Останні новини

14 липня 2021 року Єврокомісія прийняла пакет пропозицій «Fit for 55», що включає низку законодавчих ініціатив для врегулювання проблеми викидів парникових газів та переходу на чисті технології та «зелену» енергетику. Що зміниться?

Схема торгівлі викидами ЄС (СТВ) встановлює обмеження на викиди (cap) для певних галузей економіки, які щороку знижуються. Раніше СТВ охоплювала приблизно 40% загальних викидів ЄС. Нові зміни до СТВ збільшать цю частку за рахунок додаткових секторів, таких як морський транспорт, а також нової СТВ для транспорту та будівель з 2026 року. Зобов'язання щодо скорочення викидів для охоплених СТВ секторів буде збільшено з 40% до 61% до 2030 року (від рівня 2005 року).
Регламент розподілу зусиль щодо скорочення викидів парникових газів (РРЗ). Решта ~ 60% викидів ЄС, які не охоплювала СТВ, підпадали під регулювання згідно з РРЗ. На додачу до СТВ, що застосовує ринковий підхід до скорочення викидів, РРЗ встановлює обов'язкові цілі на національному рівні щодо скорочення викидів на основі ВВП на душу населення. Під час перегляду регламенту рівень амбіцій що скорочення викидів збільшився з 30% до 40% порівняно з рівнем 2005 року.
Механізм вуглецевого коригування імпорту (CBAM). Ідея цієї ініціативи полягає у захисті промисловості ЄС і запобіганні „витоку вуглецю”, тобто перенесення виробництв в інші регіони з нижчими вимогами щодо скорочення викидів парникових газів, ніж в ЄС. Це створить умови для скорочення викидів не лише у ЄС, а й по всьому світу та унеможливить витіснення вуглецеємних виробництв за межі ЄС.
Положення щодо врахування викидів парникових газів та їх поглинання у секторі землекористування, зміни землекористування та лісового господарства (LULUCF) встановлює загальну ціль ЄС щодо вилучення вуглецю природними поглиначами, що еквівалентно 310 млн тонн викидів CO₂ до 2030 року, і досягнення кліматичної нейтральності у секторах LULUCF до 2035 року.
Зміни до положення, що встановлює стандарти викидів CO₂ для легкових автомобілів та мікроавтобусів. Зміни до цього регламенту прискорять перехід до мобільності з нульовими викидами, вимагаючи скорочення від нових автомобілів на 55% з 2030 року та на 100% з 2035 року порівняно з 2021 роком, а з 2035 року всі нові авто мають бути з нульовим викидом.
Ініціативи ReFuelEU Aviation та FuelEU Maritime мають на меті скоротити викиди в авіаційному секторі та декарбонізувати судноплавну галузь шляхом прискорення використання та виробництва альтернативних видів палива.

Зокрема, CBAM має на меті створити рівні умови для скорочення викидів вуглецю, зобов'язуючи імпортерів певних видів товарів сплачувати ціну вуглецю в еквіваленті ціни ETS відповідно до обсягів викидів при їх виробництві.

Згідно з пропозицією Єврокомісії, CBAM буде спершу запроваджено у рамках перехідного етапу до кінця 2025 року. На початковому етапі CBAM буде застосовуватись до груп товарів зі значними викидами, а саме:

Цементу;
Заліза та сталі;
Алюмінію
Добрив;
Електроенергії.

США, Китай та інші треті країни вже висловлювали занепокоєння щодо цієї пропозиції.

Ситуація в Україні

У березні 2021 року була створена робоча група для консультацій з Єврокомісією про узгодження підходу щодо застосування до України майбутнього "вуглецевого податку" (СВАМ). В уряді також активно працювали над тим, щоб СВАМ передбачав особливий правовий режим для України.

І попри те, що в документі немає згадок про Україну, втім містяться положення, які зокрема можна трактувати як можливі преференції для України. Так, проєкт регламенту щодо СВАМ, а саме пп. 47-50 преамбули:

визначають особливий правовий режим для країн, які є сторонами Угод про асоціацію, включаючи глибокі та всеохоплюючі зони вільної торгівлі, і які підтримують процеси декарбонізації;
визнають, що інтеграція третіх країн до ринку електроенергії ЄС є важливим рушієм прискореного переходу до енергетичних систем з високою часткою ВДЕ;
наголошують на особливому режимі для електроенергії, проте визнають, що як тільки ринки третіх країн будуть тісно інтегровані з ринком електроенергії ЄС, слід знайти технічні рішення для забезпечення застосування CBAM до електроенергії, що експортується з таких країн на митну територію ЄС:
- Якщо технічні рішення не будуть знайдені, треті країни, можуть скористатися звільненням від CBAM до 2030 року виключно щодо експорту електроенергії у разі дотримання певних умов. Зокрема, країни мають розробити «дорожню карту» та взяти на себе зобов’язання запровадити механізм ціноутворення на вуглець, що забезпечить ціну на вуглець, еквівалентну до ціни у Системі торгівлі викидами ЄС, а також повинні взяти на себе зобов’язання досягти вуглецевої нейтральності до 2050 року та забезпечити гармонізацію національного законодавства із законодавством ЄС щодо довкілля, клімату, конкуренції та енергетики.
- Ці преференції можуть бути скасовані в будь-який час, якщо є підстави вважати, що країна, про яку йдеться, не виконує своїх зобов'язань або не прийняла до 2030 р. систему торгівлі викидами, еквівалентну EU ETS.
Перехідний період – з 2023 до 2025 року. Протягом цього періоду CBAM буде застосовуватися без фінансової корекції, щоб забезпечити поступове розгортання механізму та зменшити ризики руйнівних впливів на торгівлю.
Декларанти повинні щокварталу звітувати про фактичні викиди при виробництві товарів, що імпортуються протягом перехідного періоду, деталізуючи прямі та непрямі викиди, а також будь-які ціни на вуглець, сплачені за кордоном.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу.