Останні новини

Український уряд декларує підтримку декарбонізації енергетики, однак поки недостатньо підтверджує це відповідним фінансуванням. За період з початку пандемії COVID-19 підтримка викопного палива і традиційних технологій генерації в Україні переважала підтримку чистих джерел енергії.

Такий висновок випливає з аналізу даних Energy Policy Tracker (EPT) – інструменту та бази даних, в рамках якої низка міжнародних дослідницьких організацій відстежують державні видатки та політику. Аналіз був підготовлений ГО "ДІКСІ ГРУП" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" у межах проєкту EU4USociety "Сприяння участі України в Європейському зеленому курсі у сферах енергетики та довкілля".

Було проаналізовано ключові політики та заходи в рамках в енергетичної сфери, що були прийняті або підтримані в Україні протягом лютого та на початку березня 2021 року.

Так, демонструючи підтримку традиційних технологій генерації в Україні, експерти DiXi Group відзначили підписання 9 лютого 2021 року Меморандуму між місцевими органами влади, Міненерго, Мінрегіоном, НКРЕКП та «Нафтогазом» про незмінність тарифів на опалення та гаряче водопостачання до травня 2021 року. Згідно з підписаним документом, «Нафтогаз» відстрочив платежі на різницю між ринковою та граничною ціною газу, закладеною в тариф, до 30 вересня 2021 року, а до 1 травня сторони мають визначати джерела компенсації для ТКЕ цієї різниці (без залучення коштів місцевих бюджетів), щоб до 1 жовтня прийняти необхідні нормативно-правові акти.

У DiXi Group звернули увагу, що такі дії із "заморожування" вартості послуги постачання теплової енергії та гарячої води виглядали непослідовно, особливо на фоні очікуваного зростання боргів ТКЕ за газ.

Також, експерти звернули увагу на план дій із впровадження Меморандуму, який Антикризовий енергетичний штаб схвалив 23 лютого. НКРЕКП спільно з «Нафтогазом» мають верифікувати всі борги ТКЕ, на базі Мінрегіону та Міненерго уряд має визначити механізми погашення заборгованості та спільно з Мінфіном знайти джерела для їх фінансування.

Експерти також вказують на преференційний підхід для окремих проєктів, які уповноважений супроводжувати Офіс із залучення та підтримки інвестицій (UkraineInvest).

Так, 10 лютого 2021 року було прийнято Закон про державну підтримку інвестиційних проектів зі значними інвестиціями (так званий «закон про інвестнянь») з метою стимулювання залучення стратегічних інвесторів, підвищення інвестиційної привабливості, а також зростання конкурентоспроможності економіки України.

2 березня 2021 року прийнято закони про податкові та митні пільги для реалізації проєктів зі значними інвестиціями.

Інші ключові рішення, що розглядалися або були ухвалені в Україні в указаний період, мали більш декларативний характер.

Так, 16 лютого 2021 року Верховною Радою направлено на доопрацювання в профільний комітет проєкт Закону про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності (не підтримано у першому читанні). Проєктом передбачається впровадження інтегрованих підходів у питаннях дозвільної діяльності та контролю забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності, на основі застосування найкращих доступних технологій та методів управління згідно із Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди.

3 березня Кабінетом Міністрів України було затверджено Національну економічну стратегію на період до 2030 року, що включає стратегічні цілі з декарбонізації – такі як досягнення кліматичної нейтральності не пізніше 2060 року, зменшення технологічних витрат та втрат енергії у процесі її виробництва та постачання до 8%, формування частки генерації з ВДЕ в загальному виробництві електроенергії на рівні 25%, зниження енергоємності видобувної промисловості на 30%.

17 лютого 2021 року Верховною Радою схвалено План законопроєктної роботи на 2021 рік. Він включає кінцеві терміни для прийняття важливих законодавчих ініціатив, надає очікувані результати та цільові показники, що пов'язані з виконанням зобов'язань в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, включаючи питання енергобезпеки, енергоефективності, захисту довкілля та природних ресурсів, що у поєднанні сприятиме декарбонізації економіки України.

19 лютого 2021 року в першому читані прийнято Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сертифікації оператора системи передачі. Законопроєкт розроблено з метою здійснення сертифікації «Укренерго» у відповідності з вимогами Третього енергопакету ЄС та наближення ОЕС України до синхронізації з Європейською мережою системних операторів передачі електроенергії (ENTSO-E).

Нагадаємо, інструмент Energy Policy Tracker (EPT) дозволяє аналізувати заходи та фінансування на підтримку викопних видів палива або ж на декарбонізацію й розвиток чистої енергетики. Типи політик розподіляються в EPT за наступними категоріями джерел енергії – безумовно викопні, умовно викопні, безумовно чисті, умовно чисті та інші типи).

Energy Policy Tracker оновлюється на щотижневій основі для надання найсвіжішої інформації щодо енергетичних та кліматичних політик країн у відповідь на пандемію COVID-19. Єдина методологія і простий, але зрозумілий підхід, дозволяє не просто аналізувати різницю між словами та діями урядів різних країн, але й порівнювати країни між собою. Усі дані проходять процес незалежного рецензування (peer review) перед тим, як бути включеними до EPT.

Energy Policy Tracker (Трекер) - це ініціатива низки міжнародних організацій та аналітичних центрів, які почали відстежувати видатки у своїх країнах або на політику підтримки викопних видів палива, або на політику декарбонізації та розвитку відновлювальних джерел. Energy Policy Tracker відстежує зміни в енергетичній політиці країн G20 та інших під час кризи, спричиненої COVID-19.

Аналітичний центр DiXi Group приєднався до команди ЕРТ з 2020 року. Експерти центру на постійній основі ведуть моніторинг і оновлення даних щодо України.