Banner map ukr

Де взяти гроші на модернізацію житла?

29 січня 2021Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”
Де взяти гроші на модернізацію житла?

В Україні офіційно діють понад 150 програм підтримки енергоефективності, але не факт, що вони будуть профінансовані 

Чергове зростання тарифів на житлово-комунальні послуги, яке відбулося з початку року, змушує українців шукати шляхи для зменшення сум у платіжках.

Люди розуміють, що найкращий вихід – економія енергоресурсів завдяки модернізації житла. Приклади ОСББ, які вже пройшли цей шлях, свідчать, що в середньому ця економія може сягнути 30-40%. От тільки де взяти гроші на такі заходи? Виявляється, навіть у ці економічно важкі часи є можливість отримати фінансову допомогу. Треба лише стати учасником однієї чи одразу кількох програм співфінансування енергоефективних заходів. Таких в країні більше 150-ти. Однак не виключено, що кошти, заплановані на них, підуть комунальним підприємствам. 

“Українська енергетика” проаналізувала, які програми підтримки співвласників житла діють сьогодні на державному та місцевому рівнях, і з’ясувала, на що можуть розраховувати мешканці.

Якщо ви дозріли до того, щоб утеплити будинок, в якому живете, чи поміняти в ньому систему опалення (а нові тарифи дуже “сприяють” цьому), то, насамперед, з’ясуйте, скільки це може коштувати. Залежно від заходів, витрати можуть “роздутися” до мільйона, а то і кількох мільйонів гривень. Врахуйте, що найбільшої економії в платіжках можна досягти, якщо здійснити енергоефективні заходи по-максимуму. Проте грошей на 

них не назбирати, навіть за умови, що в будинку живуть сотні мешканців. То що робити? Вихід єдиний – скористатися програмою співфінансування таких заходів. Розберемося, які варіанти існують. 

 

Держпрограма відшкодування витрат на заходи з енергоефективності

Почати слід з державних програм підтримки співвласників житла. Сьогодні в Україні діє лише одна така – “Енергодім” від Фонду енергоефективності, яка стартувала у вересні 2019-го. Як розповіли “Українській енергетиці” у Фонді, це програма енергомодернізації багатоповерхових будинків, за якою українці можуть повернути до 70% витрат на заходи з енергоефективності у вигляді гранту.

У рамках програми “Енергодім” ОСББ можуть здійснювати заходи з енергоефективності за двома пакетами – “Легкий” (А) та “Комплексний” (Б). Фонд повертає витрати на матеріали, обладнання і будівельно-монтажні роботи за пакетом “Легкий” у розмірі 40%, за пакетом “Комплексний” – 50%. 

Проте перші 500 ОСББ отримають додаткове відшкодування у розмірі 20%. Це означає, що для таких ОСББ загальний розмір відшкодування становить 60% вартості заходів – для пакету “Легкий” і 70% – для пакету “Комплексний”.

Кожен із пакетів передбачає перелік обов’язкових заходів (встановлення лічильників, індивідуальних теплових пунктів, приладів погодного регулювання,  утеплення стін, покрівлі, цоколя, підвалів). Однак ОСББ може також додати інші, додаткові, за власним бажанням. Наприклад, модернізацію або облаштування освітлення у місцях загального користування, заміну трубопроводів, систем вентиляції, теплоізоляцію системи опалення, встановлення вузлів розподільного обліку, заміну вікон і дверей у місцях загального користування тощо.

“Важливо, що ОСББ мають змогу отримати компенсацію не лише на матеріали чи обладнання, але й на роботи і послуги, які становлять значну частину витрат під час проведення робіт із термореновації будинків, – зауважує Юлія Головатюк-Унгуряну, директорка Фонду енергоефективності. – Зокрема, йдеться про проведення попереднього енергетичного аудиту будівлі, розробку проєктної документації, будівельні роботи та матеріали, авторський і технічний нагляд, повторну сертифікацію енергетичної ефективності будинку після завершення заходів тощо”.

Станом на 22 січня 2021 р. заявки на участь у держпрограмі подали понад 340 ОСББ, загальна вартість проєктів – понад 2,4 млрд грн.

Основна перевага програми – наявність значних коштів (грантів) для фінансування енергоефективних заходів. Статутний капітал Фонду енергоефективності – 2,7 млрд грн. Крім того, 100 млн грн передбачено для програми “Енергодім” у держбюджеті на поточний рік. Плюс 100 млн євро грантової допомоги, передбаченої угодами з ЄС, від донорів (власне ЄС та уряду Німеччини). В уряді підрахували, що загальної суми вистачить на близько півтори тисячі проєктів термореновації багатоквартирних будинків. 

Втім, програма “Енергодім” має певні недоліки. Наприклад, такий – учасниками програми можуть стати лише ОСББ. Крім того, до них висуваються високі вимоги, виконання яких потребує професійного супроводу. Грошова компенсація частини витрат на здійснені заходи з енергоефективності надається після проведення певного етапу робіт з енергомодернізації будинку та після їх верифікації, тобто всі процедури дуже затягнуті в часі. 

Процедури за програмою “Енергодім” Фонду енергоефективності складні й можуть тривати кілька років. Більшість ОСББ до цього ще не готові,” – зазначає Тетяна Бойко, координаторка житлово-комунальних програм Громадянської мережі "Опора".

До того ж, на входження в програму ОСББ повинно мати певну суму власних грошей, оскільки компенсація витрат від Фонду є частковою, і її можна отримати лише після верифікації певного етапу робіт. Втім, ці стартові кошти можна залучити за допомогою місцевих програм підтримки, про які розповімо далі.

 

Нововведення “Енергодому”

За час існування програми Фонд енергоефективності розробив і затвердив 7 нових редакцій програми. Усе для того, щоб спростити умови участі в ній, зменшити фінансове навантаження на ОСББ та прискорити реалізацію енергоефективних заходів. 

“Серед основних змін: скорочення кількості документів для подання заявки на участь у програмі; можливість подавати всі заявки, крім першої, напряму до Фонду; надання можливості ОСББ залучати проєктних менеджерів для супроводу енергомодернізації (Фонд компенсує 70% вартості їхніх послуг); можливість отримати другу й третю частину відшкодування витрат до моменту повного розрахунку з виконавцями робіт/послуг (відстрочення платежу) та поетапна верифікація (та виплата частини гранту) впровадження заходів з енергоефективності, а також дозвіл на відправку проєктної документації в електронному вигляді”, – розповіли “Українській енергетиці” у Фонді.

“Останні зміни у програмі “Енергодім” були затверджені 17 грудня 2020 року та почали діяти з 1 січня 2021 року”, – розповіла директорка Фонду енергоефективності.    

Ключові з них: 

  • можливість впроваджувати та верифікувати комплекс робіт з утеплення стін посекційно для того, щоб зменшити фінансове навантаження на ОСББ; 
  • можливість сплачувати за роботи/послуги відразу після подання заявки на участь у проєкті та не чекати її схвалення; 
  • продовження можливості часткового відшкодування коштів згідно з актами виконаних робіт при сплаті ОСББ власного внеску до 40% від загальної вартості проєкту ще на один рік; 
  • збільшення кількості кроків верифікації для зменшення фінансового навантаження на великі проєкти пакетів “Б”, загальна кошторисна вартість енергомодернізації яких дорівнює або перевищує 10 млн грн. 

У поточному році у Фонді обіцяють продовжити роботу над удосконаленням положень програми.

 

Урядова програма підтримки “Теплі кредити”

Найбільш популярною в країні стала урядова програма “теплих кредитів”, запроваджена в 2014 році. Усе через те, що вона була розрахована як на ОСББ і ЖБК, так і на фізичних осіб. Відшкодування для перших могло становити 40-70%, а для населення – 20% або 35%. 

“Ще один секрет успіху програми в тому, що вона проста, зрозуміла й за нею можна швидко отримати відшкодування на впровадження енергоефективних заходів – до двох місяців”, – зазначає Тетяна Бойко.

“За весь час дії програми (з 2014-го по 2020-й рік) понад 850 тисяч родин скористалися “теплими кредитами” та інвестували в енергоефективні заходи близько 8,5 млрд гривень. Держава повернула 3,3 млрд гривень. Результатом цього стала економія домогосподарствами більше 480 млн м3 газу щороку. Зокрема, за 2014-2020 роки залучено: більше 26 700 кредитів на суму приблизно 520 млн грн – на встановлення

твердопаливних котлів; понад 300 тис. кредитів на суму близько 6,3 млрд грн – на енергоефективні заходи для фізичних осіб; 6 541 кредитів на суму понад 1,7 млрд грн – для ОСББ/ЖБК. Результати проведених оцінок свідчать про те, що програма дозволяє в середньому щорічно економити 20% теплової енергії в ОСББ та 30% природного газу в домогосподарствах”, – поінформували “Українську енергетику” в Держенергоефективності.

Однак на поточний рік на програму “теплих кредитів” виділили лише 150 млн грн, й вона стала недоступною для ОСББ, оскільки уряд схвалив продовження програми на 2021 рік для мешканців лише індивідуальних будинків.

“Великий мінус цього року – відсутність “теплих кредитів” для мешканців багатоквартирних будинків. Це означає, що в країні немає масового продукту, доступного для людей” – зауважує Тетяна Бойко.

“Виділені 150 млн грн підуть на відшкодування частини суми залучених кредитів за такими напрямами: 20% (35% для субсидіантів), але не більше 12 тис. грн – на придбання фізичними особами твердопаливних котлів; 35%, але не більше 14 тис. грн – на придбання фізичними особами – індивідуальними власниками житла енергоефективного обладнання/матеріалів. Окрім утеплення та заміни газових котлів на твердопаливні, фізичні особи – мешканці приватних будинків матимуть право залучати кредити на придбання електроакумулюючих систем; обладнання для заряджання електрокарів; інтелектуальних лічильників електричної енергії”, – розповів Костянтин Гура, т.в.о. голови Держенергоефективності.

Взяти участь у програмі “теплих кредити” й отримати відшкодування частини витрат на енергоефективні заходи доволі легко. Для цього слід звернутися до уповноваженого банку (ПриватБанк, Ощадбанк, Укргазбанк, Укрексімбанк) з необхідним пакетом документів для отримання кредиту на придбання енергоефективного обладнання чи матеріалів (перелік документів визначається банком); отримати кредитні кошти; надати банку рахунки-фактури, акти виконаних робіт тощо, щоб підтвердити цільове використання кредитних коштів.

Якщо позичальник – субсидіант, то обов’язковим є подання копій документів (повідомлень або довідок тощо), що підтверджують призначення субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг. 

Зважаючи на невеликий обсяг виділених коштів на цей рік, у Держенергоефективності радять бажаючим отримати “теплий кредит” якомога швидше спланувати енергоефективні заходи та одразу звернутися за кредитом до одного з уповноважених банків.

 

Муніципальні програми фінансової підтримки енергоефективності

У Фонді енергоефективності зазначили, що в містах діють регіональні цільові програми енергозбереження та місцеві програми підвищення енергоефективності і відшкодування частини відсотків за кредитами на енергоощадні проєкти. За співфінансуванням можна звернутися до профільного департаменту органу місцевого самоврядування. 

Щоб знайти інформацію, які програми підтримки діють в тому чи іншому місті та регіоні, можна скористатися інтерактивною картою регіональних/міських програм, яка є на сайті Держенергоефективності. На сайті Фонду енергоефективності також є інтерактивна карта муніципальних програм підтримки ОСББ та підписаних із Фондом меморандумів. Однак остання не містить посилань на самі програми чи інформацію щодо їх суті та фінансування.

“Алгоритм програм, які зараз дуже популярні, скажімо, в Києві – “70/30” або “90/10”, розповідає Тетяна Бойко. – Це коли 30% коштів мають зібрати мешканці будинку, незалежно від того, є там ОСББ чи немає, а 70% – компенсує місто. Якщо йдеться, скажімо, про заміну ліфтів у будинку, то 90% коштів на це дає місто, а 10% мають зібрати мешканці. Тобто програми співфінансування діють за таким принципом: мешканці повинні самі щось зробити, а тоді місто додає свою частину коштів”.

Два інші види програм, зазначає Тетяна Бойко, спрямовані на допомогу в реалізації енергоефективних заходів через кредитування. Перший – це коли мешканцям покривають якусь частину тіла кредиту, наприклад, тих же 30%. Така практика є, наприклад, у Львові. Другий вид – коли мешканцям покривають відсоткову ставку. Такі приклади є, скажімо, в Луцьку. Ці частки в містах можуть бути різні.

“Минулого та позаминулого року практично в кожному місті діяли 1-3 місцеві програми, які допомагали людям термомодернізувати житло”, – каже співрозмовниця.

За даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, наразі для цілей відшкодування частини відсотків/суми за кредитами для населення та ОСББ (ЖБК) на утеплення прийнято 15 обласних програм, 49 районних та 90 міських; без фінансування - 6 обласних, 139 районних і 54 міські програми.

Окремо треба зазначити, що місцеві програми відкривають дорогу ОСББ для участі в програмі “Енергодім”, а також зменшують фінансове навантаження на фізичних осіб та ОСББ, якщо ті беруть участь у програмі “теплих кредитів”. 

“Станом на 20 січня між Фондом і містами підписано 151 меморандум про співпрацю, затверджено 41 міську програму підтримки, ще 31 місто готується до затвердження програми, – зазначає Юлія Головатюк-Унгуряну. – Загалом, у планах на поточний рік – допомогти містам і громадам у розробці понад 100 програм співфінансування енергоефективних заходів. Місто може допомогти мешканцям у створенні ОСББ з метою подальшого приєднання до програми “Енергодім”, а також сприяти залученню більшої кількості багатоповерхівок до участі у програмі за рахунок надання часткової компенсації тіла кредиту, наданого мешканцям на реалізацію проектів, чи компенсації відсотків за кредитом”. 

Є міста, які намагаються виділяти гроші на такі цілі. Однак цих грошей вистачить хіба на кілька будинків. Тому зараз деякі міста починають формування власних револьверних фондів, які є позиковими фондами для старту роботи з Фондом енергоефективності”, – каже Святослав Павлюк, виконавчий директор асоціації "Енергоефективні міста України".

“Уряд об’єднав зусилля з місцевими органами влади, запустивши місцеві програми співфінансування “теплих кредитів” для населення, – каже Костянтин Гура. – Це дає змогу людям отримати більший розмір компенсації – додатково 15-20% за відсотками, або 10-55% суми з обласного бюджету або іншого місцевого бюджету. Наприклад, у 2020 році місцевою владою було прийнято 349 місцевих програм співфінансування “теплих кредитів” для населення. З них було профінансовано 153 місцеві програми, а саме – 18 обласних, 46 районних, 60 міських, 22 для ОТГ, 7 сільських. На їхню реалізацію у 2020 р. місцевими бюджетами було передбачено понад 174 млн гривень. Загалом, протягом 2015-2020 років з місцевих бюджетів у рамках дії місцевих програм співфінансування частини “теплих кредитів” було відшкодовано понад 540 млн грн для більш ніж 200 тис. позичальників”.

Станом на 26 січня 2021 року в Україні прийнято вже 49 місцевих програм співфінансування “теплих кредитів” для населення (6 обласних, 21 міська та 22 в ОТГ). Із них профінансовано 7 програм на суму близько 19 млн гривень. Завдяки вищезазначеним програмам учасники програми можуть додатково отримати компенсацію від 10 до 15% відсоткової ставки, або 10% тіла кредиту з обласних або міських бюджетів. 

“Відтак, за статистикою, в областях та містах, що успішно реалізують такі програми, населення активніше бере участь в урядовій програмі”, – додає співрозмовник. Водночас нагадаємо, що йдеться лише про власників приватних осель.

 

Місцеві програми – в дії

Щоб продемонструвати, яку допомогу мешканцям в плані модернізації їх будинків надає місто, в якості прикладу візьмемо Львів. Цього року тут діють дві муніципальні програми – “Теплий дім” та “Енергоефективна оселя”.

“Перша  – “Теплий дім” – розрахована на ОСББ, – пояснює Сергій Солтис, начальник відділу супроводу ОСББ Львівської міської ради. – Вона “працює” з усіма програмами енергозбереження, які є в країні, зокрема з програмою “Енергодім”. Передбачає компенсацію до 1 млн грн, але не більше 30% від тіла кредиту. “Енергоефективна оселя” розрахована на фізичних осіб. Програма передбачає компенсацію в обсязі 15% від тіла кредиту, але не більше 50 тисяч грн. Подача на цю програму відбувається напряму через банк, тобто ОСББ чи мешканець звертається в банк, виконує роботи, після чого банк перевіряє, чи все виконано, і звертається в міську раду з проханням компенсувати частину позичальника згідно з договором”.

Цей рік є доволі складним у фінансовому плані, тому, передбачають експерти, міста можуть або не виділити кошти на енергоефективні заходи, або суттєво зменшити їх.

Зараз є дуже багато сигналів з міст про те, що навіть якщо програма є, то на неї не виділено коштів, – зазначає Тетяна Бойко. – Сказати, де сьогодні є діючі програми, на які виділено гроші, неможливо. Я розумію, що дуже багато коштів громади віддали підприємствам теплокомуненерго (ТКЕ) для того, щоб підготувати їх до опалювального сезону. ТКЕ потрібні гроші, щоб розрахуватися за газ, інакше в них будуть зростати борги. Виходить, що на енергоефективність фінансових ресурсів у багатьох містах немає, тому ситуація з енергоефективністю цього року може бути дуже сумна. Зараз тарифи підуть догори і, з одного боку, українці будуть зацікавлені вкласти кошти в енергоефективність, але з іншого, своїх вони, на жаль, не мають, а скористатися доступною державною чи урядовою програмою не зможуть, бо її немає. Усе це дуже неефективно, бо доведеться дедалі більше людей саджати на голку субсидій. А це неправильно”.

Однак є міста, де кошти на енергоефективні заходи таки знаходять. Так, зі слів Сергія Солтиса, на програму “Теплий дім” цього року передбачено 20 млн грн – удвічі більше, ніж торік. На “Енергоефективну оселю” – 1 млн 150 тисяч, тобто на рівні з минулим роком, тому що мешканці не вибрали всієї суми у 2020-му.

“Участь у програмі “Енергоефективна оселя” вже взяли 32 домогосподарства, а в програмі “Теплий дім” – 52 ОСББ та ЖБК. Приблизно 20% виділених коштів пішло на утеплення, 40% – на встановлення ІТП й більші заходи, 40% – на заміну вікон, освітлення тощо. Плануємо, щоб цього року всі співвласники житла, які захочуть взяти участь у програмах, змогли це зробити та отримати компенсацію. Саме тому цього року на програму “Теплий дім” виділили вдвічі більше коштів. Крім того, в 2019 році ми підписали Меморандум з Фондом енергоефективності, й область відшкодовує ОСББ витрати в розмірі облікової ставки за програмою “Енергодім”. Наша мета – щоб максимальна кількість будинків впроваджувала комплексні проєкти з енергомодернізації”, – каже працівник Львівської міськради.

Отже, якщо ОСББ хоче взяти участь у програмі “Енергодім”, то може залучитися підтримкою не лише держави, але міста та області. Це дозволить не розтягувати його енергомодернізацію, скажімо, на 10 років, тим паче, що за кожен кредит треба сплатити відсотки.

Зі слів директорки Фонду енергоефективності, міста також можуть модернізувати котельні та облаштувати прибудинкову територію, а Фонд – будинки. Таким чином створюється цілий енергоефективний квартал, як це було зроблено, зокрема, у Львові. У цьому місті діє програма “Енергоефективний район Львова”, учасниками якої є понад 30 будинків. Мета проєкту – наочно показати переваги комплексної модернізації житла у поєднанні з оновленням системи центрального теплопостачання окремого району. Проект “Енергоефективний район Львова” реалізує Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH за завданням уряду Німеччини.

Втім, на думку експертів, коштів у міських бюджетах не вистачить, аби вирішити величезну проблему зношеності багатоповерхівок (80% потребують модернізації) та фінансування заходів з енергоефективності.

“Владою має бути прийнята єдина доктрина – спрямовувати кошти на утеплення будинків, – вважає Святослав Павлюк. – Це єдиний спосіб нарешті вирішити проблему з їх станом. Місто не може своїм бюджетом замістити державний. Створення механізму фінансування заходів з енергоефективності – це питання уряду, питання національних пріоритетів. Наша асоціація пропонувала сформувати фонд реформування муніципальної інфраструктури (за принципом Фонду енергоефективності) і передавати туди, наприклад, частину ренти від газу. А на рівні закону закласти, що цю частину ренти спрямовувати на програми енергоефективності, щоб щороку не виникало питання: ”скільки дамо?”.

Отже, в Україні нараховується понад 150 програм з енергозбереження. Водночас, комплексна енергореновація багатоповерхівок залишається для більшості їх мешканців недосяжною через відсутність державної програми, яка би передбачала прості й нетривалі в часі процедури. Економічна ситуація цього року погіршує ситуацію. З одного боку, зростання тарифів на комунальні послуги підштовхує українців до енергоефективних заходів, з іншого – люди не мають на них достатньо власних коштів. А містам, які би могли підставити своє плече у вигляді місцевих програм підтримки, доводиться спрямувати свої кошти на допомогу підприємствам теплокомуненерго. Це означає, що кількість проєктів з енергомодернізації багатоповерхових житлових будинків може бути незначною.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для “Української енергетики”


 


Banner index