Конкурс "Жінки української енергетики" проходив вже вчетверте в межах конференції "Енергетика без гендеру", яка наприкінці 2022 вперше пройшла онлайн. Заход присвятили обговоренню та плануванню рівного й справедливого відновлення енергетичного сектору України.

Організатором цих заходів, які пройшли за підтримки Фонду ім.Гайнріха Бьолля в Україні, є громадська організація Жіночий енергетичний клуб України (ЖЕКУ). Це добровільна незалежна професійна асоціація жінок, які працюють в українській енергетиці. На сьомому році роботи над широким залученням до процесів реформування галузі ЖЕКУ об’єднує вже понад 250 жінок. Серед них експертки з енергетики, представниці українських і міжнародних організацій в Україні, які працюють у галузі реформування енергетичного сектору України, бізнес-компаній та НУО, народні депутатки України та жінки, які зацікавлені у справедливому та сталому розвитку української енергетики.

"Українська енергетика" разом з Жіночим енергетичним клубом привітала переможниць і розпитала, з чим пов’язана їх діяльність в енергетиці, чи мають вони рівні можливості для професійного зростання у цій сфері та яким бачать подальший розвиток післявоєнної енергетики в Україні.

 

Журі конкурсу

 

Визначити переможниць у кожній з представлених номінацій організатори конкурсу запросили Андрія Конеченкова, голову правління Української вітроенергетичної асоціації; Іму Хренову-Шимкіну, директорку проєкту "Сприяння енергоефективності в Україні та впровадження Директиви ЄС про енергоефективність" GIZ та Анастасію Горбач, координаторку проєктів Жіночого енергетичного клубу України.

Анастасія Горбач розповіла, що цього воєнного року команда ЖЕКУ вагалась щодо доцільності проведення щорічної Конференції "Енергетика без гендеру", так і щодо конкурсу "Жінки української енергетики", який клуб завжди приурочував до Дня енергетика.

Цього року заявок ми отримали вдвічі менше, ніж зазвичай. Думаю, що причиною стали постійні відключення електроенергії

"Питання було у тому, чи на часі зараз проводити такі заходи. Проте після історій про неймовірні подвиги наших енергетиків і, зокрема, жінок, які ризикують власним життям аби забезпечити важливим ресурсом нашу країну, вирішили, що на часі. Цього року заявок ми отримали вдвічі менше, ніж зазвичай. Думаю, що причиною стали постійні відключення електроенергії та фокусування людей після відновлення постачання у першу чергу на тому, щоб зробити свої справи. Критерії відбору номінанток не змінились, ми намагаємось оцінити внесок конкурсанток у розвиток гендерної рівності в енергетиці. І знаєте, наші жінки неймовірні, будуючи свою власну кар’єру, вони знаходять ресурси та можливості підтримувати інших жінок в їх професійному розвитку", – підкреслила Анастасія Горбач.

Особливістю цього конкурсу стала ініціатива організаторів відзначити колег, які загинули виконуючи свої професійні обов’язки та наближаючи країну до Перемоги.

 

Працівниця року

 

Номінацію "Працівниця" журі конкурсу присвятило всім загиблим жінкам енергетичної галузі, які до останнього виходили на роботу в умовах постійних загроз і обстрілів інфраструктури агресорами з рф. Завдяки їхній роботі наша країна та люди трималися та тримаються досі, зазначили організатори.

Серед таких людей – Світлана Курілович, диспетчерка електропідстанції "Укренерго". Вона починала свою трудову діяльність електромонтеркою на підстанції, ремонтувала електроустаткування та ліквідувала аварії. Фахівчиня пропрацювала 25 років, не залишила своє робоче місце й рік тому, після початку обстрілів Харківщини.

Світлана та її колега, 20-річний електромонтер Олександр Холодний, загинули 11 вересня 2022 року у нічну зміну під час ракетного удару по підстанції.

Організатори вирішили цією номінацією вшанувати пам’ять про Світлану та її колег, жінок в енергетиці, і створити меморіал про енергетикинь, які були вбиті росіянами під час виконання своєї роботи.

 

Компанія року

 

Кращою компанією 2022 року, за визначенням журі конкурсу, стала компанія Helios Strategia, яку заснували дві українки – Ольга Мічелот та Олена Скрипник.

Helios Strategia успішно розпочала свою діяльність в Україні у 2011 році з постачання обладнання для сонячних електростанцій. Згодом компанія почала реалізовувати проєкти сонячних електростанцій "під ключ". Сьогодні Helios Strategia має офіси у Києві та Дніпрі. Крім того, є партнерські компанії у Бельгії, Польщі, Греції та США, які дозволяють команді реалізовувати проєкти на трьох континентах.

"Українська енергетика" розпитала Ольгу Мічелот, одну з фундаторок компанії, як вдалось створити успішну команду, що здатна розробляти та впроваджувати великі сонячні проєкти по всьому світу.

"Спільна робота зближує людей. Між мною та Оленою (Скрипник) склалися міцні партнерські стосунки, коли ми працювали разом у Maisadour Semences France над будівництвом заводу у Дніпропетровській області, – згадала Ольга Мічелот початок партнерства та часи становлення компанії. – Тоді я була директором представництва, а Олена мала юридичний бізнес. Її досвід  виявився корисним у складних контрактних переговорах як у публічному, так і у приватному аспекті бізнесу. Я чітко пам’ятаю ті дні. Було дуже багато проблем із місцевими стейкхолдерами у сфері енергетики. І я зрозуміла реальну вартість і цінність енергії. Так виникла ідея працювати у сфері енергетики".

Cеред досягнень Helios Strategia – найбільша сонячна електростанція за Полярним колом, що внесена до Книги рекордів Гіннеса

Наразі серед досягнень Helios Strategia – найбільша сонячна електростанція за Полярним колом, що внесена до Книги рекордів Гіннеса, найбільша дахова мережева СЕС у Східній Європі, соціальні проєкти у Грузії, освітлення залізничного моста для Олімпійських ігор та інші масштабні проєкти.

Керівники компанії  вважають залучення зацікавлених сторін важливою частиною діяльності всередині місцевих громад для розв'язання місцевих проблем та забезпечення екологічно відповідального проєктування СЕС.

На думку Ольги Мічелот, післявоєнний розвиток української енергетики на новому перспективному рівні залежить від прийняття чіткого рішення – відмови від викопних енергоресурсів.

"Якщо ми дійсно прагнемо змін, у новому етапі розвитку післявоєнної України немає місця вугільній генерації або будь-якій іншій, яка робить великі викиди CO₂. У 2023 році не доцільно та архаїчно говорити про відновлення інфраструктури теплової генерації після бомбардувань", – впевнена експертка.

У компанії визначили кілька перспективних напрямів оновлення енергетики України для того, щоб зміни стали системними.

"Треба застосовувати нові технології, і замислитись про децентралізацію системи. Треба зменшувати втрати на транспортування електричної енергії, це можна зробити лише через децентралізацію генерації. Генерувати у місці споживання економічно доцільніше, ніж генерувати енергію за тисячу кілометрів від споживача. Треба починати мислити парадигмою майбутнього та закладати для нього фундамент вже сьогодні. Наші мережі та підстанції потребують модернізації", – вважає Ольга Мічелот.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влучний момент: аналітики закликають до рішучих реформ в енергетиці

Крім того, на її думку, держава не повинна обмежувати вільний розвиток "зеленого" бізнесу.

"Треба дати більше умовної свободи бізнесу, просто задати йому вектор. Якщо думати глобально, треба вводити прогресивні ставки податків для тих хто вкладає гроші у модернізацію підприємств та зменшує свій карбоновий слід, – розмірковує фахівчиня. – Розвиваєшся – сплачуєш менші податки, не робиш нічого – плати більше. Тоді бізнес сам швидко зорієнтується, що вигідніше для нього".

Жінкам, які ще роздумують над власними енергетичними проєктами, фахівчиня радить "Знайдіть силу у собі, і ви зустрінете успіх!"

 

Юристка року

 

У цій номінації у 2022 році журі відзначило діяльність фахівчині з енергетичного права Марини Ільчук. Вона спеціалізується на комерційних та технічних аспектах у галузі енергетики, нафтогазовому секторі, а також має великий досвід з ведення проєктів відновлюваної енергетики.

Марина представляла інтереси іноземного інвестора під час роботи над укладенням першого в історії України контракту про інтенсифікацію видобутку (РЕС-контракт), а також приймала участь в реорганізації державної енергетичної компанії "Нафтогаз України". Наразі Марина Ільчук працює у компанії Cameron McKenna (CMS), яка надає послуги у секторі енергетики та природних ресурсів в Україні та, за словами експертів, є юридичною фірмою першого рівня у цій галузі права.

Пані Марина є співзасновницею Жіночого енергетичного клубу, бере активну участь у його діяльності та створенні сильної спільноти жінок у сфері енергетики. Колеги відмічають активну участь номінантки в українських та міжнародних конференціях з підтримки жінок, та створення енергетичного сектору без відносно до гендеру, де усі сторони будуть працювати заради спільного найкращого результату.

"Українська енергетика" скористалась моментом та розпитала Марину Ільчук, як представлені жінки в її організації та які перспективні напрями вона бачить для розвитку галузі.

Фахівчиня відмітила, що у компанії CMS чотири з семи партнерів, а також виконавчий директор у київському офісі компанії – жінки. Крім того, її компанія активно сприяє створенню умов для кар’єрного росту та життєвого балансу жінок, які працюють у ній.

"CMS плекає культуру підтримки, в якій кар'єра кожного може процвітати. У фірмі запроваджено багато ініціатив у сфері різноманітності та інклюзивності, які справді вплинули на юридичний бізнес, у тому числі передбачають розширену програму декретної відпустки, як для окремого, так само й для спільного догляду за дитиною, – зазнаила Марина Ільчук, – Програми "Тайм-аут" та "Перерва в кар’єрі" дозволяють працівникам брати до чотирьох тижнів неоплачуваної відпустки щороку або мати можливість перерви у роботі до двох місяців на рік за бажанням працівника".

Ці програми сприяють ментальному здоров’ю та задоволенню позаробочих інтересів працівників, запевняє вона.

Щодо перспектив розвитку енергетики в Україні пані Марина вважає, що у першу чергу мова йтиме про відновлення зруйнованої інфраструктури, але цей процес має бути одночасним з оновленням енергостратегії, у тому числі визначенням пріоритетних напрямків будівництва та заміни енергопотужностей.

Окрім того, вона розповіла, що наразі українські та європейські експерти аналізують, наскільки економічно та технічно доцільним є експорт "зеленого" водню та біометану з України, адже російське повномасштабне вторгнення в Україну вплинуло не тільки на український сектор енергетики, а також на європейські та світові ринки. Тобто країни переглядають свої канали поставки енергоресурсів та намагаються максимально їх диверсифікувати. Відповідно, враховуючи наш потенціал у сфері відновлюваних джерел енергії, зокрема, водневий потенціал, Україна може стати надійним енергетичним партнером для інших європейських країн, прогнозує фахівчиня.

Серед пріоритетних завдань на цей рік юристка називає запуск системи гарантій походження енергії, що дасть нове дихання ринку відновлюваних джерел енергії

Вона відзначає, що постійні атаки росії на українську енергетичну інфраструктуру "підсвітили" слабкі місця енергосистеми.

"Зараз ми дуже чітко бачимо, де маємо профіцит виробничих потужностей, а де спостерігаємо енергодефіцит за рахунок високого рівня споживання енергоресурсів, тому малі децентралізовані системи у майбутньому відіграватимуть важливу роль у відновленні енергопостачання, – наголосила Марина Ільчук. – Так, нещодавно, було схвалено проєкт закону щодо удосконалення умов підтримки виробництва електроенергії з ВДЕ генеруючими установками споживачів".

Серед пріоритетних завдань на цей рік юристка назвала запуск системи гарантій походження енергії, що дасть нове дихання ринку відновлюваних джерел енергії.

"Необхідно ухвалення законодавства щодо запровадження реєстру видачі, використання та припинення дії гарантії походження електроенергії, виробленої з ВДЕ, законопроєкт щодо яких нещодавно було схвалено Кабінетом міністрів", – перелічила фахівчиня.

 

Керівниця року

 

Обираючи кращу керівницю 2022 року журі відзначило Олену Чеботарьову, яка більше десяти років очолює ТОВ "Південна енергетична компанія". Від інженера-проєктувальника до генерального директора великої компанії – таким є кар’єрний шлях Олени Чеботарьової, яка працює в енергосекторі близько 40 років. Як відмічають у ЖЕКУ, вона успішно керує командою з понад 70 фахівців, серед яких 75% чоловіки.

За час її керівництва ТОВ "Південна енергетична компанія" увійшла у ТОП-10 підприємств, які займаються будівництвом та реконструкцією об'єктів електроенергетики. Наразі підприємство забезпечує 26% ринку повітряних ліній електропередач напругою 35 кВ і вище. Компанія є одним з п’яти підприємств, що мають дозвіл, кваліфікацію та багаторічний досвід робіт на атомних електростанціях.

Наразі "Південна енергетична компанія" забезпечує 26% ринку повітряних ліній електропередач напругою 35 кВ і вище

Серед особливих досягнень компанії – рекорд країни з будівництва підстанції "Тилігул" на 330 кВ у Миколаївській області. Від початку проєктування об’єкту до подачі напруги пройшло всього 180 днів. Підстанція вітроелектростанції була збудована у межах реалізації проєкту "ДТЕК Тилігульська ВЕС" потужністю 565 МВт, розповіли у компанії.

Наразі фахівці "Південної енергетичної компанії" проводять аварійні роботи на об’єктах енергетичної інфраструктури, в тому числі у регіонах, де тривають бойові дії.

Під час російської агресії енергокомпанія забезпечує прифронтові міста світлом. Наприклад, у квітні 2022 року після обстрілів на Миколаївщині команда фахівців полагодила дві повітряні лінії напругою 150 кВ. Завдяки цьому вдалось подати напругу у Миколаїв. При цьому, роботи виконувались на відстані 20 км від зони ведення активних бойових дій.

У компанії зазначили, що політика формування управлінського штату враховує принципи гендерного балансу.

"В адміністративно-управлінському штаті компанії майже рівнозначно репрезентовані жінки і чоловіки, працює 15 жінок та 13 чоловіків, – навели статистику у компанії. – Підприємство забезпечує гідну та рівну оплату та умови праці, а також соціальну підтримку всім працівникам незалежно від гендеру".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Зростання жіночого лідерства може стати трендом сучасної енергетики

 

Освітянка року

 

Понад десять років має відношення до енергетичної галузі Людмила Харлампович, викладачка спеціальних дисциплін електротехнічного профілю у Володимир-Волинському центрі професійної освіти. Журі відзначило її професійні досягнення та визначило переможницею конкурсу ЖЕКУ серед освітян у галузі.

Як керівниця курсового і дипломного проєктування у групах фахових молодших бакалаврів, вона консультує студентів, допомагає їм розбиратись з енергоефективними і енергоощадними технологіями в електротехнічній галузі.

"Навчаючи студентів приділяю увагу їх професійному і особистісному розвитку, готую кращих студентів до професійних конкурсів. Наприклад, мої вихованці – призери конкурсів Worldskills Ukraine всеукраїнського і регіонального рівнів у компетенції "Електромонтажні роботи", – пишається пані Людмила.

Вона відмічає, що в освітній сфері зайнято багато жінок.

"Я працюю у закладі професійно-технічної освіти. В освіті завжди багато активних жінок, в тому числі й на технічних спеціальностях. А у Володимир-Волинському центрі професійної освіти жінки представлені на керівних посадах. Це заступник директора з виховної роботи, завуч, голови методичних комісій", – зазначила Людмила Харлампович, та наголосила, що в освітньому центрі немає жодних обмежень по гендерних питаннях при виборі професії.

Щороку професію електромонтер з ремонту і обслуговування електроустаткування у Володимир-Волинському центрі професійної освіти здобувають і дівчата також

"Щороку професію електромонтер з ремонту і обслуговування електроустаткування, для прикладу, здобувають і дівчата також. У виховній роботі у нашому центрі постійно робиться наголос на рівності можливостей для усіх людей", – запевнила фахівчиня.

Сонячні та вітрові електростанції, невеликі генеруючі електростанції на малих гірських річках, установки для вироблення біогазу з відходів агропромисловості, переробки сміття, а також теплогенеруючі сонячні станції мають гарні перспективи, підкреслила Людмила Харлампович значний потенціал саме "зеленої" енергетики для розвитку розподіленої генерації в Україні.

"На мою думку, електрогенеруючі станції на викопному паливі відійдуть в історію, адже вистачатиме атомної, гідро- та відновлюваної енергії, – розмірковує вона. – Думаю, що скоро й транспорт відмовиться від викопних палив. Це призведе до покращення стану довкілля, адже не буде шкідливих викидів в атмосферу".

Тому, коротка перспектива – за розвитком ВДЕ, довга – за повною відмовою від викопних ресурсів, резюмувала Людмила Харлампович.

 

Політикиня року

 

Відзнакою "Політикиня року" журі відмітило діяльність Інни Совсун, народної депутатки дев'ятого скликання Верховної Ради України, членкині Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Пані Інна активно підтримує забезпечення рівних прав і можливостей для чоловіків і жінок. На посаді народної депутатки, як у комітеті освіти, так і енергетичної політики, вона продовжує боротись за соціальну справедливість, прокоментували діяльність номінантки колеги з Жіночого енергетичного клубу.

Депутатка має кроссекторальні можливості щодо рішення питань соціальної справедливості та реформ в енергетиці. Це допомагає їй працювати задля досягнення цілей як гендерної рівності, так і енергетичного переходу.

ВДЕ є інклюзивнішими та конкурентними, базуються на меритократичному підході й автоматично стають більш відкритими для жінок

Вона активно підтримує розвиток відновлюваної децентралізованої енергетики, аргументуючи це, у тому числі, перевагами, які несе розвиток цього сегменту енергетики для залучення жінок і надання їм гідних можливостей розвитку і працевлаштування.

"ВДЕ є інклюзивнішими та конкурентними, базуються на меритократичному підході й автоматично стають більш відкритими для жінок. Якщо ми поглянемо на традиційну енергетику, то вона досить закрита, після розпаду СРСР галузь залишилась малорухомою", – зазначила Інна Совсун.

Серед основних пропозицій депутатки у сфері освіти та умов праці – необхідність поліпшення умов навчання для дівчат на STEM-спеціальностях та створення умов праці у секторі енергетики, дружніх до родин з дітьми.

 

Журналістка року

 

Цю номінацію вже вдруге за існування конкурсу отримують журналістки онлайн видання "Українська енергетика". Так у 2020 році журі відзначило Ларису Оксенчук, а у 2022 році номінацію отримала авторка цього тексту Лариса Білозерова.

З енергетикою я пов’язана понад 20 років. Після закінчення Донецького політехнічного інституту працювала на посаді інженера із захисту довкілля, потім у якості спеціалістки з технологій гірничої галузі – у технічному відділі вугледобувної компанії, а з 2008 року і по цей час – в енергетичній журналістиці.

З квітня 2021 року й дотепер пишу аналітичні матеріали про кліматичну політику, захист довкілля та відновлювану енергетику. Як журналістка я хочу зробити фахівчинь галузі "видимими": використовую фемінітиви, звертаюсь за коментарями до експерток та спеціалісток, працюю над гендерним балансом у своїх матеріалах.

Журі конкурсу відмітило серію матеріалів, що виходили майже щомісяця впродовж 2022 року. Це інтерв'ю з жінками, які досягли успіху в енергетичній сфері та ділилися експертними думками щодо кліматичної політики, перспектив розвитку відновлюваної енергетики та декарбонізації галузі, гендерної рівності в енергетиці та майбутнього відновлення економіки України.

 

Лідерка з декарбонізації

 

Людину, яка, завдяки лідерським якостям та впізнаваності в Україні та світі, просуває ідею декарбонізації, члени журі відмітили особливою номінацією.

"Лідеркою з декарбонізації" у 2022 році стала українська співачка Руслана Лижичко. У країні також відома її діяльність з просування "зеленої" енергії та ідеї переходу енергетики на 100% використання ВДЕ. Журі конкурсу також відмітило, що Руслана активно підтримує залучення жінок та постійно наголошує на необхідності рівних прав та можливостей.

П’ять років тому Руслана стала міжнародним Амбасадором "зеленої" енергетики. Під час Міжнародного форуму сталої енергетики Центральної та Східної Європи SEF 2018, що проходив у Києві, співачка заявила про свою послідовну підтримку руху GoRenewable100.

Кожна людина, рано чи пізно, прийде до відновлюваної енергії. Renewable Energy – це демократична технологія, яка дасть людині повний шлях від споживача до виробника

"Я об'їздила з цією ініціативою дуже багато країн – від США до Китаю. Кожна людина, рано чи пізно, прийде до відновлюваної енергії. Renewable Energy – це демократична технологія, яка дасть людині повний шлях від споживача до виробника", – підкреслила вона.

Наразі в країні з’являються продуценти енергії, які можуть об'єднуватися і створювати нові мережі у своїх містах та селах, у маєтках та на підприємствах, зазначила номінантка.

Амбасадорка чистої енергетики подякувала ЖЕКУ за відзнаку у номінації “Лідерка з декарбонізації” та закликала українців не бути пасивними споживачами, яким просто дають енергію та нав’язують ціноутворення. Руслана наголосила, що у своїй оселі користується тільки власною енергією, що є для неї, у тому числі питанням гідності.

Вона відмітила, що з миром та перемогою в країну має  прийти нова ідея сприйняття енергії. Щоб люди переосмислили те, що бути пасивним споживачем – це вже у минулому, бо Україна має свої надресурси, не тільки енергетичні, а й людські. 

“У мене завжди було гасло – Енергія 3D, що означає: децентралізація, діджиталізація та декарбонізація. І я б дуже хотіла, щоби ми ніколи не розділяли ці поняття. Децентралізація означає, що кожна людина має повірити у свої сили, в те, що може своєю малою енергосистемою створювати власну енергію. Діджиталізація – це перехід на цифрову форму енергії, який дозволить обмін енергією, відкриття незалежних бірж, де енергія є цінністю, вартістю та може бути валютою. Декарбонізація – це про чистоту нашої прекрасної землі, яка заслуговує чимшвидше залікувати свої рани та ніколи більше не покривалися страшними об’єктами “системи”, яка сама ж їх потім руйнує", – зазначила Руслана.

 

Як лідери громадської думки, номінантки конкурсу роблять внесок у процеси досягнення гендерної рівності, а також просування декарбонізації в Україні та на міжнародному рівні, підсумували організатори конкурсу "Жінки української енергетики".

 

Лариса Білозерова, спеціально для "Української енергетики"