Встановлення будинкових сонячних електростанцій ще до війни стало трендом в Україні. Завдяки запровадженню "зеленого" тарифу 2021 року у країні було встановлено близько 15 тис. домашніх СЕС, що вдвічі більше, ніж у попередньому році. Однак "зелений" тариф діятиме лише до 2030 року і до цього терміну він не буде однаковим, бо потрохи зменшується.

Водночас, після минулорічних аварійних відключень світла значення такої генерації суттєво посилилось. Про свої СЕС сьогодні серйозно замислюються мешканці багатоповерхівок. Та чи кинуться люди встановлювати їх на дахах будинків внаслідок прийнятого нещодавно закону про "зелену" трансформацію енергосистеми – проаналізувала "Українська енергетика".

 

Будинкові СЕС як перспективний напрям енергетики

 

Численні пошкодження ворогом об’єктів енергосистеми та важкі періоди без електроенергії змушують українців активно розбудовувати розподілену генерацію і використовувати відновлювані джерела енергії.

"Електростанції мають бути максимально наближені до зон споживання. У випадку міст – це дахи будинків, які можуть використовуватись для СЕС", – зазначив голова комітету Верховної Ради з питань енергетики Андрій Герус ще наприкінці опалювального сезону 2022-2023 років.

Встановлення будинкових сонячних електростанцій – актуальний напрям у розвитку відновлюваної енергетики. Такі СЕС можуть частково покривати витрати електроенергії у будинку, а у певні періоди (найбільш сонячні літні дні) давати прибуток, якщо цю електроенергію продавати за вигідною ціною.

Електростанції мають бути максимально наближені до зон споживання. У випадку міст – це дахи будинків, які можуть використовуватись для СЕС…

Сьогодні в Україні є понад 40 тис. домогосподарств, які придбали і встановили сонячні панелі. Коштують такі домашні електростанції недешево: 1 кВт обійдеться у середньому у 800 доларів. Отже, якщо це буде, наприклад, СЕС на 20 кВт, то вона коштуватиме у середньому близько 16 тис. доларів, на 30 кВт – 24 тис. доларів.

В ОСББ таких коштів немає, тому поодинокі СЕС у багатоквартирних будинках співвласники встановлювали за кошти інвесторів. Наприклад, у павлоградській п’ятиповерхівці такий проєкт фінансувався з Фонду ім.Гайнріха Бьолля. У результаті на даху будинку встановлено 10 сонячних панелей загальною потужністю 5 кВт, однофазний гібридний інвертор на 5 кВт та акумуляторна батарея (резервний накопичувач) на 2,4 кВт, яка може заряджатись від сонця і мережі. Потужність обладнання не може повністю забезпечити мешканців будинку електроенергією під час планових чи аварійних відключень, однак закриває критичні загальнобудинкові потреби: під’їздне освітлення, роботу домофонів, заряджання телефонів, павербанків мешканців тощо.

Аби встановити СЕС у своїх приватних будинках люди нерідко брали кредит, швидко розрахуватись за який дозволяв вигідний "зелений" тариф, за яким домогосподарства продавали державі вироблену ними електроенергію. Цей тариф в Україні один із найвищих у світі – 0,16 євро за 1 кВт-год. З 2025 по 2029 рік він становитиме 0,14 євро за 1 кВт-год. За таких умов термін окупності СЕС може скласти сім-вісім років. Однак "зелений" тариф діятиме лише до 2030 року. Що далі?

 

Надії — на закон про "зелену" трансформацію енергосистеми

 

Стимулювати людей встановлювати свої електростанції, зокрема, сонячні, покликаний прийнятий наприкінці липня 2023 р. закон щодо відновлення та "зеленої" трансформації енергетичної системи України. Він пропонує перехід від "зеленого" тарифу до механізму Net billing.

"Цей механізм дозволяє споживачам генерувати власну електроенергію з використанням відновлюваних джерел та віддавати надлишки у мережу, які будуть обліковуватись за ринковими цінами, – пояснив суть переходу Євген Бабак, член правління Асоціації сонячних електростанцій України (АСЕУ). – Отриману грошову компенсацію за електроенергію можна використовувати у наступні періоди, коли сонячна генерація знижується, наприклад, взимку чи восени".

Як зазначив представник АСЕУ, генерувати та продавати надлишкову електроенергію зможуть всі учасники ринку: домогосподарства, багатоповерхівки, малі та середні підприємства, лікарні та інші об'єкти соціальної інфраструктури. Їм не потрібно отримувати ліцензії, ставати учасниками ринку чи сплачувати додаткові платежі, такі як податки від продажу електроенергії та тарифи на її передачу та розподіл.

"Таким чином, ми підвищимо стійкість енергосистеми завдяки збільшенню кількості генеруючих установок. Очікується поява сотні нових об’єктів генерації по всій країні. Із 2030 року у механізм самовиробництва зможе додаватись лише "зелена" генерація (але зможуть працювати всі об’єкти, які були запущені раніше)", – додав Андрій Герус.

Генерувати та продавати надлишкову електроенергію зможуть всі учасники ринку: домогосподарства, багатоповерхівки, малі та середні підприємства, лікарні та інші об'єкти соціальної інфраструктури

Голова енергокомітету ВР наголошує на тому, що завдяки запровадженню механізму Net billing закон зберігає стимули для ВЕС, малих СЕС до кінця 2023 року та відкриває довгострокові стимули для малих домашніх СЕС.

На переконання одного з ініціаторів закону – народного депутата Андрія Жупаніна, Net billing знімає бар’єри входу в енергетичний ринок для категорії активних споживачів: побутових, малих непобутових, непобутових споживачів, які мають установки генерації. Це можуть бути домогосподарства, комунальні заклади, бізнес.

"До категорії активних споживачів, згідно із законом, належать також ОСББ. Відтак, всі механізми та умови активного споживача працюватимуть і для ОСББ", – зауважив Сергій Ручко, член правління АСЕУ та голова комітету домашніх СЕС АСЕУ.

"Закон передбачає право (не обов’язок) виробників "зеленої" електроенергії самостійно (а не через гарантованого покупця) продавати свою електричну енергію на ринку, отримуючи від гарантованого покупця доплату: різницю між "зеленим" тарифом і ринковою ціною (так званий Feed-in-Premium). Таким чином, виробники з ВДЕ матимуть право самостійно працювати на ринку, і це сприятиме розвитку ринку, збільшить кількість гравців на ньому та покращить конкуренцію", – прогнозує голова парламентського комітету з енергетики.

У законі також прописана можливість об’єднання побутових споживачів електроенергії, які одночасно є її виробниками (зокрема, домогосподарств та ОСББ). Певна компанія може стати агрегатором цієї виробленої електроенергії, тобто займатись її продажем на ринку та розподіляти її споживачам, від яких отримує електроенергію.

"Агрегатори – це фактично ті самі енергетичні кооперативи, але вони мають більші масштаби як у потужності, так і у територіальному розташуванні, і працюють за ринковими умовами, – розтлумачив термін Сергій Ручко. – Однак, доки у споживачів є "зелений" тариф (до кінця 2029 року), ймовірність їх переходу до агрегаторів я оцінюю як малоймовірну".

Доки у споживачів є "зелений" тариф (до кінця 2029 року), ймовірність їх переходу до агрегаторів я оцінюю як малоймовірну…

"Запропоновані зміни сприятимуть загальній децентралізації та модернізації енергетичної системи України, – підсумував представник АСЕУ Євген Бабак. – Адже вони стимулюють розподілену генерацію електроенергії з відновлюваних джерел. Крім того, створюють багато нових моделей для бізнесів та інвесторів".

 

СЕС на дахах – це дуже вигідно, але поки що не для всіх

 

В Україні у зв’язку із прийнятими змінами можуть відкритись нові перспективи для сонячних електростанцій на дахах. Та чи стосуються вони також багатоповерхівок, чиї дахи наразі незадіяні? Чи буде вигідно мешканцям багатоповерхівок встановлювати СЕС, враховуючи, що термін окупності за "зеленим" тарифом для них становить сім-вісім років, а за схемою чистого білінгу – 15-16 років?

"Зараз така економіка сонячних проєктів, що СЕС стає не просто вигідно ставити на дахах, а дуже вигідно, – запевнив Дмитро Лукомський, директор групи компаній Avenston. – Серед наших клієнтів є дуже багато таких, у кого окупність інвестицій у такі електростанції становить три роки, хоча нещодавно вона була на рівні чотирьох років. І це окупність без "зеленого" тарифу, тобто без підтримки з боку держави – абсолютно ринкова".

СЕС стає не просто вигідно ставити на дахах,
а дуже вигідно…

Однак фахівець наголосив на тому, що окупність є низькою тому, що стосується проєктів, які споживають електроенергію безпосередньо на місці (зазвичай це підприємства). Власне саме тому розвиток дахових СЕС стимулюється.

"Ми прогнозуємо, що цей сегмент буде активно розвиватись, бо встановлення таких СЕС є економічно доцільним", – зазначив Дмитро Лукомський.

Щодо приватних споживачів (домогосподарств, ОСББ), то запроваджені стимули діятимуть не для всіх.

"Єдині стимули, які зараз передбачає законодавство, стосуються встановлення приватними господарствами СЕС до 10 кВт разом із установками зберігання енергії, – зазначив Сергій Ручко, член правління АСЕУ, голова комітету домашніх СЕС АСЕУ. – У решті випадків йдеться лише про можливості, які відкриває закон".

Отже наразі фахівці не бачать економічного зиску у встановленні СЕС на дахах багатоповерхівок.

"Багатоповерхівки – це дуже поганий приклад, бо у них дуже велике споживання і водночас дуже маленька площа даху, – поясниз технічні аспекти Дмитро Лукомський. – Навіть якщо поставити на той дах сонячну електростанцію, то це буде крапля у морі, якої ніхто не відчує".

З іншого боку, зараз, під час війни, мешканці багатоповерхівок враховують не лише економічну вигоду. Вони бачать у власній СЕС можливість отримувати електроенергію тоді, коли через атаки ворога або аварійні ситуації вони відключені від централізованого електропостачання. Також такі будинки завдяки продажу власної електроенергії мають можливість сплачувати бодай частину своїх рахунків.

"Вигода не завжди стоїть на першому місці, – стверджує голова комітету домашніх СЕС АСЕУ. – Тут йдеться про створення енергонезалежної одиниці, яка матиме доступ до продажу надлишків згенерованої електричної енергії, за рахунок чого зможе оплачувати, наприклад, послуги сервісної компанії і таке інше".

Експерт також вважає дуже ймовірним, що невдовзі в Україні з’являться компанії, яким буде вигідно орендувати дахи багатоповерхівок під СЕС.

"Якщо на території поряд із багатоквартирними будинками знаходяться організації, які вже купують електроенергію за ринковими цінами, то по мірі розвитку електрозаправок, їм буде набагато рентабельніше взяти в оренду дах таких житлових будинків під встановлення СЕС, ніж купувати електроенергію з мережі", – прогнозує Сергій Ручко.

Загалом рішення щодо встановлення СЕС на даху залежить від тарифу за традиційну електрику, переконаний директор групи компаній Avenston. Зараз у середньому підприємство платить 5-7 грн за 1 кВт-год, тоді як фізичні особи – 2,64 грн. Відповідно для фізичних осіб окупність СЕС є вдвічі більшою.

"Отже, якщо підприємству дахова СЕС окупиться за три роки, то фізичній особі вона окупиться за шість-вісім років. Відтак, встановлювати СЕС є менш привабливо для фізосіб. Проте, якщо держава відпустить тарифи, і вони для фізичних осіб піднімуться (що я вважаю було б правильно, бо ця пільга мало що дає державі, окрім популізму, проте по факту робить неринковими багато моментів), якщо тарифи будуть однаковими або близькими для всіх споживачів, то тоді СЕС стануть доцільними для багатоквартирних будинків. А зараз вони передусім доцільні для комерційних споживачів", – додав директор ГК Avenston Дмитро Лукомський.

Якщо тарифи будуть однаковими або близькими для всіх споживачів, то тоді СЕС стануть доцільними для багатоквартирних будинків…

З ним погоджується Сергій Ручко: "Ціни на електроенергію для населення, як і ОСББ, дотуються зараз державою. Після скасування ПСО, рентабельність таких рішень буде зовсім інша".

Дмитро Лукомський вважає, що і для держави, і для бізнесу, і для людей вигідніше, щоб розподілена сонячна генерація існувала рівномірно по всій країні, і ця генерація була збалансована зі споживанням у межах певної локації. Тобто, електроенергія має генеруватись у певному місці і у ньому ж споживатись, аби не було її передачі на великі відстані і відповідно втрат.

"Це дуже вигідно і дозволить зменшити технічне навантаження на мережі. Крім того, дасть певну енергонезалежність власникам сонячних станцій і зменшить собівартість їхньої продукції, а також нашу залежність від енергоносіїв тощо. Тут одні плюси. А багатоквартирні будинки – це лише один із багатьох видів застосування", – вважає фахівець.

За правильного стимулювання населення Україна може у рази збільшити потужності домашніх СЕС і зробити величезний крок до енергонезалежності. Та чи дадуть прийняті законом зміни очікуваний результат? Багато у чому це залежить від нормативних документів, які протягом шести місяців мають розробити в уряді. Якщо підтримка з боку держави буде дієвою, то все вдасться.

"Зрештою із прийняттям даного законодавства нас неминуче чекає розвинений енергетичний ринок, як у Німеччині чи Польщі, де СЕС – це не щось незвичайне, а необхідність, те, що є на кожній другій будівлі", – резюмував Євген Бабак.

Світлана ОЛІЙНИК, спеціально для "Української енергетики"