Європейський зелений курс: фонд модернізації

09 квітня 2021

Європейський фонд модернізації (ЄФМ) – це один з інструментів, що запроваджений в рамках Інвестиційного плану ЄЗК для надання фінансової підтримки країнам-членам ЄС з нижчим рівнем доходів, у процесі їх переходу до кліматичної нейтральності

Підтримка надається у вигляді інвестиційної допомоги для модернізації енергосистем та підвищення рівня енергоефективності, щоб сприяти досягненню кліматичних та енергетичних цілей ЄС до 2030 р., а також зобов’язань зі скорочення викидів у рамках Паризької угоди.

Процедура фінансування в рамках ЄФМ

ЄФМ діє під відповідальністю країн-членів, які є його бенефіціарами. Вони тісно співпрацюватимуть з Європейським Інвестиційним Банком (ЄІБ), спеціально створеним Інвестиційним комітетом при ЄФМ та Єврокомісією з метою реалізації інвестиційних проєктів.

Деререла фінансування ЄФМ:

• Доходи від продажу на аукціонах 2% квот на викиди для періоду 2021-2030 в рамках системи торгівлі викидами (СТВ) ЄС;
• Додаткові квоти, що переводятьcя до ЄФМ від країн-бенефіціарів у разі їх добровільної згоди (наразі це Хорватія, Чехія, Литва, Румунія та Словаччина).

Основна частина ресурсів ЄФМ (щонайменше 70%) мають бути інвестовані у наступні види діяльності, відповідно до Директиви 2003/87/ЄС про систему торгівлі викидами:

• Виробництво та використання електроенергії з ВДЕ;
• Підвищення рівня енергоефективності (включаючи сектори транспорту, будівель, сільського господарства, відходів тощо);
• Акумулювання та зберігання енергії;
• Модернізація енергетичних мереж та інженерних систем (включаючи системи централізованого теплопостачання, мережі для передачі електроенергії, підвищення рівня інтеграції енергетичних мереж);
• Підтримка справедливого переходу «вуглецево-залежних» регіонів (включаючи підтримку з перекваліфікації, підвищення кваліфікації робітників, а також з освіти, створення ініціатив з сприяння пошуку роботи та стартапів).

Ситуація в Україні

На даний момент, Міненерго та Міндовкілля розробляють цільові інструменти для фінансування природоохоронних заходів і декарбонізації. Відрізняються вони тим, що Міненерго пропонує створити Фонд декарбонізації без утворення окремого юридичного суб’єкта. Його формат – «стаття в бюджеті», за аналогією до Державного фонду регіонального розвитку або Державного дорожнього фонду. Новий фонд пропонується фінансувати з частини надходжень від податку на СО₂, а також пропонується підвищити ставки цього податку. Адмініструвати фонд буде Держенергоефективності, а кошти будуть спрямовуватись виключно на проєкти, що призводять до скорочення викидів СО₂.

Міндовкілля, у свою чергу, пропонує створити спеціальний фонд для фінансування природоохоронних заходів і заходів з декарбонізації, подібно до формату фондів у Польщі. Пропонується створити фонд як окрему юридичну особу, запровадити прозору структуру управління фондом і прийняття рішень, що дозволить залучати додаткові кошти в рамках Європейського «зеленого» курсу та інших міжнародних ініціатив (за прикладом Фонду енергоефективності), формувати пріоритети фінансової підтримки і відповідних програм з рівними правилами участі, запровадити різні рівні підтримки і більш складні фінансові продукти (від покриття тіла кредиту, програм співфінансування до грантів), забезпечити сталість (незалежність від бюджетного процесу, можливості довгострокового фінансування), а також вирішити проблеми затягування рішень про державне фінансування.

Крім цього, з 1 січня 2021 року вступив у дію Закон «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», що є важливою передумовою для реалізації заходів із боротьби зі зміною клімату на основі досвіду ЄС та запуску ринкового механізму торгівлі квотами на викиди парникових газів. Також, станом на квітень 2021 року, Міндовкілля та Мінекономрозвитку займаються розробкою відповідних політик з метою впровадження системи торгівлі викидами в Україні до 2024-2025 років.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.