Пакет ініціатив Європейський зелений курс (ЄЗК) прийняли в ЄС ще наприкінці 2019 року. Метою стратегії стало перетворення економіки на низьковуглецеву, стійку, а тому більш придатну для майбутніх поколінь. За планами розробників ЄЗК, кліматичної нейтральності країни-члени Євросоюзу мають досягти до 2050 року. 

Україна стала однією з перших держав, яка підтримала ЄЗК. Стратегію “раннього долучення” до угоди українська влада аргументувала можливостями впливу на процеси мінімізації потенційних загроз за допомогою спільних проєктів з декарбонізації та збереження клімату.

 Втім, з початком повномасштабної російської агресії ситуація у країні змінилась, тому зараз у суспільстві обговорюється кілька питань. 

Чи доцільно під час війни впроваджувати дорожню карту Зеленого курсу? Чому експерти наполягають на прискоренні імплементації екологічного законодавства ЄС? Що робити бізнесу у плані перебудови з урахуванням євроінтеграції та ЄЗК?

 Ці та інші аспекти “Українська енергетика” попросила прокоментувати експертів аналітичних центрів та громадських об'єднань, які працюють над формуванням кліматичної політики в Україні.

 

Чи на часі в Україні “зелена” політика

 

В установчому документі Єврокомісії про ЄЗК зазначено, що “зміни клімату та втрати біорізноманіття мають глобальний характер і не обмежуються національними кордонами, тому Євросоюз може використати свій вплив, досвід та фінансові ресурси для мобілізації своїх сусідів та партнерів”. Таким чином ЄС закликав інші країни приєднуватись до ЄЗК на шляху до сталого розвитку.

Україна відгукнулась на заклик президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн долучитись до цієї угоди ще у грудні 2019 року, коли було презентовано стратегію ЄЗК. 

А вже влітку 2020 року українські фахівці з екологічної політики запропонували інституціям ЄС розробити спільну дорожню карту щодо залучення України до реалізації завдань Європейського зеленого курсу. 

З того часу, за оцінками експертів, в Україні було зроблено величезну роботу, під час якої проходили консультації з регіональним бізнесом та профільними міністерствами, були сформовані позиції, знайдено точки співпраці, пропрацьовано стратегічні цілі України та Євросоюзу у контексті ЄЗК. Україна взяла на себе зобов’язання досягнути кліматичного нейтралітету до 2060 року.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Андрусевич: у питаннях Green Deal Європа має піти назустріч Україні

З боку української влади восени 2020 року було представлено “Вектори економічного розвитку України до 2030 року”. Щоправда, за оцінкою експертного екологічного середовища, ця стратегія не розглядала економічну модель України у контексті інтеграції екологічних та кліматичних аспектів в усі сфери економіки, кліматичної нейтральності і циркулярної економіки.

При цьому соціологічне опитування суспільної думки, проведене Ресурсно-аналітичним центром “Суспільство і довкілля” на початку 2023 року, показало, що відбудова на екологічних засадах не входить до топ-пріоритетів українців.

Опитування показало: 95% українців вважають, що відновлення природи є важливим у повоєнній відбудові України. При цьому лише близько 26% готові платити за екологічність основних послуг, таких як доступ до якісної питної води, громадського транспорту, належного поводження з відходами. А близько 54% опитаних зазначили, що не братимуть участь у державних програмах підвищення енергоефективності будівель, якщо це призведе до зростання вартості комунальних послуг.

 

Опитування показало, що відбудова на екологічних засадах не входить до топ-пріоритетів українців

 

Аналітики центру зазначили, що опитування продемонструвало з одного боку зрозумілу, а з іншого – складну ситуацію, яка потребує інформаційного супроводу та роз’яснення політики “зеленої” відбудови України.

“Для нас це сигнал, що потрібно починати говорити з українцями: формувати “маячки”, за допомогою яких пояснювати населенню важливість енергетичних реформ, які будуть показувати наш прогрес у виконанні кліматичних цілей. Треба донести українцям: якщо вони не заплатять за енергоефективність зараз, то будуть змушені потім платити набагато більше за енергію, яку вони споживають”, – зазначила Олена Павленко, президентка аналітичного центру DiXi Group.

 

Впровадження Зеленого курсу не можна відсунути через війну 

 

Організації громадської спільноти, вважають, що метою відбудови України має стати не повернення до передвоєнного стану, а повноцінна розбудова та інтеграція до європейського спільноти на засадах сталого розвитку та з урахуванням Європейського зеленого курсу, що також є вимогою копенгагенських критеріїв вступу до ЄС.

“Зрозуміло, що складно думати про впровадження Зеленого курсу, якщо близько 20% нашої території досі окуповано і кожного дня йде боротьба за виживання”, – поділився роздумами Олександр Опанасенко, фахівець відділу клімату ГО “Екодія”. 

Проте він впевнений, що суспільство не має відкладати розв’язання питання кліматичної кризи на потім. 

“Кліматична криза схожа на війну в Україні: у багатьох містах йде звичайне життя, одразу й не скажеш, що країна воює. Так і з кліматичною кризою: ніби нічого не відбувається, ніби все як завжди, але це омана. Ми точно знаємо, що викиди парникових газів наразі збільшуються і середня температура підвищується. Кількість аномальних природних явищ поступово і невпинно зростає”, – наголосив експерт.

Після перемоги кліматична криза нікуди не зникне, а діяти треба вже зараз, тому впровадження ЄЗК в Україні – один з основних кроків у розв’язанні питання кліматичних змін, вважає Олександр Опанасенко.

З ним погоджуються і експерти громадської організації Razom We Stand. 

“В умовах російської агресії та після того, як Україна отримала статус кандидата в члени ЄС, майбутнє України та Європи переосмислюється. У нас є унікальний шанс інтегруватися у нові виробничі ланцюги ЄС, що створюються для втілення Європейського зеленого курсу. Ми можемо підняти економіку та рівень життя шляхом залучення міжнародного капіталу, який буде радо інвестувати в Україну за умов впровадження необхідних реформ”, – окреслив нові можливості Олег Савицький, менеджер Razom We Stand.

 

Цілі з декарбонізації стали ще більш актуальними через відмову від російського викопного палива: тепер це не лише про довкілля та клімат, а й про безпеку

 

Фахівець відзначив перші позитивні кроки, які Україна зробила минулого року в ухваленні європейських норм. Серед них: заборона на використання азбесту та реформа управління відходами. На їх прикладі можна бачити, що “зелені” реформи поширюються наскрізь. Вони сприяють економічному розвитку та національній безпеці.

“Наприклад, дешевий азбест з росії та Казахстану більше не буде витісняти екологічні будівельні матеріали з українського ринку, попит на них буде вище, відповідно буде розвиватись власне чисте сучасне виробництво, – пояснив Олег Савицький. – Прийняття рамкового закону про управління відходами нарешті розблокувало вирішення сміттєвої кризи. Вона була гострою ще до повномасштабного російського вторгнення, а в умовах масштабних руйнувань та забруднення територій через військові дії стала критичною. Але кожен виклик – це також можливість. Зокрема, завдяки цій реформі утилізація будівельного сміття може стати величезним ринком. Це дозволить створити нові робочі місця та відбудовувати зруйноване, одночасно зберігаючи цінні природні ресурси та уникаючи засмічення нових земель”.

На думку експерта, такі приклади показують системний характер “зелених” євроінтеграційних реформ, які є нормативною основою побудови нової економіки відповідно до цілей Європейського зеленого курсу.

Отже, цілі з декарбонізації стали ще більш актуальними через відмову від російського викопного палива: тепер це не лише про довкілля та клімат, а й про безпеку, підкреслив менеджер Razom We Stand.

 

Промислові активи компанії “Інтерпайп” (м. Дніпро) сертифіковані згідно з міжнародними екологічними стандартами. Колісні пари – продукція з високою доданою вартістю, експортується на ринки Євросоюзу. Фото: Іnterpipe.biz

 

Імплементацію екозаконодавства ЄС треба прискорити 

 

Необхідність прискорення імплементації європейського екологічного законодавства викликана необхідністю дотримуватись міжнародних зобов’язань, а також змінами у статусі України, як країни-кандидата до вступу в ЄС. 

Надто повільний процес імплементації європейських директив у “зеленій” сфері в Україні відмічають у лютневому звіті 2023 року, складеному експертною групою Єврокомісії. Аналіз українського законодавства свідчить, що країна демонструє значний прогрес в імплементації енергетичних реформ, але поки знаходиться на початковому рівні підготовки у сфері довкілля та зміни клімату. 

У звіті резюмується, що останніми роками Україна зробила багато важливого для розбудови своєї нормативно-правової бази у сфері довкілля та порівняно небагато для реформування своєї нормативно-правової бази та узгодження з кліматичним правом. Але європейські експерти зазначили, що прогалини у рівні законодавчого узгодження зросли з розширенням і поглибленням acquis ЄС (право ЄС) у цих сферах. 

В Єврокомісії рекомендують розв’язати проблеми зі спроможністю ухвалення відповідного acquis ЄС, з рахування положень Європейського зеленого курсу в усіх сферах політики та ефективного виконання і забезпечення дотримання законодавства.

“Раніше наша держава перебувала на етапі наближення національного законодавства у сфері зміни клімату до законодавства ЄС згідно з зобов’язаннями за “Угодою про асоціацію з ЄС”, але все це відбувалось досить повільно. Далі цих кроків нічого не пішло, а те, що було зроблено, не призвело до суттєвих результатів”, – прокоментував темпи прийняття законів представник ГО “Екодія” Олександр Опанасенко. – Наразі, під час війни, прискорення імплементації екозаконодавства ЄС стає актуальним у світлі повоєнного відновлення країни. Відновлення має відбуватись виключно “зеленим” чином, враховуючи що Україна незабаром стане членом ЕС. Іншого шляху у нас немає”. 

Експерти ГО “Екодія” наголошують, що Україна мусить приєднуватись до ЄЗК не тільки юридично, а й фактично, доводячи своїми діями готовність до повноправного членства в ЄС.

“Якщо провести детальний Self Screening нашого екозаконодавства, на відповідність законодавству ЄС у сферах, що охоплює ЄЗК, то ми знайдемо мало відповідностей. У цих сферах нам потрібно багато чого імплементувати. Тож маємо прискорюватись, бо ці зміни потрібні були ще “на вчора”, – підсумував Олександр Опанасенко.

 

“Зелена” перебудова вимагає технологічного лідерства

 

Поступ “зелених” реформ в Україні експерти наразі характеризують як дуже повільний та непевний. Найбільшим індикатором є ключова реформа промислового забруднення, адже відповідний законопроєкт на розгляді вже третій рік, зазначив менеджер Razom We Stand Олег Савицький.

“Формуючи плани повоєнного відновлення, владі треба відповісти на болісне питання щодо індустріального майбутнього. Бо, наприклад, такий експортоорієнтований сектор, як металургія, вже втратив близько третини активів. 30 років повільної та недостатньої модернізації промисловості та побудова бізнес-процесів на російському газі, вугіллі та старих технологіях зіграли проти України в усіх аспектах: політичному, економічному та довкіллєвому”, – констатував експерт.

Проте він наголосив, що є шанс запровадити важливу реформу у контексті повоєнної відбудови, яка відповідає принципу build back better, тобто відбудовувати краще, ніж було.

“Незабаром Верховна Рада голосуватиме за законопроєкт №6004 “Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення”, який має запровадити в українське законодавство Директиву 2010/75/ЄС про промислові викиди, – уточнив Олег Савицький. – Цей законопроєкт важливий в рамках Зеленого курсу і стане сигналом для інвесторів про те, що в Україні діють такі ж екологічні норми, які і в ЄС. Тому створювати виробництва тут або інвестувати у відновлення української промисловості буде можливим  відповідно до політик ЄС. А для України цей законопроєкт стане гарантією того, що інвестиції будуть екологічно сталими без шкоди для здоров’я людей”.

По-перше, цьому сприятиме створення нової дозвільної системи для промисловості у вигляді IT-системи, яка об'єднає окремі дозволи на викиди у воду, повітря, ґрунт, шумове забруднення, що допоможе розрахувати кумулятивний вплив на довкілля. 

А по-друге, запровадження європейських норм викидів для всіх видів промисловості відповідно до показників найкращих доступних технологій (BAT – best available techniques), сприятиме модернізації виробництва та його зростанню.

 

Продукція цехів гарячої та холодної прокатки металургійного комбінату “Запоріжсталь”. Фото: zaporizhstal.com

 

Наочною ілюстрацією для України, коли зростання виробництва не призводить до збільшення викидів є приклад економіки Євросоюзу. Так, з 1990 року по 2018 рік промисловість ЄС скоротила викиди парникових газів на 23%, а економіка зросла на 61%, вказав на переваги технологічної модернізації Олег Савицький. 

Він відзначив, що боротьба за поступ реформ – це важливий внесок у перемогу та європейське майбутнє України.

“Ми не втомлюємось нагадувати про це народним депутатам і будемо наполягати на повній та повноцінній інтеграції норм ЄС для енергетики та промисловості в українське законодавство. Ті, хто протидіють “зеленим” євроінтеграційним реформам, явно чи опосередковано, працюють на ворога – на росію та її загарбницькі інтереси, – позначив експерт позицію команди Razom We Stand. – В інтересах росії, щоб жодних західних інвестицій в Україну не надходило, щоб наша економіка та виробництво не розвивались, енергетичні та промислові потужності не оновлювались і ми залишались залежними від російського викопного палива". 

 

Вже зараз варто звернути увагу на перебудову виробництва з урахуванням євроінтеграції та ЄЗК 

 

Своєю чергою експерти ГО “Екодія” рекомендують бізнесу вже зараз звернути увагу на перебудову виробництва з урахуванням євроінтеграції та ЄЗК та інвестувати у відновлювані джерела енергії та технології для зменшення будь-яких видів забруднення. 

Екологічно чисті та кліматично нейтральні продукція та послуги, які знаходяться у тренді європейського розвитку, набрали обертів і в Україні. Втім, якщо раніше це сприймалося як “мода на еко”, то з урахуванням євроінтеграції, такий підхід для України стане обов’язковим, наголосив представник ГО “Екодія” Олександр Опанасенко.

В Європі така необхідність продиктована впровадженням ЄЗК. Україна також має долучитись до цієї стратегії, навіть, якщо країна найближчим часом, не стане членом ЄС, вважає еколог.

“Згідно зі змінами до ЄЗК, затвердженими у пакеті Fit to 55, з 2026 року в Євросоюзі запрацює механізм коригування викидів вуглецю на кордоні (CBAM). Він охоплює низку конкретних секторів та передбачає додаткове “вуглецеве мито” на імпорт товарів, що вироблені за межами ЄС зі значними викидами парникових газів, – пояснив експерт “Екодії”. – Тож рано чи пізно, доведеться впроваджувати відповідні технології і зменшувати викиди, щоб продукція українських виробників була конкурентною на європейському ринку. Адже зараз товарообіг України з Євросоюзом становить близько 40%”.

 Одним з інструментів для залучення інвестицій у сектор ВДЕ, Олександр Опанасенко називає механізм Net Billing. Нині законопроєкт про запровадження цього механізму перебуває на розгляді у Верховній Раді.

“Net Billing передбачає, що організація може встановлювати на території свого підприємства сонячні панелі та використовувати згенеровану енергію для власних потреб. Надлишок можна продавати за ринковою ціною, отримуючи кошти на спеціальний рахунок споживача.  При цьому, коли його споживання перевищує генерацію, наприклад, взимку, кошти будуть списуватись за ціною постачання електроенергії споживачеві”, – пояснив фахівець дію механізму, розрахованого на комерційні та промислові організації. 

Крім впровадження стимулюючих механізмів, українському бізнесу сьогодні критично важливо розпочати облік власних викидів парникових газів за міжнародними стандартами.

Це необхідно для того, щоб робити зрозумілі карти декарбонізації зі скорочення викидів для міжнародних інвесторів та фінансових установ, наголосила Ольга Євстігнєєва, менеджерка з адвокації зеленого відновлення України, ГО Razom We Stand. 

Вона нагадала, що цього вимагає директива щодо корпоративної звітності про сталий розвиток (CSRD), ухвалена Радою Європи у листопаді 2022 року. 

“Нові правила запроваджують більш детальні вимоги до звітності та гарантують, що не тільки великі європейські компанії зобов’язані розкривати питання сталого розвитку, такі як екологічні права, соціальні права, права людини та чинники управління. Це стосуватиметься й українських компаній, які мають дочірні підприємства з ЄС чи значну частку торгівлі з ЄС, та зрештою всього бізнесу через підготовку до вступу в ЄС”, – повідомила фахівчиня.

 

Українському бізнесу сьогодні критично важливо розпочати облік власних викидів парникових газів за міжнародними стандартами

 

Для обліку парникових газів існує GHG протокол (Greenhouse Gas Protocol), що включає методики та платформу корпоративного обліку та звітності про викиди парникових газів у світі. Згідно з GHG протоколом, до викидів відносять сім категорій парникових газів: діоксид вуглецю, метан, закис азоту, гідрофторвуглеці, перфторвуглеці, гексафторид сірки і трифторид азоту. Кожен з них має свій вплив на глобальне потепління, який неодмінно враховується. 

Ольга Євстігнєєва уточнила, що протокол GHG використовують 9 з 10 компаній зі списку Fortune 500, які звітують у CDP (carbon disclosure project). Експерти визначають цей протокол, як “золотий стандарт” екологічної звітності з найбагатшим та найповнішим набором даних для компаній та міст. 

“Ті бізнеси, які впроваджують GHG протокол для обліку викидів парникових газів та встановлюють науково обґрунтовані цілі з їхнього скорочення, стануть беззаперечними лідерами у своїх сферах у найближчі 30 років. Для українського бізнесу, який показує чудеса сталості під час роботи на перемогу країни у воєнний час, сьогодні відкриваються значні можливості”, – прогнозує цікавість інвесторів до таких бізнес-проєктів Ольга Євстігнєєва. 

При цьому експерти Razom We Stand закликають керівництво Міністерства цифрової трансформації України та Державної служби статистики України запровадити облік викидів парникових газів згідно з міжнародними стандартами та відкрити кліматичні дані для широкого доступу. 

 

Опитані нами експерти, які представляють екологічні спільноти, відзначають, що Україна має скористатись можливістю відбудувати енергетичну сферу на новому технологічному рівні за допомогою міжнародного фінансування та стимулювання бізнесу на державному рівні. 

Фахівці наголошують, що через відмову від російського викопного палива, цілі декарбонізації у світі стали ще більш актуальними, бо стосуються тепер не тільки питань довкілля та клімату, а й енергетичної безпеки.

Вони зазначають, що незважаючи на воєнний стан, вже зараз треба планувати відновлення країни на засадах енергетичної незалежності, нових технологій та кліматичної безпеки. Тому євроінтеграційне законодавство у сфері довкілля та захисту клімату потребує прискореної імплементації в національне законодавство.

На думку експертів з екополітики, під час планування економічних стратегій розвитку, підприємцям варто орієнтуватись на низьковуглецеві технології, бо тільки так вони зможуть конкурувати на міжнародному ринку.

 

Лариса Білозерова, спеціально для “Української енергетики”