Країни Європи уже майже півтора року переживають безпрецедентну енергетичну кризу, яка так чи інакше почала впливати на діяльність, пов’язану із запобіганням змінам клімату. І хоча 27-ма щорічна конференція ООН зі зміни клімату (СОР27) підтвердила відданість сторін меті зберегти обмеження глобального потепління до 1,5°C порівняно з доіндустріальним рівнем, можна спостерігати певні зміни у реальних підходах західного світу.

Темпи зниження кількості викидів можуть сповільнитись, а ядерна енергетика – повернутись у "клуб" прийнятних у використанні джерел енергії. Про це – у матеріалі "Української енергетики" за результатами воркшопу для журналістів від секретаріату Енергетичного співтовариства.

 

Енергетична криза vs "зелене" майбутнє

 

Міжнародні фахівці говорять про 2023 рік як про "обтяжений безпрецедентною невизначеністю" щодо ситуації в енергетиці та у сфері захисту довкілля. Основи усталеної енергетичної архітектури та безпеки Європи похитнула війна в Україні, оскільки вона ознаменувала кінець десятиріччя критичної залежності від російського імпорту викопних палив, таких як нафта, газ та вугілля. Звісно ж, відмова від російських енергоресурсів не минула безболісно. Саме тому споживачі Європи стикнулись з надвисокими цінами на газ і, як наслідок, на електричну енергію.

Особливо сильно наслідки кризи відчули домогосподарства у Німеччині. Навіть у мирні часи рахунки за комунальні послуги у цій країні були вкрай високими через низку податків і зборів, які становлять більше половини вартості тарифів ЖКП. Водночас, Німеччина ще на початку 2022 року була однією з найбільш залежних від російського газу країн. Війна в Україні змусила Німеччину переглянути свій енергетичний профіль. І разом із продовженням імплементації політики зі всебічної підтримки відновлюваних джерел енергії, країна була змушена спрямувати великі зусилля на пошук нових джерел постачання викопних ресурсів.

Німеччина на початку 2022 року була однією з найбільш залежних від російського газу країн. Війна в Україні змусила її переглянути свій енергетичний профіль

Тут можна відзначити успіхи Німеччини у відмові від російського трубопровідного "блакитного палива" на користь різнопотоковим поставкам LNG. Канцлер Німеччини Олаф Шольц вважає такий підхід "хорошим меседжем для енергетичної безпеки країни". У найближчих планах Німеччини – мати не менше семи-восьми терміналів для прийому зрідженого газу. Хоча на початку цього року їх не було зовсім.

На прикладі Німеччини можна зрозуміти, що подібні виклики постали перед усіма країнами-членами Європейського Союзу. Різним є лише масштаб викликів, що пов’язаний з тим, наскільки країни мають різноманітний енергетичний профіль або наскільки значною була залежність від росії.

Однак якщо з відповіддю на всеохопну енергетичну кризу Європейський Союз в цілому впорався, то у сфері боротьби зі змінами клімату спостерігаються негативні тенденції. Наприклад, організація Global Witness звернула увагу на факт значного посилення впливу промисловості викопного палива на кліматичні переговори. А фахівці, що мали змогу відвідати цьогорічний СОР27, говорять про дуже слабкі результати конференції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вiйна додає викликів: Україна на кліматичній конференції СОР27

Послаблення відданості Європи принципам протидії змінам клімату відчуваються і у практичних рішеннях ЄС. Нещодавно країни-члени проголосували за послаблення норм закону про скорочення викидів метану у нафтогазовому секторі. Це сталось всього через кілька тижнів після того, як ЄС на COP27 пообіцяв зробити більше для боротьби з потужними парниковими газами.

"Ніхто не розуміє, як Європа, яка так віддана проблемі зміни клімату, може висунути таку слабку позицію уряду щодо метану", – прокоментував це міністр енергетики Люксембургу Клод Турмен.

Ключ до розуміння цієї позиції полягає у неготовності урядів країн ЄС змусити споживачів платити надмірно високі ціни за швидший перехід на відновлювані джерела енергії. Та не все так безнадійно, як може здатись на перший погляд. Адже у довгостроковій перспективі Європа не збирається відмовлятись від амбітних кліматичних досягнень.

 

Країни ЄС радше дотуватимуть домогосподарства, аніж відмовляться від "зеленого" курсу

 

На прикладі уже згаданої Німеччини можна поглянути, як саме перехід не відновлювані джерела енергії впливає на комунальні платіжки кінцевого споживача.

Структура тарифу для німецьких домогосподарств

Джерело: Clean Energy Wire

Як випливає з графіки, підготовленої "Мережею чистої енергії", німецькі споживачі протягом двох попередніх років віддавали до 21% тарифу на підтримку "зеленої" енергії. Але більшість споживачів, незважаючи на це, продовжують підтримувати енергетичний перехід країни. А країна, своєю чергою, шукає спосіб полегшити фінансовий тягар для споживачів, щоб не зрадити принципам "зеленого" переходу.

"Природний газ – не наше майбутнє", – заявив Олаф Шольц і наголосив, що Німеччина не відмовлялась від того, щоб стати кліматично нейтральною до 2045 року.

Уряд Німеччини наприкінці лютого 2022 року для підтримки споживачів погодив широкомасштабний план надання фінансових послаблень домогосподарствам, включаючи скасування податку на відновлювану енергію. Цей крок, за розрахунками уряду, заощадить користувачам електроенергії 6,6 мільярда євро. А додаткові витрати на "зелену" енергію мають покрити коштом бюджету.

Широкомасштабний план надання фінансових послаблень дозволить користувачам електроенергії у Німеччині заощадити 6,6 млрд євро

У довгостроковій перспективі передбачається введення так званої "кліматичної надбавки" для громадян, щоб компенсувати людям зростання витрат на енергію через підвищення цін на паливо з високим викидом CO₂. Субсидії на соціальне житло також були збільшені із врахованням вищої ціни на викопні види палива для опалення у 2022 році.

У контексті подорожчання цін на електроенергію та амбітні плани ЄС щодо скорочення викидів СО₂, цікавим є той факт, що з 6 липня 2022 року Європейський парламент підтримав пропозицію Єврокомісії щодо внесення атомної енергетики у класифікацію екологічно сталих видів діяльності для інвесторів. Чи допоможе це швидше досягти кліматичних цілей, дозволивши не переплачувати споживачам?

 

Як західний світ "подружиться" з ядерною енергією

 

Ставлення західного світу до ядерної енергетики до 2022 року можна було охарактеризувати швидше як негативне. Це можна оцінити, виходячи з кількості країн-операторів АЕС: лише 13 із 27 членів ЄС експлуатують атомні електростанції, лише дві країни будують нові реактори. З 2007 по 2022 рік в Європі не запрацював жоден новий атомний об’єкт.

Та після визнання ядерної енергетики прийнятною для здійснення сталих інвестицій, ставлення країн ЄС до цієї технології змінилось на більш прихильне, хоча й не розвернулось на 180 градусів.

Як і раніше, найбільші надії на ядерну енергетику покладає Франція. До 2050 року країна має намір побудувати 14 нових реакторів АЕС. Один об’єкт у процесі будівництва вже прямо зараз.

14 нових атомних реакторів має намір побудувати Франція до 2050 року

Ще один новий реактор з’явився у Фінляндії, де сумарно вже працює п'ять установок атомної генерації. Під’єднання шостого реактора збільшить частку ядерної енергетики у країні до 60%.

Деякі країни лише готуються вступити до ядерного клубу. Наприклад, для скорочення використання брудної вугільної генерації побудувати першу атомну електростанцію хоче Польща. Перший польський атомний реактор має бути запущений до 2033 року. Уряд Польщі вважає атомну енергію безумовно екологічно чистою. Саме тому обрав цю технологію для заміни традиційних вугільних ТЕС.

Та решта країн Європейського Союзу обрали більш поміркований підхід до АЕС. На прикладі вже згаданої Німеччини бачимо, що вона не планує посиленого розвитку ядерної енергетики, однак прийняла рішення про відтермінування закриття своїх АЕС. У жовтні цього року стало відомо, що Німеччина продовжить термін служби трьох власних атомних станцій, які передбачалось закрити до кінця поточного року, до середини квітня 2023 року. Таким чином уряд Олафа Шольца прагне помʼякшити наслідки енергетичної кризи протягом поточної зими. Що буде з атомними станціями надалі – поки розуміння немає. Однак в уряді вже лунали пропозиції продовжити срок експлуатації АЕС ще на рік, хоча б до 2024 року.

Німеччина планує продовжити термін експлуатації трьох власних атомних станцій до середини квітня 2023 року

Ложкою дьогтю у помірному ядерному ренесансі Європи лишається часткова залежність галузі від росії в частині закупівель урану та імпорту ядерного палива. Оскільки санкцій проти російського ядерного сектору немає й досі у жодному пакеті санкцій, ЄС не поспішає самостійно відмовлятись від поставок з рф. Хоча альтернативи є: нарощення закупівель урану у Казахстані, переведення російських і радянських АЕС на паливо від Westinghouse.

Ще однією проблемою, яка заважає країнам безумовно підтримати розвиток АЕС, є невизначеність підходів щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом та іншими відходами, отриманими у процесі експлуатації станцій. Після розв’язання цього питання, ядерна енергетика може отримати значно більше прихильників, ніж має зараз. Безумовно, це допоможе із "зеленим" переходом ЄС та суттєвим зниженням використання найбрудніших енергоносіїв.

 

А що в Україні?

 

Відповідно до щорічного звіту секретаріату Енергетичного співтовариства, Україна, попри війну, зберігає намічений раніше кліматичний курс і цілі зі зниження споживання енергоресурсів. Та на практиці, зі зрозумілих причин, не може продемонструвати успіхи у цих сферах. Проблема виживання країни під час війни виходить на передній план порівняно з будь-якими кліматичними прагненнями і зобов’язаннями.

Прикладом може стати тимчасове послаблення вимог до пального, що перебуває в обігу, до якого уряду довелось вдатись у березні 2022 року. Тоді було дозволено використання бензинів та дизельного палива класів Євро-3 і Євро-4, а також спрощено проходження митних процедур для постачання нафтопродуктів.

Зіткнувшись з необхідністю відновлення енергетичної інфраструктури, український уряд вимушено вдався до ряду кроків, що погіршують підходи до захисту довкілля

"Неекологічних" змін зазнали і деякі політики країни. Як йдеться у звіті ЕС, зіткнувшись з неминучою необхідністю відновлення енергетичної інфраструктури, уряд України вимушено вдався до ряду кроків, що погіршують підходи до захисту довкілля країни. Наприклад, проєкти відновлення об’єктів енергетичної інфраструктури тимчасово звільнили від необхідності проходження процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД).

ЕС не заперечує проти впровадження будь-яких нагальних заходів, однак наголошує на тимчасовості таких рішень і виправданості інтересам національної безпеки.

"Виняток щодо проходження ОВД запроваджено для відновлення регіонів, які постраждали від російської армії. Кожен конкретний випадок має відповідати інтересам національної оборони або становити суттєву користь для цивільної сфери", – прокоментували в ЕС винятки щодо ОВД.

Більше висновків співтовариство наразі надати не може, адже доступ до екологічної інформації під час воєнного стану дуже обмежений. Тож секретаріат ЕС обмежується загальними рекомендаціями: нагадує про необхідність підготовки оновленого Національного плану з енергетики та клімату, закликає продовжувати прогрес у прийнятті або розробці законодавства та програмних документів щодо енергоефективності.

Однак варто зазначити, що від України очікують сумлінного виконання цих рекомендацій. Секретаріат Енергетичного співтовариства неодноразово підкреслював, що ухвалення ключових документів вже зараз стане основою для планування сталої відбудови країни.

"Цілком зрозуміло, що питання виживання, відновлення критичної інфраструктури та нормального проходження зимового сезону зараз стоять на порядку денному після атак на критичну інфраструктуру та відповідні наслідки для функціонування енергосистеми. Однак, окрім надзвичайних потреб, вирішальним для України є зелене відновлення. Незважаючи на війну, Україна не відмовляється від своїх кліматичних цілей і рішень щодо декарбонізації. Україна зараз працює і у напрямку декарбонізації, "зеленого" відновлення. Уряд також працює над оновленням Енергетичної стратегії, аби до 2050 року вона стала основою для інших стратегічних документів, зокрема, Національного енергетичного та кліматичного плану", – коментує експертка DiXi Group Альона Корогод.

 

Інвестиції під відновлення отримають проекти, що врахують кліматичні прагнення ЄС

 

Саме послідовна прихильність України кліматичним амбіціям Європи допоможе Україні залучити інвестиції у власне відновлення, а також здобути широку підтримку міжнародної спільноти, про що вже неодноразово згадували як українські, так і іноземні експерти і політики.

"Амбітні наміри України досягти готовності вступу в ЄС до кінця 2024 році вимагають дотримання екологічного вектору у реформах, а отже й у відновленні. Крім того, Україна до війни заявляла про підтримку політик у рамках Європейського зеленого курсу, реалізація якого має на меті досягнення кліматичної нейтральності Європи", – відзначали аналітики DiXi Group у звіті "Як відбудувати "зелену" країну: рекомендації для відновлення України".

Амбітні наміри України досягти готовності вступу в ЄС до кінця 2024 році вимагають дотримання екологічного вектору у реформах, а отже й у відновленні

У Енергетичному співтоваристві припускають, що найпершим сектором, у відновлення якого почнуть вкладатися інвестори, стане система енергетичного забезпечення домогосподарств. Тому у першу чергу Співтовариство радить зосередитись на завершенні оцінки потенціалу високоефективної когенерації та ефективного централізованого теплопостачання.

"Це може стати хорошою основою для майбутніх інвестицій у цей сектор у контексті відновлення країни після війни", – йдеться у щорічному звіті співтовариства.

А ось DiXi Group дає рекомендацію формувати всю післявоєнну загальну енергетичну політику України на чотирьох головних засадах: декарбонізація, енергоефективність, диверсифікація джерел постачання та подальша поглиблена інтеграція із енергосистемою ЄС. Якщо дотримуватись цих принципів, знайти міжнародні інвестиції під проєкт буде можливо у будь-якій сфері.

Руслана Чечуліна