Абрамовський: після реалізації НВВ2 викиди в Україні зростуть на 16%
Міненерго та "Укренерго" наполягли на збільшенні норм по викидах для енергетичного сектору. У Мінекології ці перемовини називають найважчими в рамках розробки НВВ2
При розробці Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2) Міністерство екології, за наполяганням Міністерства енергетики та "Укренерго", було змушене збільшити норми викидів, які не будуть скороченими до 2030 року. Про це в інтерв'ю порталу Green Deal розповів міністра захисту навколишнього середовища і природних ресурсів України Роман Абрамовський.
"У нас були важкі перемовини з Міненерго і НЕК "Укренерго", в результаті яких ми були змушені збільшити норми викидів для енергетичного сектору. Наприклад, якщо спочатку ми змоделювали показник на рівні 34 млн тонн викидів CO2 у 2030 році у секторі енергетики, то після консультацій ми дійшли висновку, що буде коректніше передбачити 48 млн тонн у 2030 році, виходячи з положень Звіту про адекватність системи", - сказав Абрамовський.
Абрамовський додав, що з урахуванням цих коригувань, а також темпів зростання промислового виробництва, навіть після реалізації НВВ2, викиди промисловості до 2030 року зростуть в Україні на 16%.
"За нашими розрахунками, викиди промисловості до 2030 року зростуть на 16% від рівня 2019 року. Тобто не зменшаться, а, навпаки, — збільшаться. Однак, таким чином, амбіції ключових компаній щодо зростання темпів промислового виробництва були враховані", - сказав міністр.
Абрамовський роз'яснив, яким чином Мінекології працювало над розробкою НВВ2.
"Ми побудували свою роботу наступним чином. Насамперед ми разом з Європейським банком реконструкції і розвитку зробили моделювання НВВ2. Потім ми звірили результати моделювання з консалтинговим центром Berlin Economics, ще раз перевірили себе, і дійшли висновку, що наше моделювання абсолютно вірне. Потім ми перейшли до етапу визначення обсягу інвестицій та секторальних цілей і були теж на 100% впевнені в результаті. Потім ми провели перемовини з представниками великих підприємств, формуючих ту чи іншу галузь, з конкретними компаніями, та підписали відповідні протоколи щодо обсягів скорочення по секторах", - зазначив міністр.
"Після консультацій з усіма стейкхолдерами потенціал скорочення зменшився", - додав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Наміри уряду відтермінувати введення ековимог навряд чи отримають підтримку ЄС
Щодо конкретних заходів для реалізації НВВ2, за словами Абрамовського, наразі такого плану не існує.
"Після його подання (НВВ2, - ред.) ми перейдемо до розробки плану дій до 2030 року, щоб досягти визначеної цілі. По суті, це буде вже Український "зелений" курс. Цей план дій включатиме конкретні заходи по кожному сектору і визначить, що нам потрібно робити для досягнення цілі НВВ2 і які кошти ми потребуємо для цього", - повідомив він.
Також, Абрамовський припустив перегляд плану дій у 2025 році.
"Вона (ціль НВВ2, - ред.), запевняю вас, абсолютно досяжна. Я навіть думаю, що в 2025 році ми зможемо переглянути наші плани в бік збільшення амбітності. Кожні 5 років країни мають оголошувати свій новий НВВ до Паризької кліматичної угоди", - сказав очільник Мінекології.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Мінекології винесло на обговорення проект скорочення парникових газів до 2030 року
Водночас він поділився прогнозами щодо того, які заходи має містити план дій.
"У нас є прогнози, згідно з якими в 2030 році має залишитись 12 ГВт теплової генерації. Однак, насправді певна частина ТЕС буде працювати на природному газі. Як і ЄС, ми розглядаємо газ як перехідне паливо між "брудною" та "зеленою" генерацією. Існує так званий "зелено-вугільний парадокс", коли при зростанні відновлюваних потужностей зростає також потреба у маневрових. Газ, ще й як, буде нам в нагоді". - розповів Абрамовський.
Крім того, нагадав він, існує ще Національний план скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ) до кінця 2033 року.
"У ньому йдеться про те, що багато наших ТЕС мають бути суттєво модернізовані для зменшення викидів пилу, двоокису сірки і оксидів азоту. Проте можливі певні корегування цього плану", - висловив припущення Абрамовський.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 65% викидів парникових газів в Україні продукує енергетичний сектор
Зокрема, за його словами, може піддатися корегуванню плани щодо виведення з експлуатації Херсонської ТЕЦ, яка працює на газі.
"Для мене там є деякі незрозумілі речі, наприклад, щодо виведення з експлуатації, в першу чергу, Херсонської газової ТЕЦ. Прем’єр-міністр, до речі, також наголошує, що треба уважніше дослідити цю проблему, тим більше, що скоро почнеться опалювальний сезон. Я не брав участі у розробці цього плану (НПСВ був схвалений у 2017 році, - ред.) тому мені важко сказати, чим було викликано рішення щодо обмежень у роботі газових ТЕЦ", - сказав міністр.
Він також додав, що після провалу голосування у Верховній Раді законопроекту №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності" (15 липня за проект проголосувало лише 193 народних депутатів. - РЕД.), президент взяв під особистий контроль проходження цього проекту.
"Володимир Олександрович почав особисто відстежувати проблематику цього проекту закону. Він акцентує увагу на тому, що у людей, які живуть поряд з промисловими підприємствами-забруднюючими, вже уривається терпець. На кожній нашій зустрічі ми обговорюємо промислове забруднення", - наголосив Абрамовський.
Нагадаємо, Другий національно визначений внесок до Паризької угоди має бути поданий Україною до Секретаріату Рамкової конвенції ООН з питань зміни клімату найпізніше до листопада. Міністерство екології обіцяє завершити роботу з підготовки Другого національно визначеного внеску (НВВ2) до Паризької угоди до кінця поточного липня.
