ЄС закликає міста України стати частиною "зеленої" відбудови
Представництво Європейського Союзу в Україні закликає місцеві громади країни долучитись до розробки методології "зеленого" відновлення та енергетичної безпеки.
"Експертиза, яку ми розвиваємо в Україні, має визначити, наскільки успішною буде сама відбудова. Ми маємо узгодити між собою певну методологію і запропонувати її міжнародним decision-makers. Ми маємо надати відповідь на питання, де починати відбудову, з ким, у який спосіб. Адже стейкхолдери на міжнародному рівні можуть не знати особливостей України, тому дуже часто виникає спокуса застосувати підхід "зверху-униз". У наших умовах, мабуть, це не є найкращим підходом", – зазначив міністр-радник Представництва Європейського Союзу в Україні з питань енергетики Торстен Воллерт під час вебінару "Європейський тиждень сталої енергії в Україні".
Він підкреслив, що традиційно міжнародна допомога Україні досить централізована. Разом з тим, успішне впровадження "зелених" принципів при відбудові потребує інвестування у децентралізовані енергетичні системи.
"Ми знаємо, що в Україні немає традиції інвестування у децентралізовані енергосистеми, тому нашим спільним викликом буде пояснити закордонним інвесторам і банкірам, як це має відбуватися. Адже вони цього раніше не робили", – додав Торстен Воллерт.
Він висловив сподівання, що Асоціація енергоефективних міст допоможе розробити підхід, спрямований не тільки на енергетичну ефективність, але й на енергетичну безпеку, маючи на увазі не тільки виробництво та споживання, але й загалом енергетичний менеджмент на місцях.
"Якщо відновлення України не буде "зеленим", то воно не буде успішним. Тому ми маємо дуже прагматично підійти до процесу "зеленого" відновлення", – резюмував міністр-радник Представництва ЄС в Україні.
Прикладами "зеленої" трансформації на місцях під час заходу поділились представники Вінницької міської ради. Як відомо, Вінниця у січні 2022 року першою в Україні проголосила кліматичну нейтральність стратегічним напрямком розвитку та основою для розробки і впровадження усіх міських політик, розвитку інфраструктури та залучення інвестицій.
З тих пір в обласному центрі пришвидшилась реалізація програм з розвитку електротранспорту, будівництва відновлюваних джерел енергії, активізувалось застосування екологічно чистих технологій у будівництві, запроваджено моніторинг якості повітря.
"В рамках енергоефективності, яку запроваджує Вінниця, дуже гарно спрацьовує бізнес. У місті ми бачимо масові приклади застосування малим, середнім і великим бізнесом енергії сонця. Є цілий ряд введених у експлуатацію СЕС", – зазначив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний.
Крім того, місто має програми залучення коштів для термомодернізації будівель різної форми власності та запроваджує інші ініціативи.
У свою чергу директор з досліджень аналітичного центру DiXi Group Роман Ніцович розповів про розроблені організацією та партнерами інструменти, покликані спростити доступ громад до інформації про запровадження "зеленого" курсу на місцевому рівні.
Він, зокрема, презентував інформаційний ресурс про Європейський зелений курс і Україну – greentransform.org.ua. Також представив онлайн-курс "Європейський зелений курс: "зелений шлях" до членства в ЄС", доступний на платформі Prometheus з 26 травня. Крім того, презентував порадник "Як місцевим громадам готуватись до опалювального сезону під час війни".
Роман Ніцович нагадав, що нещодавно DiXi Group оголосила конкурс субгрантів у межах проєкту "Інтеграція сталого розвитку в Україні відповідно до Європейського зеленого курсу", що реалізується за фінансової допомоги Європейського Союзу.
Проєкти, які претендують на отримання субгранту, мають відноситись до тем: розвиток інфраструктури для цілей "зеленої" трансформації чи зеленої відбудови громади; циркулярна економіка, включаючи поводження з відходами; озеленення та адаптація до зміни клімату. Очікувана тривалість проєктів - від трьох до шести місяців. Можлива сума субгранту у гривневому еквіваленті складає від 1000 до 3000 євро. Заявки приймаються до 2 липня 2023 року включно.
Як повідомляла "Українська енергетика", із пакетом ініціатив Європейський зелений курс ЄС вийшов ще наприкінці 2019 року. Метою цієї стратегії є перетворення економіки на низьковуглецеву, стійку, а тому більш придатну для майбутніх поколінь. За планами розробників ЄЗК, кліматичної нейтральності країни-члени Євросоюзу мають досягти до 2050 року.
Україна стала однією з перших держав поза ЄС, яка підтримала ЄЗК. При цьому уряд, попри війну, неодноразово підтверджував готовність продовжувати роботу над впровадженням підходів Європейського зеленого курсу. Зі свого боку, українське громадянське суспільство закликає планувати повоєнне відновлення країни на засадах енергетичної незалежності та кліматичної безпеки.
