Останні новини

За поданням Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) у всеукраїнський розшук оголосили ексг-голову енергорегулятора Дмитра Вовка та співробітника регулятора Володимира Бутовського. Така інформація доступна на сайті МВС "Розшук".

Адвокат Дмитра Вовка Ірина Одинець підтвердила, що її підзахисного оголосили в розшук — 21 серпня. Проте вона відзначила, що мова йде саме про український, а не міжнародний розшук.

Реєстр: Розшук МВС

Також Одинець пояснила, чому суд не обрав запобіжний захід для Вовка.

"Для розгляду клопотання за відсутності особи необхідно щоб особа перебувала у міжнародному розшуці. За постановою НАБУ особа не може знаходиться в міжнародному розшуці. Те, що зробили в САП і НАБУ після вчорашньої поразки в суді, це внесли Вовка до національного (українського) розшуку. В Міжнародному розшуці Дмитра Вовка і досі немає", — розповіла адвокат.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Суд не призначив ніяких запобіжних заходів екс-голові НКРЕКП Вовку

Нагадаємо, колишній очільник Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), Вовк є одним з фігурантів справи "Роттердам+". Він звинуватив Офіс президента України у впливі на правоохороні органи та судову систему та відмовився прибути до України.

Детективи НАБУ підозрюють в зловживаннях на 18,87 млрд грн шістьох осіб: колишнього голову НКРЕКП Дмитра Вовка, колишнього члена НКРЕКП Володимира Євдокімова, начальника відділу НКРЕКП, керівника управління НКРЕКП та двох представників ДТЕК Івана Гелюха і Бориса Лісового. Суд вже обрав запобіжні заходи для інших фігурантів — всіх випустили під заставу від 2 млн грн до 10 млн грн. Вовк став єдиним, на кого суд не наклав жодних запобіжних заходів.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Справа "Роттердам+" є розкрученою медійно-юридичною бульбашкою - Вовк

Справу "Роттердам+" в бюро розслідують з 2017 року разом з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та співробітниками Служби безпеки України СБУ). Детективи підозрюють, що приватна генеруюча компанія теплоелектростанцій (ГК ТЕС) з 2015 року тисла на НКРЕКП, щоб комісія включила до тарифу електроенергії ТЕС витрати на доставку та перевалку енергетичного вугілля в Україну з портів у Європі.

У 2016 році НКРЕКП прийняла постанову про розрахунок оптово-ринокової ціни (ОРЦ) електроенергії, в якій вирішила застосовувати для розрахунку ціни вугілля для ТЕС індекс API2+доставка (середня вартість вугілля в порту Роттердам за останні 12 місяців плюс вартість його доставки в Україну). Цей розрахунок отримав назву "Роттердам+".

Дані: НАБУ

НАБУ розслідує застосування формули в період з травня 2016 року по грудень 2017 року. На думку детективів, неправомірна вигода ГК ТЕС склала 18,87 млрд грн, із яких 14,3 млрд грн отримали приватні-компанії-ініціатори запровадження "Роттердам+".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Енергоатом" вважає "Роттердам+" порушенням конкуренції

НКРЕКП перестала застосовувати формулу "Роттердам+" із відкриттям нового ринку електроенергії — з 1 липня 2019 року. В новому ринку ціни на електроенергію визначаються попитом, а їх зростання обмежують price caps регулятора.