Перший місяць 2024 року приніс два світові антирекорди, повідомили фахівці європейської Служби зі зміни клімату Copernicus. За даними цієї космічної програми спостережень, по-перше, цей січень став найтеплішим за всю історію спостережень, а по-друге, глобальна середня температура за 12 місяців поспіль уперше на 1,5 °C перевищила базисний рівень доіндустріального періоду 1850-1900 років. 

Оскільки глобальне потепління прискорюється, рішення щодо інфраструктури, енергетики, мобільності, водної та продовольчої безпеки або міського планування мають прийматися з урахуванням потенційних наслідків зміни клімату, попереджають світові та українські кліматологи.

Хто має формувати місцеву кліматичну політику в громадах України, які завдання постають перед місцевим самоврядуванням та як активізувати впровадження кліматичних стратегій на місцях, розбиралась "Українська енергетика". 

 

Зростає вразливість громад

 

Наслідки зміни клімату стають частиною повсякденного життя, за останні роки постраждали майже всі куточки світу. Люди частіше стають свідками збільшення частоти або інтенсивності екстремальних погодних явищ, таких як лісові пожежі, посухи чи зливи, хвилі тепла та спека в містах. Цілі регіони потерпають, а науковці констатують швидку трансформацію клімату та наголошують на оперативному запровадженні політик адаптації.

Українські громади також дедалі частіше стикаються з природними явищами, які раніше не були властиві тим чи іншим регіонам країни. 

Так, травень та червень 2019 року відзначилися буревіями та потужними зливами, які затопили міста по всій Україні. Тоді вітер зірвав півсотні дахів на Херсонщині, порвав лінії електропередачі в Житомирі, а потужні дощі підтопили південні та центральні регіони країни. Збитків на 23 млн грн спричинив буревій у Львові в червні 2021 року. Мешканці Рівненщини також пережили буревій у травні 2022 року, коли стихія валила дерева на дороги, блокуючи автомобільне сполучення, а піщана буря засипала фермерську техніку на полях. Березневі снігопади 2023 року спричинили надзвичайну ситуацію на Донеччині: стрімке танення снігу прорвало частину дамби в Краматорську, через що затопило приватні домогосподарства.

Посилення проявів зміни клімату та аналіз їх негативних наслідків у містах свідчать про те, що громади стикаються з проблемами, яких раніше не відчували, зазначають кліматологи. 

 

Інтерактивний кліматичний атлас, де можна відстежувати рівні глобального потепління за часовими періодами. Фото: atlas.climate.copernicus.eu 

 

В Україні тільки останніми роками почали усвідомлювати цю проблему, бо раніше думали, що клімат – це щось стале, поділилася з "Українською енергетикою" Світлана Краковська, завідувачка лабораторії прикладної кліматології Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС та НАНУ. 

"Ще років десять тому практично першим питанням було, чи впевнена я, що клімат змінюється. Зараз уже принаймні про це не питають, бо багатьом зрозуміло, що зміни відбуваються, вони дуже швидкі й уже зараз необхідно визначити ризики, – відзначає фахівчиня. – Ми маємо врахувати, що через 10-15-20 років будемо жити в інших кліматичних умовах. Отже, коли ми говоримо про відбудову, то маємо враховувати на майбутнє, як будемо це робити: які будинки зводити, з якою інфраструктурою".

 

Аналіз вразливості українських міст має десятирічну історію

 

Десять років тому Україна приєдналася до європейського проєкту Кліматичного форуму східного партнерства (Climate Forum East). Завданням для країн – членів партнерства було здійснення національними громадськими організаціями оцінки основних кліматичних ризиків і вразливостей на місцевому рівні, а також розроблення рекомендацій для громадських організацій, органів влади та осіб, які ухвалюють рішення про можливі підходи до адаптації до зміни клімату.

Україна впоралася з цією роботою за підтримки проєкту з боку Climate Forum East та Робочої групи громадських організацій зі зміни клімату. Результати було  опубліковано в дослідженні "Оцінка вразливості до зміни клімату: Україна", здійсненому науковицею-кліматологинею Ольгою Шевченко з групою співавторів.

Оцінку вразливості міст фахівці запропонували проводити для семи визначених груп індикаторів. Вони включають оцінку таких ризиків: деградації міських зелених зон, підтоплення, збільшення стихійних гідрометеорологічних явищ, погіршення якості та кількості води, зростання інфекційних та алергічних проявів, а також підвищення вразливості енергетичних систем міста.

Ці групи індикаторів були апробовані ще у 2013 році для визначення вразливості міст Тернополя, Полтави та Донецька. Аналіз показав, що ці міста перебувають у різних геологічних та кліматичних умовах і, відповідно, значно відрізняються за категоріями вразливості. Так, якщо для Тернополя існують високі ризики підтоплення та стихійних гідрометеорологічних явищ, то Донецьк був вразливий до теплового стресу та погіршення якості та зменшення кількості питної води, а найбільш вразливими до кліматичної зміни, за прогнозами, є зелені зони Полтави. 

Наступні дослідження за методикою Ольги Шевченко, представлені у 2015 році, стосувалися оцінки вразливості та розроблення заходів з адаптації до зміни клімату для чотирьох міст України – Львова, Одеси, Хмельницького та Ужгороду. Як виявилося, найбільш очікуваним ризиком для цих міст також було скорочення зелених зон внаслідок зміни температурних режимів та збільшення інвазивних видів рослин. Крім того, прогнозувалося зростання ризиків теплового стресу для Одеси та Львова. Це підтвердилося впродовж наступного десятиліття, зокрема абсолютними температурними рекордами в різних регіонах України наприкінці серпня 2023 року. 

Крім української методики, зараз існує потужний систематизований європейський інструмент підтримки адаптації міст – Urban Adaptation Support Tool (UAST). Цей інструмент надає всім зацікавленим докладну покрокову інструкцію з оцінки ризиків і вразливості громад до кліматичних змін та пропонує цінну підтримку як містам, що лише розпочинають планування адаптації, так і громадам, які вже просунулися в процесі адаптації.

 

Оцінити кліматичні ризики та підготуватися: наявні інструменти

 

В Україні підхід до включення заходів з адаптації до стратегічних планів розвитку громад реалізується здебільшого через ініціативу “Угода мерів щодо клімату та енергії на місцевому рівні”, що була започаткована Єврокомісією у 2008 році. Сьогодні європейський рух “Угода мерів” об'єднує тисячі місцевих органів влади, які добровільно взяли на себе зобов'язання з досягнення кліматичних і енергетичних цілей Євросоюзу. 

Учасниками "Угоди мерів" є органи влади міст, селищ та громад, в яких проживає близько половини населення України. До 2030 року підписанти зобов'язуються скоротити рівень викидів вуглецю на всій своїй території принаймні на 35% і посилити свою стійкість до впливу зміни клімату, а також активізувати зусилля, спрямовані на забезпечення загального доступу до безпечної, сталої та фінансово доступної енергетики.

Відповідно до Угоди кожне місто-учасник зобов’язується створити базовий кадастр викидів та розробити й реалізувати План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату (ПДСЕРК) до 2030 року. 

"Міста проводять оцінку кліматичних ризиків здебільшого з використанням методики "Угоди мерів", але, як правило, із залученням зовнішньої експертної допомоги, бо не мають достатніх внутрішніх фахових знань. Оцінка кліматичних ризиків і план дій з адаптації є частиною ПДСЕРК, і всі міста – підписанти "Угоди мерів", які розробляють цей план, роблять і оцінку", – підкреслив Святослав Павлюк, виконавчий директор АЕМУ.

На сайті асоціації "Енергоефективні міста України" (АЕМУ) є веб-інструмент для розроблення заходів у рамках планів дій з адаптації – UAdapt, опрацьований на основі інструменту ЄС ClimateAdapt, зазначив фахівець у коментарі для "Української енергетики". 

"Станом на січень 2024 року вже 205 громад є активними учасниками ініціативи, які мають затверджені Плани дій сталого енергетичного розвитку, а 112 громад вже розробили та подали Плани дій зі сталого енергетичного розвитку і клімату, тобто з урахуванням кліматичної складової", – повідомив Віталій Волков, експерт АЕМУ з питань "Угоди мерів".

Серед громад, які є лідерами у впровадженні заходів з енергоефективності та впроваджують заходи з адаптації до змін клімату, експерт називає міста Долина Івано-Франківської області, Миргород, Чортків, Жовква, Дубно, Славутич. З більших громад фахівець відзначає успішну роботу місцевого самоврядування та громадських організацій Вінниці, Житомира, Львова, Хмельницького, Рівного та Запоріжжя.

Фахівці також  зазначають, що в громадах мають розуміти впливи змін клімату на напрями розвитку енергосектору й готуватися до викликів.

"З одного боку, екстремальні погодні умови, такі як буревії, повені, можуть спричиняти руйнування та пошкодження енергетичної інфраструктури. Ліквідація цих наслідків може вимагати значних зусиль та затрат енергії, – наголошує  Віталій Волков. – З іншого боку, наслідки зміни клімату, наприклад екстремальна спека, можуть призводити до збільшення навантаження на енергосистему в періоди зростання температур, коли є необхідність у кондиціюванні будівель".

 

Клімат впливає на вразливість енергетичних систем міста

 

За оцінками фахівців Європейської платформи адаптації до клімату Climate-ADAPT, зміна клімату пов’язана як з пропозицією, так і з запитом на енергію. 

Оскільки енергетичний сектор дедалі більше покладається на відновлювані джерела енергії, актуальність розвитку цієї галузі також зростає. Отже, важливо, щоб постачальники енергії та політики мали кліматичну інформацію, необхідну їм для прийняття виважених рішень стосовно формування майбутнього енергетичного балансу.

Аналітики виділяють два напрями, де може проявлятися негативний вплив зміни клімату на енергосистему міста. 

По-перше, це зростання попиту на електроенергію з перевантаженням енергосистем внаслідок збільшення потреби в кондиціюванні та опаленні (влітку через високі температури й теплові острови, а взимку через екстремальний холод). При цьому треба врахувати й соціальні фактори впливу, наприклад збільшення населення внаслідок міграції.

По-друге, вироблення електроенергії та енергопостачання споживачів можуть постраждати від стихійних метеорологічних явищ. Наприклад, сильні вітри та обледеніння призводять до обривів ліній електропередач, повені й буревії – до затоплень та руйнувань енергооб’єктів, аномальна спека підвищує температуру у водних системах охолодження ТЕС та АЕС та спричиняє аварійне зупинення станцій.

Щоби знизити ризики для енергетичної системи міста, фахівці рекомендують оцінити ступінь кліматичної вразливості та подбати про енергобезпеку громади, забезпечивши її необхідними резервними та автономними джерелами енергії.

 

Виклики для громад: доступ до кліматичних даних, ресурсів та експертів

 

Аналіз відповідей, зібраних у межах онлайн-опитування серед міст – підписантів "Угоди мерів", що проводилося в листопаді 2022 року за ініціативи АЕМУ, засвідчив числені виклики у плануванні та здійсненні громадами заходів з адаптації до наслідків кліматичної зміни.

Так, хоча близько 70% опитаних громад уже визначили та затвердили кліматичні цілі або вже розробляють їх, змістовно такі цілі більше стосуються сфери пом’якшення, ніж адаптації.

Згідно з опитуванням, основними факторами, що обмежують діяльність у сфері адаптації громад до наслідків кліматичних змін, левова частка (78%) респондентів вважає нестачу фінансових і матеріально-технічних ресурсів. При цьому кожна друга громада налагодила співпрацю з українськими та/або закордонними грантодавцями і кредитними інституціями, які можуть фінансувати впровадження заходів з адаптації. 

"Важливим стримуючим фактором є загалом низька інституційна спроможність громад у реагуванні на кліматичні виклики, що має декілька проявів. Так, дані свідчать про відсутність на локальному рівні уніфікованого підходу до розподілу обов’язків у секторі адаптації", – зазначили експерти АЕМУ. 

Серед актуальних для громади кліматичних загроз, респонденти найчастіше відзначали посухи та нестачу води, сильні опади (інтенсивні дощ, снігопад, туман, град), екстремальну спеку, буревії (сильний вітер, бурю, грозу) та повені (затоплення поверхневими водами, розлив ріки, затоплення прибережної смуги).

 

Основні кліматичні загрози, які відзначили опитані громади. Джерело: АЕМУ

 

Але проблеми виникають не тільки на етапі визначення заходів з адаптації, а й на початку роботи над кліматичною складовою плану дій громади.

Як зазначають фахівці та експерти, які розробляють кліматичні плани, громади стикаються з обмеженням вільного доступу до потрібних для розрахунків кліматичних даних. Наприклад, спеціалісти можуть звертатися до регіональної чи загальнодержавної гідрометеослужби з проханням надати дані від початку спостережень (зазвичай запити надсилають до обласної гідрометеослужби), але є проблема, відзначає Ольга Лящук, координаторка проєктів ГО "Екоклуб".

"Щоб отримати електронні дані, з якими можна працювати, треба заплатити за послугу. І це непомірно дорого для громади. Останнього разу, як ми зверталися, це коштувало близько 1000 грн за один місяць спостережень. А для того, щоб відстежити тенденції, треба брати хоча би за 20 років, а в ідеалі – від початку спостережень, тобто з 1960-х років, – каже екологиня. – Так, дані можна отримати і безкоштовно, але вони будуть на папері. Наприклад, для житомирської і коростенської громад ми просто їхали до Житомира, фотографували дані на папері, а потім набирали вручну і це була величезна витрата часу. Звісно, такий спосіб "добування" даних недоступний громаді, якщо це робить один спеціаліст, без залучення волонтерів ми не впоралися б". 

 

Кліматичні дані по м. Коростень надані у форматі, доступному громаді без оплати. Фото: Ольга Лящук

Інша проблема полягає в тому, що для якісної обробки кліматичних даних потрібні спеціалісти, тоді оцінка вразливості й визначені основні кліматичні тенденції для громади мали би певну наукову основу, зазначає Ольга Лящук. 

На думку фахівців, ідеальним рішенням для громад була б організація такої роботи для кожної області України силами регіональної або центральної влади. Централізована робота з оцінки вразливості регіонів України була запланована в Стратегії з екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату, затвердженої наприкінці 2021 року, однак втіленню цих планів завадила російська агресія.

Утім, певна робота в цьому напрямку ведеться. Зараз група українських кліматологів у співпраці з міжнародними експертами виконала оцінку ризиків вразливості та розробляє стратегії адаптації до змін клімату з планами імплементації для трьох пілотних областей: Івано-Франківської, Львівської та Миколаївської. Спеціалісти розпочали дослідження ще до повномасштабного російського вторгнення, робота активізувалася у 2023 році, а представити результати планується вже влітку 2024 року. За оцінками фахівців, зібрані дані та їх аналіз значно допоможе громадам цих регіонів у розробленні місцевих планів ПДСРЕК. 

"Проєкт з розроблення оцінки ризиків кліматичних змін та стратегій адаптації для трьох областей реалізується завдяки міжнародній допомозі. Коли він завершиться, громади матимуть усі дані для своїх більш локальних пунктів. Тобто вони матимуть оцінку вразливості в цілому по області і зможуть її адаптувати до конкретних умов своєї громади. Це велика робота, оплачена донорами, але це не всі області України”, – наголосила Ольга Лящук.

А щоби органи місцевого самоврядування зрозуміли з чого варто розпочати адаптацію до зміни клімату, звідки брати дані та хто повинен бути залученим до розробки оцінки вразливості до зміни клімату фахівчиня радить ознайомитись з посібником “Адаптація до зміни клімату: короткий путівник для громад”. 

Отже, місцева влада, що формує енергетичну та кліматичну політику, має активізувати зусилля та заздалегідь подбати про безпеку енергопостачання, а також врахувати у планах розвитку громад кліматичну складову. Ці дії дадуть можливість розраховувати в майбутньому на інвестиції у відновлювані проєкти та міжнародну донорську підтримку у процесі "зеленої" відбудови. 

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"