Останні новини

Коли зупиняться зростання цін на газ і які чинники спричинили рекордне за останні роки підвищення цін на світових ринках газу? Чи справді російський монополіст Газпром спроможний був одноосібно утворити "газовий голод" в Європі? І чи є унікальною ситуація, коли влітку ціни на газ наближаються до рекордних відміток? Відповіді на ці питання дав "Українській енергетиці" директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Як свідчать дані "Української енергетичної біржі", ціни на газ уже досягли рекордних рівнів, але продовжують рости. Зважаючи на тенденції у Європі, можна прогнозувати, що "стеля" не досягнута. Коли можна очікувати, що ціни, якщо і не підуть вниз, то хоча б стабілізуються?

- Однозначної відповіді наразі немає, оскільки ситуація постійно змінюється. Але не факт, що вони будуть і надалі зростати. Вони і так вже на досить високому рівні. Думаю, за два-три тижні ціни досягнуть "стелі". Після чого вони навряд чи будуть зростати такими стрімкими темпами, як останній місяць.

Чи можете ви пояснити, що саме відбувається з цінами?

- Це цілий комплекс причин. Перше - це відновлення світової економіки. Країни стимулюють свою економіку і викидають додаткову грошову ліквідність. У першу чергу, це стосується Китаю, країн Тихоокеанського регіону. Значна частина природного газу вона іде саме туди. Це газ, який мав відправлятися в Європу, але товар іде туди, де він дорожчий. Наприклад, у Китаї ціна сягає 500 доларів за тисячу кубів. У Європі - 350-400. Безумовно, якщо виникає дефіцит в Європі, ціни дорожчають.

Частково це пов'язано і з Австралією, у якої погіршилися відносини Китаєм. Китай не хоче купувати австралійське вугілля і природний газ, і воно заміщується поставками з країн Близького Сходу. Той же катарський газ, газ з Арабських Еміратів, який мав йти до Європи...

Є також версія про причетність російського Газпрому до створення штучного дефіциту газу в Європі…

- Газпром не поспішає закрити дефіцит природного газу в Європі. По-перше, він теж прагне заробити на збільшенні ціни. А по-друге, таким чином він стимулює європейських політиків до пришвидшення реалізації проекту "Північний потік-2".

Тобто, можна очікувати, що Газпром буде тиснути на Європу до осені, коли там у ряді країн мають відбутися вибори?

- Газпром тут не єдина проблема. Він додає проблем, зайнявши сьогодні позицію вичікування, не поспішаючи постачати газ європейським споживачам відповідно до своїх контрактних зобов'язань. Ви знаєте, що на сьогодні українська газотранспортна система не використовується в достатній мірі, для того, щоб наситити ринок природним газом. Це теж стратегія Газпрому.

Але проблема в тому, що серйозно збільшилася ціна на енергоносії, не тільки на газ, але й на нафту, на вугілля. Це пов'язано із вливанням величезних коштів в світову економіку і поступовим відновленням провідних економік світу після піку коронавірусу.

Плюс, сподівання міжнародних експертів, що буде серйозний економічний ривок, серйозне зростання ВВП. Це підстьогує ціни до зростання. Тому це цілий комплекс проблем.

Наскільки сильно він відображається на українському ринку?

- Він менше відображається на українському ринку. Зокрема й тому, що НАК "Нафтогаз" запровадив трирічний продукт, в рамках якого ціна газу буде постійна і передбачувана. Іншим компаніям в Україні, звичайно, буде важче підтримувати ціни на газ на відносно низькому, у порівнянні з європейськими країнами, рівні. А "Нафтогаз", я думаю, може впоратися із завданням, оскільки він має ресурс "Укргазвидобування".

Тобто, можна сказати, що "газовий голод", який утворився в Європі, не дуже вплинув на Україну, де ситуація більш менш стабілізується завдяки своєму газу?

- Так, у нас є власний видобуток. Ми майже на 70% забезпечені природним газом власного видобуку.

Наскільки нетиповою для літа є ситуація, коли ціна газу поки зростає, замість того, щоб знижуватися?

- Не можна сказати, що вона на 100-відсотково нетипова. Адже в будь-який спекотний період, коли включаються кондиціонери, а особливо багато їх в Європі, теж іде збільшення ціни на енергоносії. Але на сьогодні вона посилюється тенденціями, про які я сказав.

Мабуть, до підсилюючих факторів можна також певним чином додати і "зелений перехід", коли використовується більше газу за рахунок відмови від вугілля?

- Споживання газу в Європі на сьогодні на рівні 2000-го року. Тому, я думаю, це не основний чинник. Головний чинник все ж таки – це міжнародна кон'юктура. І меншим чином – це Газпром.

Лія Ільченко, спеціально для "Української енергетики"