990%d1%8590 2 %281%29

Як СВАМ впливатиме на український експорт

14 грудня 2021

Експерти з клімату вважають, що СВАМ – шлях до швидкої декарбонізації, а в українській бізнес-асоціації цей механізм називають “скринькою Пандори”

Як СВАМ впливатиме на український експорт

В Євросоюзі імпорт певних груп товарів здійснюється з застосуванням механізму прикордонного вуглецевого коригування (Carbon Border Adjustment Mechanism - CBAM). Основними причинами для такого “вуглецевого мита” європейські чиновники називають викиди парникових газів, які спричиняють виробники-забруднювачі третіх країн.

СВАМ впроваджують як один з інструментів європейського плану досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року, який має сприяти декарбонізації економіки. 

В Єврокомісії пояснюють, що цей механізм дозволяє уникнути процесу так званого “витоку вуглецю”. Такі ризики виникають коли компанії, що базуються в ЄС, переміщують свої вуглецеві виробництва за кордон, використовуючи місцеві низькі стандарти щодо викидів парникових газів, або замінюють товари з ЄС на більш вуглецевоємний імпорт. 

На думку розробників механізму, запроваджений СВАМ зрівнює ціни на вуглець між європейськими продуктами та імпортом і гарантує, що кліматичні цілі ЄС не будуть підірвані переміщенням виробництва до країн з менш амбітною політикою.

Про що йдеться  у регламенті Єврокомісії (ЄК) щодо запровадження механізму вуглецевого регулювання, які експортні товари підпадають під його дію та як українські експерти та представники  бізнесу оцінюють ступінь впливу СВАМ на економіку України, дізнавалась “Українська енергетика”.
 

Вуглець повинен мати свою ціну
 

На засіданні Європарламенту у вересні 2020 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн оголосила, що законодавча пропозиція щодо CBAM буде однією з ключових ініціатив 2021 року.

"Вуглець повинен мати свою ціну, тому що природа більше не може платити цю ціну. Механізм регулювання вуглецевих кордонів має також мотивувати іноземних виробників та імпортерів із ЄС скорочувати викиди вуглецю", – заявила Урсула фон дер Ляйєн.

Європейські чиновники інформують, що CBAM є продовженням амбітної кліматичної політики ЄС. Механізм має осучаснити та зміцнити чинну систему торгівлі квотами на викиди (ETS) ЄС, яка встановлює обмеження кількості викидів парникових газів для промислових установок у певних секторах.

Повноцінне функціонування  CBAM розпочнеться з 2026 року. До того часу, з 2023 до 2025 року триватиме перехідний період, протягом якого будуть відпрацьовані  адміністративні механізми, такі як реєстрація імпортерів, декларування товарів та викидів, звітність тощо. 

СВАМ повинен охоплювати весь імпорт, але з 2026 року під дію CBAM вже будуть підпадати сектори з високим ризиком “витоку вуглецю” та високими викидами вуглецю. Наразі мито планують застосувати до імпорту п’яти груп товарів – електроенергії, заліза та сталі, добрив, цементу, алюмінію. 

Важливим  інструментом політики щодо запобігання зміні клімату та скорочення викидів парникових газів в ЄС є запроваджена Європейська система торгівлі викидами (Emission Trading System – EU-ETS), яка почала діяти у 2005 році.

Водночас експерти зауважують, що Євросоюз надає державну підтримку окремим секторам від самого початку створення ETS. Практика безоплатної передачі квот на викиди пояснює той факт, що лише 57% усіх викидів у межах EU-ETS були продані в ЄС на первинних аукціонах.

Але фахівці зауважують, що така підтримка не сприяє декарбонізації цих секторів в ЄС і спотворює ринкові механізми в рамках загальної системи торгівлі викидами, бо для зниження ризику "витоку вуглецю" виробництво переноситься у треті країни,

На думку розробників, розв’язувати цю задачу має запровадження CBAM, який поступово стане альтернативою для теперішнього порядку. Також в ЄК зазначають, що кількість безплатних надбавок для всіх секторів з часом зменшуватиметься. Щодо секторів, де запроваджують СВАМ, безплатні надбавки поступово будуть скасовувати з 2026 року.

У пояснювальному документі ЄК йдеться, що механізм CBAM розроблено відповідно до правил Світової організації торгівлі (СОТ) та інших міжнародних зобов'язань ЄС.

“Імпортери ЄС купуватимуть вуглецеві сертифікати, що відповідають ціні вуглецю, яка була б сплачена, якби товари були вироблені відповідно до правил ціноутворення на викиди вуглецю у ЄС”, – пояснюють порядок дії механізму на сайті ЄК. 

При цьому, якщо виробник, який не входить до ЄС, покаже, що він уже заплатив ціну за вуглець, використаний при виробництві імпортованих товарів у третій країні, відповідну вартість повністю віднімуть від вказаної у сертифікаті імпортера.

В Єврокомісії відзначають можливості для діалогу та співпраці щодо реалізації конкретних елементів механізму СВАМ у взаємодії з третіми країнами, чия торгівля з ЄС стосується цього Регламенту.  Крім того, у ЄК відзначають, що розробники вивчають можливості укладання угод з третіми країнами з урахуванням їх механізмів ціноутворення на викиди вуглецю.

Втім, саме на прямий діалог з Єврокомісією щодо обговорення умов СВАМ для українського експорту націлені і в уряді України.
 

СВАМ для України. Чи потягнемо виклики?
 

Європейська Комісія (ЄК) оприлюднила регламент по СВАМ у липні 2021 року. Проте представники українського уряду розпочали двосторонні перемовини з ЄС щодо запровадження митного механізму з урахуванням особливого правового режиму для України ще навесні цього року.

Щоб оцінити вплив СВАМ на економіку країни та узгодити консолідовану позицію на консультаціях з Єврокомісією, у квітні створено урядову робочу групу під головуванням  віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольги Стефанішиної. 

"Ми підтримуємо "зелену" трансформацію України, однак з урахуванням часових рамок, наявних фінансових ресурсів держави та можливостей українського бізнесу. Майбутній європейський механізм вуглецевого коригування – це виклик для багатьох країн, тому завдання цієї робочої групи захистити національні інтереси України в умовах нових кліматичних трендів. Звісно, з урахуванням спільних зобов'язань за Угодою про асоціацію з ЄС", – коментує напрям зусиль групи Ольга Стефанішина.

В уряді наголошують, що впровадження СВАМ не може бути внутрішнім процесом, оскільки Євросоюз є одним із найбільших ринків у світі. Тому це питання вважають дуже чутливим, розраховують на диференційований підхід у застосуванні механізму прикордонного вуглецевого регулювання. 

Наразі, за словами віцепрем’єрки, в ЄС допускають укладення двосторонніх угод щодо застосування "вуглецевого податку".

“З початку російської агресії та підписання Угоди про асоціацію, ЄС став найбільшим торговим партнером України. За підрахунками, СВАМ охопить сектори, які складають близько 20% нашої торгівлі з ЄС. Заходи, що обмежуватимуть нашу двосторонню торгівлю, ми розглядатимемо, як торговельні бар'єри несумісні з положеннями Угоди про асоціацію”, – сказала Ольга Стефанішина. 

Урядовиця підкреслює, що з Україні не відбувається “витоку вуглецю”, до того ж в країні діє податок на викиди вуглецю та розроблено механізм моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів. 

 

Вплив СВАМ на економіку України зростатиме
 

У листопаді 2021 року Ресурсно-аналітичний центр "Суспільство і довкілля" представив дослідження, де оцінив наслідки впровадження CBAM на торгівлю України з ЄС. Експерти провели аналіз запропонованого механізму в цілому, оцінку пов’язаних викидів парникових газів та їх очікуваної вартості по кожній групі товарів, що експортуються до ЄС з України.

У звіті акцентують увагу на тому, що СВАМ матиме негативний вплив на торгівлю між Євросоюзом та Україною, бо ЄС є найбільшим торговим партнером – зовнішньоторговельний оборот товарів і послуг складає біля 41%.

Енергетичний експерт Олексій Хабатюк, який є одним з авторів дослідження, уточнює, що обсяг українських товарів, які охопить СВАМ, поки не дуже великий. Наразі він становить 16-19% від року до року, проте це відповідає сумі у 3,2 млрд євро, наприклад, у 2019 році. При цьому дослідник впевнений, що дія механізму з часом буде посилюватись.

“Очевидно, що з часом система СВАМ охопить все більшу кількість товарів, цей відсоток збільшиться і, відповідно, вплив механізму на торгівлю також буде зростати”, – прогнозує експерт.

Серед ключових моментів поточної редакції регламенту про СВАМ Олексій Хабатюк відзначив врахування вже на першому етапі впровадження механізму всіх пов’язаних викидів, тобто всіх прямих викидів парникових газів, які утворюються при виробництві товару. При цьому не лише того, що знаходяться під контролем виробника, але й товарів, які були використані при виробництві цього конкретного товару.

“Наприклад, такий товар, як цемент  робиться із клінкеру, під час виробництва якого викинули СО2, спаливши газ, вугілля чи інші види палива. Викиди з клінкеру переносяться на цемент. Це основна ідея того, як будуть враховані ці пов’язані викиди у СВАМ,” – пояснює експерт. 

Олексій Хабатюк також нагадує, що експортерам не варто забувати і про непрямі викиди. 

“Якщо повернутись до того ж самого цементу, це викиди від вироблення електроенергії, яку витратили, щоб змолоти клінкер. Бо коли виробляли електроенергію також використовували паливо і при його спалюванні робили вуглецеві викиди, – наголошує він. – Зараз, в поточній редакції СВАМ, непрямі викиди не включаються до сфери регламенту, але є така обмовка, що за результатами перехідного періоду Єврокомісія може переглянути регламент і включити непрямі викиди”. 

Олексій Хабатюк: “Очевидно, що з часом система СВАМ охопить все більшу кількість товарів, і, відповідно, вплив механізму на торгівлю також буде зростати”...

Найбільшу частку українського експорту товарів, які підпадають під дію СВАМ, в грошовому вираженні займає група чорних металів – 85%,  електроенергія – 10%, добрива – 3,6%. На цемент та алюміній припадає незначна частка – разом до 1,4%.

Аналітики відзначають, що найбільш вразливим до СВАМ є експорт електроенергії. Якщо не відбудеться об’єднання ринків електроенергії України та ЄС (не буде синхронізації з ENTSO-E), експорт електроенергії в обсязі до 6 млрд кВт-год з Бурштинської ТЕС буде припинено. Це означає втрату  300 млн євро щорічно.

Фінансові витрати українських експортерів чавуну та сталі після запровадження CBAM можуть досягти 300-900 млн євро щорічно (при обсягах постачання 5,5 млн тонн та ціні викидів 25-75 євро/тонна). 

Дослідження Київської школи економіки (КШЕ), яке експерти оприлюднили у листопаді 2021 року, теж показує високий рівень (від 36% до 42%) залежності української економіки від ринку ЄС. Однак, за словами спеціалістів, аналіз динаміки торгівлі України-ЄС показав, що виток вуглецю з ЄС до України не відбувається. 

Фахівці оцінили потенційні ризики від впровадження СВАМ для українського експорту та залежних галузей економіки приблизно у $2,9 млрд щорічно.

За оцінками експертів КШЕ, для економіки України, що страждає від втрати контролю над частиною території внаслідок воєнної агресії Росії, необхідно розробити та застосовувати індивідуальні умови СВАМ. Вони мають враховувати нинішні досягнення зі скорочення викидів, стимулювати модернізацію та скорочення викидів без істотних негативних наслідків для економіки.

Індивідуальні умови для України можуть полягати у доступі до сучасних "зелених" технологій, проєктів із декарбонізації. Українські перемовники мають працювати над питаннями фінансової підтримки кліматичної трансформації економіки, розраховуючи на кошти від СВАМ та "зелених" фондів ЄС,наголошують експерти КШЕ.

Крім того, фахівці вважають, що треба працювати над окремим механізмом СВАМ, який врахує контекст України та зменшення чи скасування наявних обмежень на експорт до ЄС, наприклад, у якості компенсаторних механізмів.

 

Поштовх до іновацій?
 

У  Центрі Разумкова також оцінювали наслідки запровадження для української економіки прикордонного вуглецевого коригування ЄС та розробили рекомендації. Експерти Центру звертають увагу і на позитивні очікування, серед яких – поштовх до інновацій та досліджень. Фахівці  відмічають, що завдяки впровадженню механізму СВАМ імпорт вуглецевомісткої продукції подорожчає, але з іншого боку, це може стимулювати до вдосконалення умов виробництва для створення стійкої продукції  в ЄС та у третіх країнах.

У Центрі рекомендували компаніям "починати вимірювати свої вуглецеві відбитки, відстежувати ціни на вуглець та їх вплив на витрати підприємства, розробляти алгоритми дій та співпрацювати з урядом, щоб допомогти формувати політику країни щодо CBAM".

Крім того, фахівці відмічають, що на часі впровадження в країні системи торгівлі квотами парникових газів згідно з Директивою 2003/87/ЄС. При створенні в Україні ринку торгівлі квотами на викиди необхідно орієнтуватися на європейську модель EU-ETS.

Експерти також нагадують рекомендації Енергетичного Співтовариства прискорити запуск системи торгівлі викидами СО2 для того, щоб якомога швидше розпочати вихід на європейський рівень та інтеграцію у систему торгівлі EU-ETS.

Зважаючи, що процеси декарбонізації можуть вплинути на конкурентоспроможність продукції, експерти відмічають необхідність балансу між екологічними цілями й економічним зростанням. На думку спеціалістів український уряд має запропонувати пакет стимулів для промисловості країни з огляду на міжнародні зобов’язання та глобальні тренди та з урахуванням економічних і соціальних питань.
 

СВАМ як "скринька Пандори"
 

У березні 2021 року  GMK Center оприлюднив дослідження із математичним моделюванням та кількома сценаріями можливого впливу СВАМ на металургійну галузь.

За оцінками аналітиків, запровадження СВАМ спричинить зниження обсягів експорту металургійної продукції до ЄС. 

Очікується, що припиниться експорт чавуну (близько 0,5 млн тонн на рік), оскільки це продукція з найменшою доданою вартістю. Втім обсяги експорту плоского прокату, труб та слябів за прогнозами залишаться на тому ж рівні (близько 4,5 млн тонн на рік). 

Згідно з дослідженням, під дію СВАМ підпадатиме близько 2,5 млрд євро вуглецевоємного металургійного експорту щорічно, а галузь буде однією з найбільш уражених

Своє бачення ролі СВАМ висловили у Європейській бізнес-асоціації (ЄБА), яка об’єднує більш ніж 1000 українських компаній, представляючи їх інтереси.  

“Українська бізнес-спільнота підтримує європейські кліматичні прагнення стати першим вуглецево нейтральним континентом, висловлені в Європейському зеленому курсі, до якого Україна однією із перших долучилась у 2020 році”, – уточнює Ольга Бойко, координаторка Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес-асоціації (ЄБА).

Проте вона наголошує, що СВАМ, як один із інструментів, якій пропонує ЄС задля стимулювання імпортерів зменшувати викиди СО2, має сприяти не збільшенню нерівності між країнами, а мотивувати торгових партнерів вивчати додаткові шляхи для співпраці, особливо в проектах з декарбонізації.

Коментуючі нерівні умови, представник ЄБА, керівник GMK Center Станіслав Зінченко під час дискусії "CBAM: загроза для бізнесу чи шанс на декарбонізацію?" заявив, що виробники ЄС не несуть значних витрат на купівлю вуглецевих квот. 

Так, згідно з відкритими даними ЄК, у GMK Center підрахували, що середній відсоток покриття викидів СО2 європейських виробників сталі безкоштовними квотами у 2020 році становив біля 95%.  

“СВАМ стане додатковим джерелом до бюджету ЄС. Проте українські виробники не матимуть доступу до фондів, в яких ЄС буде акумулювати кошти від СВАМ. Фактично коштом українських підприємств європейські виробники будуть модернізувати власні потужності”, – вважає Станіслав Зінченко.

З точки зору аналітика, СВАМ є дискримінаційним, бо викривляє положення Угоди про асоціацію з ЄС, а саме – диференційовано відповідати на всі відповідні можливості, зважаючи на різні національні умови при визначенні кліматичної політики. 

“Говорячи про витік вуглецю та стимулювання амбітних цілей, СВАМ направлений не на Україну. Наша країна взяла на себе амбіційні цілі і зобов’язання згідно НВВ-2, тож доцільно виключити Україну з-під дії СВАМ, не говорячи про те, що ми, як член асоціації, і не маємо під неї підпадати”, – коментує свою позицію Станіслав Зінченко.

Він зауважує, що запропонований ЄК механізм розрахунку СВАМ має м’який характер і найближчим часом не матиме суттєвого впливу на експорт товарів з України, якщо не торкатись електроенергії, але при цьому створює ряд ризиків. 

“З моєї суб’єктивної точки зору механізм відкриває таку собі "скриньку Пандори". Коли СВАМ "протягнули" через СОТ, ми побачили компромісний проєкт, який ніби задовольнив усіх, але це, скоріше, тільки перший крок. Бо зараз ми чуємо про діалог навколо СВАМ у США, РФ, де ніхто не гарантує, що механізм СВАМ у цих країнах буде таким же м’яким, як зараз на старті в ЄС", – розмірковує експерт.

Аналітичні центри прогнозують, що введення СВАМ спричинить негативний вплив на показники українського експорту в ЄС. При цьому експерти відмічають, що Україна не є основним адресатом впровадження механізму СВАМ, бо в країні є нові та плановані політики зі скорочення викидів вуглецю. Зокрема, прийнято досить амбітний оновлений НВВ, підвищено податок на викиди вуглецю та запущено механізм моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів.

Експерти вважають, що влада має працювати над окремим підходом у застосуванні СВАМ для України, стимулювати процес модернізації виробництва, у тому числі із залученням міжнародних фінансів, та якнайшвидше інтегруватись у систему торгівлі викидами.

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”


Green Deal Calendar