ЄК запланувала знизити викиди вуглецю на 55% до 2030 року
Амбітна кліматична програма ЄС має вагоме значення і для України
14 липня Європейська Комісія представила пакет законодавчих ініціатив Fit for 55. Мета такої програми доволі амбітна - прискорити досягнення цілей ЄС щодо скорочення викидів СО₂ на 55% до 2030 року (від рівня 1990 року). Але, зважаючи на чіткі стратегічні цілі та широке секторальне охоплення, її досягнення є реалістичним.
У сфері енергетики та захисту клімату програмою Fit for 55 передбачається внесення змін у Cистему торгівлі викидами ЄС, перегляд Директиви про оподаткування енергії, збільшення частки виробництва електроенергії з ВДЕ до 40% та частки ВДЕ у кінцевому енергоспоживанні до рівня 36-39%, посилення вимог до енергоефективності.
У секторі транспорту закладено активний перехід на транспортні засоби з низьким рівнем викидів, зокрема – до 2030 року автовиробники мають скоротити викиди вуглецю на 55% у порівнянні з 2021 роком, а з 2035 року в ЄС зовсім припиниться продаж автомобілів із двигунами внутрішнього згоряння. Втім, планом також передбачається збільшення кількості зарядних станцій з метою просування переходу на електротранспорт.
Ще одним важливим елементом програми є запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM), що полягатиме у додатковому оподаткуванні при імпорті товарів в ЄС у зв’язку з менш жорсткими політиками щодо викидів у країнах-виробниках. Із 2023 року, в рамках перехідного трирічного етапу, CBAM буде застосовуватись на імпорт сталі, алюмінію, цементу та електроенергії, а вже з 2026 року очікується його повноцінне впровадження на всю застосовну номенклатуру товарів.
Представники уряду активно вели перемовини, щоб механізмом СВАМ передбачався особливий правовий режим для України. Втім, про результати говорити зарано. Дійсно, у проєкті регламенту щодо CBAM, а саме у пп. 47-50 преамбули, зазначено про особливий правовий режим для країн, які є сторонами угод про асоціацію з ЄС, включаючи глибокі та всеохоплюючі зони вільної торгівлі, прихильні процесам декарбонізації. Втім, варто звернути увагу, що там же наголошується на технічних рішеннях для застосування CBAM при ринковій інтеграції (market coupling) з ЄС лише у сфері електроенергетики.
Якщо технічних рішень не вдається знайти, треті країни мають право на тимчасове звільнення від CBAM – найпізніше до 2030 року, виключно щодо експорту електроенергії, та при дотриманні певних умов. Зокрема, вони повинні розробити «дорожню карту» та взяти на себе зобов'язання запровадити механізм ціноутворення на вуглець – з вартістю, еквівалентною Системі торгівлі викидами ЄС, а також повинні взяти на себе зобов'язання досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року для гармонізації із законодавством ЄС щодо довкілля, клімату, конкуренції та енергетики.
Більше того, такі послаблення можуть бути скасовані в будь-який час, якщо є підстави вважати, що країна не виконує своїх зобов'язань або не впровадила до 2030 року схему торгівлі викидами, еквівалентну СТВ ЄС.
Таким чином, запровадження законодавчих вимог ЄС, передбачених пакетом Fit for 55, - у разі їх схвалення – точно торкнеться й України. Вплив частини з них можна буде відчути відразу (через механізм CBAM чи збільшення уваги до розвитку ВДЕ), а частину – згодом.
Втім, для України і надалі важливим залишається подальше впровадження законодавства ЄС, що вже вимагається за Угодою про асоціацію. Відтак, в секторах енергетики, клімату, промисловості, транспорту питання розробки «дорожніх карт» декарбонізації постає на перший план.
Альона Корогод, молодший аналітик DiXi Group
експертка проєкту «Сприяння участі України у Європейському зеленому курсі у сферах енергетики та довкілля», що виконується за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження»
