Banner map ukr

Нове обличчя Держенергоефективності: що зміниться для українців

29 січня 2021Олеся Натха, спеціально для “Української енергетики”
Нове обличчя Держенергоефективності: що зміниться для українців

Оновлене "зелене" агентство розраховує за 5 років залучити 10 мільярдів гривень

Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України стає кроссекторальною установою з більш широким спектром функцій та повноважень. У чому полягатимуть зміни та що це дасть на практиці ринку і споживачам – у матеріалі "Української енергетики".

 

Світ вимагає низьковуглецевих змін

Низьковуглецевий розвиток і побудова "чистої" енергоефективної економіки є визнаним світовим трендом. Один із ключових аспектів, у розрізі якого розглядають тему енергетичної ефективності – це екологія та глобальне потепління. Наразі саме боротьба зі зміною клімату незмінно входить до переліку топ-тем на всіх рівнях, поряд із відновленням економік після пандемії. У цьому контексті центральні банки країн Європи активізують зусилля по підтримці "зеленого" фінансування.

Як повідомляє Bloomberg, нещодавно "Банк міжнародних розрахунків" (Bank for International Settlement, BIS) ініціював створення фонду для інвестицій центробанків у "зелені" облігації. Європейський центробанк (European Central Bank, ECB) також сповнений рішучості підтримати цю ініціативу. Він оголосив, що сформує Центр зміни клімату, аби координувати цей напрямок всередині своєї інституції.

Президентка ECB Крістін Лагард у своїй недавній промові підкреслила важливість значних “зелених” інновацій та інвестицій для досягнення відчутних результатів декарбонізації. Ключовим елементом цієї економічної трансформації чиновниця назвала фінанси, підкресливши важливість збільшення доступності “зелених” фінансів. "Випуск “зелених” облігацій резидентами Єврозони з 2015 року зріс у сім разів, досягнувши в 2020 році 75 млрд євро – це становить приблизно 4% від загального обсягу випуску корпоративних облігацій", – зазначила вона.

Статус, функції та підпорядкування агенцій, подібних до Держенергоефективності, в різних країнах ЄС та Енергетичного Співтовариства  відрізняються. Як зазначили у ДАЕЕ, слід орієнтуватися на інституції країн, які досягли значних успіхів у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики,  практичний досвід і підходи яких поширюються на всі інші країни ЄС. Зокрема, т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура назвав Австрійське енергетичне агентство, Данське енергетичне агентство, Німецьке енергетичне агентство (DENA), Агенція сталої енергетики Ірландії (SEAI), Словацьке агентство з інновацій та енергетики (SIEA) та інші. З багатьма із цих установ у Держагентства встановлені контакти та плідні двосторонні відносини.

 

Нові виклики потребують дієвіших інструментів

Виклики, пов’язані з побудовою енергоефективної економіки, вимагають дієвих рішень та інструментів для різних секторів економіки України. Тому, за задумом  Держенергоефективності (ДАЕЕ), агентство має бути кроссекторальним органом, відповідальним за реалізацію державної політики "зеленого" переходу та забезпечення сталого розвитку України.

Як повідомили в Держенергоефективності, до основних нових напрямів та завдань агентства включатимуться створення Фонду декарбонізації та Фонду зелених інвестицій, доступне "зелене" кредитування за широким спектром напрямків, запровадження ринку “зелених” облігацій, використання енергетичного потенціалу побутових відходів, “зеленого” водню, подальший розвиток відновлюваної енергетики. Робота за цими напрямами уже ведеться.

Варто додати, що ці сфери визначені проєктом нового Національного плану дій з енергоефективності на період до 2030 року, внесеного на розгляд уряду, а також іншими стратегічними документами, які перебувають на різних стадіях розробки та погодження.

Втілення нових інструментів корисне для споживачів та економіки, тому що вони дозволяють оптимізувати енергетичні витрати. "Насамперед, це реальні законодавчі та фінансові інструменти для оптимізації енергетичних витрат споживачів енергії", – зазначив т.в.о. голови Держенергоефективності Костянтин Гура. – Крім цього, енергоефективність та "зелена" енергетика стимулюють економічні процеси, створюють нові робочі місця, збільшують надходження до бюджетів різних рівнів".

Він підкреслив, що Україна має слідувати глобальним трендам та ретельно виконувати свої міжнародні зобов’язання. "Світові тренди свідчать, що навіть великі корпорації, які працюють в сфері традиційної енергетики, також поступово переорієнтовують свою діяльність", – зауважив він.  

 

Яке місце займе “зелене” агентство у структурі органів влади

Як повідомлялося раніше, Держенергоефективності перетвориться на агентство "зеленої" енергетики та буде ключовим кроссекторальним органом щодо реалізації політики "зеленого" переходу. Про це оголосила на той час очільниця Міненерго Ольга Буславець.

Раніше Держенергоефективності приділяло значну увагу підтримці енергоефективності у житловому секторі, який є одним з найбільш енергоємних. В подальшому агентство планує посилити роботу у напрямах промисловості, транспорту та енергетики. Хоча підвищення енергоефективності житлових та бюджетних будівель також залишатиметься в фокусі уваги держави ще не одне десятиріччя, бо у побутовому секторі залишається величезний нерозкритий потенціал енергозбереження.

"Проте важливо посилити роботу над енергоефективністю і в інших секторах: промисловість, транспорт, енергетика тощо", – підкреслив керівник установи.

Наразі Держенергоефективності є центральним органом виконавчої влади, який підпорядковується Кабміну через Міністра енергетики. До компетенції органу належить реалізація державної політики в сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива. При цьому агентство співпрацює з різними профільними міністерствами та відомствами. 

 

А стейкхолдери хто?

Говорячи про вигодоотримувачів діяльності ДАЕЕ, його очільник зазначив незадовільний стан енергоємністю нашої економіки. "Ми маємо одну з найбільш енергоємних економік у світі і споживаємо багато енергоресурсів, – зауважив Гура. – Попри поступове зниження споживання енергії з року в рік, поки нас ці показники не можуть задовільняти".

Як повідомили в ДАЕЕ, посилаючись на дані міжнародних організацій, рівень енергоємності ВВП в Україні у 2019 році перевищував рівень енергоємності ВВП Польщі – у 2,7 рази, Німеччини – у 3,3 рази та середнє значення країн світу – у 2 рази.

"Враховуючи високу енергоємність економіки України та значні потенціали для її зменшення, важливим є розширення пріоритетів політики енергоефективності, яка повинна включати усі сфери економіки: промисловість, транспорт, житловий сектор, бюджетну сферу, енергетичний сектор", – сказав Гура.

Окреслюючи коло тих, на кого будуть спрямовані дії агентства, його керівник пояснив: "Ми закладаємо принцип кроссекторальності під час розробки законодавчих ініціатив, спрямованих на різні категорії споживачів енергії, які в широкому сенсі і будуть "споживачами" наших послуг. Тобто, це і домогосподарства, і суб’єкти господарювання в сфері промисловості, і бюджетні установи, а також бізнес, що безпосередньо впроваджує "зелені" проєкти".

 

Біоенергетика у фокусі уваги  

Окрему увагу приділятимуть біоенергетичному напряму. Як зазначили у Держагентстві, для розвитку цього сектору необхідно впровадити критерії сталості рідкого біопалива та біогазу для використання в транспортній галузі.

Також у ДАЕЕ відмітили необхідність запровадити систему електронної торгівлі твердим біопаливом. Розраховують, що це дасть змогу знизити та вирівняти ціни на біопаливо, підвищити його якість та забезпечити стабільне постачання сировини для твердопаливних котелень та біоТЕЦ.

Планується прийняти програми з розвитку вирощування енергорослин, запровадити ведення реєстрів установок з виробництва і використання біометану та установок, які працюють на біомасі. Як результат, на близько 4 млн гектарів малородючих земель будуть вирощуватися енергокультури. Крім того, буде знижено податкове навантаження на об’єкти біоенергетики задля покращення їх інвестиційної привабливості.

Як результат, зазначають у ДАЕЕ, в Україні буде запроваджено механізм торгівлі біометаном та введення гарантій походження біометану. “Завдяки біометану можна замістити близько 8 млрд кубометрів на рік, – повідомила прес-служба агентства. – Крім того, Україна зможе експортувати біометан в ЄС, цим самим забезпечивши енергетичну незалежність країни, зростання економіки та стабілізацію національної валюти”.

 

Якими грошима оперуватиме установа

Агентство як ЦОВВ діє в межах коштів, передбачених держбюджетом.  "На поточний рік державним бюджетом передбачено фінансування в обсязі 150 млн грн програми "теплих кредитів" для громадян, що живуть у приватних домогосподарствах", – нагадали у ДАЕЕ. – Продовжуємо працювати над збільшенням фінансових ресурсів на цей напрямок".

Як зазначили в ДАЕЕ, забезпечення стабільного джерела фінансування енергоефективності має стати стратегічним рішенням. Раніше повідомлялося, що Міненерго спільно з Держенергоефективності та Українсько-данським енергетичним центром ініційовано створення Фонду декарбонізації. Це мав бути механізм залучення внесків від сплати податку на викиди СО2 для цільового використання коштів саме на заходи, які дозволять скоротити ці викиди.

"Прикладом для заснування Фонду є досвід провідних країн (Фінляндія, Данія, Велика Британія, Швеція), який свідчить, що механізм цільового використання цих податкових коштів стимулює раціональне використання енергії, допомагає оптимізувати виробничі процеси та впроваджувати енергоефективні заходи. – розповів Гура. – Фонд дозволить створити гарантоване джерело фінансування у розмірі 1,35 млрд грн на рік із держбюджету на енергоефективні цілі". Відповідний законопроєкт зареєстровано у парламенті.

Передбачений фондом обсяг коштів, за оцінкою експертів DiXi Group, є критично низьким для спричинення системних зрушень у напрямку декарбонізації економіки. Однак, на їх переконання, фонд міг би зіграти важливу роль для підтримки втілення Національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок. 

Крім того, в ДАЕЕ повідомили, що з 2022 року планується започаткувати нову п’ятирічну цільову програму з енергоефективності, яка охопить не тільки побутовий сектор. "Наразі спільно з Міненерго підготовлено проєкт концепції нової державної цільової програми енергоефективності та розвитку “зеленої” енергетики на наступний п’ятирічний період (2022-2026 рік)", – розповіли у ДАЕЕ. "Прогнозний обсяг фінансування заходів програми за 5 років становить майже 10 млрд гривень", – зазначили в установі.

 

На що саме підуть 10 мільярдів

Як пояснили в агентстві, передбачається, що нова п’ятирічна програма стосуватиметься підтримки енергоефективності та стимулювання в різних секторах економіки. У рамках цієї програми для населення планують відшкодовувати частину сум кредитів, залучених на обладнання для різних енергоефективних заходів, зокрема встановлення сонячних колекторів та теплових насосів.

Підприємства будуть стимулюватися до енергоефективних заходів шляхом відшкодування частини відсотків за кредитами, взятих на придбання енергоефективного обладнання. Для розвитку ринку енергосервісу передбачене відшкодування частини відсотків за кредитами, залученими виконавцями енергосервісних заходів, зокрема з термомодернізації на об’єктах державної та комунальної форми власності.

Крім того, планується підвищити характеристики будівель органів держвлади до рівня, не нижчого за мінімальні вимоги щодо енергетичної ефективності будівель. До переліку заходів входить також розвиток інфраструктури зарядних станцій для електромобілів. При встановленні біогазових електростанцій потужністю до 150 кВт держпідтримка передбачає відшкодування частини відсотків за кредитами, залученими на придбання та встановлення  обладнання.

Так само будуть відшкодовувати відсотки за кредитами на обладнання та його установку для виробників біогазу з агровідходів. Крім того підтримка через відшкодування відсотків за кредитами закладена для впровадження проєктів з вирощування енергетичних рослин. Це стосується кредитів на закладання плантацій та придбання садивного матеріалу.

Олеся НАТХА, спеціально для "Української енергетики"

 


Banner index