, учасники робочої групи чітко зазначали, що для значно зношеної інфраструктури перехід на дворівневу модель розподільчої мережі (110-20 кВ) надав би цілий ряд переваг:
• зниження технологічних витрат електричної енергії;
• оптимізація конфігурації електричних мереж: збільшення кількості центрів живлення та зменшення загальної довжини мереж 0,4 кВ;
• закладення необхідних резервів потужностей та можливостей підключення нових об’єктів розподіленої генерації;
• можливість радикально підвищити рівень автоматизації електричних мереж.
Втрати в мережах
Україна по втратам електроенергії у системах передавальних та розподільчих мережах хоча і демонструє позитивну динаміку, але все ще значно відстає від середньоєвропейських показників. Згідно з даними останнього CEER Report on Power Losses (березень 2020 року), втрати у магістральних мережах України складають 2,58%, у розподільчих – 9,84%, у той час як у Польщі у розподільчій мережі втрачається лише 4,45% електричної енергії, у Словаччині – 5,52%, Литві – 5,96%, Чехії – 5,22%.
CEER у звіті надає рекомендації щодо зниження технологічних витрат:
• заміна силових трансформаторів на більш ефективні;
• підвищення рівня напруги у розподільчих мережах;
• використання інтелектуальних лічильників для більш точної оцінки нетехнічних втрат.
По показнику SAIDI (розраховується шляхом множення середньої тривалості перерв електропостачання споживачів на кількість таких споживачів, а потім ділення на загальну кількість споживачів у системі) Україна значно відстає від європейських країн, що пояснюється значною зношеністю електромереж, низьким ступенем автоматизації та неефективною конфігурацією. І це тільки підкреслює необхідність якнайшвидшого та радикального реформування енергетичної галузі країни.
